Постанова

від 26.02.2025 по справі 420/20844/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/20844/24

Головуючий І інстанції: Дубровна В.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Коваль М.П., Скрипченка В.О.

за участю секретаря - Брижкіної І.О.,

представника позивача (апелянта) адвоката Чорного О.В. та представника відповідача Холодкової Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства «Продтовари» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 28.11.2024р.) у справі за адміністративним позовом Колективного підприємства «Продтовари» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

01.07.2024р. КП «Продтовари» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративного позовом до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень від 24.07.2024р., просило суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 17.06.2024р. №909 про проведення позапланового заходу державного контролю;

- визнати протиправним і скасувати постанову ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 04.07.2024р. №25 про накладення штрафу в розмірі 80 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірний наказ контролюючого органу від 17.06.2024 №909 про проведення позапланового заходу державного контролю був прийнятий за відсутності законних і достатніх підстав для призначення такої позапланової перевірки, в порушення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022р. №303. Так, на переконання позивача, єдиною законною підставою для здійснення такого позапланового заходу державного контролю є виключно наявність реальної загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. У свою чергу, «Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану» (затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023р. №5), на який посилався відповідач в обгрунтування своєї позиції, не може бути належною підставою для проведення спірної перевірки і, в свою чергу, не підміняє собою рішення центрального органу виконавчої влади про дозвіл на здійснення подібних позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Також, як вказує позивач у своєму позові, не могло бути належною підставою для проведення даної перевірки і наявність у відповідача експертного висновку №000889п/24 від 07.06.2024р. (про невідповідність відібраних зразків соку ДСТУ 7159:2010 (по кольору і зовнішньому вигляду)), оскільки останній як на момент призначення цього позапланового заходу (17.06.2024р.), так і на момент його проведення (18.06.2024р.), фактично не набув статусу «остаточного», оскільки 14.06.2024р. була призначена повторна (арбітражне дослідження) експертиза в лабораторії вищого рівня, яка, в свою чергу, 21.06.2024р. зробила новий експертний висновок №009391а/24 - про відповідність відібраних зразків соку ДСТУ 7159:2010, а тому, відповідно, відмова у допуску посадових осіб до здійснення цієї позапланової перевірки була цілком правомірною.

Що ж стосується безпосередньо оскаржуваної постанови про накладення на КП «Продтовари» штрафу у розмірі 80000 грн. за відмову в допуску посадових осіб до здійснення незаконно призначеного заходу державного контролю, то на момент розгляду справи (04.07.2024р.) та прийняття вказаної постанови від 04.07.2024р., у відповідача були відсутні будь-які відомості про своєчасне та належне повідомлення Підприємства (яке фактично отримало повідомлення про розгляд справи 05.07.2024р., т.1 а.с.49) про час і місце розгляду справи, а тому, на переконання позивача, справа про дане правопорушення була розглянута протиправно і передчасно.

Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року (ухваленим у відкритому судовому засіданні) у задоволенні позову КП «Продтовари» - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач 06.01.2025р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, в даному випадку, було формально розглянуто справу, а при винесенні оскаржуваного рішення, було грубо порушено норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024р. та прийняти нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

14.01.2025р. ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду витребувано з суду першої інстанції матеріали справи та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.

21.01.2025р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025р. призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін на 19.02.2025р.

29.01.2025р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

У судових засіданнях суду апеляційної інстанції 19.02.2024р. і 26.02.2024р. представник позивача (апелянта) підтримав апеляційну скаргу та мотивовано наполягав на її задоволенні, скасуванні рішення суду 1-ї інстанції та задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача у судових засіданнях суду 2-ї інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та наполягала на залишенні її без задоволення.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, виступи сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Позивач - КП «Продтовари» (ЄДРПОУ 00379123) є суб`єктом господарювання, «основним» видом діяльності якого - є виробництво фруктових і овочевих соків (код КВЕД 10.32).

19.03.2024р. між КП «Продтовари» (Постачальник) та ТОВ «Фудгранд» (Покупець) було укладено договір поставки №10-03/24, за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, «Постачальник» зобов`язується передати «Покупцю» продукцію (сік «Твій Сік») в асортименті та у кількості, що передбачені специфікаціями/накладними, а «Покупець» зобов`язується прийняти та оплатити Товар. (п.1.1 Договору).

При цьому, як зазначено у договорі, якість Товару (соку) повинна відповідати технічним умовам (ТУ) або ДСТУ та іншим встановленим нормам та правилам на кожен вид Товару. Якість Товару підтверджується сертифікатами/деклараціями виробника (п.п.2.1 - 2.2 Договору).

31.05.2024р. директор ТОВ «Фудгранд» (покупець) звернувся до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області із письмовою заявою №545, в якій просив «здійснити відбір зразків» (сік апельсиновий відновлений, неосвітлений, пастеризований, дата виробництва 07.05.2024р., виробник КП «Продтовари») з метою проведення в «Одеській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби» відповідних лабораторних досліджень (т.1 а.с.24).

Далі, 07.06.2024р. Випробовуваним Центром Одеської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби (м.Одеса), на виконання вказаної заяви було зроблено Експертний висновок №000889п/24, яким встановлено, що зразок 000889п/1/24-ТМ «Твій сік» (Сік апельсиновий відновлений, неосвітлений, пастеризований 3л, виробник КП «Продтовари») за органолептичними показниками (а саме: за кольором та зовнішнім виглядом) - не відповідає вимогам ДСТУ 7159:2010 (т.1 а.с.24-25).

07.06.2024р. ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області за вх.№Вх-6618/31-24 отримало від Одеської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби лист від 07.06.2024р. №652, яким на виконання наказу відповідача від 06.11.2018р. №3281 «Щодо негайного інформування невідповідностей лабораторних досліджень», лабораторія проінформувала Управління про свій висновок щодо невідповідності зразку №000889п/1/24-ТМ «Твій сік» вимогам ДСТУ 7159:2010 (смак і аромат).

14.06.2024р. ТОВ «Фудгранд» (покупець), отримавши 10.06.2024р. вказаний вище експертний висновок №000889п/24 від 07.06.2024р. та не погодившись з ним, звернувся до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області із письмовою заявою №69, в якій просив провести повторне (арбітражне) лабораторне дослідження цих самих зразків №000889п/1/24-ТМ соку «Твій сік» у лабораторії вищого рівня Державному НД Інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи м.Київ, яка, в свою чергу, була задоволена (погоджена) 18.06.2024р. (т.1 а.с.25,26).

17.06.2024р. в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Р.Ахмадулліним було прийнято наказ №909 (т.1 а.с.28) - про проведення позапланового заходу державного контролю, яким, з посиланням на Указ Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023р. №5 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану» та відповідно до вимог Законів України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», і керуючись «Положенням про ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області» (затв. наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020р. №159) було наказано в період 18-19 червня 2024р. здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі «інспектування» потужностей позивача - КП «Продтовари» за адресою: вул.Кишинівська,150, м.Білгород-Дністровський, Одеська область.

В якості «предмету здійснення цього заходу» в наказі зазначено: «дотримання законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів, а в якості «підстави» для його здійснення визначено: пп.3 п.5 «Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану» (затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023р. №5), а саме: виявлення невідповідності (або обґрунтованої підозри відносно невідповідності), на підставі повідомлень, якій надійшли від акредитованих лабораторій, у разі якщо результати лабораторних досліджень (випробувань) свідчать про невідповідність харчових продуктів та/або ж кормів встановленим вимогам (лист Одеської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 07.06.2024р. №652 (від 07.06.2024р. №Вх-6618/31-24).

В подальшому, на виконання вказаного наказу №909, в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області було підписано та видано посвідчення (направлення) від 17.06.2024р. №460 на проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин (т.1 а.с.27).

Проте, 18.06.2024р. під час вручення копії вказаного вище посвідчення №460 директор КП «Продтовари» Гуртієва Т.М., з посиланням на незаконність проведення цього позапланового інспектування на підставі п.1 Постанови КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022р. №303, відмовилася допустити посадових осіб до здійснення даного позапланового заходу, про що зробила відповідний запис у направленні №460.

Далі, 19.06.2024р. посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Білаш Ю.В. та Нотичем В.С., у зв`язку із встановленням факту неможливості здійснення призначеного наказом №909 позапланового заходу державного контролю (у формі інспектування), без присутності уповноваженого представника КП «Продтовари», склали Акт №29 щодо неможливості здійснення заходу державного контролю з причин недопущення уповноважених посадових осіб Держпродспоживслужби до проведення такої перевірки (т.1 а.с.81).

Копію вказаного Акту від 19.06.2024р. було направлено на адресу КП «Продтовари» засобами оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (рекомендований лист з повідомленням про вручення, трекінг №6770109855482).

Далі, 20.06.2024р., т.б. наступного дня, державним інспектором Нотичем В.С., без присутності уповноваженого представника підприємства позивача, відносно КП «Продтовари» (як оператора ринку) було складено Протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (т.1 а.с.85), яким було встановлено правопорушення, яке полягає у відмові в допуску посадових осіб (державних інспекторів) ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, а саме, порушення п.8 ч.2 ст.20 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів», ч.1 ст.16 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», відповідальність за що передбачена п.17 ч.1 ст.65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», а саме - відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності (акт від 19.06.2024р. №29 та акт від 19.06.2024р. №1130).

20.06.2024р. копію вказаного протоколу було направлено на адресу КП «Продтовари» засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трекінг №6775500120170).

24.06.2024р. ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області своїм листом за вих.№5122/02.2/31-24 повідомило КП «Продтовари» про час і місце розгляду справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», який призначений на 04.07.2024р. об 11:00 год. в приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, за адресою: вул. 7-ма Пересипська,6, м.Одеса (т.1 а.с.162).

25.06.2024р. зазначене вище повідомлення було направлено засобами поштового зв`язку (відправлення №6504200731093) на поштову адресу КП «Продтовари», яке було доставлено у точку доставки/видачі 02.07.2024р., а особисто вручено - 09.07.2024р., що підтверджується трекінгом відстеження відправлення №6504200731093 (т.1 а.с.188).

04.07.2024р. в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області - головним державним ветеринарним інспектором Одеської області Ахмадулліним Р.Н., без присутності уповноваженого представника КП «Продтовари» та відомостей про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, було розглянуто матеріали, складені за результатами вказаного вище позапланового заходу державного нагляду та винесено постанову №25 - про накладення на підприємство позивача штрафу у розмірі 10-ти мінімальних заробітних плат 80 000 грн. - за відмову в допуску посадової особи (державного інспектора) Одеського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області до здійснення державного контролю з підстав, які не передбачені законом.

Копію вказаної постанови в той же день (т.б. 04.07.2024р.) було направлено на адресу КП «Продтовари» засобами поштового зв`язку (т.1 а.с.77) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трекінг №6504200734050).

Вважаючи наказ про проведення позапланового заходу державного контролю та постанову про накладення штрафу протиправними та передчасними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог КП «Продтовари» та, відповідно, з правомірності дій та спірного рішення відповідача.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх необґрунтованими, передчасними та несправедливими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як чітко визначено ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє, зокрема, оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним, закріпленим процесуальним законом критеріям.

Як загально відомо, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (у редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як слідує зі змісту положень ч.8 ст.2 вказаного Закону №877-V, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин 1,4,6,7 абзацу 2 частини 10,12-14 статті 4, частин 1 (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та 3 статті 6, частин 1-4,6,8-10 статті 7, частин 1,2 статті 12, статей 13 - 18, 20, 21 цього Закону.

Так, підставами для здійснення позапланових заходів, згідно абз.8 ч.1 ст.6 цього ж Закону №877-V, є, серед іншого, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими «системними порушеннями» та/або настанням події, що має «значний негативний вплив» на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Як передбачено приписами ч.3 ст.6 та ч.1 ст.7 даного Закону №877-V, суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Далі, як визначено ч.ч.2,3 ст.7 цього ж Закону, на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У такому посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

При чому, як передбачено ч.5 цієї ж ст.7, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (абз.1 ч.6 ст.7 ЗУ №877-V).

Як чітко передбачено ст.10 Закону №877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, серед іншого, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

За загальним же правилом, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами «відповідно до вимог закону» (абз.1-3 ст.11 ЗУ №877-V).

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначає - Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» №2042-VIII.

Так, як вбачається і змісту положень п.п.1,9,19 ч.1 ст.1 вказаного Закону №2042-VIII, «акредитована лабораторія» - лабораторія будь-якої форми власності, що розташована в Україні або іншій країні, акредитована на відповідність вимогам стандарту ISO/IEC 17025 (ДСТУ ISO/IEC 17025) Національним органом України з акредитації, іноземним органом з акредитації, який є повним членом ILAC (Міжнародної організації із співробітництва в галузі акредитації лабораторій), або іншим іноземним органом з акредитації, діяльність якого відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 17011 (ДСТУ ISO/IEC 17011). «Державний контроль» - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог. Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України. «Інспектування» - форма державного контролю, яка полягає у здійсненні перевірки стану здоров`я та благополуччя тварин, виробництва та обігу харчових продуктів та кормів з метою встановлення відповідності законодавству про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин.

Також, при цьому слід зазначити й про те, що законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», «Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами» та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів (ч.1 ст.2 ЗУ №2042-VIII).

Як передбачено ч.4 даного закону №2042, до органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать: 1) Кабінет Міністрів України; 2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини; 3) компетентний орган.

Так, як визначено приписами ч.1 ст.15 вказаного Закону №2042-VIII, «оператор ринку» під час здійснення заходів державного контролю має право: не допускати державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів до здійснення інспектування та аудиту, якщо:

а) інспектування або аудит здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності інспектування та аудиту, встановленої щорічним планом державного контролю, та за відсутності підстав для проведення позапланових заходів державного контролю;

б) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не надав копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

в) державний інспектор або державний ветеринарний інспектор не вніс запис про здійснення відповідного заходу державного контролю до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю).

Разом з тим, як встановлюють норми п.17 ч.1 ст.65 Закону №2042-VIII, юридичні особи і фізичні особи - підприємці несуть відповідальність - за відмову в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 10 (десяти) мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі 7 (семи) мінімальних заробітних плат.

При цьому, як передбачають приписи ч.ч.1,3,9,10,11,14 ст.66 Закону №2042-VIII, провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень цієї статті. Протокол про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми за результатами здійснення заходів державного контролю мають право складати державні інспектори та державні ветеринарні інспектори. Справа розглядається не пізніше 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на 10 (десять) робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин. Про час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов:1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи.

Проте, як загально відомо, Указом Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні «воєнний стан» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (який неодноразово продовжувався та діє і до цього часу).

Також, пунктом 4 цього Указу було постановлено Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Так, на виконання вказаного вище Указу Президента України, Кабінетом Міністрів України 13 березня 2022 року було ухвалено Постанову №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою постановлено:

1) припинити проведення «планових» та «позапланових» заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період «воєнного стану», введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні»;

2) за наявності «загрози», що має «негативний вплив» на права, законні інтереси, «життя та здоров`я людини», захист навколишнього природного середовища та «забезпечення безпеки держави», а також для виконання міжнародних зобов`язань України, протягом періоду «воєнного стану» дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) - на підставі «рішень центральних органів виконавчої влади», що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Далі, як відомо, на виконання вказаної вище Постанови КМУ №303 від 13.03.2022р., Міністерством аграрної політики та продовольства України винесено наказ №5 від 03.01.2023р. (зареєстр. у МЮУ 06.01.2023р. за №33/39089 та який набрав законної сили 20.01.2023р.), яким було затверджено «Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану» та наказано Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, протягом періоду воєнного стану, забезпечити здійснення «позапланових» заходів державного контролю - за «наявності загрози», що має «негативний вплив» на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), згідно з Положенням №667 від 02.09.2015р., є «центральним органом виконавчої влади», діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Державний нагляд за додержанням вимог вказаного законодавства на території Одеської області здійснює - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, т.б. відповідач.

Так, як встановлено з колегією суддів з матеріалів справи та пояснень представника позивача, 19.03.2024р. між КП «Продтовари» (Постачальник) та ТОВ «Фудгранд» (Покупець) було укладено договір №10-03/24 про постачання соку «Твій сік».

Далі, як свідчать матеріали справи та вже зазначалося вище, 31.05.2024р. директор ТОВ «Фудгранд» (покупець) звернувся до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області із письмовою заявою №545, в якій просив лише тільки «здійснити відбір зразків» (сік апельсиновий відновлений, неосвітлений, пастеризований, дата виробництва 07.05.2024р., виробник КП «Продтовари») з метою проведення в «Одеській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби» відповідних лабораторних досліджень (т.1 а.с.24).

Як видно з матеріалів справи, на виконання вказаної вище заяви контрагента позивача, 07.06.2024р. Випробовуваним Центром Одеської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби (м.Одеса) було виготовлено Експертний висновок №000889п/24, яким встановлено, що зразок 000889п/1/24-ТМ «Твій сік» (Сік апельсиновий відновлений, неосвітлений, пастеризований 3л, виробник КП «Продтовари») за органолептичними показниками (а саме: за кольором та зовнішнім виглядом) - не відповідає вимогам ДСТУ 7159:2010 (т.1 а.с.24-25).

Проте, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Фудгранд» (покупець), отримавши 10.06.2024р. вказаний вище експертний висновок №000889п/24 від 07.06.2024р. та фактично не погодившись з ним, 14.06.2024р. знову звернувся до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області із аналогічною письмовою заявою №69, в якій просив провести повторне (арбітражне) лабораторне дослідження цих самих зразків №000889п/1/24-ТМ соку «Твій сік», але у Лабораторії вищого рівня Державному НД Інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи м.Київ, яка, в свою чергу, була задоволена (погоджена) відповідачем - 18.06.2024р. (т.1 а.с.25,26).

Разом з тим, не зважаючи на факт повторного звернення «заявника» та призначення «арбітражного» дослідження зразків соку, в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Р.Ахмадулліним 17.06.2024р. було прийнято наказ №909 (т.1 а.с.28) - про проведення позапланового заходу державного контролю, яким, з посиланням на Указ Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023р. №5 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану», наказано здійснити цей позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі «інспектування» потужностей позивача - КП «Продтовари» за адресою: ул.Кишинівська,150, м.Білгород-Дністровський, Одеська область.

При цьому, в якості «предмету здійснення цього заходу» в наказі було зазначено: «дотримання законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів» (загальна фраза), а в якості «підстави» - визначено: пп.3 п.5 «Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану» (затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023р. №5), а саме: «виявлення невідповідності» харчових продуктів (соку) встановленим вимогам (ДСТУ), які встановлені на підставі повідомлення (лист від 07.06.2024р. №652) від акредитованої Одеської РД лабораторії Держпродспоживслужби (експертний висновок від 07.06.2024р. №Вх-6618/31-24, який на момент ухвалення спірного наказу фактично не набув статусу «остаточного», оскільки переглядався «арбітражною лабораторією вищого рівня).

В подальшому, як слідує з матеріалів справи, на виконання вказаного наказу №909, в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області було видано посвідчення (направлення) від 17.06.2024р. №460 на проведення цього позапланового заходу державного контролю (т.1 а.с.27).

Однак, як було встановлено судовою колегією, 18.06.2024р. під час вручення копії вказаного вище посвідчення №460 від 17.06.2024р. директор КП «Продтовари» Гуртієва Т.М., з посиланням на незаконність проведення цього позапланового інспектування на підставі п.1 Постанови КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022р. №303, відмовилася допустити посадових осіб до здійснення даного позапланового заходу, про що зробила відповідний запис у цьому направленні №460.

При цьому, одночасно слід звернути увагу на те, що у зв`язку з не допуском 18.06.2024р. перевіряючих до проведення «інспектування», посадовими особами відповідача в той же день, т.б. 18.06.2024р., жодного Акту про не допуск, в присутності керівника Товариства, складено не було, як і не було ознайомлено з наказом №909 про призначення інспектування (копія якого була направлена підприємству лише тільки на адвокатський запит 24.06.2024р., т.1. а.с.27). Доказів зворотного представником відповідача не надано.

Далі, як зазначає представник відповідача, 19.06.2024р., т.б. на наступний день, посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Білаш Ю.В. та Нотичем В.С., у зв`язку із встановленням факту неможливості реалізації призначеного наказом №909 позапланового заходу державного контролю було складено Акт №29 щодо неможливості здійснення заходу державного контролю з причин недопущення уповноважених посадових осіб Держпродспоживслужби до проведення такої перевірки (т.1 а.с.81), копію якого, в свою чергу, було направлено на адресу КП «Продтовари» засобами поштового зв`язку (трекінг №6770109855482).

Разом з тим, зі змісту вказаного акту №29 від 19.06.2024р. слідує, що цей Акт складався в приміщенні ГУ Держпродспоживслужби та в ньому відсутні підписи уповноваженого представника позивача, що, в свою чергу, свідчить про те, що даний Акт фактично був складений перевіряючими 19.06.2024р. (але за результатами їх виїзду 18.06.2024р.) - без виїзду на територію підприємства (хоча наказ №909 визначав період проведення перевірки 18.06.2024р.-19.06.2024р.) та без присутності керівника КП «Продтовари», від якого ніякої письмової або усної відмови у допуску до інспектування саме 19.06.2024р. не отримано. Доказів зворотного представником відповідача не надано.

Далі, як вже зазначалося вище, 20.06.2024р., т.б. наступного дня, державним інспектором Нотичем В.С., знову ж таки без присутності уповноваженого представника підприємства позивача та без роз`яснення будь-яких прав та обов`язків, відносно КП «Продтовари» (як оператора ринку) було складено Протокол - про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» (т.1 а.с.85), яким було встановлено правопорушення, яке полягає у відмові в допуску посадових осіб (державних інспекторів) ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, копія якого в той же день була направлена на адресу КП «Продтовари» засобами поштового зв`язку (трекінг №6775500120170).

Також, з матеріалів справи видно, що 24.06.2024р. ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області своїм листом за вих.№5122/02.2/31-24 повідомило КП «Продтовари» про час і місце розгляду справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», який призначений на 04.07.2024р. об 11:00 год. в приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, за адресою: вул. 7-ма Пересипська,6, м.Одеса (т.1 а.с.162).

При цьому, слід зазначити, що вказане вище повідомлення було направлено на поштову адресу КП «Продтовари» - 25.06.2024р. засобами поштового зв`язку (відправлення №6504200731093), і яке було фактично вручено представнику підприємства - 09.07.2024р., що підтверджується трекінгом відстеження відправлення №6504200731093 (т.1 а.с.188), і що, в свою чергу, свідчить про порушення відповідачем вимог ч.10 ст.66 Закону №2042-VIII.

В подальшому ж, як встановлено з матеріалів справи та вже зазначалося вище, 04.07.2024р. в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Ахмадулліним Р.Н., без присутності уповноваженого представника КП «Продтовари» та відомостей про належне і своєчасне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, було формально розглянуто матеріали, складені за результатами вказаного вище позапланового заходу державного нагляду та винесено постанову №25 - про накладення на підприємство позивача штрафу у розмірі 10-ти мінімальних заробітних плат 80 000 грн. - за відмову в допуску посадової особи Одеського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області до здійснення 18.06.2024р. державного контролю з підстав, які не передбачені законом, копію якої в той же день було направлено на адресу КП «Продтовари» засобами поштового зв`язку (т.1 а.с.77, трекінг №6504200734050).

Так, судами обох інстанцій встановлено, що спірним в цій справі - є питання дотримання відповідачем процедури, порядку та підстав призначення як спірного позапланового заходу державного нагляду (контролю), так і ухвалення постанови про накладення штрафу за результатами цього неправомірно (т.б. за відсутності будь-якої «загрози» для життя і здоров`я людини та «негативних» наслідків) призначеного заходу.

Як вже вказувалося судовою колегією, на період «воєнного стану», введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. №64, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022р. №303 було вирішено (п.1) «припинити» проведення усіх планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду.

Тобто, як станом на момент ухвалення оскаржуваного наказу №909 від 17.06.2024р., так і на момент проведення 18.06.2024р. позапланового інспектування підприємства позивача, в Україні фактично діяв «мораторій» на проведення усіх планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), а тому, відповідно, Відповідач, в даному випадку, в силу ст.117 Конституції України, повинен був в обов`язковому порядку виконувати вказану вище Постанову КМУ №303 (за виключеннями прямо передбаченими п.2 цієї постанови).

Дозволено ж здійснення таких позапланових заходів державного нагляду (п.2 Постанови КМУ №303) виключно: а) на підставі «рішень центральних органів виконавчої влади», що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, т.б. в даному випадку - за рішенням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (якого у даній справі не має та не приймалося) та б) за наявності реальної «загрози», що має саме «негативний вплив» на права, законні інтереси, «життя та здоров`я людини», захист навколишнього природного середовища та «забезпечення безпеки держави», а також для виконання міжнародних зобов`язань України, чого теж по даній справі не встановлено.

Не являється, на думку суду, таким рішенням (т.б. центрального органу виконавчої влади) і наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2023р. №5 (на який посилається відповідач в обгрунтування своєї позиції), оскільки він був прийнятий саме на виконання п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №303 (т.б. є нижчим нормативно-правовим актом, ніж Постанова КМУ) в частині надання дозволу на здійснення позапланових заходів державного нагляду і фактично лише тільки дублює положення цього п.2 та затверджує «Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин на період воєнного стану».

Що ж стосується посилань представника відповідача, в обгрунтування правомірності ухвалення 17.06.2024р. спірного наказу №909 про призначення позапланового інспектування, на лист Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 07.06.2024р. №652 про наявність Експертного дослідження (випробування) №000889-п/24 від 07.06.2024р. щодо невідповідності зразку №000889п/1/24-ТМ «Твій сік» вимогам ДСТУ 7159:2010 (щодо смаку і кольору), то судова колегія не може прийняти їх до уваги та розцінює критично, оскільки, по-перше, зі змісту цього Експертного дослідження-1 №000889-п/24 вбачається, що зразок соку «Твій сік» не відповідає вимогам ДСТУ 7159:2010 фактично частково, т.б. лише тільки в частині зовнішнього вигляду, консистенції та кольору, що, в свою чергу, не можна вважати будь-якою реальною «загрозою» для життя і здоров`я людини; по-друге, дане Експертне дослідження №000889-п/24 від 07.06.2024р. на момент ухвалення спірного наказу №909 (т.б. станом на 17.06.2024р.) ще не набуло статусу «остаточного» (ч.12 ст.21 ЗУ №2042), оскільки 14.06.2024р. ТОВ «Фудгранд» (заявник, контрагент позивача), діючи у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.1 Закону №2042-VIII, вказаний вище висновок №000889п/24 «оскаржив» (заява №69) та просив провести повторне - арбітражне лабораторне дослідження цих самих зразків у Лабораторії вищого рівня Державному НД Інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи м.Київ (ця заява була задоволена відповідачем 18.06.2024р.), який, в свою чергу, 21.06.2024р. ухвалив свій Експертний висновок №009391а/24 - про відповідність продукції Позивача «Твій сік» усім вимогам ДСТУ 7159:2010.

Таким чином, приймаючи до уваги наведені обставини, колегія суддів, з урахуванням положень Постанови КМУ №303 від 13.03.2022р., наявності «формального» і «не остаточного» експертного дослідження від 07.06.2024р. та відсутності будь-яких реальних «загроз», що мають «негативний вплив» на права, законні інтереси, «життя та здоров`я людини», захист навколишнього природного середовища та інш., оцінивши надані сторонами докази, в їх сукупності, вважає, що у відповідача, в даному конкретному випадку, 17.06.2024р. були відсутні належні і достатні правові підстави для призначення та здійснення цього спірного позапланового заходу державного контролю, в зв`язку із чим, оскаржуваний наказ №909 від 17.06.2024р. підлягає скасуванню, як протиправний та передчасний.

Що ж стосується інших позовних вимог про скасування оскаржуваної постанови від 04.07.2024р. №25 про застосування до КП «Продтовари» досить суттєвого в умовах «воєнного стану» штрафу у розмірі 80 000 грн., накладеного за відмову в допуску посадових осіб відповідача до здійснення позапланового державного заходу контролю 18.06.2024р., то, останні, на переконання судової колегії, з урахуванням факту скасування наказу №909, як протиправного і передчасного (що само по собі тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятої за результатами його реалізації постанови), відсутності належного і своєчасного сповіщення позивача про дату, час і місце розгляду матеріалів та обізнаності відповідача про наявність «остаточного» арбітражного експертного висновку №009391а/24 від 21.06.2024р. про відповідність продукції позивача усім вимогам ДСТУ 7159:2010, теж підлягають задоволенню, як «похідні».

При цьому, не зайвим буде одночасно звернути увагу й на те, що аналогічну правову позицію з цих спірних питань було висловлено Шостим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постанові від 17.10.2024р. по справі №750/7940/24, а також і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.05.2023р. у справі №420/10433/22 та від 28.12.2022р. у справі №420/22374/21.

До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано відповідачем при розгляді справи в суді 2-ї інстанції.

Отже, враховуючи викладені обставини, судова колегія вважає, що судом першої інстанції, в даному випадку, було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, відповідно, доводи апеляційної скарги відповідача дійсно є суттєвими та свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального і процесуального права, що врегульовують спірні правовідносини, на час їх виникнення.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом 1-ї інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв`язку із тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Що ж стосується понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу, то судова колегія з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно зі ст.16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Як загально відомо, відповідно до вимог ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено приписами ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При чому, слід зауважити, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути «співмірним» із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено положеннями ч.ч.1,7 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до вимог ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в т.ч. чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження чи заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, кількість витраченого адвокатом часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Окрім того, варто зазначити й про те, що у відповідності до п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява №58442/00), суд відшкодовує лише тільки ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерієм розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Слід звернути увагу, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовано Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 вищевказаного Закону, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст.ст.27,30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати та умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути «розумним» та враховувати витрачений адвокатом час.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що адвокатський гонорар може існувати у 2-х формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення, а саме: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009р. №23-рп/2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів та звернень, довідок, заяв, скарг, а також здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова ВП ВС від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц).

Так, як встановлено з матеріалів справи, з метою захисту своїх законних прав та інтересів між позивачем - КП «Продтовари» та Адвокатським бюро «Олексія Чорного» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2024р. №0107/24, відповідно до п.6 якого, «гонорар» за надання адвокатським бюро правової (правничої) допомоги, визначеної договором, є «орієнтовним» та складає 30 000 грн.

При цьому, остаточний розмір гонорару визначається на підставі звіту адвокатського бюро.

За результатами надання правової (правничої) допомоги складається звіт про надання правової (правничої) допомоги, що підписується представниками кожної зі сторін. У звіті вказується обсяг наданої адвокатським бюро правової (правничої) допомоги і її вартість.

Так, згідно зі звітом про надану правову допомогу від 12.11.2024р., складеного на виконання вказаного вище договору, Адвокатським бюро (в особі керуючого) надано наступну правову допомогу: вивчення матеріалів та формування правової позиції у даній справі - 3,5 год. 7 000 грн., підготовка позову про визнання протиправним та скасування наказу (13 аркушів без додатків) - 5,5 год. 11 000 грн., формування додатків до позову про визнання протиправним та скасування наказу - 2 год. 2 000 грн., подання позовної заяви - 1 год. 1 000 грн., підготовка та подання клопотання про зміну предмету позову (7 аркушів без додатків) - 3,5 год. 7 000 грн., участь у судовому засіданні 1 год. 2 000 грн.

Гонорар за правову (правничу) допомогу, надану адвокатом, склав 30 000 грн.

На переконання колегії суддів, надані документи дійсно дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх загальну вартість - 30000 грн.

У той же час, при вирішенні питання розподілу витрат, пов`язаних із правовою допомогою адвоката, судова колегія насамперед звертає увагу на те, що справа даної категорії, у відповідності до предмету спору, є справою «незначної» складності, а спірні правовідносини регулюються нормами фактично 2-х законів та, при цьому, великої кількості підзаконних нормативно-правових актів не передбачають. Підготовка цієї справи в суді 1-ї інстанції, на думку колегії суддів, теж не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, та витраченого часу, що, з урахуванням усіх обставин справи та наявних у ній доказів, свідчить про явне завищення розміру правової допомоги за складання як позовної заяви, так і апеляційної скарги, та, як наслідок, необхідність його зменшення.

При цьому, також варто наголосити й на тому, що такі послуги, як ознайомлення із документами клієнта, а також правовий аналіз законодавства, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви (як і додатків до неї) та, що цілком логічно, подання її до суду.

У цьому ж контексті, колегія суддів критично оцінює необхідність виокремлення такої послуги як підготовка та подання клопотання про зміну предмету позову (шляхом доповнення позовних вимог новою вимогою - визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу), оскільки адвокат, у даному випадку, мав можливість одночасно викласти власну правову позицію як щодо оскарження наказу про призначення перевірки, так і щодо накладення на позивача штрафу за наслідками цієї перевірки (фактично недопуску посадових осіб відповідача до її проведення).

Що ж стосується складеної адвокатом апеляційної скарги, то з цього приводу варто зазначити, що така скарга фактично не містила будь-яких нових (суттєвих) обґрунтувань та доводів, що б потребували від адвоката докладання додаткових зусиль та зміни власної правової позиції.

Судова колегія не оспорює права адвоката самостійно визначати гонорар, однак, у даному випадку, не може вважати, що при встановленні такого розміру гонорару врахована складність даної справи та інші істотні обставини. Наявні у матеріалах справи документи на обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі (30000 грн.) з іншої сторони у справі, оскільки відповідний розмір має відповідати критерію «розумної необхідності» таких витрат.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, конкретні обставини справи, приписи ч.5 ст.134 і п.2 ч.9 ст.139 КАС України, несуттєву складність справи, яка, у свою чергу, не мала публічного інтересу, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи в судах першої та апеляційної інстанцій, а також виходячи з критеріїв розумності, пропорційності та співмірності розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що понесені позивачем витрати (30000 грн.) є неспівмірними, належним чином необґрунтованими та завищеними.

В обсязі встановлених обставин, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для їх зменшення та стягнення з ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі - 5000 грн., що буде відповідати вимогам «розумності» та «співмірності».

Також, суд апеляційної інстанції вважає наголосити й на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються та не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).

Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач при поданні позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплатив судовий збір у загальному розмірі - 13 928,80 грн. (4844,80 грн. + 9084 грн.)

У відповідності до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами ч.ч.1,3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Втім, при частковому задоволенні адміністративного позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на встановлені у справі обставини та враховуючи те, що апеляційна скарга позивача на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024р. - задоволена, а заявлені позовні вимоги - задоволено повністю, колегія суддів, керуючись ч.1 ст.139 КАС України, вважає за необхідне стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі - 13 928,80 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі - 5000 грн.

Керуючись ст.ст.308,310,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Продтовари» - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року скасувати та ухвали нове, яким позовні вимоги Колективного підприємства «Продтовари» - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 17.06.2024 року №909 «Про проведення позапланового заходу державного контролю».

Визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 04.07.2024 року №25 «Про накладення на КП «Продтовари» штрафу».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ: 40342996) на користь Колективного підприємства «Продтовари» (код ЄДРПОУ: 00379123) судові витрати у вигляді сплати судового збору у загальній сумі - 13928,80 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім гривень 80 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ: 40342996) на користь Колективного підприємства «Продтовари» (код ЄДРПОУ: 00379123) понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі - 5000 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 03.03.2025р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: М.П. Коваль

В.О. Скрипченко