Постанова від 04.03.2025 по справі 183/12462/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1807/25 Справа № 183/12462/23 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Халаджи О. В.

суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,

розглянувши безповідомлення учасниківсправи ум.Дніпро апеляційнускаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Долма» на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства юстиції України, державного реєстратора Перещепинської міської ради Дніпропетровської області Федоришиної Оксани Володимирівни, треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація, Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання незаконним і скасування наказу та рішення державного реєстратора (суддя першої інстанції Оладенко О.С.),

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ТОВ «Долма» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, у якому заявлено такі позовні вимоги:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.03.2023 № 1131/5 «Про задоволення скарги», прийнятий за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 від 21.07.2022, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2022 за № СК-1367-22. 2.

- скасувати рішення державного реєстратора Перещепинської міської ради Дніпропетровської області Федоришиної Оксани Володимирівни, індексний номер: 68385607 від 10.07.2023, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:07:023:0005, номер запису про інше речове право: 50940493.

28.10.2024 до суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову, в якій, окрім вимог про визнання незаконним наказу та скасування рішення позивач просить Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Долма» право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:07:023:0005 на підставі договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006, зареєстрованого Новомосковським відділом ДРФ ЦДЗК про що в книзі реєстру договорів оренди землі № 4 вчинено запис від 18.12.2006 року за № 04-06-126-02542 зі строком дії 49 років.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року відмовлено у прийняті до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» про зміну предмета позову.

Із вказаною ухвалою суду не погодився представник ТОВ «Долма» - Удовицький Є.М., та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного дослідження обставин справи.

Скарга мотивована тим, що Товариство доповнило позовну заяву ще однією вимогою немайнового характеру, у заяві про зміну предмету позову позивач не зазначав про зміну його підстави та не доповнював новими обставинами, не додавав нових доказів.

ОСОБА_5 просив ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Від учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

За п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові). Враховуючи те, що наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, то ТОВ «Долма», як позивач по справі, має право на апеляційне оскарження ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 року по справі N? 183/12462/23.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 10.05.2023 року по справі N? 756/17968/21: «Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позовних вимог с повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ухвала місцевого суду про зміну предмета позову не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду та про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, що призвело до порушення норм процесуального права.».

Відповідно доп.6ч.1ст.353ЦПК України,окремо відрішення судуможуть бутиоскаржені вапеляційному порядкуухвали судущодо поверненняпозовної заяви.

Оскільки, в даній справі оскаржується ухвала про повернення заяви про зміну предмету позову, наслідками якої є повернення, то її розгляд слід проводити без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зп.4ч.1ст.379ЦПК Українипідставою дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справіі направленнясправи дляподальшого розглядудо судупершої інстанціїє порушеннянорм процесуальногоправа чинеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа,які призвелидо постановленняпомилкової ухвали.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було змінено предмет позову.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на суд повинно бути забезпечено судовими процедурами, які мають бути справедливими.

У статті129Конституції Українизакріплені основнізасади судочинства.Ці засадиє конституційнимигарантіями правана судовий захист.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 3 ст.49ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Як вбачається із частини 4 вказаної вище статті, зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Частиною 1 статті 189ЦПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Із матеріалів справи вбачається, що у вказаній вище справі має місце підготовче засідання.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 361/161/13-ц, провадження № 61-37352сво18.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога.

Вказане вище співпадає з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц, Провадження № 14-473 цс 18.

Частиною 3статті 13 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач, звертаючись до суду та подаючи заяву про зміну предмета позову, самостійно визначає яке його право та охоронюваний законом інтерес порушено відповідачем, а тому колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку, відмовляючи Товариству у прийнятті заяви про зміну підстав позову.

За таких підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року підлягає скасуванню із направленням для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367- 369, 374,376, 379, 381- 384 ЦПК України,апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» задовольнити.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

О.В. Агєєв

Т.В. Космачевська