Ухвала

від 03.03.2025 по справі 400/12459/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 березня 2025 р. № 400/12459/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаІнспектора відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Капіци Т.Д., вул. 12 Поздовжня, 42А, м. Миколаїв, 54004, Відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області, вул. 12 Поздовжня, 42А, м. Миколаїв, 54004, провизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 233 600 грн,ВСТАНОВИВ:

31.12.2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Капіци Т.Д. та відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності суб`єктів владних повноважень, зобов`язання вчинити певні дії: надати талон повідомлення з датою прийняття заяви, стягнення в порядку відшкодування моральної шкоди по 116800 грн. з кожного відповідача.

Ухвалою суду від 03.01.2025 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду належним чином оформленої позовної заяви (та її копії для учасників справи) з уточненням змісту позовних вимог, із зазначенням в її прохальній частині способу захисту свого права у відповідності до вимог статті 5 КАС України.

25.02.2025 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла виправлена позовна заява, у якій позивач лишив ті самі позовні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єктів владних повноважень;

- зобов`язати вчинити певні дії: надати талон повідомлення з датою прийняття заяви;

- стягнути в порядку відшкодування моральної шкоди по 116800 грн. з кожного відповідача.

Розглянувши надану на виконання ухвали без руху позовну заяву, суд зазначає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Суд зауважує, що факт прийняття і реєстрації заяви про правопорушення інспектором відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Капіцою Т.Д., як посадовою особою відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області, не має наслідком зазначення його в якості відповідача у справі, так як з позовної заяви не вбачається порушення прав позивача саме інспектором як посадовою особою з окремими особистими повноваженнями.

З позовної заяви вбачається, що права позивача, на його думку, порушені саме відділенням поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області, однак в якості другого відповідача позивач визначає інспектора відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Капіцу Т.Д.

Так, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається з уточненої позовної заяви, у якості відповідачів позивачем зазначено інспектора відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Капіцу Т.Д. та відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області.

Разом з тим, зі змісту позовних вимог не можливо встановити, які вимоги звернуті до інспектора відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Капіци Т.Д., а які до відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області.

Крім того, одна із вимог позивача викладена наступним чином: визнати протиправною бездіяльність суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, а бездіяльність суб`єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Разом з тим, вищевказана позовна вимога сформована позивачем нечітко оскільки є незрозумілим в чому саме полягає протиправна бездіяльність кожного з відповідачів.

Отже, позивачу, з урахуванням викладеного, необхідно визначитись із складом відповідачів та викласти зміст позовних вимог щодо кожного з них відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову в даному випадку є бездіяльність відповідачів та стягнення моральної шкоди.

Отже, адміністративний позов містить дві вимоги (немайнового та майнового характеру).

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень.

Зі змісту даного позову слідує, що він містить вимогу немайнового характеру, за яку позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та вимогу майнового характеру, за яку позивачу належало сплатити судовий збір теж у розмірі 3504 грн (1,5% х 233600), тобто у загальному розмірі - 4715,20 грн.

Судом встановлено, що позивачем додано до позовної заяви посвідчення учасника бойових дій, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Разом з тим, за змістом частин 1-2 ст. 132 КАС України, судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у сукупності з положеннями частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу саме як учасника бойових дій.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», зокрема, у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Перевіряючи наявність підстав для звільнення позивача як учасника бойових дій від сплати судового збору за подання позову у цій справі, суд виходить з того, що позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку, права щодо не надання інспектором відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області Капіцою Т.Д. та відділенням поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області талону повідомлення з датою прийняття заяви.

Отже, позов не стосується питань соціального захисту позивача як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Виходячи із змісту позовних вимог, правовідносини, що склалися у даній справі, вимоги позивача, в тому числі, і про стягнення моральної шкоди, не входить до переліку пільг, що визначені статтями 12 і 22 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому спір у вказаній частині не можна вважати таким, що стосується соціального захисту позивача, оскільки за своєю суттю відшкодування шкоди є відповідальністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю при здійсненні ними своїх повноважень.

Таким чином, позивачу необхідно подати до суду докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі викладеного, з урахуванням часткового усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд вважає, що строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви підлягає продовженню.

При цьому суд роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- позовної заяви з уточненим змістом позовних вимог щодо кожного з відповідачів, із зазначенням в чому саме полягає протиправна бездіяльність кожного відповідача;

- докази сплати судового збору у розмірі 4715,20 грн.

Керуючись ст.ст. 121, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 24.03.2025 року.

2. Роз`яснити позивачу при цьому, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Величко