Рішення від 27.02.2025 по справі 340/6457/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6457/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брендагро» (код ЄДРПОУ: 43552538, 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Театральна, 10) до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 02228747, 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1) про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брендагро» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ директора Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації від 03 червня 2024 року №88 «Про призначення охоронних заходів із збереження та відновлення пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 07 вересня 2020 року, ТОВ «Брендагро» являється власником об`єкту нерухомого майна по вул. Дворцовій, 10 в місті Кропивницькому. Враховуючи те, що об`єкт нерухомого майна по вул. Дворцовій, 10 в місті Кропивницькому являється об`єктом культурної спадщини, 25 грудня 2023 року між Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації та ТОВ «Брендагро» укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини №21.

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам законодавства України про охорону культурної спадщини, охоронним заходам, визначеним охоронним договором від 25 грудня 2023 року №21, суперечить погодженим Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації концептуальним рішенням для подальшої розробки науково-проектної документації «Реставрація з пристосуванням під сучасні потреби нежитлової будівлі за адресою: вул. Дворцова, 8 (8 а) у м. Кропивницькому» та «Реставрація з пристосуванням під сучасні потреби нежитлової будівлі за адресою: вул. Дворцова, 10 у м. Кропивницькому», протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при обласній військовій адміністрації від 30 травня 2024 року №3 про збереження та відновлення об`єктів культурної спадщини за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) та вул. Театральна (Дворцова), 10, а тому, під час видачі даного наказу порушив принцип Venire contra factum proprium заборони суперечливої поведінки.

Ухвалою судді від 04.10.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою судді від 20.02.2025 у задоволенні заяви Кіровоградської обласної прокуратури про вступ у справу на стороні відповідача з метою захисту інтересів держави відмовлено.

23.10.2024 представником Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача зазначає, що наказ директора Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації від 03 червня 2024 року №88 «Про призначення охоронних заходів із збереження та відновлення пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка» є законним, обґрунтованим та виданим з метою забезпечення на усунення загрози знищення, руйнування або пошкодження пам`ятки архітектури місцевого значення та приведення її до належного стану.

06.11.2024 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому останній вважає, що доводи, викладені Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації у відзиві на позов є безпідставними та необґрунтованими, не спростовують обставин та правових підстав викладених у позовній заяві.

12.11.2024 представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, вказавши, що на його думку, наведені позивачем у позові та відповіді на відзив пояснення, міркування та аргументи не знаходять свого підтвердження та свідчать лише про небажання позивача приводити об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка» за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 10 у м. Кропивницький, у належний технічний стан та запобігати його руйнуванню та знищенню.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року №261-р «Про перелік пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення в Кіровоградській області» зокрема, згідно з додатком 2 до розпорядження (в редакції розпорядження голови облдержадміністрації від 29 січня 2020 року №102-р) будівля по вулиці Дворцовій, 10 (тепер вул.Театральна, 10) в м.Кропивницькому, власником якої є позивач, значиться в Переліку пам`яток містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області як пам`ятка архітектури місцевого значення 1900 року під охоронним №7-кв.

25 грудня 2023 року між відповідачем та позивачем укладено охоронний договір №21 (далі охоронний договір) на пам`ятку культурної спадщини «Колишній будинок театру «Казка», відповідно до умов якого власник об`єкта культурної спадщини (ТОВ «Брендагро» - користувач (власник)) взяв зобов`язання щодо охорони зазначеного об`єкта культурної спадщини та зобов`язаний утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкоджень, руйнування або знищення, а орган охорони об`єкта культурної спадщини (Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації) орган охорони) - здійснювати контроль за виконанням цього договору (т.1 а.с. 200-201).

01 лютого 2024 року відповідачем направлено лист №29-01-19/170/0.291 Товариству з обмеженою відповідальністю «Брендагро» (т.1 а.с.227) з вимогою щодо приведення об`єкта культурної спадщини в належний стан та термінового вжиття необхідних заходів, а саме:

- скласти акт стану збереження пам`ятки на теперішній час;

- надати інформацію щодо заходів, які будуть вживатись власником для приведення пам`ятки до належного технічного стану із зазначенням термінів;

- надати інформацію щодо розробки науково-проєктної документації, концептуальні рішення якої були схвалені на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній державній адміністрації від 15 листопада 2022 року.

На вказаний лист, ТОВ «Брендагро» направлено на адресу Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації відповідь, за змістом якої позивач зазначає, що в додатках до заяви на укладання охоронного договору Департаменту був переданий акт стану збереження в складі облікової картки, оскільки п`ять років з моменту складання акту стану збереження пам`ятки не пройшло, а стан пам`ятки залишився незмінним, тому складання акту збереження пам`ятки вважає недоцільним (т.1 а.с.228-230).

Також, у відповіді на лист відповідача від 01.02.2024, позивач, щодо заходів, які будуть вживатись власником та інформації щодо розробки науково-проектної документації зазначає наступне:

- відповідно до ч.3 ст.24 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», до визначення у встановленому порядку режиму використання пам`ятки відповідно до частини другої цієї статті режим використання пам`ятки встановлюється відповідно до режимів використання, рекомендованих в обліковій документації або в охоронному договорі. У разі не визначення режиму використання пам`ятки в обліковій документації, охоронному договорі на пам`ятці допускаються лише консервація, реставрація, музеєфікація, ремонт, пристосування;

- згідно п.4.5 ДБН А.2.2-14:2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування», до складу науково-проектної документації входять «Науково-дослідні роботи» з обов`язковими розділами такими як попередні роботи та комплексні наукові дослідження;

- Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації були надані на розгляд «Науково-дослідні роботи (попередні роботи та комплексні наукові дослідження), для надання рекомендацій щодо наповнення вихідних даних (вхідний від 18.10.2022) разом з концептуальними архітектурними рішеннями, але вони не були прийняті до уваги при розгляді на Консультативній раді з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній державній адміністрації 15 листопада 2022 року;

- згідно схеми генерального плану концептуальних рішень, які були схвалені на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній державній адміністрації 15.11.2022, передбачається благоустрій території та внутрішнього двору пам`ятки;

- на момент схвалення концептуальних рішень на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній державній адміністрації від 15.11.2022, земельні ділянки для благоустрою не перебували в оренді ТОВ «Брендагро»;

- з 15.11.2022, виконані роботи з розробки проекту землеустрою та отримано рішення Кропивницької міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, необхідного для реставрації пам`ятки архітектури місцевого значення. Підписано договір оренди земельної ділянки №20 від 08.08.2023, кадастровий номер 3510100000:29:187:0019;

- згідно схвалених концептуальних архітектурних рішень передбачається спільний внутрішній двір для благоустрою території з будівлею по вул. Театральна 8а(8) ТОВ «Ависагро»; також будівля №10 примикає до сусіднього будинку №8а(8) ТОВ «Ависагро», з яким має спільну стіну, як з головного фасаду, так і внутрішнього двору. Схвалено відтворити історичну достовірність планувальним рішенням та об`єднати два будинки в такий спосіб, щоб він відповідав необхідному композиційному задуму та сприймався як єдиний комплекс;

- оскільки вулиця Театральна має пішохідний режим та перекрита, а заїзд з вул. Шульгіних не має парадності, згідно схвалених концептуальних архітектурних рішень необхідно організувати заїзд з вул. Нейгауза через територію міжрегіонального управління юстиції. Про взяття в оренду даної земельної ділянки для улаштування заїзду наразі йдуть перемовини;

- підставами для проведення робіт на внутрішньому дворі для благоустрою території є документи на право землекористування. Наразі проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Театральна 8а (8) переданий на затвердження через Центр надання адміністративних послуг (вх. № 127520011-30 від 25.09.2023);

- згідно ДБН А.2.2-14:2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування» підставою для розробки науково-проектної документації є вихідні дані, які надає замовник. Наразі йде збір вихідних даних, оформлення земельних ділянок в строки, встановлені чинним законодавством, з огляду па що точні строки впровадження відповідних заходів встановити важко, проте товариство зі своєї сторони усе можливе для реалізації відповідних заходів в найкоротші строки;

- ТОВ «Тридцять три бай Юнаков» були розроблені «Науково-дослідні роботи» та концептуальні архітектурні рішення щодо Об`єкта культурної спадщини за Договором №03/10-21 від 01.11.2021;

- розроблені документи були надіслані Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації на погодження. Жодних зауважень чи рекомендацій щодо них товариству не надходило. Наразі товариство активно займається підготовкою вихідних даних, які є підставою для розробки науково-проектної документації.

28 травня 2024 року було направлено запрошення ТОВ «Брендагро» на засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній військовій адміністрації зокрема з питання щодо збереження та відновлення будівельних пам`яток архітектури за адресою: вул. Дворцова, 8 (8а) та вул. Дворцова, 10 у м. Кропивницькому.

Пунктом 2 протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній військовій адміністрації №3 від 30.05.2024 року рекомендовано Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації прийняти рішення щодо затвердження охоронних заходів відносно пам`яток культурної спадщини «Громадський будинок», який розташований за адресою: вул. Дворцова, 8-а у м. Кропивницькому та «Колишній будинок театру «Казка», який розташований за адресою: вул. Дворцова, 8-а у м. Кропивницькому з термінами виконання.

03 червня 2024 року відповідачем видано наказ №88, відповідно до якого призначені охоронні заходи зі збереження та відновлення пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка» за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 10 у м. Кропивницькому зі встановленими термінами їх виконання (Додаток до наказу) (т.2 а.с.95-96).

Позивач, вважаючи наказ Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації №88 від 03 червня 2024 року протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» (далі Закон №1805-ІІІ).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1805-ІІІ до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, обласна державна адміністрація.

Частиною першою статті 6 Закону №1805-ІІІ визначено, що до повноважень органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`яток місцевого значення; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології); укладення охоронних договорів на пам`ятку; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Отже, у відповідача наявні повноваження передбачені Законом №1805-ІІІ, зокрема, на призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та видання наказів щодо охорони таких пам`яток.

Органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини (стаття 30 вказаного Закону).

Згідно зі ст.9 Закону №1805-ІІІ право безумовного доступу до об`єктів культурної спадщини з метою їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.

Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, виконавець реставраційних робіт зобов`язані допускати уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов`язків до об`єктів культурної спадщини та на їхню територію.

Статтею 23 Закону №1805-ІІІ передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до ч.1-5 ст. 24 Закону № 1805-ІІІ власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Режими використання пам`ятки визначаються науково-проектною (науково-дослідною) документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

Рішення про затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам`ятки приймається:

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо пам`яток національного значення;

органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам`яток місцевого значення.

Порядок визначення режимів використання пам`яток та затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До визначення у встановленому порядку режиму використання пам`ятки відповідно до частини другої цієї статті режим використання пам`ятки встановлюється відповідно до режимів використання, рекомендованих в обліковій документації або в охоронному договорі.

У разі невизначення режиму використання пам`ятки в обліковій документації, охоронному договорі на пам`ятці допускаються лише консервація, реставрація, музеєфікація, ремонт, пристосування.

Відомості про режими використання пам`ятки (у тому числі режими, встановлені відповідно до абзаців першого і другого цієї частини) вносяться до Державного земельного кадастра, містобудівного кадастру як обмеження у використанні земель.

Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

У разі виникнення загрози для збереженості пам`ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам`ятка.

З огляду на положення ст.6 Закону № 1805-ІІІ, рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Положеннями статей 25-26 Закону № 1805-ІІІ передбачено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

У складі організаційно-функціональної структури підприємства - виконавця робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток мають передбачатися підрозділи та/або фахівці, які забезпечують виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій.

Головний архітектор проекту, керівники та виконавці робіт повинні мати освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні для проведення відповідних робіт.

Роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.

Статтею 27 Закону №1805-ІІІ передбачено, що у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.

Також, статтею 29 Закон №1805-ІІІ визначено, що на фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам`ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки), покладається обов`язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам`ятки в належному стані за власні кошти.

На підставі системного аналізу вищенаведених правових норм, суд дійшов висновку, що порушення зобов`язання щодо утримання пам`ятки архітектури у належному стані є підставою для застосування до порушника відповідальності у порядку, визначеному законом, а також зобов`язання виконати дії щодо усунення відповідних порушень на підставі відповідного рішення, розпорядження, припису, постанови.

Отже, органи охорони культурної спадщини відповідальні за моніторинг збереження об`єктів культурної спадщини та мають право вимагати відповідну інформацію для прийняття рішень щодо їх збереження або реставрації, щоб уникнути можливих пошкоджень або руйнування пам`яток.

Відповідно до акту стану збереження від 11 травня 2021 року №1 пам`ятки культурної спадщини «Колишній будинок театру «Казка»» зазначена пам`ятка перебуває в аварійному стані. Для безпечної експлуатації пам`ятки на період, необхідний для виконання науково-дослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт рекомендовано виконати комплекс невідкладних заходів (протиаварійні роботи) наведених у п.7 даного Звіту.

Згідно з пунктом 7 даного Звіту для безпечної експлуатації пам`ятки на період, необхідний для виконання науково-дослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт рекомендовано виконати комплекс наступних невідкладних заходів (протиаварійні роботи): на період підготовки та проведення невідкладних заходів необхідно: встановити огородження та попереджувальні візуальні засоби інформації, заборонити переміщення людей по комунікаційним шляхам, що розташовані в безпосередній близькості до будівлі, обмежити доступ сторонніх до приміщень будівлі та інші заходи безпеки відповідно до вимог діючої нормативної документації; із залученням спеціалізованих організацій, що мають відповідні дозволи, розробити проектні заходи та виконати: повне розвантаження конструкцій перекриття підвальних приміщень, перекриття 1-го поверху (розчищення від сміття та залишків пошкоджених конструкцій і будівельних матеріалів); з урахуванням необхідності подальшого демонтажу та заміни диску перекриття 2-го поверху, розробити проектні заходи по забезпеченню просторової жорсткості стін будівлі шляхом улаштуванням тимчасових кріплень, підпорів та інше або згідно вимог розділу 7.4 ДСТУ Б В.3.1-2.

Додатком до наказу директора департаменту культури та туризму обласної військової адміністрації від 03 червня 2024 року №88 призначено наступні охоронні заходи із збереження та відновлення пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка»» за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 10 у м. Кропивницький:

- замовити та виготовити звіт про технічний стан - до 01 липня 2024 року;

- вжити заходи з консервації до моменту її реставрації - до 01 вересня 2024 року;

- виготовити науково-проектну документацію на реставрацію - до 01 грудня 2024 року;

- надати через центр надання адміністративних послуг науково-проектну документацію на реставрацію до департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації на погодження - до 20 грудня 2024 року;

- отримати дозвіл проведення робіт по реставрації від департаменту культури та туризму Кіровоградської' обласної військової адміністрації через центр надання адміністративних послуг - до 15 лютого 2025 року;

- відповідно до погодженої науково-проектної документації виконати роботи по реставрації - до 01 січня 2026 року;

- надати науково-реставраційний звіт згідно проведеними ремонтно-реставраційними роботами - до 01 лютого 2026 року.

Щодо призначених охоронних заходів із збереження та відновлення пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка»» за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 10 у м. Кропивницький, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 затверджено Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва (далі Порядок №257).

Пунктом 1 Порядку №257 передбачено, що цей Порядок визначає механізм проведення обстеження прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку об`єктів будівництва (далі - об`єкти) з метою оцінки їх відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним Законом України «Про будівельні норми», та вжиття обґрунтованих заходів до забезпечення надійності та безпеки під час експлуатації об`єктів протягом усього періоду їх існування.

Цей Порядок застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об`єктів (далі - пошкоджені об`єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення.

Дія цього Порядку не поширюється на об`єкти, що обстежуються з іншою метою, у тому числі для судової будівельно-технічної експертизи, здійснення заходів державного нагляду (контролю), проведення науково-дослідними організаціями дослідницьких обстежень для отримання наукових даних, а також на обстеження об`єктів оборонного і спеціального призначення та об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Обмеження щодо застосування вказаного Порядку не поширюються на дані правовідносини. Тим більше, що виготовлення звіту про технічний стан об`єкту культурної спадщини здійснюється не з метою виконання функцій іншого органу, наділеного повноваженнями перевірки дотримання норм у сфері містобудівної діяльності, а з метою збереження об`єкту культурної спадщини та запобігання щодо його подальшого руйнування.

Відповідно до пункту 2 Порядку №257 обстеження об`єктів проводиться за рішенням власника або управителя об`єкта, а обстеження пошкоджених об`єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.

Обстеження об`єктів та пошкоджених об`єктів проводиться відповідно до цього Порядку та методики, затвердженої Мінрегіоном, якою визначаються особливості виконання зазначених робіт.

У разі проведення обстеження за рішенням уповноваженого органу - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями (далі - уповноважений орган) він письмово повідомляє про таке рішення власника або управителя об`єкта протягом трьох календарних днів.

Проведення обстеження об`єкта або пошкодженого об`єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об`єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами (далі - виконавці), або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

Інформація про виконавців, що можуть залучатися до проведення обстеження об`єктів із відповідним класом наслідків (відповідальності), міститься в Реєстрі будівельної діяльності, що є компонентом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності).

Пунктом 8-1 Порядку №257 передбачено, що обстеження об`єкта, що проводиться в разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об`єкта або прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у тому числі відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації) або демонтаж (ліквідацію) у зв`язку з пошкодженням об`єкта внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), проводиться за такими етапами: підготовка до проведення обстеження; попереднє та/або основне (детальне) обстеження; складення звіту про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.

Роботи з обстеження пошкоджених об`єктів проводяться відповідно до цього Порядку та методики, затвердженої Мінрегіоном, після проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні».

За результатами обстеження пошкоджених об`єктів виконавцем складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).

Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об`єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

При цьому складення паспорта об`єкта або внесення змін до нього за результатами обстеження пошкодженого об`єкта не вимагається.

Суд зазначає, що обстеження технічного стану об`єкту є підставою для подальшої розробки інших заходів щодо консервації та реставрації об`єкту культурної спадщини. Тому, призначення такого охоронного заходу щодо замовлення та виготовлення звіту про технічний стан є доцільним для формування відповідної документації та для виконання інших охоронних заходів.

Статтею 6 Закону №1805-ІІІ визначено, що орган охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації призначає відповідні охоронні заходи щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт.

Статтею 24 Закону №1805-ІІІ визначений імперативний обов`язок власників пам`яток утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Частиною 1 статті 26 Закону №1805-ІІІ консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

При цьому частиною 3 статті 26 Закону №1805-ІІІ передбачено, що роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.

Відповідно до статті 27 Закону № 1805-ІІІ Закону у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.

Схожі положення визначені і в Порядку укладання охоронних договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1768.

Пунктом 10 зазначеного порядку передбачено, що у разі коли власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) вважає за необхідне провести будь-які роботи, пов`язані з консервацією, реабілітацією, реставрацією, музеєфікацією, пристосуванням, ремонтом пам`ятки, проведенням інших пам`яткоохоронних заходів, він повинен подати відповідному органу охорони культурної спадщини науково-проектну документацію на розгляд. Роботи можуть проводитися лише за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Відповідно до ст.1 Закону №1805-ІІІ консервація - сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об`єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд.

Вимоги до складу та змісту науково-проектної документації на вид будівництва «реставрація», що складається з таких видів робіт і заходів: консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт (реставраційний), пристосування пам`яток, а також на невідкладні консерваційні та протиаварійні роботи встановлені ДБН А.2.2-14:2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування» (далі - ДБН А.2.2-14:2016).

Відповідно до пунктів 1.3, 1.5 ДБН А.2.2-14:2016, ці норми застосовуються при виконанні науково-дослідних та науково-проектних робіт та розробленні науково-проектної документації на збереження пам`яток.

Вимоги до розроблення науково-проектної документації за цими Нормами є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання в сфері збереження пам`яток.

Пунктами 3.8, 3.11, 3.14 ДБН А.2.2-14:2016 передбачено:

Консервація - сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об`єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд.

Науково-проектна документація - сукупність текстових та графічних матеріалів, які на різних стадіях проектування визначають концептуальні чи принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні, технологічні та інші рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

Невідкладні консерваційні роботи - комплекс науково обґрунтованих заходів, спрямованих на захист пам`ятки, її частин або окремих елементів від руйнувань до початку проведення ремонтно-реставраційних робіт.

Згідно п.п.3.25-3.26 ремонт (реставраційний) - сукупність науково-обґрунтованих заходів, які передбачають систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей частин пам`ятки між періодами її реставрації, з метою попередження передчасного зносу архітектурно-декоративного оздоблення чи конструкцій або інженерного обладнання.

Реставрація - сукупність науково-обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об`єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.

У відповідності до пункту 4.1 ДБН А.2.2-14:2016, процес дослідження пам`ятки та розроблення науково-проектної документації поширюється на весь період виконання робіт, спрямованих на збереження пам`ятки.

Науково-проектна документація може коригуватись в процесі виконання робіт, спрямованих на збереження пам`ятки, у разі отримання нових даних, які впливають на результати раніше прийнятих проектних рішень. (п.4.2 ДБН А.2.2-14:2016)

Згідно із пунктами 4.5, 4.6 ДБН А.2.2-14:2016, до науково-дослідних робіт належать: а) попередні роботи; б) роботи з обстежень (для розроблення науково-проектної документації на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи); в) комплексні наукові дослідження. (Пункт 4.5 змінено, Зміна № 1) 4.6 До науково-проектної документації належать: а) документація на протиаварійні роботи; б) документація на невідкладні консерваційні роботи; в) ескізний проект (ЕП); г) проект (П); д) робочий проект (РП); е) робоча документація (Р).

До науково-проектної документації належать: а) документація на протиаварійні роботи; б) документація на невідкладні консерваційні роботи; в) ескізний проект (ЕП); г) проект (П); д) робочий проект (РП); е) робоча документація (Р).

Пункт 4.13 ДБН А.2.2-14:2016 передбачає, що склад та зміст науково-проектної документації встановлюється в залежності від поставлених завдань, спрямованих на збереження пам`ятки.

Відповідно до пункту 7 ДБН А.2.2-14-2016 передбачено склад та зміст науково- проєктної документації на протиаварійні або невідкладні консерваційні роботи:

7.1 Протиаварійні роботи та/або невідкладні консерваційні роботи на пам`ятці повинні забезпечувати безпечну експлуатацію пам`ятки на період, необхідний для виконання науководослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтнореставраційних робіт.

7.2 Науково-проектна документація на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи розробляється за потреби та складається з матеріалів попередніх робіт, рекомендацій щодо виконання протиаварійних робіт на пам`ятці, робочих креслень та кошторисної документації в обсязі стадії робочого проекту.

Отже, протиаварійні роботи та/або невідкладні консерваційні роботи на пам`ятці повинні забезпечувати безпечну експлуатацію пам`ятки на період, необхідний для виконання науково-дослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт. Науково-проектна документація на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи розробляється за потреби та складається з матеріалів попередніх робіт, рекомендацій щодо виконання протиаварійних робіт на пам`ятці, робочих креслень та кошторисної документації в обсязі стадії робочого проекту. Обстеження виконуються в обсязі, достатньому для розроблення науково-проектної документації на виконання протиаварійних та/або невідкладних консерваційних робіт.

Відповідно до пункту 4.17 ДБН А.2.2-14:2016, науково-проектна документація розробляється, зокрема, на реставрацію, консервацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт (реставраційний), пристосування пам`яток в різних поєднаннях цих видів робіт і заходів або окремо.

У відповідності до пунктів 8.2 та 9.1. ДБН А.2.2-14:2016 «Склад та зміст науково- проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування», ескізний проект розробляється на підставі вихідних даних для об`єкта реставрації, реставраційного завдання та результатів комплексних наукових досліджень.

Проект розробляється на підставі вихідних даних для об`єкта реставрації, реставраційного завдання та на основі матеріалів комплексних наукових досліджень. Проект складається з текстових та графічних матеріалів, якими визначаються принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні і технологічні рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

Також, відповідно до ДБН А.2.2-14:2016 «Склад і зміст науково-проєктної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування», консервація передбачає захист архітектурних елементів та стабілізацію стану пам`ятки без втручання в землю, що не потребує проекту землеустрою. Консервація об`єкту дозволить захистити пам`ятку від подальших руйнувань і забезпечить збереження її автентичності з мінімальним втручанням у існуючий вигляд, без зміни зовнішніх геометричних розмірів, що відповідно до ч.4 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» такий вид будівництва може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Отже, обстеження технічного стану об`єкту є підставою для подальшої розробки заходів із консервації та реставрації. Тому застосування цього охоронного заходу є доцільним для формування відповідної документації, без якої неможливо приступити до інших охоронних заходів, а інші охоронні заходи, визначені в охоронному договорі, такі як виготовлення документації, проведення реставрації та ремонт пам`ятки, не суперечать охоронним заходам, які визначені Департаментом у спірному наказі, не є взаємовиключними, а такі заходи уточнюють, доповнюють та конкретизують ті, що визначені в охоронному договорі. При цьому, конкретні строки вжиття охоронних заходів, законодавством не визначено, проте зазначено про їх своєчасність. Тому, враховуючи термінову необхідність вжиття відповідних заходів, Департамент визначив такі терміни самостійно, а товариство в свою чергу необхідно вжити такі заходи, а в разі неможливості виконання призначених заходів у строки встановлені рішенням, має можливість звернутися з відповідним клопотанням про перенесення таких строків з належним обґрунтуванням причин щодо такого.

Враховуючи наведене, наказ директора Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації від 03 червня 2024 року №88 «Про призначення охоронних заходів із збереження та відновлення пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка» є законним, обґрунтованим та виданим з метою забезпечення на усунення загрози знищення, руйнування або пошкодження пам`ятки архітектури місцевого значення та приведення її до належного стану, а отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на положення ст.139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, та відсутністю витрат відповідача, які належить стягнути, судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Брендагро» (код ЄДРПОУ: 43552538, 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Театральна, 10) до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 02228747, 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА