Рішення

від 03.03.2025 по справі 320/11231/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 року справа №320/11231/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства - фірми "Класік" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство - фірма "Класік" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області №103435 від 12.08.2022 про відповідність Приватного підприємства - фірма «Класік» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Приватне підприємство - фірма «Класік» з переліку платників податків, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку".

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач жодним чином не обґрунтував рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та зупинив реєстрацію податкових накладних з підстав, які не передбачені чинним законодавством України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відповідач надав до суду відзив, де зазначив, що оскаржуване рішення було прийняте в межах дискреційних повноважень на підставі наявної податкової інформації у контролюючого органу.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство - фірма «Класік» відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1006526330 зареєстроване 05.11.1998 №1 608 120 0000 006905 за юридичною адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 52.

Відповідно до Витягу № 1917164500048 від 26.02.2019 року Приватне підприємство -фірма «Класік» являється платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності є 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель».

Підприємство має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України №6-Л від 06.02.2019 р. на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Відповідно до додатку до ліцензії (перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками), підприємство вправі проводити будівельні та монтажні роботи загального призначення, здійснювати будівництво об`єктів інженерної інфраструктури.

Приватне підприємство - фірма «Класік» має відкриті рахунки НОМЕР_1 в AT КБ «Приватбанк», по якому здійснюються розрахунки з постачальниками та замовниками та UA628201720355349107000705717 відкритий в Державній казначейській службі України.

Для здійснення фінансово - господарської діяльності, відповідно до договору №14 «Оренди нежитлового приміщення» від 01.01.2022 р. із ПАТ «Київсільелектро», ППФ «Класік» орендує офісне приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 52.

Також приватним підприємством - фірмою «Класік» орендуються приміщення виробничої бази за адресою: Рівненська область, с.Ільпінь, вул. Залізнична, 1 А, відповідно до Договору оренди нерухомого майна №06/01/2022 від 06.01.2022, укладеного з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідно до штатного розпису та податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2022 року кількість працівників Приватного підприємства - фірми «Класік» становила 16 працівників.

Відповідно до Договору оренди транспортних засобів та будівельних машин №06/01/2021 від 06.01.2021 року Приватним підприємством - фірмою «Класік» взято в оренду вантажний автокран, вантажний тягач з напівпричепом, два вантажні спеціалізовані автомобілі, екскаватор-навантажувач, автобус пасажирський.

Наявність перерахованих об`єктів нерухомості і транспортних засобів відображена Приватним підприємством - фірмою «Класік» у повідомлені про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність по формі № 20-ОПП, яке подано податковому органу.

08 липня 2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі Головного управління ДПС у Київській області прийняте рішення №93826 від 08.07.2022 р. про відповідність ПП -Фірма «Класік» п.8 критеріїв ризиковості платника податку «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (далі - Порядок №1165) у зв`язку із встановленням наявності ризикових операцій.

09.08.2022 позивач надав контролюючому органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з додатковими документами та матеріалами на 46 аркушах.

За результатами розгляду поданого ПП Фірма «Класік» Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 09.08.2022 N 1, Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 12.08.2022 №103435 про залишення ПП Фірма «Класік» (код ЄДРПОУ 30207826) по п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у зв?язку з наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Водночас жодної інформації стосовно того чи надавалась оцінка поданим позивачем документам разом із повідомленням, а саме договорам, з додатками до них; довіреностям, накладним, видатковим накладним, актам приймання передачі продукції, платіжним дорученням, повідомленням, актам керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством тощо, що наявні також і в матеріалах справи, суб`єктом публічного права не повідомлено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72, 73 ПК.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, при вирішенні спорів такої категорії суди з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не надав до суду протокол засідання Комісії або витягу з нього.

Водночас, ГУ ДПС у Київській області будучи контролюючим податковим органом в оскаржуваному рішенні не зазначило яким чином суб`єкт владних повноважень та на підставі якої інформації встановив наявність ризикових операцій.

Відтак взагалі не розкрито змісту таких висновків, на підставі аналізу якої інформації та з якими контрагентами податковий орган дійшов до такого висновку.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати у своєму рішенні на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Верховний Суд у своїх численних постановах зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Стосовно доводів відповідача, зазначених у відзиві щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення, необхідно відзначити таке.

Позивач звертав увагу суду на строки операцій з ТОВ «Українська будівельна компанія «Альфа». Декларування ПДВ - жовтень 2019 року, коригування - серпень 2021 року. В той же час Рішення №103435 про відповідність Приватного підприємства - фірма «Класік» (ЄДРПОУ 30207826) пункту 8 критеріїв ризиковості, датовано від 12.08.2022 р. (тобто майже через 3 роки після декларування, і через рік після коригування).

При цьому, позивач акцентує увагу на тому, що контролюючим органом раніше самостійно приймалося рішення від 11.08.2021 №70710 про невідповідність ППФ «Класік» критеріям ризиковості платника податку (в т.ч. з урахуванням операції відображеної із ТОВ «Українська будівельна компанія «Альфа»).

Відповідач у своєму відзиві також вказує, що виявлено здійснення ризикових операцій ППФ «Класік» по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками, зокрема ТОВ «Граніт сервіс груп» (код ЄДРПОУ 43874269), ТОВ «ІБК Буальянс» (код ЄДРПОУ 42459085), ТОВ «Промислові технології (код ЄДРПОУ 4827710), ТОВ «Будівельна фірма Вершина плюс» (код ЄДРПОУ 42765492).

Проте, надані до суду докази та пояснення не дозволяють достовірно встановити, в чому саме полягає відповідність критеріям ризиковості.

Також відповідач у відзиві звертав увагу суду на наявність вироку у кримінальному провадженні щодо одного з керівників контрагента позивача.

З даного приводу суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 вказала, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Так, вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2021 року у справі №757/41814/21-к встановлено, що незважаючи на те, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬФА» (код ЄДРПОУ 42680550) зареєстроване у державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності юридична особа, підсудний, взяв участь у його перереєстрації не з метою здійснення підприємницької діяльності, як передбачено установчими документами, а з метою отримання грошової винагороди за вказані незаконні дії у розмірі 5000 грн.

Тобто, відповідна особа була засуджена за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Як відповідна обставина кореспондується з діяльністю та оцінкою ризиків такої діяльності позивача, відповідач не пояснив.

Дослідивши оскаржуване рішення від 12.08.2022 року №103435, відзив, документи, подані до відзиву, судом не встановлені докази проведення перевірки, аналізу баз даних, аналізу актів перевірки контрагентів позивача тощо, які б могли дозволити зробити висновок про вмотивованість та обґрунтованість оскаржуваних індивідуальних актів.

Також відповідач не надав витяг з протоколу, доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, зокрема відповідачем не подано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а зміст оскаржуваного рішення та зміст відзиву на позов не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника, як ризикового платника податків.

Рішення містить лише обмежені формулювання, однак, такий опис є узагальненим, без посилання на конкретні господарські операції та суті ризиків.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2023 у справі №280/3639/20 зазначав, що незважаючи на те, що Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 Критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності підстав, визначених Порядком № 1165), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2021 року по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

У постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.

Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Слід зазначити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.08.2022 року №103435, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірні рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається нормою пункту 6 Порядку №1165, за якою у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визнання позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн згідно з квитанцією до платіжної інструкції від 09.02.2023 №2154.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а) від 12.08.2022 №103435 про відповідність Приватного підприємства - фірма «Класік» (код ЄДРПОУ 30207826; 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 52) пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а) виключити Приватне підприємство - фірма «Класік» (код ЄДРПОУ 30207826; 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 52) з переліку платників податків, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку".

Стягнути на користь Приватного підприємства - фірма «Класік» (код ЄДРПОУ 30207826; 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 52) судовий збір у розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2025.

Суддя Панченко Н.Д.