Рішення

від 03.03.2025 по справі 460/24258/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2025 року м. Рівне №460/24258/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГАЗИН №59" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГАЗИН №59" (далі - позивач, ТОВ "МАГАЗИН" №59) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2023 №658117000705-22.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно було проведено фактичну перевірку магазину, за результатами якої прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій. Зокрема, наказ, на підставі якого проводилася зазначена перевірка, не містить фактичної підстави для її проведення, передбаченої п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України та жодного посилання на наявну чи отриману контролюючим органом інформацію про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Ухвалою суду від 20.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства та відповідно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Підставою для проведення перевірки стала наявність інформації (відомостей Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО)), яка свідчить про порушення платником податків законодавства, контроль за виконанням якого покладено на відповідача. Наказ на проведення перевірки містить усі необхідні реквізити, а зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей та фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки, зокрема, на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, приписами пп.81.1 ст.81 Податкового кодексу України не вимагається. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 03.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГАЗИН №59" (вул.Замкова, буд.10А, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 30191921) зареєстроване як юридична особа 08.10.1998, перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків з 08.10.1998. Основним видом діяльності товариства за КВЕД є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

12 липня 2023 року уповноваженими особами Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу від 11.07.2023 №1142-п та відповідно до направлень на перевірку від 11.07.20213 №1682/ЖЗ/17-00-07-05-15 та №1683/ЖЗ/17-00-07-05-15 було проведено фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ "МАГАЗИН №59" - магазину, що знаходиться за адресою вул.Замкова, буд.10Аа, м.Рівне, Рівненська область.

За результатами зазначеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 13.07.2023 №6549/Ж5/17-00-07-05-17/30191921 (а.а.с.9-12), у якому зафіксовано порушення ТОВ "МАГАЗИН №59" вимог п.п.1, 2, 11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, наказу Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13 "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)", а саме:

- за результатами аналізу фіскальних чеків із СОД РРО встановлено, що в магазині через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 3000249167 при здійсненні розрахункових операцій протягом 2022 року та 2023 року при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку у фіскальних чеках реєстратора розрахункових операцій, не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої на загальну суму 189664,40 гривень;

- при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій не забезпечено режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД настоянка "Немирів журавлина на коньяку" (чек №52503 від 31.12.2022, 12 год. 49 хв.).

На підставі акта фактичної перевірки від 13.07.2023 №6549/Ж5/17-00-07-05-17/30191921 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2023 №658117000705-22, яким до ТОВ "МАГАЗИН №59" на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно з п.п.1, 7 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР застосовано штрафні санкції у сумі 289559,10грн (а.а.с.6-8).

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Так, підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.

Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

У цій справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України (правова підстава).

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контролю, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - "яка свідчить про можливі порушення" - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Водночас, аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

При цьому, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23.

Також у зазначеній постанові від 26.03.2024 Верховний Суд закцентував увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання "наявності підстав для проведення перевірки" від питання "достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі" та/або "недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки". Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Застосовуючи такі висновки Верховного Суду до спірних у цій справі правовідносин, суд, перевіряючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, встановив, що підставою для проведення фактичної перевірки позивача стала наявність інформації - відомостей СОД РРО, згідно з якими у господарській одиниці ТОВ "МАГАЗИН №59" - в магазині (що знаходиться за адресою: вул.Замкова, 10А, м.Рівне), упродовж 2022 - 2023 років через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 3000249167 при здійсненні розрахункових операцій під час реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку, у фіскальних чеках реєстратора розрахункових операцій не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої на загальну суму 189664,40 гривень (а.а.с.27-63).

Вказане може свідчити про порушення позивачем вимог статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

Надалі зазначене порушення було фактично визнано представником позивача (керівником ТОВ "МАГАЗИН №59" Грелюк О.Ю.) під час фактичної перевірки, що підтверджується актом від 13.07.2023 №6549/Ж5/17-00-07-05-17/30191921, у пункті 4.1 якого остання зазначила, що зауважень до перевірки не має, порушення виникли через неуважність (а.с.12).

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, суд зазначає, що наказ від 11.07.2023 №1142-п керівник Головного управління ДПС у Рівненській області видав на підставі підпунктів 80.2.2 пункту 80.2, керуючись статтею 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пунктом 80.8 статті 80, пунктом 82.3 статті 82 ПК України.

Таким чином, посилання позивача на відсутність правових підстав на проведення перевірки спростовуються встановленими фактичними обставинами. Натомість, зміст наказу про проведення фактичної перевірки, за наслідками якої було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги у цій справі обґрунтовані виключно протиправністю наказу про проведення фактичної перевірки та відсутністю правових підстав для проведення такої перевірки.

Жодних заперечень щодо суті виявлених порушень позивачем не наведено, доказів на спростування порушень - не надано. Більше того, як вже зазначено судом вище, виявлені порушення визнано представником позивача у акті перевірки.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не довів наявності допущених відповідачем порушень норм податкового законодавства під час призначення і проведення перевірки, які б могли спричинити наслідки у виді скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Отже, позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГАЗИН №59" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГАЗИН №59" (вул.Замкова, буд.10А, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 30191921).

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, Рівненська область, 33023; ідентифікаційний код юридичної особи 44070166).

Рішення складено 03 березня 2025 року.

Суддя О.М. Дудар