Постанова

від 28.02.2025 по справі 911/3399/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2025 р. Справа№ 911/3399/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства «Мікс ЛТД»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.12.2024 про повернення позовної заяви

у справі №911/3399/24 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Приватного підприємства «Мікс ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015»

про виселення з нежитлових приміщень, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство «Мікс ЛТД» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» (далі - відповідач), в якому просить суд виселити відповідача з нежитлових приміщень:

№93 (загальною площею 61,9 кв.м, реєстраційний номер: 1262102232109),

№94 (загальною площею 29,4 кв.м, реєстраційний номер: 1257424132109),

№99 (загальною площею 485,6 кв.м, реєстраційний номер: 1348726032109),

№101 (загальною площею 12,5 кв.м, реєстраційний номер: 1394255132109),

№ 102 (загальною площею 31,5 кв.м, реєстраційний номер: 1397870632109),

№103 (загальною площею 86,8 кв.м, реєстраційний номер: 1397856632109),

№104 (загальною площею 104,1 кв.м, реєстраційний номер: 1397876532109), розташованих за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, (вул. Інтернаціональна), будинок 1г, корпус 1.

Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2024 у справі №911/3399/24 позовну заяву повернуто.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що додана до позовної заяви скан-копія ордеру серії АА №0045738 від 24.09.2024, наданий на підтвердження повноважень адвоката Мацкевича Д.А., не є електронним документом, а є сканованою копією паперового документу, який не містить обов`язкових реквізитів, передбачених Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, а саме підпису адвоката, який надає правову допомогу, а відтак позовну заяву і додані до неї документи подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що спір у справі має джерелом господарський договір оренди нежитлових приміщень, наданих в оренду юридичній особі з метою здійснення господарської діяльності, позов обґрунтований посиланням на ст. 795 ЦК України та ст. 291 ГК України, які не містять положень про «виселення», господарські відносини оренди взагалі не передбачають таких правових категорій як «вселення» та «виселення», у зв`язку з чим заявлена позивачем вимога «виселити» юридичну особу відповідача із нежитлових приміщень не відповідає змісту правовідносин між сторонами та їх правовому регулюванню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство «Мікс ЛТД» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі №911/3399/24 та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та незаконною.

Також, скаржник посилається на те, що наданий до позову ордер має серію АА №0045738 від 24.09.2024, який не є сканом, а є електронним документом, завірений електронним підписом, відповідає відомостям ЄРАУ.

Крім того, апелянт вважає, що виселення з приміщень є необхідною та достатньою мірою захисту свого законного права на володіння та здачу в оренду нежитлових приміщень від незаконних дій відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/3399/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою суду від 13.01.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Мікс ЛТД» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.12.2024 у справі №911/3399/24 залишено без руху та надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів оплати судового збору в сумі 2 422,40 грн та докази надсилання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015».

Ухвалою суду від 28.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Мікс ЛТД» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.12.2024 у справі №911/3399/24 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Частина 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України також передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття «право» та «охоронюваний законом інтерес» особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.

Згідно з ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Мікс ЛТД» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом, в якому просить суд виселити відповідача з нежитлових приміщень: №93 (загальною площею 61,9 кв.м, реєстраційний номер: 1262102232109), №94 (загальною площею 29,4 кв.м, реєстраційний номер: 1257424132109), №99 (загальною площею 485,6 кв.м, реєстраційний номер: 1348726032109), №101 (загальною площею 12,5 кв.м, реєстраційний номер: 1394255132109), № 102 (загальною площею 31,5 кв.м, реєстраційний номер: 1397870632109), №103 (загальною площею 86,8 кв.м, реєстраційний номер: 1397856632109), №104 (загальною площею 104,1 кв.м, реєстраційний номер: 1397876532109), розташованих за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, (вул. Інтернаціональна), будинок 1г, корпус 1.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав про невідповідність наданого ордеру серії АА № 0045738 від 24.09.2024 встановленим Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 19.05.2023 № 32 вимогам, оскільки такий ордер не є електронним документом, а є сканованою копією паперового документу, яка не містить фізичного підпису адвоката, що надає правову допомогу.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими в контексті наявності підстав для повернення позову на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву було сформовано в системі «Електронний суд», підписано, як зазначено адвокатом Мацкевичем Д.А. та направлено до суду першої інстанції електронними засобами.

Відповідно до абзаців 2, 3 частини восьмої статті шостої Господарського процесуального кодексу України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пункту 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Пунктом 26 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

У пункті 27 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

За правилами частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

У частині першій статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Частиною восьмою статті 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За приписами частини дев`ятої статті 60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Колегія суддів відзначає, що посилаючись на необхідність застосування положень рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, яке встановлює вимоги до оформлення ордера для підтвердження повноважень на надання правової допомоги, суд першої інстанції не врахував зміни, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017».

Так, рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017»:

викладено пункт 2 Положення у новій редакції:

« 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;

доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».

Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09.06.2022).

З цих підстав суд апеляційної інстанції констатує, що:

- гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами;

- ордер має бути підписаний адвокатом;

- ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом.

Отже, у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.11.2024 у справі № 483/346/24, від 16.12.2024 у справі № 916/4258/23.

Відтак, оскільки подання адвокатом Мацкевичем Д.А., як представником ПП «Мікс ЛТД» позову здійснено після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017 рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 року № 36, накладення представником окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом не вимагалося.

Таким чином, подання адвокатом Мацкевичем Д.А. ордера через модуль підсистеми "Електронний суд" без окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису, у вигляді додатку до підписаної позовної заяви, є належним доказом підтвердження повноважень представника ПП «Мікс ЛТД» відповідно до частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України.

А тому, висновки суду першої інстанції стосовно підстави для повернення позову на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України - є помилковими, зроблені судом першої інстанції з неправильним застосуванням ст. 2, ст. 4, ст. 162, ст. 164, ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки суду першої інстанції, що заявлена позивачем вимога «виселити» юридичну особу відповідача із нежитлових приміщень не відповідає змісту правовідносин між сторонами та їх правовому регулюванню колегія суддів оцінює критично, оскільки згідно приписів глави 2 розділу ІІІ ГПК України суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не наділений повноваженнями досліджувати належність та неналежність обраного способу захисту порушеного права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції помилково застосував п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, постановивши оскаржувану ухвалу, яка підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд Господарського суду Київської області.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Мікс ЛТД» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.12.2024 у справі №911/3399/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 19.12.2024 у справі №911/3399/24 скасувати.

3. Матеріали справи №911/3399/24 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна