Ухвала

від 03.03.2025 по справі 620/2291/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/2291/25

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позову Чернігівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Чернігівська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, у якому просить: податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.10.2024 року № 16075/ж10/25-01-07-05-01 на суму 386189 грн 52 коп. та № 16076/ж10/25-01-07-05-01 на суму 1128509 грн 69 коп. скасувати повністю.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Пунктами 2, 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків(для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, позовна заява подана з порушенням вимог пунктів 2, 11 частини п`ятої статті 160, частин першої, шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти;

- в позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача;

- в поданій позовній заяві відсутнє письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

- до позовної заяви не додано її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості відповідачів у справі.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положеньстатті 44цього Кодексу.

Однак, в даному, випадку позов позивачем подано в паперовому вигляді, а тому доданий до позовної заяви фіскальний чек АТ «Укрпошта» про направлення поштового відправлення на адресу Головного управління ДПС у Чернігівській області судом до уваги не приймається;

- до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Строк звернення до адміністративного суду врегульованийстаттею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни).

Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених правплатників податків, в тому числі і в судовому порядку, є нормиПодаткового кодексу України.

Так, відповідно до пункту56.1 статті 56 Податкового кодексу Українирішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 визначено, що з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 58.19статті58 Податкового кодексу Україниу разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органупро нарахування грошового зобов`язанняпротягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарженнявідповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту102.1 статті 102 Податкового кодексу Україниконтролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно достатті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів56.18,56.19 статті 56, пункту102.1 статті 102 Податкового кодексу Українив системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №580/3469/19, у якій сформулював висновок про те, що граматичне тлумачення змісту пункту56.18 статті 56 Податкового кодексу Українидає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установленістаттею 102 Податкового кодексу України.

Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті» .

Незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові безпосередньо стосується застосування пункту56.19 статті 56 Податкового кодексу Українипри вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів56.18 статті 56і 102.1 статті102 Податкового кодексу Українияк норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.

У розвиток зазначеного правового підходу у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював наступний правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення без використання процедури досудового вирішення спору становить шість місяців, тоді якстрок звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення з використанням процедури досудового вирішення спору становить один місяць. Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.11.2024 у справі № 320/15415/23.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було використано процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.10.2024 № 16075/ж10/25-01-07-05-01 та № 16076/ж10/25-01-07-05-01 та за результатами розгляду скарги ДПС України ухвалило рішення № 39345/6/99-00-06-03-02-06 від 30.12.2024 про залишення скарги без задоволення та оскаржувані рішення без змін.

Вказане рішення, як зазначає позивач, отримано ним 08.01.2025, однак доказів на підтвердження зазначеного суду не надає, проте і з цієї дати строк є пропущеним.

Враховуючи, що позовна заява подана 24.02.2025 засобами поштового зв`язку, вказане свідчить про пропуск встановленого законом місячного строку для звернення до адміністративного суду, який слід відраховувати з дати прийняття ДПС України рішення за результатами розгляду скарги позивача, враховуючи ненадання доказів позивачем на підтвердження отримання такого рішення.

У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом подання до суду: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог пунктів 2, 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у разі подання в паперовому вигляді в двох примірниках); 2) копій доданих до позовної заяви документів в двох примірниках; 3) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.

При цьому суд звертає увагу, що згідно частини дев`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Керуючись статтями123,160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Чернігівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія БАРГАМІНА