Ухвала

від 04.03.2025 по справі 916/4652/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

04 березня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/4652/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс"

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024, прийняте суддею Нікітенком С.В., м. Одеса, повний текст складено 25.12.2024,

у справі №916/4652/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс"

про стягнення 78 821,39 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 78821,39 грн, з яких: 71565,80 грн основний борг, 4702,62 грн пеня, 539,68 грн 3% річних та 2013,29 грн інфляційні втрати.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 22.10.2024 відкрито провадження у справі №916/4652/24.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24 (суддя Нікітенко С.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" суму основного боргу у розмірі 71565,80 грн, суму пені у розмірі 4702,62 грн, суму 3% річних у розмірі 539,68 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 2013,29 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24 було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи №916/4652/24 з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського матеріали зазначеної справи.

Ознайомившись з матеріалами справи після їх надходження до Південно-західного апеляційного господарського суду, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів у визначеному складі вбачає, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 25.12.2024 і в цей же день складено його повний текст.

Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24 є 14.01.2025.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24 скаржник звернувся з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а саме: 19.02.2025.

Між тим, скаржником заявлено клопотання про поновлення вищенаведеного процесуального строку, мотивоване тим, що відповідач не брав участі у розгляді даної справи в суді першої інстанції та не отримував в електронному кабінеті жодних повідомлень про процесуальні дії у цій справі, а про ухвалення оскаржуваного рішення апелянту стало відомо лише 12.02.2025 у зв`язку з арештом рахунків та отриманням постанови приватного виконавця щодо примусового стягнення на підставі виданого судом наказу. Крім того, скаржник посилається на запровадження воєнного стану, а також на те, що Кравцов В.В., який є особою похилого віку та обіймає посаду голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс", у період апеляційного оскарження перебував закордоном.

На підтвердження вищенаведених обставин скаржником надано копії постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М.Б. від 12.02.2025 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №77192382 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/4652/24 від 25.12.2024 та закордонного паспорта Кравцова В.В., а також роздруківки зображення входу Кравцова В.В. до електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС як представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс".

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Колегія суддів зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

За умовами частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В силу пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі Положення) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 глави 2 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, з 05.10.2021, тобто з дати початку функціонування таких підсистем ЄСІТС як "Електронний кабінет" та "Електронний Суд", зазнав змін існувавший до цього порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, передбачений, зокрема, підпунктами 17.1, 17.5, 17.14 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, у тому числі порядок вручення судових рішень. Відтак з 05.10.2021 вручення судом судових рішень особам, які зареєстрували Електронний кабінет, здійснюється в електронній формі шляхом надсилання судових рішень до електронного кабінету таких осіб.

У випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов`язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи.

Саме така правова позиція суду касаційної інстанції викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №916/3104/21 та від 17.05.2023 у справі №910/15120/20.

Господарський процесуальний кодекс України не покладає на суд обов`язку направляти учаснику справи копію судового рішення у паперовій формі, у випадку, якщо особа зареєструвала свій Електронний кабінет, має доступ до функціонуючих підсистем та документів у межах відповідної справи.

Відповідно до інформації з Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" зареєструвало свою офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а відтак скаржник станом на час ухвалення оскаржуваного рішення мав свій зареєстрований електронний кабінет, через який отримав доступ до справи №916/4652/24 (зокрема, до документів та судових рішень у цій справі).

Як вбачається з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка сформована за допомогою Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24 було надіслане Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" до його електронного кабінету та доставлено останньому 25.12.2024 о 14:56 (а.с.93).

У пункті 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на викладене, датою вручення Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24 є саме 25.12.2024, відтак останній безпідставно наголошує на тому, що оскаржуване рішення ним не було отримано, а про ухвалення останнього апелянту стало відомо лише 12.02.2025 у зв`язку з арештом рахунків та отриманням постанови приватного виконавця щодо примусового стягнення на підставі виданого судом наказу.

Колегія суддів зауважує на тому, що апелянтом до поданої ним апеляційної скарги додано зображення входу Кравцова В.В. до електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС як представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс", з якого вбачається, що справа №916/4652/24 не відображається у розділі "Повідомлення", між тим вказане зображення жодним чином не підтверджує доводи скаржника про не отримання оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 8.5-8.7 Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи для реєстрації кабінету юридичної особи та авторизації необхідно використовувати КЕП представника підприємства/установи (керівника). Повноваження керівника підприємства/установи будуть автоматично перевірятися за ЄДР для активації кабінету юридичної особи та при авторизації. Кабінет фізичної особи керівника та юридичної особи об`єднані, перемикач між кабінетами доступний в правому верхньому куті (профіль користувача).З кабінету юридичної особи можливе формування та направлення заяв/клопотань. При цьому, на заяву/клопотання та додатки буде накладено КЕП керівника підприємства/установи. До списку додатків автоматично буде додано витяг з ЄДР, завірений системним КЕП.

Таким чином, кабінет фізичної особи керівника та юридичної особи, хоч і є об`єднаними, але не є тотожними та існує перемикач між даними кабінетами.

Аналогічна правова позиція щодо безпідставності ототожнення скаржником електронного кабінету юридичної особи та електронного кабінету фізичної особи керівника такої юридичної особи викладена в постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі №915/1401/23, яка прийнята у подібних правовідносинах в контексті вирішення питання поважності пропуску процесуального строку на оскарження судового рішення.

Отже, Кравцов В.В. може діяти в системі Електронний суд "як фізична особа", "як представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" або може перемкнутися на окремий електронний кабінет Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" як юридичної особи.

Надана скаржником роздруківка зображення свідчить про те, що справа №916/4652/24 не відображається у розділі "Повідомлення" електронного кабінету Кравцова В.В. як представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс", а не Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" як юридичної особи.

Водночас наявна у матеріалах справи довідка про доставку документа в кабінет електронного суду підтверджує надсилання рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24 саме Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс", а не представнику відповідача Кравцову В.В.

Жодного доказу на підтвердження того, що процесуальні документи у справі №916/4652/24, в тому числі і оскаржуване рішення, не надходили до електронного кабінету Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" в системі електронний суд апелянтом до апеляційного господарського суду не подано, а тому, як зазначалося вище, колегія суддів виходить з того, що у розумінні положень частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України датою вручення скаржникові оскаржуваного рішення є саме 25.12.2024.

Посилання скаржника на введення воєнного стану колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, натомість такими підставами повинні бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку, при цьому суд має оцінити поважність цих підстав індивідуально в межах справи, яка розглядається, відповідно до положень процесуального закону, у тому числі, дослідивши відповідні докази, подані заявником на підтвердження своїх доводів про поважність пропуску процесуального строку.

Введення в країні воєнного стану дійсно суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування суб`єктів господарювання, між тим сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, та підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідний сталий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого стану, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків, викладено в постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22.

Доводи скаржника про те, що Кравцов В.В., який є особою похилого віку та обіймає посаду голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс", не мав можливості подати апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24 у зв`язку з перебуванням закордоном, колегією суддів оцінюються критично, оскільки з наданої апелянтом копії закордонного паспорту Кравцова В.В. вбачається, що на момент надходження копії оскаржуваного рішення в електронний кабінет відповідача зазначена особа знаходилася в Україні, а саме по собі нетривале перебування закордоном у період з 29.12.2024 по 02.01.2025 не зумовило об`єктивної неможливості своєчасної підготовки відповідної апеляційної скарги, натомість труднощі в організації своєчасного виконання працівниками юридичної особи своїх професійних обов`язків є виключно проблемою внутрішньої організації роботи такої юридичної особи, а тому зазначені скаржником підстави не є тими обставинами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в найкоротший строк, адже вони є суб`єктивними (такими, що залежать виключно від організації роботи відповідача), натомість апелянт, будучи незгодним з оскаржуваним рішенням, діючи добросовісно, розумно та обачливо, повинен був з достатнім поспіхом вчиняти дії щодо оскарження відповідного рішення суду першої інстанції, між тим апеляційну скаргу було подано з істотним пропуском строку (19.02.2025).

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 09.10.2024 у справі №915/1401/23, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 28.11.2022 у справі №560/10645/21 тощо).

В силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Колегією суддів враховується, що ухвала Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 про відкриття провадження у справі №916/4652/24 була надіслана Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" до його електронного кабінету та доставлена останньому 22.10.2024 о 13:16, що підтверджується відповідною довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду (а.с.74), а тому відповідач був обізнаний про існування даного судового провадження, у зв`язку з чим мав можливість слідкувати за рухом справи та, як наслідок, ознайомитися з оскаржуваним судовим рішенням, надісланим до його електронного кабінету.

Враховуючи викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24, з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10 2010 у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Європейський суд з прав людини в рішенні від 13.03.2018 у справі "Кузнєцов та інші проти Росії" підкреслив, що поновлення строків на оскарження означає відступ від принципу res judicata, а тому особи, які оскаржують рішення за межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" (неповажність зазначених причин пропуску строку на апеляційне оскарження), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24 з наданням доказів, що їх підтверджують.

Керуючись статтями 6, 174, 232-235, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/4652/24 залишити без руху.

Встановити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Валмакс" строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що у разі якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук