Постанова

від 03.03.2025 по справі 440/5340/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 р. Справа № 440/5340/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 04.11.24 по справі № 440/5340/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП»

до Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - перший відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі по тексту - другий відповідач, ДПС України), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 28.03.2023 № 8506521/38875234 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 14 від 23.11.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» № 14 від 23.11.2022 датою її подання на реєстрацію;

- стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн та витрати з оплати правової допомоги у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність та невмотивованість оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 28.03.2023 № 8506521/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 23.11.2022, складеної на виконання умов договору поставки № 000210 від 11.10.2022 за фактом здійснення поставки товару - натрієві та світлодіодні лампи, оскільки платником податку на адресу контролюючого органу було надано всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки спірної податкової накладної.

Звернув увагу, що квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної містить лише загальне твердження про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, однак ані обґрунтувань, ані причин віднесення позивача до ризикових, наведено не було. Так само, і відсутня будь-яка конкретизація переліку документів, які слід надати платнику податків, що додатково підтверджує невмотивованість оскаржуваного рішення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 440/5340/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» (вул. Автобазівська, буд.7, м. Полтава, 36008, код ЄРДПОУ 38875234) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.03.2023 № 8506521/38875234.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» від 23.11.2022 № 14 датою її фактичного подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн ( п`ять тисяч гривень).

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 440/5340/24 та у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; судові витрати по справі покласти на позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність в діях контролюючого органу ознак протиправності, оскільки Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) (далі по тексту Порядок № 341) не визначено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної необхідно зазначати конкретний перелік документів. До того ж, позивач, діючи у власних інтересах, мав змогу самостійно визначити та надати необхідний пакет документів.

Переконував, що оскільки до контролюючого органу не було надано всіх необхідних та належних документів, які дійсно підтверджували б факт виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та спростовували б сумнів, який виник у податкового органу з приводу підтвердження реальності господарських операцій із контрагентом, комісія, відмовляючи у реєстрації спірної податкової накладної, діяла в межах та на підставі діючих норм податкового законодавства.

Позивач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів, викладених у ній, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Зазначив, що апелянтом жодним чином не обґрунтовано в чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а також невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи.

Звернув увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 по справі № 360/2460/20, в якій Суд дійшов висновку про те, що можливість надання платником податку переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Повідомив про намір понести витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" є юридичною особою приватного права, яка зареєстрована в ЄДР за № 15881020000012988 від 19.09.2013 року, перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України, у тому числі і як платник ПДВ з 21.10.2013 р., ІПН 388752316011. Видами діяльності платника податків є: неспеціалізована оптова торгівля (код за КВЕД 46.90, основний), виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код за КВЕД 25.11), інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у (код за КВЕД 43.99), будівництво житлових і нежитлових будівель (код за КВЕД 41.20).

11 жовтня 2022 року ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" з Комунальним підприємством «Міськсвітло» Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 03341598), як Замовником, укладено договір № 000210 (далі Договір).

На умовах цього Договору Учасник зобов`язується поставити Замовникові Товар на підставі Замовлення останнього та у відповідності до Специфікації, а Замовник зобов`язується прийняти поставлений Учасником Товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених Сторонами у цьому Договорі. (п. 2.1 Договору).

В п. 2.4 Договору, Сторони погодили, що кількість товару, номенклатура, асортимент, ціна за одиницю товару встановлюються в Специфікації до Договору, видаткових накладних.

Загальна очікувана ціна цього договору становить 2 836 202,40 грн з ПДВ (п. 3.1.Договору).

За пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 «Порядок розрахунків» Договору № 000210 від 11.10.2022, розрахунки за отриманий товар проводяться шляхом оплати Замовником, після пред`явлення Учасником, накладної та інших розрахункових документів (рахунок-фактура, рахунок тощо). Розрахунки за поставлений товар здійснюється шляхом оплати у розмірі 100% від суми, зазначеної у розрахункових документах з відстрочкою платежу до 90 календарних днів після дати отримання товарів. Повний розрахунок проводиться Замовником в межах дії Договору, але не пізніше останнього робочого дня дії Договору.

В межах даного Договору про закупівлю сторонами укладено Специфікацію № 1, згідно з якою обумовлено поставку натрієвих та світлодіодних ламп на загальну суму 2 836 202,40 грн з ПДВ.

17 листопада 2022 року ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» отримало від Комунального підприємства «Міськсвітло» Дніпровської міської ради замовлення покупця № 100 від 17.11.2022 на часткове відвантаження товару згідно з специфікацією № 1 на загальну суму 764 798,40 грн.

Позивач надав Замовнику - Комунальному підприємству «Міськсвітло» Дніпровської міської ради рахунок на оплату № 100 від 23.11.2022 на 764 798,40 грнта видаткову накладну № 87 від23.11.2022

Товар відповідно до видаткової накладної № 87 від 23.11.2022 був отриманий представником Комунального підприємства «Міськсвітло» Дніпропетровської міської ради на підставі довіреності № 168 від 17.11.2022, яку видано на ім`я завідувача центрального складу Колісник Галину Миколаївну.

Згідно з ТТН № Р286 від 23.11.2022 здійснено поставку Комунальному підприємству «Міськсвітло» Дніпровської міської ради від вантажовідправника ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» лампи натрієві та світлодіодні на загальну суму з ПДВ 764 798,40 грн.

На дату виникнення податкових зобов`язань, позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14 від 23.11.2022 на загальну суму 764 798,40 грн., у т.ч. ПДВ 127 466,40 грн.

Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів ДПС України» направлено платнику квитанцію відповідно до якої документ прийнято. Реєстрація зупинена. Повідомлено, що реєстрація ПН/РК від 23.11.2022 № 14 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом із цим, запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою розблокування податкової накладної № 14 від 23 листопада 2022 року позивачем було направлено в електронній формі до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про подання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з копіями документів а саме: договір про закупівлю № 000210 від 11.10.2022, специфікація № 1 до договору № 000210 від 11.10.2022, рахунок на оплату № 100 від 23.11.2022, видаткова накладна № 87 від 22.11.2022, Акт приймання-передачі товару № СЛГ00000087 від 23.11.2022, товарно-транспортна накладна № Р286 від 23.11.2022, акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022-23.02.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 від 01.01.2022 - 23.02.2023, фільтрована виписка за період з 01.11.2022 по 23.02.2023, платіжна інструкція № 1476 від 14.12.2022, платіжна інструкція № 1547 від 29.12.2022, регістр накопичення «Взаєморозрахунки з контрагентами» № 87 від 23.11.2022, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою про визнання переможцем, договір № 4/буд-21 від 03.09.2021, укладений з ТОВ «Будторгінновації», рахунок на оплату № 63 від 13.06.2022, видаткова накладна № 100 від 13.06.2022, товарно-транспортна накладна № 100 від 13.06.2022, рахунок № 61 від 13.06.2022, видаткова накладна № 99 від 13.06.2022, ТТН № 99 від 13.06.2022, рахунок на оплату № 58 від 13.06.2022, ТТН № 241 від 13.06.2022, рахунок № 59 від 13.06.2022, видаткова накладна № 97 від 13.06.2022, ТТН № 97 від 13.06.2022, рахунок № 60 від 13.06.2022, видаткова накладна № 98 від 13.06.2022, ТТН № 98 від 13.06.2022, фільтрована виписка за період 01.06.2022-26.02.2023, платіжна інструкція № 5647 від 23.02.2023, платіжна інструкція № 5778 від 10.02.2023, платіжна інструкція № 5741 від 02.01.2023, платіжна інструкція № 5717 від 22.12.2022, платіжна інструкція № 5714 від 20.12.2022, платіжна інструкція № 5716 від 22.12.2022, платіжна інструкція № 5713 від 20.12.2022, платіжна інструкція № 5711 від 19.12.2022, платіжна інструкція № 5696 від 01.12.2022, платіжна інструкція № 5674 від 21.11.2022, платіжна інструкція № 5675 від 21.11.2022, платіжна інструкція № 5565 від 30.08.2022, платіжна інструкція № 5564 від 30.08.2022, платіжна інструкція № 5563 від 30.08.2022, платіжна інструкція № 5550 від 18.08.2022, платіжна інструкція № 5549 від17.08.2022, платіжна інструкція № 5545 від 12.08.2022, платіжна інструкція № 5544 від 12.08.2022, платіжна інструкція № 5541 від 11.08.2022, платіжна інструкція № 5536 від 05.08.2022, платіжна інструкція № 5531 від 04.08.2022, платіжна інструкція № 5530 від 04.08.2022, платіжна інструкція № 5529 від 04.08.2022, платіжна інструкція № 5526 від 03.08.2022, платіжна інструкція № 5524 від 02.08.2022, платіжна інструкція № 5523 від 02.08.2022, платіжна інструкція № 5522 від 02.08.2022, платіжна інструкція № 5515 від 26.07.2022, платіжна інструкція № 5514 від 22.07.2022, платіжна інструкція № 5512 від 19.07.2022, платіжна інструкція № 5511 від 19.07.2022, платіжна інструкція № 5506 від 15.07.2022, платіжна інструкція, № 5505 від 15.07.2022, платіжна інструкція № 5504 від 15.07.2022, платіжна інструкція № 5469 від 29.06.2022, акт звірки взаємних розрахунків за період 01.06.2022 27.02.2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 01.01.2022 27.02.2022, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18 від 03.01.2022, рахунок на оплату № 14 від 30.11.2022, акт надання послуг № 42 від30.11.2022, фільтрована виписка за період з 13.12.2022 по 13.12.2022, платіжна інструкція 5704 від 13.12.2022, фільтрована виписка за 13.12.2022-13.12.2022, акт звірки взаємних розрахунків за період 29.12.2022-31.12.2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 29.12.2022 31.12.2022, платіжна інструкція № 5704 від 13.12.2022, фільтрована виписка за період з 01.11.2022 по 14.12.2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за період 01.11.2022 14.12.2022, договір оренди № 41/22 від 30.09.2022, акт приймання-передачі приміщення від 30.09.2022, рахунок № 70 від 30.11.2022, рахунок № 52 від 30.11.2022, акт надання послуг від 30.11.2022, фільтрована виписка за період з 01.06.2022-26.02.2023, платіжна інструкція № 5780 від 13.12.2023, платіжна інструкція № 5774 від 03.02.2023, платіжна інструкція № 5775 від 02.02.2023, платіжна інструкція № 27.01.2023, платіжна інструкція № 5765 від 27.01.2023, платіжна інструкція № 5751 від 12.01.2023, платіжна інструкція № 5692 від 01.12.2022, платіжна інструкція № 5710 від 16.12.2022, платіжна інструкція № 5630 від 19.10.2022, акт звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2022-25.02.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за період з 01.01.22 по 27.02.23, штатний розпис від 30.12.2022, декларація про відповідність, декларація про відповідність на лампу високого тиску торгової марки «Philips» згідно з додатком, декларація про відповідність лампи високого тиску «OSRAM», декларація про відповідність освітлювальні електричні прилади для приміщень, декларація про відповідність лампи світлодіодні «OSRAM».

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та копій документів, 23.03.2023 податковий орган направив Позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН.

Податковий орган зазначив, що не надано довіреність на отримання товару №168 від 17.11.2022, яка вказана у видатковій накладній № 87 від 23.11.2022.

23.03.2023 Позивачем направлено разом з повідомленням про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 2 від 23.03.2023 копію довіреності № 168 від 17.12.2022.

Однак, рішенням № 8506521/38875234 від 28.03.2023 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме:"до повідомлення платником податку додатково надано довіреність на отримання товару № 168 від 17.11.2022 по рахунку № 86 від 17.11.2022, проте ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» до повідомлення надано рахунок № 100 від 17.11.2022 року".

06.04.2023 позивач направив ГУ ДПСП у Полтавській області пояснення до скарги на рішення від № 8506521/38875234 від 28.03.2024, разом з яким надано контролюючому органу додаткові документи в тому числі довіреність № 168 від 17.11.2022 на отримання замовником від ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» цінностей за договором № 000210 від 11.10.2022, замовлення 100 від 17.11.2022.

Відповідно до квитанції № 2 від 08.04.2023 Документ не прийнято.

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку в ЄРПН №8506521/38875234 від 28.03.2024 протиправним, таким що підлягає скасуванню, а податкову накладну № 14 від 23.11.2022 такою, що підлягає реєстрації в ЄРПН, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки контролюючий орган, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів (послуг) та ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, безпідставно застосував до позивача передбачену Порядком № 1165 процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не довів відповідність відображеної у спірній податковій накладній господарської операцій критеріям ризиковості здійснення операцій та не вказав необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу, а відтак спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів контролюючого органу щодо розбіжностей у номері рахунку, який було надано ГУ ДПС у Полтавській області, та номеру рахунку у довіреності, судом зазначено, що ця помилка в оформленні довіреності не може бути підставою для висновку про ризиковість здійснення контрагентами ризикових операцій, з огляду на те, що з інших документів вбачається реальне виконання умов договору поставки й факт здійснення розрахунків за придбану продукцію.

Обираючи спосіб захисту прав позивача, суд вважав за можливе зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №14 від 23.11.2022 датою її подання на реєстрацію.

Вирішуючи питання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, з урахуванням рівня складності справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судових витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів затверджено Порядком № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, за результатами розгляду надісланої податкової накладної, отримано квитанцію, в якій зазначено, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку).

Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатково повідомлені показники «D»=2.1271 %, «Р»=0.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165.

Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, останній відповідає такому критерію якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

Разом з цим, з дослідженої колегією суддів квитанції встановлено, що перший відповідач, наводячи числові показники «D», «Р», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, чим позбавляє платника податків можливості визначитися з переліком документів, які слід подати для усунення сумніву контролюючого органу у ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі у разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Колегія суддів наголошує, що ТОВ "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" має право укладати договори з будь-яким суб`єктом і визначати умови такого договору за домовленістю на власний розсуд, а будь-які сумніви контролюючого органу або віднесення позивача до переліку суб`єктів господарювання, які знаходяться на контролі ДПС України, повинні бути обґрунтовані належним чином та доведені в установленому законом порядку. Контролюючий орган має право здійснити податкову перевірку або будь-які інші заходи контролю у разі наявності на те законних підстав, однак підміняти такі перевірки рішеннями про зупинення реєстрації розрахунків коригування та про відмову у їх реєстрації, на думку колегії суддів, є проявом свавілля, що несумісно з принципами демократичного суспільства.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не відображено сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, які б вказували на ризиковість платника податку, та не наведено вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до податкового органу було надано повідомлення № 1 від 20.03.2023 про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної № 14 від 23.11.2022, реєстрацію якої зупинено з додатками (90 шт.).

Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що за фактом здійснення поставки товару - лампи натрієві та світлодіодні на загальну суму з ПДВ 764 798,40 грн, що підтверджується видатковою накладною та ТТН № Р286 від 23.11.2022, позивач, вважаючи, що у нього виникло податкове зобов`язання відповідно до частини 1 статті 187 ПК України (за правилом першої події), керуючись пунктом 201.1 статті 201 ПК України, сформував на адресу контрагента КП «Міськсвітло» Дніпровської міської ради податкову накладну від 23.11.2022 № 14 на суму 764798,40 грн, у тому числі ПДВ 127466,40 грн та подав її на реєстрацію.

Колегія суддів зазначає, що вказані документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем були надані до Комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечуються першим відповідачем, однак залишені поза увагою.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, що була чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення) контролюючому органу за результатами розгляду пояснень та документів, поданих платником на виконання вимог пункту 5 Порядку № 520, було надано право направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Враховуючи, що контролюючий орган вважав недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної документи, які були подані позивачем разом з Повідомленням від 20.03.2023 № 1, керуючись вимогами пункту 9 Порядку № 520, першим відповідачем надіслано ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 23.03.2023 № 8480482/38875234 для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, зокрема, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції.

У додатковій інформації зазначено, що не надано довіреність на отримання товару № 168 від 17.11.2022, яка вказана у видатковій накладній № 87 від 23.11.2022.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до контролюючого органу було надано пояснення до повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних № 2 від 23.03.2023 щодо ПН № 14 від 23.11.2022, до якого, зокрема, було долучено копію довіреності № 168 від 17.12.2022 до видаткової накладної № 87 від 23.11.2022.

Проте, незважаючи на подані документи, Комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН з мотивів надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У додатковій інформації зазначено, що до повідомлення платником податку додатково додано довіреність на отримання товару № 168 від 17.11.2022 по рахунку № 86 від 17.11.2022, а фактично вказана довіреність була подана ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» по рахунку № 100 від 17.11.2022.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що дійсно, довіреність на отримання товару № 168 від 17.11.2022 містить посилання на рахунок № 86, в той час, як до повідомлення про надання пояснень надавався рахунок № 100.

Разом з цим, у розумінні пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» довіреність сама по собі не є первинним документом і не фіксує факт здійснення господарської операції. Відтак, наявність помилки у довіреності не може бути самостійною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як доречно зауважив суд першої інстанції, помилка в оформленні довіреності не може бути підставою для висновку про ризиковість здійснення контрагентами ризикових операцій, з огляду на те, що з інших документів вбачається реальне виконання умов договору поставки й факт здійснення розрахунків за придбану продукцію.

При цьому, суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, відповідно до якої контролюючий орган, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 420/14943/21.

Разом з цим, при прийнятті спірного рішення від 28.03.2023 № 8506521/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 23.11.20223 першим відповідачем не надано правової оцінки фактичним обставинам справи (поданим документам, іншим доказам), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону.

Колегія суддів зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.

Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В свою чергу, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України, зокрема, поставкою товару, що підтверджується відповідною видатковою накладною і товарно-транспортною накладною, і було пов`язано складання спірної податкової накладної та подання її на реєстрацію.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини цієї справи колегія суддів дійшла висновку, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1, 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Полтавській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у Полтавській області під час судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірної ПН в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області при прийнятті рішення від 28.03.2023 № 8506521/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 23.11.2022 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування, що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що обставини, які слугували підставами для відмови в реєстрації спірної податкової накладної, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙНТ ГРУПП" від 23.11.2022 № 14 датою її фактичного подання.

Щодо здійсненого судом першої інстанції розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3статті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частини 7статті 139 КАС України).

Відповідно до частини 3, 4статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 3, 4статті 134 КАС Українивизначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятійстатті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6статті 135 КАС Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положеньстатті 134 КАС Українивбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Законувизначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно достатті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 76 від 08.03.2024, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 76 від 08.03.2024, акт приймання-передачі наданих послуг, звіт про надання правової допомоги, рахунок фактуру.

Дослідивши вказані документи, колегією суддів встановлено, що адвокат Александрова Дар`я Станіславівна та ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» 08.03.2024 уклали договір надання правової допомоги № 76 від 08.03.2024 відповідно до пункту 1.1 якого, адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складення звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складення процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництво та захист інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях будь-яких форм власності і підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного Договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом додаткової угоди адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у Полтавському окружному адміністративному суді:

Назва послуги : вивчення обставин, матеріалів справи, аналіз документів, збір доказів та підготовка позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, 5 годин, вартість 10000 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг адвокатом надано таку правову допомогу:

- назва послуги : вивчення обставин, матеріалів справи, аналіз документів, збір доказів та підготовка позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, 5 годин, вартість 10000 грн.

Таким чином, з наведеного слідує, що представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6статті 134 КАС Українивбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановленихстаттею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів, враховуючи відсутність будь-яких заперечень першого відповідача в апеляційній скарзі, зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складено позовну заяву.

При цьому, суд апеляційної інстанції надаючи оцінку складеній адвокатом позовній заяві, враховує обсяг вказаного документа (24 сторінки) та його фактичне значення для справи, наявність власних висновків адвоката та велику кількість посилань на актуальну судову практику по спірних питаннях.

Колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції були досліджені наявні в матеріалах справи докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу та застосовано принцип співмірності щодо заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, з огляду на ступінь складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи та прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеної судом першої інстанції суми витрат на правову допомогу (5000 грн), що підлягає стягненню з першого відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 440/5340/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій