Постанова

від 04.03.2025 по справі 192/2283/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1711/25 Справа № 192/2283/24 Суддя у 1-й інстанції - Іваницька І. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Халаджи О. В.

суддів: Космачевської Т.В., Агєєва О.В.,

розглянувши безповідомлення учасниківсправи ум.Дніпро апеляційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Солонянського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди (суддя першої інстанції Іваницька І.В.),

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Солонянського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Солонянського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто заявнику.

Із вказаною ухвалою суду не погодився позивач, та подав апеляційну скаргу, в якій наголошує на тому, що судом при постановленні ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не находив.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду щодо повернення заяви позивачеві.

Згідно ч.2ст.369ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки, в даній справі оскаржується ухвала про повернення заяви, то її розгляд слід проводити без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зп.4ч.1ст.379ЦПК Українипідставою дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справіі направленнясправи дляподальшого розглядудо судупершої інстанціїє порушеннянорм процесуальногоправа чинеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа,які призвелидо постановленняпомилкової ухвали.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником у встановлений судом строк не усунуто недоліки заяви.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Кіровськогорайонного судум.Дніпропетровська від23вересня 2024позовну заявузалишено безруху як таку, що не відповідала вимогам п.п. 4,5 ч.1ст. 175, п.2 ч.3ст. 175, ст. 177 та судом було надано позивачу строк для усунення недоліків відповідно до ст. 185 ЦПК України, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали та попереджено позивача, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Копію ухвали суду про залишення заяви без руху позивач отримав 3 жовтня 2024 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600966387383.

Позивачем 04.10.2024 подано до канцелярії суду повідомлення №1 про зміну статусу правовідносин, в якому він зазначає про свій правовий статус Людина, та запропонував суду звернутися до його Творця і отримати всю необхідну інформацію для розгляду справи.

15.10.2024 позивачем додатково подано до канцелярії суду повідомлення №3 та №4.

Положення статті 185ЦПК України щодо повернення позовної заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.

За змістом наведених норм закону, повернення позовної заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі. Проте, якщо особа на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, подає суду відповідне клопотання щодо зазначених в ухвалі недоліків, воно повинно бути вирішене, з наведенням у процесуальному рішенні відповідних мотивів та висновків щодо такого клопотання. У разі, якщо суд дійде до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, він зобов`язаний продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшовши висновку, що недоліки усунуто не в повному обсязі, мав продовжити позивачу строк для їх усунення, але безпідставно визнав позов неподаним та повернув.

Згідно частини третьоїстатті 8 Конституції Українизвернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією прозахист правлюдини іосновоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці "право на суд" передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.

У своєму рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 р. суд відзначив: «Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики "справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини, у зв`язку з чим зробив помилковий висновок про повернення заяви, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , слід задовольнити частково, ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367-369, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

Т.В. Космачевська

О.В. Агєєва