Постанова

від 20.02.2025 по справі 914/1541/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2025 р. Справа №914/1541/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Супруненка Андрія Володимировича

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2024 (повний текст рішення складено 29.11.2024, суддя Матвіїв Р.І.)

у справі №914/1541/24

за позовом Фізичної особи-підприємця Супруненка Андрія Володимировича, м. Харків

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВДА», м. Львів

про стягнення 1279579,40 грн

за участю представників:

від позивача Чуб С.В. (в режимі відеоконфренеції)

від відповідача не з`явились

Фізична особа підприємець Супруненко Андрій Володимирович (далі ФОП Супруненко А.В.) 14.06.2024 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВДА» (далі СГ ТОВ «Правда») 1279579, 40 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на наявність у нього права вимоги на стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% процентів річних за несвоєчасного виконання рішення Господарського суду Луганської області від 01.11.2022 у справі № 913/164/22.

Розглянувши позовні вимоги ФОП Супруненка А.В., Господарський суд Львівської області в рішенні від 27.11.2024 відмовив в задоволенні таких, з огляду на те, що позивач не довів суду, що набув право вимоги до відповідача. Так, ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд, оцінивши умови договору за № 08/09-2 від 08.09.2018 купівлі-продажу соняшника та договору про відступлення права вимоги від 21.07. 2023, дійшов до висновку про те, що відповідач не надав письмової згоди на відступлення права вимоги. Разом з тим, суд встановив, що сторони недотрималися вимог приписів ст. 517 ЦК України та п. 3.2 договору про відступлення права вимоги, які передбачають сплату первісному кредитору коштів, а позивач не надав суду доказів, які передбачають сплату первісному кредитору коштів в розмірі 18701158,30 грн, а також доказів, які підтверджують зміст та обсяг права вимоги до боржника.

ФОП Супруненко А.В. не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскільки вважає, що таке ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягає в такому:

-підставою для стягнення грошових коштів саме на користь позивача у даній справі є відступлення від первісного кредитора - ТОВ «ТД Агродар» на користь нового кредитора - ФОП Супруненка Андрія Володимировича права грошової вимоги в розмірі 1279579,30 грн, що складається з вимоги про сплату інфляційних втрат та 3% процентів річних за прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, що виникло за рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/164/22 від 01.11.2022, у зв`язку з укладанням договору № 1 про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов`язанні) від 21 липня 2023 року, з урахуванням додаткових угод. Таким чином, у даній справі стягуються грошові кошти, нараховані на підставі статті 625 ЦК України, за порушення виконання грошового зобов`язання, що виникло за рішенням суду. Позивач, з покликанням на правову позицію Верховного Суду, наведену у постановах від 31 липня 2024 року у справі № 161/11703/22 та від 07 квітня 2020 року у справі № 753/4256/17, зазначає, що договірні відносини за договором №08/09-2 купівлі-продажу соняшника, укладеним між первісним кредитором і боржником, після ухвалення рішення Господарського суду Луганської області у справі №913/164/22 від 01 листопада 2022 року трансформувалися у правовідносини про стягнення коштів за рішенням суду. Відповідно до чинного законодавства згода боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, пов`язаному з виконанням рішення суду не вимагається;

-позивач зазначає, що суд першої інстанції без звернення сторони правочину чи заінтересованої особи, без жодного доказу як неправомірності правочину так і порушення чиїхось прав вирішив самостійно втрутитися в господарські зобов`язання приватних осіб, грубо порушивши цілу низку як процесуальних так і матеріальних норм права, знехтувавши основоположними принципами господарського судочинства. Разом з тим, позивач наголошує, що самим відповідачем ніколи не заявлялося про порушення його прав укладенням договору про відступлення права вимоги, ані під час заміни сторони виконавчого провадження, ані під час розгляду даної справи, договір не оспорювався;

-позивач звертає увагу суду на те, що відсутність передання новому кредитору оригіналів первинних документів не може вказувати на відсутність передання права вимоги взагалі. Право вимоги перейшло до нового кредитора з моменту підписання договору, закон не зобов`язує нового кредитора надавати суду докази оплати за договором про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов`язанні), адже жодним чином не пов`язує оплату з переходом права вимоги, яке відбулося в моменту підписання договору. Водночас, позивач зазначає, що факт набуття права вимоги позивачем було досліджено Господарським судом Луганської області в рамках справи № 913/164/22 при постановленні ухвали про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій суд затвердив заміну сторони на ФОП Супруненка Андрія Володимировича як правомірного нового кредитора на підставі договору про відступлення права вимоги.

З огляду на вказані обставини, позивач просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідач своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представника позивача, розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В дане судове засідання прибув представник позивача, який висловив свої доводи та міркування по суті цього спору. Відповідач участі уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надіслання ухвал суду на його поштову адресу. Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, визначений ст. 273 ГПК України, приймаючи до уваги, що всі учасники спору були своєчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, участь уповноважених представників жодною ухвалою суду обов`язковою не визнавалась, відтак судова колегія вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги в сукупності з матеріалами справи, судова колегія встановила таке:

Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Правда» (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агродар» (покупець) існували правовідносини, які виникли з договору купівлі-продажу № 08/09-2 від 08.09.2018, предметом якого є соняшник українського походження врожаю 2018 року, зі строком поставки товару не пізніше 31.07.2019.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу, СГ ТОВ «Правда» сформувало рахунки за № 3 і 4 на загальну суму 18435923,64 грн, а також зареєструвало податкові накладні на вказану суму.

СГ ТОВ «Правда» здійснило поставку товару поза межами визначеного договором строку, у зв`язку з чим ТОВ «Торговий Дім Агродар» звернулося до суду з позовом про стягнення з продавця (СГ ТОВ «Правда») 18424786,50 грн неустойки за період з 01.08.2019 по 05.02.2020.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ «Торговий Дім Агродар», Господарський суд Луганської області в рішенні від 01.11.2022 у справі № 913164/22 задоволив такі; з СГ ТОВ «Правда» на користь позивача стягнув 18424786,50 грн неустойки на підставі п. 7.3 договору, у зв`язку з порушенням відповідачем строку поставки товару, та 276 371,80 грн витрат зі сплати судового збору.

21.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агродар» (первісний кредитор) та Фізичною особою підприємцем Супруненком А.В. (новий кредитор) було укладено договір № 1 про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ «Торговий дім Агродар» відступило право грошової вимоги в загальному розмірі 18701158,30 грн, що складається з вимоги про сплату неустойки за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-2 від 08.09.2018 в сумі 18424786,50 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 276371,80 грн у справі № 913/164/22 за рішенням Господарського суду Луганської області від 01.11.2022, а новий кредитор - ФОП Супруненко А.В. набув право грошової вимоги в загальному розмірі 18701158,30 грн та здійснює розрахунок на користь первісного кредитора у спосіб, в порядку, розмірі та строки, визначені договором.

Під час примусового виконання вказаного рішення ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.08.2023 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 72308512, відкритому на підставі наказу у справі № 913/164/22 від 25.11.2022 на примусове виконання рішення суду від 01.11.2022, а саме замінено Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Агродар» його правонаступником - Фізичною особою-підприємцем Супруненком Андрієм Володимировичем в частині стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Правда» неустойки в сумі 18424786,50 грн.

Цього ж дня, 14.08.2023 первісний і новий кредитор підписали додаткову угоду до договору № 1 і доповнили договір п. 1.1.1 такого змісту: «Первісний кредитор відступає право грошової вимоги в загальному розмірі 1279579,40 грн., що складається з вимоги про сплату інфляційних втрат та 3% процентів річних за прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, що виникло за рішенням господарського суду Луганської області у справі № 913/164/22 від 01 листопада 2022 року станом на дату укладання додаткової угоди, а новий кредитор набуває право грошової вимоги в загальному розмірі 18701158,30 грн».

Відповідно до платіжної інструкції № 7231 від 15.08.2023 приватний виконавець здійснив платіж на користь Фізичної особи - підприємця Супруненко А.В. в сумі 18424786,50 грн.

З огляду на укладення договору про відступлення права вимоги та додаткової угоди до нього, ФОП Супруненко А.В. вважає, що він наділений правом вимоги про стягнення з ТОВ «СГ «Правда» 3% річних та інфляційних втрат за невиконання рішення суду за період з 25.11.2022 по 14.08.2023, на підставі статті 625 ЦК України, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Торговий дім Агродар» та ФОП Супруненко А.В. пов`язані правовідносинами, які виникли з договору № 1 про відступлення права вимоги.

Відповідно до положень ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Положеннями ст. 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

За умовами договору про відступлення права вимоги (заміну кредитора у зобов`язанні) № 1 від 21.07.2023 до Фізичної особи-підприємця Супруненка Андрія Володимировича перейшло право вимоги в загальному розмірі 18701158,30 грн, що складається з вимоги про сплату неустойки за договором купівлі-продажу соняшника № 08/09-2 від 08 вересня 2018 року в сумі 18424786,50 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 276371,80 грн, згідно з рішенням Господарського суду Луганської області від 01.11.2022 у справі № 913/164/22, тобто відбулось правонаступництво первісного кредитора ТОВ «Торговий дім Агродар» на нового кредитора ФОП Супруненка А.В.

З огляду на укладення вказаного договору, ФОП Супруненко А.В. звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Луганської області від 01.11.2022 у справі № 913/164/22 про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Правда» неустойки в сумі 18424786,50 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 276371,80 грн.

Розглянувши означену заяву, Господарський суд Луганської області 14.08.2023 постановив ухвалу, якою заяву ФОП Супруненка А.В. задоволив частково; замінив стягувача ТОВ «Торговий дім Агродар» на його правонаступника ФОП Супруненка А.В. в частині стягнення з СГ ТОВ «Правда» 18424786,50 грн неустойки; щодо заміни стягувача в частині стягнення судового збору відмовив.

З аналізу вказаної ухвали вбачається, що ФОП Супруненко А.В. набув прав стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Луганської області від 01.11.2022 у справі № 913/164/22 виключно в межах умов договору про відступлення права вимоги від 21.07.2023 (в первинній редакції) та ухвали Господарського суду Луганської області від 14.08.2023, тобто щодо стягнення конкретно визначеної суми 18424786,50 грн.

Водночас, зміни від 14.08.2023 до умов договору про відступлення права вимоги від 21.07.2023 в частині уточнення предмета договору, а саме, розміру суми відступлення права грошової вимоги та складових, які входять в цю суму, не були предметом дослідження Господарським судом Луганської області при постановленні ухвали від 1.08.2023. Варто зауважити, що ухвала Господарського суду Луганської області від 14.08.2023 набрала законної сили та не була оскаржена жодною зі сторін.

Отже, з наведеного слідує, що ФОП Супруненко А.В., відповідно до ухвали Господарського суду Луганської області від 14.08.2023 у справі № 913/164/22, набув права вимоги виключно щодо стягнення з ТОВ «СГ «Правда» 18424786,50 грн неустойки за рішенням Господарського суду Луганської області від 01.11.2022 у справі № 913/164/22. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, рішення Господарського суду Луганської області від 01.11.2022 у справі № 913/164/22 виконано шляхом перерахування 15.08.2023 приватним виконавцем позивачу у цій справі 18424786,50 грн.

Таким чином, Господарський суд Львівської області, ухвалюючи рішення у цій справі, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП Супруненка А.В. про стягнення з СГ ТОВ «Правда» 1279579,30 грн 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання боржником рішення Господарського суду Луганської області від 01.11.2022 у справі № 913/164/22 за період з 25.11.2022 до 14.08.2023.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на вказане, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог, однак з підстав, які викладені в мотивувальній частині цієї постанови, а тому в задоволенні вимог апеляційної скарги ФОП Супруненка А.В. слід відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Супруненка Андрія Володимировича відмовити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2024 у справі № 914/1541/24 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повна постанова складена 04.03.2025.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік