Постанова

від 12.02.2025 по справі 910/19855/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р. Справа№ 910/19855/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Кравчука Г.А.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників:

від позивача: Гайдамаченко В.Г.

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» про розподіл та стягнення судових витрат

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»

на рішення Господарського суду Київської області від 26.09.2024

у справі № 910/19855/23 (суддя - Шевчук Н.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП»

про стягнення 550 190,50 грн за договором оренди № 1405/2023 від 14.05.2023

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК» на рішення Господарського суду Київської області від 26.09.2024 у справі № 910/19855/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 26.09.2024 у справі № 910/19855/23 залишено без змін.

03.02.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» надійшла заява про розподіл та стягнення судових витрат, у якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 40 000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025, зокрема, прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» про розподіл та стягнення судових витрат у справі № 910/19855/23 та призначено розгляд заяви на 12.02.2025.

11.02.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК» надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Бізнес Інвест Груп», у якій заявник просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» у стягненні витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 40 000,00 грн.

У судове засідання 12.02.2025 з`явився представник позивача, який просив суд відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» про розподіл та стягнення судових витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 40 000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Колегія суддів, беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» про розподіл та стягнення судових витрат у справі, що вбачається з довідки про доставку ухвали суду до електронного кабінету Електронного суду учасників справи, вважає за можливе розглянути вказану заяву за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши думку позивача, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» про ухвалення додаткового рішення у справі з доданими до неї документами, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з висновком ЄСПЛ, викладеним у рішенні від 02.06.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом враховано, що як вбачається із протоколу судового засідання від 29.01.2025, відповідач до закінчення судових дебатів у справі зробив в усній формі заяву про те, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У подальшому, представником відповідача у п`ятиденний строк було подано заяву разом з доказами понесення судових витрат, у якій відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн, на підтвердження понесення яких надано:

- копія Договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023;

- копія Додаткової угоди №2 від 15.11.2024 до Договору про надання правової допомоги від 10.07.2023;

- копія Акту №2 від 30.01.2025 приймання - передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023;

- Ордер №1535648 від 03.02.2025.

Згідно із пунктом 2.4 договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023 оплата послуг адвоката за цим договором та компенсація витрат адвоката, здійснених ним для надання правової допомоги за цим договором, проводиться у розмірах, в порядку та на умовах, визначених додатковою угодою.

Відповідно до змісту Додаткової угоди №2 від 15.11.2024 до Договору про надання правової допомоги від 10.07.2023 адвокат Захарчук Іван Анатолійович (надалі - Адвокат), з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» в особі директора, Кузнєцової Світлани Володимирівни (надалі - Клієнт), з другої сторони, а разом Сторони уклали цю Угоду про нижченаведене:

1. Сторони домовились, що Адвокат надає клієнту професійну правничу допомогу по справі № 910/19855/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» про стягнення грошових коштів за Договором оренди, яка полягає в повному юридичному супроводі судового процесу, представництва інтересів та захисту прав Клієнта в суді, як Відповідача по даній справі в судах всіх інстанцій.

2. Сторони домовились та встановили, що вартість послуг по наданню правової допомоги Адвокатом під час розгляду справи № 910/19855/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» про стягнення грошових коштів за Договором - в Північному апеляційному господарському суді визначається у фіксованій сумі та оцінюється в розмірі: 40 000 грн., відповідно до п. 2.4. Договору про надання правової допомоги і є фіксованою винагородою (гонораром) Адвоката;

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №2 до Договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023 адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги в рамках надання правничої допомоги щодо представництва інтересів та захисту прав клієнта під час розгляду справи №910/19588/23 за позовом ТОВ «ТИСА-ДДК» до ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» про стягнення грошових коштів за Договором оренди, щодо повного юридичного супроводу судового процесу, представництва інтересів та захисту прав клієнта в суді, як відповідача по даній справі в Північному апеляційному господарському суді , вартість послуг - 40 000,00 грн.

Крім того, колегія суддів дослідила заяву позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК», яка обґрунтована тим, що за доводами позивача, не вбачається зрозумілим з чого фіксована сума - 40 000,00 грн складається і з чого вона утворюється, адже не надано відповідних доказів.

Також, позивач зазначає, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності; у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту невиконання зобов`язання та нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат, судова практика є сталою; застосування великої кількості законів та підзаконних актів спірні правовідносини не передбачають; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час.

Відтак, заявлена відповідачем в даному випадку сума на переконання позивача не є розумною, пропорційною та співмірною із складністю справи.

Колегія суддів, дослідивши надані позивачем та відповідачем документи, зазначає наступне.

Відповідно до усталеної судової практики судові витрати у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено (аналогічної правової позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 № 915/606/21 зазначив про те, що у разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.

Таким чином, з огляду на визначення між адвокатом та клієнтом в договорі розміру гонорару адвоката у фіксованому розмірі, відсутня необхідність подання детального опису робіт як-то у формі окремого розрахунку, так і у формі акту приймання-передачі наданих послуг, оскільки з поданих документів та обставин справи можна встановити дійсний обсяг проведеної адвокатом роботи та її вартості.

Наведеним спростовуються доводи позивача про відсутність доказів чи розрахунків заявленої відповідачем фіксованої суми у розмірі 40 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн не відповідає критерію розумності, пропорційності та є надмірним, виходячи з наступного.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Колегія суддів з урахуванням наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись зокрема такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, дійшла висновку, що заявлені відповідачем витрати на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн за розгляд судової справи №910/19855/23 у суді апеляційної інстанції - не відповідають критерію розумності та пропорційності їхнього розміру з урахуванням складності справи та предмету позову.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, а також врахувавши предмет позову та заперечення позивача щодо неспівмірності таких витрат, Північний апеляційний господарський суд вважає справедливим та розумним задоволення поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» про розподіл та стягнення судових витрат частково в розмірі 10 000,00 грн.

В іншій частині витрати відповідача на правничу допомогу покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП».

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» про розподіл та стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткову постанову до постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі № 910/19855/23.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК» (08130, Київська область, Бучанський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 4-Б, код ЄДРПОУ 24085372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» (01033, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 40, офіс 506, код ЄДРПОУ 43413921) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

4. У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ БІЗНЕС ІНВЕСТ ГРУП» про розподіл та стягнення судових витрат у справі № 910/19855/23 відмовити.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Сторони мають право оскаржити додаткову постанову в касаційному порядку до Верховного Суду у встановленому законом порядку та термін.

Повний текст складено та підписано 21.02.2025.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.А. Кравчук

О.В. Тищенко