Рішення

від 04.03.2025 по справі 380/1843/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 рокусправа № 380/1843/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягала у не направленні Позивача на обстеження військово лікарською комісією у період з 07.04.2024 до 17.09.2024.

-Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , що полягала у не проведенні обстеження військово-лікарською комісією Позивача у період з 07.04.2024 - 01.05.2024.

-Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання Позивачеві відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення з 07.04.2024 до 17.09.2024.

-Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити Позивачеві грошове забезпечення за останньою займаною посадою за період 07.04.2024 - 05.10.2024 у зв`язку із хворобою (пораненням) та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 . Повідомляє, що отримав поранення 09.09.2023. Тривалий час проходив лікування у різних лікарняних закладах, у період з 09.09.2023 по 07.04.2024 отримував грошове забезпечення, проте не відправивши позивача на повторний огляд військово-лікарської комісії та з 07.04.2024 знятий з грошового забезпечення військової частини. Після чого позивач продовжував лікування та наказом командира військової частини НОМЕР_1 №279 звільнений з військової служби. Вважає протиправною бездіяльність відповідачів у не направленні на обстеження військово-лікарською комісією, а також не погоджується з тим, що йому не виплачувалось грошове забезпечення за період з 07.04.2024 по 05.10.2024 відповідно до останньої займаної посади, відтак просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 05.02.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків вказаних в ухвалі та заява про уточнення позовних вимог (вх.№11098 від 11.02.2025).

Ухвалою від 14.02.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Від військової частини НОМЕР_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 16518 від 26.02.2025), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що медичний огляд ВЛК з метою визначення потреби у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Проте з моменту отримання поранення позивачем (09.08.2023 року) до винесення постанови ВЛК Військово - медичного клінічного центру Західного регіону (05.12.2023 року), якою продовження лікування позивача у ВМКЦ ЗР на 60 календарних днів пройшло 119 днів. З врахуванням абз.3 п.6.13. вказаного вище Положення ВЛК військової частини НОМЕР_2 починаючи з 06.12.2023 року не вправі виносити постанову, якою визначається потреба у тривалому лікуванні потерпілого. Згідно медичної карти стаціонарного хворого позивач госпіталізований у військову частину НОМЕР_2 лише 18.03.2024 року, тобто по спливу чотирьох місяців з моменту поранення. Крім того, відповідно до п. 6.9 Положення медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров?я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби. Так, 08.04.2024 року позивач був консультований начальником офтальмологічного відділення ВМКЦ 3Р полковником м/с О.Лукянченком. Згідно даного огляду позивачу поставлено наступний діагноз: наслідки мінно-вибухової травми (09.08.2023 року) : перез правого відвідного нерва у вигляді паралітичної збіжної косини правого ока з диплопією при погляді прямо, часткова низхідна атрофія зорового нерва обох очей. Вказаний діагноз згідно Положення підпадає під дію статті 29А Графи ІІ Розкладу хвороб. Позивач згідно вказаного вище діагнозу непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Таким чином, 08.04.2024 року медичними працівниками констатовано визначений наслідок. 3 врахуванням вказаної консультації та відповідного висновку начальником ВМР та ВЛ капітаном м/с М.Гордієвичем з дотриманням п.б.1 Положення 12.04.2024 року на ім?я командира військової частини НОМЕР_2 подано рапорт про потребу в огляді ВЛК на предмет придатності до військової служби позивача. В ході проведення обстежень та консультацій спеціалістів у позивача виявлено онкологічне захворювання, що й стало підставою для призупинення огляду ВЛК та переводу позивача до КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально - діагностичний центр». Вказані вище дії були узгоджені із ТВО заступника начальника ВМКЦ ЗР з медичної частини полковником м/с ОСОБА_2 . На підставі вищенаведеного просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Від військової частини НОМЕР_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву(вх.№ 18115 від 03.03.2025). В обґрунтування вказує, що основним нормативно-правовим актом, яким врегульовано питання проведення медичного огляду військовослужбовців, є Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 (далі Положення № 402). Відповідно до п. 6.1. Розділу ІІ Положення № 402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 09.08.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у лікувальних закладах у зв`язку з пораненням, отриманим при здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, проте солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманим пораненням та хворобою та прибув до військової частини НОМЕР_1 лише 05.10.2024, про що видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 279 від 05.10.2024. Цим же наказом солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби на підставі пп. б п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Заперечуючи проти вимог позивача щодо ненадання йому відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення з 07.04.2024 по 17.09.2024, то зазначає про те, що відповідно до абз. 1 п. 11 ст. 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) становить не менше тижня та не може перевищувати в цілому чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Крім цього вказує, що після 07.04.2024 на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило висновку ВЛК, на підставі якого військовою частиною НОМЕР_1 , згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, могло б бути прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзиві (вх.№ 18313 від 04.03.2025), у якій заперечує доводи наведені у відзиві. Просить задовольнити позовні вимоги.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України у складі військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2024 №807 позивач у період з 28.02.2022 по 13.06.2022, з 15.06.2022 по 21.12.2022, з 27.12.2022 по 02.05.2023, з 10.06.2023 по 09.08.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Житомирській області, Дніпропетровській області та Запорізькій області.

Відповідно до довідки про обставини травми від 20.08.2023 №3614/а, солдат ОСОБА_1 09.08.2023. одержав вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні середньої третини правого стегна, забій верхньої половини стегнової кістки. Контузія стегнової артерії з пошкодженням стегнової вени.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру західного регіону(далі - ВМКЦ ЗР) від 05.12.2023 №2854/1 солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд та продовжено лікування у ВМКЦ ЗР терміном на 60 днів.

09.12.2023 наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 продовжено строк лікування понад 4 місяці на 60 днів з 09.12.2023 по 06.02.2024.

07.02.2024 Військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 (військовий госпіталь у АДРЕСА_1 ) надала висновок про необхідність продовження лікування у цій частині ще на 30 календарних днів.

07.03.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_2 продовжено строк лікування ще на 30 днів.

07.03.2024 військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 надала висновок про необхідність продовження лікування у цій частині ще на 30 календарних днів.

04.04.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 продовжено строк лікування ще на 30 днів з 08 березня 2024.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №98 від 07.04.2024 військовослужбовцю ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на довготривалому лікуванні понад 4 місяці з 07.04.2024 призупинити виплату грошового забезпечення.

Згідно з довідкою з медичної карти стаціонарного хворого №1102 (від 16.04.2024 №1082) солдат ОСОБА_1 знаходиться на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 від 18.03.2024. Станом на 16.04.2024 термін перебування військовослужбовця на лікуванні не визначений.

01.05.2024 Позивача переведено з військової частини НОМЕР_2 в інший лікувальний заклад - КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр». Згідно п.п. 53, 54 перевідного епікризу від 01.05.2024: Консультація хірурга-онколога від 25.04.2024: «Са ротоглотки справа с Т3N1M0 стадія ІІІ, клінічна група ІІ. 54. Діагноз заключний клінічний. Основний діагноз - S72.3 - Перелом тіла стегнової кістки. Супутній діагноз: С10.2 - Злоякісне новоутворення бічної стінки ротової частини глотки».

Відповідно до витягу з медичної карти стаціонарного хворого №4630 ОСОБА_1 перебував на лікуванні (променеве лікування і хіміо-, гормоно-, імунотерапія) у КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» у період з 01.05.2024 по 07.05.2024.

Відповідно до витягу з медичної карти стаціонарного хворого №4791 ОСОБА_1 перебував на лікуванні (променеве лікування і хіміо-, гормоно-, імунотерапія) у КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» у період з 08.05.2024 по 09.05.2024.

Відповідно до витягу з медичної карти стаціонарного хворого №4912 ОСОБА_1 перебував на лікуванні (променеве лікування і хіміо-, гормоно-, імунотерапія) у КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» у період з 10.05.2024 по 15.08.2024.

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №11523 позивач перебував на лікуванні у Військово медичного клінічного центру Західного регіону м. Львів (ВМКЦ ЗР) у період з 15.08.2024 по 27.09.2024.

17.09.2024 ВЛК ВМКЦ ЗР провела огляд позивача. Позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку та онкологічне захворювання «Са кореня язика з поширенням на мигдалик ротоглотки справа Т4Х2МО 62, метастази в лімфатичні вузли шиї, стадія IV, клінічна група II. (С01)» пов`язано із захистом Батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 2497/1 (довідка № 7252 від 21.09.2024).

07.10.2024 позивач отримав довідку до акту огляду МСЕК, згідно якої йому присвоєно першу групу інвалідності. Згідно довідки: 8. поранення, захворювання пов`язане із захистом Батьківщини. …13. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: Лікування в онколога.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №279 від 05.10.2024 військовослужбовця ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

Не погоджуючись із протиправною бездіяльністю відповідачів, щодо не проведення ВЛК у період з 07.04.2024 17.09.2024 та не надання позивачу відпустки для лікування у зв`язку з хворобою та як наслідок не виплата грошового забезпечення у період фактичного лікування онкологічного захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини до звільнення, відтак звернувся із позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону. Аналогічне положення викладено і в п. 1. ч. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правовою основою зазначеного обов`язку є Конституція України, Закони України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про оборону України», «Про збройні сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII).

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами частини 4 статті 9 Закону № 2011-XIІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Постанови № 704 встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який указами Президента України продовжено до сьогоднішнього дня.

На затвердження вказаних указів Верховною Радою України прийнято відповідні закони.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію».

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та отримав порання пов`язане із захистом Батьківщини.

Що стосується позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ), що полягала у не направленні позивача на обстеження військово-лікарською комісією у період з 07.04.2024 до 17.09.2024 ,визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), що полягала у не проведенні обстеження військово-лікарською комісією позивача у період з 07.04.2024 - 01.05.2024 та визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) щодо ненадання позивачеві відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення з 07.04.2024 до 17.09.2024, суд зазначає таке.

Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них регулюється Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей право військовослужбовців на відпустки.

Відповідно до статті 10 пункту 11 військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). … Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) становить не менше тижня та не може перевищувати в цілому чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Абзацом 3 пункту 11 статті 10 Закону України № 2011-ХІІ передбачено, що після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається (аб.4, п.11,ст.10).

Судом встановлено, що законодавство передбачає більш тривалий строк лікування, тому на підставі рішень ВЛК у грудні 2023, лютому 2024 і березні 2024 позивачу продовжували строки лікування понад 4 місяці, а саме до 9 місяців (09.08.2023 - 07.04.2024).

Згідно з «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 вказано, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування.

У разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров`я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби.

На підставі постанови ВЛК відпустка для лікування у зв`язку з хворобою надається військовослужбовцям на 30 календарних днів, а за медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування - на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) продовжується ВЛК на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.

Загальний час безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні в закладах охорони здоров`я (установах), включаючи відпустку для лікування у зв`язку з хворобою та відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), не повинен перевищувати 4 місяці. Після закінчення визначеного строку перебування на безперервному лікуванні та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовці підлягають медичному огляду для визначення ступеня придатності до військової служби. У разі визнання їх ВЛК непридатними до військової служби вони можуть бути подані до звільнення з військової служби до виписки із закладу охорони здоров`я (установи).

Відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу, установи), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК.

Під час вибуття військовослужбовця у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) довідка ВЛК видається йому на руки.

Після закінчення відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовці (крім курсантів ВВНЗ) за рішенням керівників ТЦК та СП можуть пройти повторний медичний огляд за місцем проведення відпустки для визначення придатності їх до військової служби або для вирішення питання про потребу у наданні відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).

Для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або звільненні від виконання службових обов`язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником (керівником) відділення або профільним головним (провідним) фахівцем закладу охорони здоров`я (установи), у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.

Отже, суд висновує, що Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 , а також лікарі КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» мали повноваження щодо направлення ОСОБА_1 на медичний огляд ВЛК у період 07.04.2024 - 15.08.2024.

Судом встановлено, що 07.02.2024 і 07.03.2024 Військова частина НОМЕР_2 продовжив строк лікування ОСОБА_1 (понад 4 місяці) на 30 днів, видаючи відповідні постанови ВЛК.

Водночас, лікування позивача не було припинено, оскільки 16.04.2024 Військова частина НОМЕР_2 направив Військовій частині НОМЕР_1 довідку з медичної карти позивача такого змісту: «солдат ОСОБА_1 … знаходиться на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 …».

Станом на 16.04.2024 термін перебування військовослужбовця на лікуванні не визначений. 01.05.2024 Військова частина НОМЕР_2 переводить позивача до КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр».

Згідно перевідного епікризу від 01.05.2024: Основний діагноз - S72.3 - Перелом тіла стегнової кістки. Супутній діагноз: С10.2 - Злоякісне новоутворення бічної стінки ротової частини глотки».

У період лікування позивача в онкологічному центрі (01.05.2024 - 15.08.2024) Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 не направляли позивача на ВЛК.

15.08.2024 онкологічний центр, після проведення лікування, направив позивача до ВМКЦ ЗР для проведення ВЛК.

Лише 17.09.2024 ВЛК ВМКЦ ЗР провела огляд позивача і визнала його непридатним для проходження військової служби.

Відтак, суд висновує, що в період 07.04.2024 - 17.09.2024 мала місце протиправна бездіяльність Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 щодо направлення на проходження ВЛК і щодо проведення ВЛК.

Як наслідок, 07.04.2024 Військова частина НОМЕР_2 обстеження ВЛК ОСОБА_1 не здійснив, а тому відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2024 №98 позивачу припинено виплату грошового забезпечення.

Аналогічний висновок відображено у постановах Верховного Суду України (постанова від 13.06.2017 у справі №21-1393а17), а також Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), від 13.12.2018 у справі №800/434/17 та інших) .

З цього приводу суд зазначає таке.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі Порядок № 260).

Згідно абзаців 3 і 4 пункту 8 розділу 1 Порядку № 260 грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир). Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Відповідно абзацу 1 пункту 9 розділу 1 Порядку № 260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Відповідно до п. 10.2. розділу 10 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовцям, зазначеним у пункті 10.1 цієї Інструкції, після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні й у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою виплачується, якщо таке перебування передбачене законодавством та продовжене рішенням командира з`єднання, керівника органу військового управління вищого рівня на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії).

На підставі довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 02.12.2024 № 1062, суд встановив, що позивачу виплачували грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні, а саме: вересня 2023 квітень 2024, тобто, мав випадок, передбачений чинним законодавством України, більш тривалого (понад 4 місяці) строку перебування на лікуванні.

Одночасно суд зауважує, що позивач просить зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати грошове забезпечення за останньою займаною посадою за період з 07.04.2024 (дата, коли позивачу припинили виплачувати грошове забезпечення) по 05.10.2024 ( дата наказу про звільнення позивача з військової служби), проте відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого №11523 позивач перебував на лікуванні у Військово медичному клінічному центру Західного регіону м. Львів (ВМКЦ ЗР) у період з 15.08.2024 по 27.09.2024.

Відтак, суд висновує, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково, а саме шляхом зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити позивачеві грошове забезпечення за останньою займаною посадою за період 07.04.2024 27.09.2024 у зв`язку із хворобою (пораненням) та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах. Доказів перебування позивача у лікарняних закладах у період з 28.09.2024 по 05.10.2024 у суду відстуні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат, останнім не надано, то в силу приписів ст. 139 КАС України, такі не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 72-80, 90, 139, 243-246, 255, 293 КАС України суд

у х в а л и в:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ,код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії -задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ), що полягала у не направленні Позивача на обстеження військоволікарською комісією у період з 07.04.2024 до 17.09.2024

3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), що полягала у не проведенні обстеження військово-лікарською комісією Позивача у період з 07.04.2024 - 01.05.2024.

4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) щодо ненадання Позивачеві відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення з 07.04.2024 до 17.09.2024.

5. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити Позивачеві грошове забезпечення за останньою займаною посадою за період 07.04.2024 27.09.2024 у зв`язку із хворобою (пораненням) та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7.Судові витрати не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяГрень Наталія Михайлівна