Рішення від 03.03.2025 по справі 580/12658/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року справа № 580/12658/24 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.04.2024 №0008160402.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафу у розмірі 28876,50 грн є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки контролюючий орган визначає граничну дату реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних відповідно саме від дати складання (виписки) розрахунків коригування, а не з дня отримання позивачем таких розрахунків коригування до податкових накладних від контрагента ТОВ «ГОУ ТУ-Ю Україна». Разом із тим, позивач вказує, що ним було вчасно зареєстровано розрахунки коригування до податкових накладних, оскільки зареєструвати такі розрахунки корегування на зменшення суми компенсації вартості товарів, робіт або послуг у відповідності до вимог п. 201.10 ПК України покупець має право протягом 15 календарних днів з дня його отримання, а відтак застосування штрафу вищезазначеній сумі є протиправним.

Ухвалою суду від 03.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що при проведенні камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» з питань своєчасності реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних встановлено, що позивачем своєчасно не зареєстровані 2-ох розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, тому відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 21377944) та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області як платник податків і зборів.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Результати перевірки оформлені актом від 04.04.2024 №3749/23-00-04-03-04/21377944.

Вищезазначеною перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард» п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині своєчасно не зареєстрованих 2-ох розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків акта перевірки від 04.04.2024 №3749/23-00-04-03-04/21377944 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2024 №0008160402, яким до позивача застосовано штраф у загальній сумі 28876,50 грн.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки може бути, серед іншого: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних (абзац 1,2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно із п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За приписами п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом першим пункту 192.1 ст. 192 ПК України передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзац третій пункту 192.1 статті 192 ПК України визначає, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За наведеного вище правового регулювання суд зазначає, що строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються інакше, а ніж інші. Строк для такої реєстрації обраховується від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку постачальниками (продавцями).

Таким чином, обов`язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку за загальним правилом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області за наслідками проведеної камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Логістор-Інжиніринг» встановлено факт своєчасно не зареєстрованих розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- від 10.02.2023 №2, граничний термін реєстрації якого становить 05.03.2023, однак фактично зареєстровано 26.07.2023;

- від 10.02.2023 №3 граничний термін реєстрації якого становить 05.03.2023, однак фактично зареєстровано 26.07.2023.

Оскільки, стовпчик 7 таблиці акта перевірки з назвою «сума ПДВ, на яку зареєстровано ПН/РК» містить зменшені суму компенсації податку на додану вартість, то для притягнення позивача до відповідальності відповідач зобов`язаний в акті чи в розрахунку до податкового повідомлення-рішення вказати не дату складання ПН/РК, як це було зроблено в стовпчику 3 таблиці, а зазначити дату саме отримання отримувачем (покупцем), у даному разі позивачем, таких розрахунків коригування.

Проте, відповідач під час камеральної перевірки не зазначив інформацію щодо дати отримання розрахунків коригування позивачем від його постачальників для подальшої реєстрації, що призвело до неправомірності висновків про порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи надано квитанції про доставку та реєстрацію вищезазначених розрахунків коригування від 10.02.2023 №2 та №3, на зворотному боці яких міститься інформація про дату і час отримання від контрагентів позивача ТОВ «ГОУ ТУ-Ю Україна» таких розрахунків коригувань, а саме:

- розрахунок коригування від 10.02.2023 №2 отриманий позивачем від продавця - 25.07.2023 о 13 год 21 хв. (фактично зареєстровано 26.07.2023);

- розрахунок коригування від 10.02.2023 №3 отриманий позивачем від продавця - 25.07.2023 о 13 год 21 хв (фактично зареєстровано 26.07.2023).

Таким чином, судовим розглядом підтверджено відсутність порушення з боку позивача ст. 201 ПК України в частині граничних термінів реєстрації розрахунків коригування від 10.02.2023 №2 та №3, оскільки терміни їх реєстрації саме з дня отримання від постачальників - не перевищують 15 календарних днів.

Податковий кодекс України чітко встановлює, що строк у який повинен здійснити дії платник податків обчислюється з моменту отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), в той же час, відповідач ні під час складання акта перевірки, ні в ході розгляду справи не встановив та не надав доказів отримання покупцем таких розрахунків коригування від постачальників, як наслідок податкове повідомлення-рішення від 30.04.2024 №0008160402 є протиправним та підлягає до скасування.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач не подав контролюючому органу, що проводив перевірку, додаткові документи, які б спростовували факт несвоєчасної реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Так, дійсно ПК України не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування складених постачальником (продавцем) товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. Однак відповідач застосовує підхід до тлумачення норм ПК України, який не відповідає вимогам п.4.1.4 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 ПК України, та у ситуації правової невизначеності обрав варіант поведінки, який не є вигідним для платника податків.

Так, відповідно до вищенаведених приписів законодавства розрахунок корегування складається безпосередньо продавцем/постачальником, після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Тобто, покупець (у цій справі позивач) повністю залежний від дати складання розрахунків коригування продавцем, а тому є справедливим та логічним здійснювати розрахунок строку реєстрації розрахунків коригування з дати його отримання від постачальника, оскільки позивач (покупець) не має впливу на строки складання розрахунків коригування продавцем, а тому притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації розрахунків коригування, складених іншим суб`єктом є протиправним в силу відсутності його вини у тривалому надісланні таких розрахунків постачальником товарів/послуг.

Одним із ключових положень юридичної визначеності є «якість закону», яка охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства, як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.

Будь-які обмеження, які накладаються, мають ґрунтуватися на положеннях законодавства. Воно має бути сформульоване з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування, а також для запобігання спробам регулювати діяльність, яка не підлягає регулюванню (рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року).

Оскільки діючим законодавством не врегульований механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунків коригування, то застосування податковим органом інших норм щодо реєстрації ПН/РК є протиправним.

Крім того, положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Таким чином, оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, а тому слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.04.2024 №0008160402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Слонського Анатолія, буд. 4, код ЄДРПОУ 21377944) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім ) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА