Постанова

від 12.02.2025 по справі 920/1387/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р. Справа№ 920/1387/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 12.02.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009"

на рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 (повний текст складено 09.07.2024)

у справі № 920/1387/23(суддя - Резніченко О.Ю.)

за позовом Керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

до відповідача 1 - Державного професійно-технічного навчального закладу "Синівський професійний аграрний ліцей"

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009"

про визнання недійсним договору сільськогосподарського підряду №1/2023/СГР від 31.01.2023,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 позовні вимоги Керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до відповідачів: 1. Державного професійно-технічного навчального закладу "Синівський професійний аграрний ліцей", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" про визнання недійсним договору сільськогосподарського підряду №1/2023/СГР від 31.01.2023 задоволено повністю. Визнано недійсним договір сільськогосподарського підряду №1/2023/СГР від 31.01.2023, укладений між Державним професійно-технічним навчальним закладом "Синівський професійний аграрний ліцей" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009". Стягнуто з Державного професійно-технічного навчального закладу "Синівський професійний аграрний ліцей" на користь Сумської обласної прокуратури 1 342, 00 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" на користь Сумської обласної прокуратури 1 342, 00 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 18.07.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 у справі № 920/1387/23, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 року у справі №920/1387/23 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" та Державного професійно-технічного навчального закладу "Синівський професійний аграрний ліцей" відмовити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що у судовому рішенні не доведено факт порушення інтересів держави та необхідність захисту її прав.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що в оспорюваному договорі відсутні усі істотні умови, які встановлені законодавством як обов?язкові для договорів оренди землі, договори за своєю правовою природою не є договорами оренди та не містять ознак удаваних правочинів, натомість при укладенні договорів про сумісну діяльність сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, які не суперечать вимогам чинного законодавства, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним та відповідало їх волі, умови договорів націлені на реальне настання наслідків, обумовлених вказаними договорами, у задоволенні позову прокурора про визнання договорів недійсними слід відмовити.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., ОСОБА_1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1387/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 у справі № 920/1387/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Сумської області.

29.07.2024 від Господарського суду Сумської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/1387/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 у справі № 920/1387/23 залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

08.08.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024, а саме докази реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" в підсистемі "Електронний суд".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 у справі № 920/1387/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 у справі № 920/1387/23 у судовому засіданні 24.09.2024.

23.08.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтовано тим, що відповідач-1, як землекористувач не наділений правом розпорядження земельними ділянками державної власності, а саме: не наділений правом передачі земельних ділянок державної власності іншим особам в користування (оренду).

Головне управління вважає, що спірний договір сільськогосподарського підряду №1/2023/СГР від 31.01.2023 не відповідає вимогам статтей 92, 93, 95 Земельного кодексу України, що свідчить про його недійсність на підставі статтей 203 та 215 Цивільного кодексу України.

07.09.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області надійшов відзив на апеляційну скаргу який обґрунтовано тим, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає у незаконній передачі в оренду майна закладу освіти, стосовно якого законодавчо встановлена заборона на відчуження та використання не за освітнім призначенням, у недотриманні встановленого чинним земельним законодавством України порядку передачі земельної ділянки у користування. Вищезазначені порушення призвели до того, що земельні ділянки, які є складовою матеріально-технічної бази навчального закладу і надавалися для здійснення освітньої діяльності, незаконно перейшла у користування ТОВ «Агропартнери - 2009».

Прокурор вказує, що виходячи зі змісту вказаної норми права, вирощений урожай за договором сільськогосподарського підряду №1/2023/СГР від 31.01.2023 повинен належати саме замовникові - ДПТНЗ «Синівський ПАЛ», а не підрядникові - ТОВ «Агропартнери - 2009». Підрядник же за договором підряду отримує плату за виконану роботу. Право на зібрану продукцію (результат робіт) у нього не виникає. Власником продукції є саме замовник, який володіє або користується ділянкою на законних підставах.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024, про звільнення у відставку судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_1., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.

24.09.2024 суддя Тарасенко К.В. перебувала у відпустці.

24.09.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надійшло клопотання про розгляд справи 920/1387/23 без участі представника позвача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 прийнято справу № 920/1387/23 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 на 30.10.2024.

30.10.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 27.10.2024 по 22.11.2024 у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №920/1387/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 на 22.01.2025.

22.01.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. з 20.01.2025 по 24.01.2025 у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 920/1387/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 на 12.02.2025.

03.02.2025 (згідно дати звернення на електрону адресу суду та 03.02.2025 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Державного професійно-технічного навчального закладу "Синівський професійний аграрний ліцей" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із відрядженням, заступник директора не має можливості бути присутнім у судовому засіданні при розгляді справи та просить перенести судове засідання.

Клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що, по-перше, обставини, викладенні в клопотанні відповідача-1 про відкладення розгляду справи, жодним чином не підтверджені, та по-друге, відповідач-1 був обізнаний про подання ним апеляційної скарги та про її розгляд в Північному апеляційному господарському суді та не був позбавлений можливості залучити представника для участі у судовому засіданні.

У судове засідання, що відбулось 12.02.2025 з`явився прокурор, надав свої пояснення щодо суті спору та просив задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Позивач, відповідач-1 та відповідач-2 в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується інформацією з системи «Електронний суд».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 288778 від 22.02.2007 ДПТНЗ «Синівський ПАЛ» в своєму постійному користуванні має 215,9019 га землі на території Подільківської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (на теперішній час Синівська сільська рада Роменського р-ну Сумської області); відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 288777 від 22.02.2007 - 58,2776 га землі на території Синівської сільської ради; відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 288779 від 22.02.2007 - 10,0000 га землі на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області (на теперішній час Синівська сільська рада Роменського р-ну Сумської області); відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 288775 від 22.02.2007 - 6,9156 га землі на території с. Синівка Липоводолинського району Сумської області (на теперішній час с. Синівка Роменського р-ну Сумської області).

Згідно державних актів на право постійного користування ЯЯ № 288778, ЯЯ № 288777, ЯЯ № 288779 цільове призначення земельних ділянок - для ведення дослідних і навчальних цілей та ведення сільського господарства. Згідно державного акту ЯЯ № 288775 - громадського призначення (освіта).

Зазначені земельні ділянки є державною власністю, передані у постійне користування навчальному закладу для дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва у порядку, визначеному ст. ст. 22, 24 Земельного кодексу України (в редакції на час передання земельних ділянок).

Так, встановлено, що 31 січня 2023 року між ДПТНЗ «Синівський ПАЛ» (за договором - Сторона -1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропартнери - 2009» (за договором - Сторона - 2) укладено договір сільськогосподарського підряду № 1/2023/СГР (далі - Договір).

За пунктами 1.1, 1.2 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона - 2 зобов`язується за завданням Сторони - 1, на свій ризик та за допомогою власних засобів, виконати комплекс сільськогосподарських робіт на земельній ділянці Сторони - 1, шляхом підготування та оброблення ґрунту, вирощування сільськогосподарських культур та збирання врожаю, а Сторона - 1 зобов`язується прийняти від Сторони - 2 виконані роботи.

Комплекс сільськогосподарських робіт, які проводяться Стороною - 2 на земельній ділянці Сторони - 1, перелічено у Додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно із пунктами 3.1, 3.2 Договору, Сторони дійшли до взаємної згоди, що до Сторони - 2 переходить право власності на усі результати виконаних сільськогосподарських робіт, перелік яких затверджено цим Договором, у якості винагороди Сторони - 2 за Договором. За результатами проведених сільськогосподарських робіт, перелік яких затверджено цим Договором, Сторона - 2 сплачує Стороні - 1 грошові кошти в розмірі 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 коп.) в рік у якості компенсації за використані аграрні технології та інші корисні рішення, застосовані з метою підтримання належного рівня родючості та якісних характеристик ґрунту на земельній ділянці Сторони -1. Строк виплати грошової компенсації за взаємною згодою Сторін встановлено до 31 грудня поточного року. Порядок виплати та розмір грошової компенсації може бути погоджений Сторонами за допомогою окремо складеного протоколу узгодження.

Відповідно до п. 5.1 Договору, Сторона - 2 має право самостійно організовувати і планувати роботу з виконання сільськогосподарських робіт, передбачених Договором.

За п. 5.4 Договору, Сторона - 1 зобов`язана надати вільний доступ до земельної ділянки зазначеної у Додатку № 1 до Договору, надати повну та детальну інформацію про земельну ділянку на якій будуть виконуватись сільськогосподарські роботи передбачені Договором, а також викопіювання плану землекористування.

Підпунктом 8.1.5 Договору передбачено, що Сторона - 1 за Договором не набуває права власності на будь-які матеріально-технічні цінності, використані протягом дії цього Договору та результати виконаних робіт, перелік яких затверджено Договором.

Згідно з п. 8.2 Договору, Сторона - 1 гарантує, що земельна ділянка (угіддя) на яких будуть проводитись сільськогосподарські роботи передбачені Договором, перебувають у користуванні Сторони - 1 на передбачених чинним законодавством України підставах.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору «Перелік сільськогосподарських робіт та місцезнаходження земельної ділянки», Сторона - 2 виконує на земельних ділянках такі сільськогосподарські роботи: оранка, боронування, культивація, посів, внесення мінеральних добрив, внесення засобів захисту рослин, збір врожаю.

Згідно вказаного Додатку № 1, Сторона - 2 виконує сільськогосподарські роботи на земельних ділянках: кадастровий номер 5923284400:01:002:0711 на площі 137,2959 га на території теперішнього Подільківського старостинського округу Синівської сільської ради Роменського району Сумської області, кадастровий номер 5923284400:01:002:0254 на площі 18,7383 га на території теперішнього Подільківського старостинського округу Синівської сільської ради Роменського району Сумської області; кадастровий номер 5923284400:01:001:0373 на площі 50,8677 га на території теперішнього Подільківського старостинського округу Синівської сільської ради Роменського району Сумської області; кадастровий номер 5923284400:01:002:0710 на площі 23,0981 га на території теперішнього Подільківського старостинського округу Синівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір не відповідає вимогам закону, а саме ст.ст. 92, 95, 96, 122-124 Земельного кодексу України, ст. 80 Закону України "Про освіту", суперечить інтересам держави.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що оспорюваний договір є удаваним правочином і приховує під собою факт передачі земельної ділянки в оренду, укладений всупереч положенням Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", що регулюють порядок передачі земельної ділянки в оренду. Порушення інтересів держави полягає у порушенні вимог чинного земельного законодавства під час передачі в оренду майна - земельної ділянки закладу освіти, стосовно якого законодавчо встановлена заборона на відчуження та використання не за освітнім призначенням, у недотриманні законодавчо встановленого порядку передачі земельної ділянки в користування. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, недопущення незаконного використання майна закладу освіти всупереч освітнім цілям та порядку, визначеному законом. Спірна земельна ділянка є державною власністю, передана у постійне користування закладу професійно-технічної освіти у порядку ст.ст. 22, 24 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Відповідно до п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, ГУ Держгеокадастру здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони усіх категорій та форм власності, у тому числі щодо дотримання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, у тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок. Вказаним органом не вжито заходів до усунення вищевказаних порушень та повернення спірних земельних ділянок, а тому вбачаються правові підстави щодо звернення прокурора до суду із вказаним позовом.

Роменською окружною прокуратурою 02.11.2023 було спрямовано листи до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області за № 53/1-4415 вих- 23 з метою висвітлення виявлених прокурором порушень, встановлення причин самостійного не вжиття заходів щодо захисту інтересів держави.

На вказаний лист Головне управління Держгеокадастру у Сумській області листом від 09.11.2023 № 10-18-0.612-2953/2-23 повідомило, що на даний момент не має правових підстав для пред`явлення позову та не заперечує проти подання даного позову прокурором.

Така позиція органу державної влади, уповноваженого захищати інтереси держави у сфері земельних відносин, не зважаючи на очевидний характер порушень, свідчить про його бездіяльність.

Враховуючи те, що порушення вимог чинного законодавства триває протягом значного проміжку часу та виявлено саме прокурором, а не органом державної влади, уповноваженим захищати інтереси держави у сфері земельних відносин, зволікання, попри інформування окружною прокуратурою про наявні порушення, у проведенні відповідних перевірок та зверненні з відповідним позовом до суду явно свідчить про нездійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області захисту інтересів держави.

Про наміри звернутися до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Сумській області Роменською окружною прокуратурою на адресу позивача було спрямовано відповідний лист від 22.11.2023 за №53/1-4653 вих-23.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що із змісту позовної заяви, предмета спору, характеру спірних правовідносин, що прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави в особі позивача та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 ЦК України).

Державний професійно-технічний навчальний заклад "Синівський професійний аграрний ліцей" є державною організацією, підпорядкований Міністерству освіти і науки України, забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної освіти. Основним видом діяльності є професійно - технічна освіта.

Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, в тому числі заклади освіти незалежно від форми власності.

Традиційно право володіння розуміється як належність об`єкта певному суб`єкту, фактичне панування суб`єкта над об`єктом; право користування - як процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об`єкта, а також створених за його допомогою благ.

Будучи специфічним речовим правом, право постійного користування характеризується обмеженим суб`єктно-об`єктним складом: об`єктом права власності можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної власності, суб`єктами можуть бути лише юридичні особи, визначені законом (стаття 92 ЗК України).

Право постійного користування є одним з двох можливих титулів, що надає право користування землею: глава 15 ЗК України "Право користування землею" передбачає користування землею на праві постійного користування та на праві оренди землі.

Права землекористувачів визначені статтею 95 ЗК України, відповідно до якої землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, ліцей, як землекористувач на титулі права постійного користування, наділений передбаченими правами щодо земельних ділянок, належних йому на праві постійного користування.

Закон не передбачає винятків щодо можливості реалізації прав землекористувача на праві постійного користування, зокрема, і в частині самостійного господарювання на землі. Договором щодо права постійного користування такі винятки не можуть бути передбачені, оскільки відповідне право (право постійного користування) не може виникати на договірних підставах.

Формулювання законодавця "право самостійно господарювати" підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі, підкреслюючи що таке господарювання має відбуватися самостійно.

Зі змісту умов оспорюваного договору вбачається, що право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачу, реалізуються не ліцеєм, а відповідачем.

Метою укладання договору та його основною ознакою є користування земельною ділянкою за плату для вирощування та збирання власного врожаю з використанням власних товарно-матеріальних цінностей, залученням власної техніки, а не отримання результату підрядних робіт.

Таким чином, наведене вище дозволяє дійти висновку про наступне: право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, являє собою реалізацію правомочностей землекористувача щодо володіння та користування, які згідно ст. 92 ЗК України складають титул права постійного користування.

Укладенням вказаного договору навчальний заклад фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки земельної ділянки і збору врожаю, а також власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію ТОВ «Агропартнери - 2009».

Право самостійного господарювання як право надане ч. 1 ст. 95 ЗК України саме землекористувачеві, згідно умов спірного договору використовується не землекористувачем, якому належить земельна ділянка на праві постійного користування, а ТОВ «Агропартнери - 2009», що суперечить вимогам вказаної норми права.

Таким чином, договір сільськогосподарського підряду № 1/2023/СГР від 31.01.2023 не відповідає вимогам ст. ст. 92, 95 ЗК України.

Уклавши зазначений договір, ДПТНЗ «Синівський ПАЛ» здійснив розпорядження вказаними земельними ділянками, визначивши фактичну долю речі (майна) - земельної ділянки.

Водночас, повноважень щодо розпорядження землею навчальний заклад не має.

Крім того, ст. 122 ЗК України передбачено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, ДПТНЗ «Синівський ПАЛ» не наділений повноваженнями на надання земельних ділянок державної форми власності у користування.

Використання ТОВ «Агропартнери - 2009» земельних ділянок, які належать ДПТНЗ «Синівський ПАЛ» на праві постійного користування, суперечить вимогам чинного законодавства.

Зокрема, зі змісту глави 15 ЗК України, як спеціального нормативного акту, що регулює земельні відносини, вбачається, що земельні ділянки можуть бути надані у користування або на праві оренди, або на праві постійного користування.

Земельні ділянки, які використовує ТОВ «Агропартнери - 2009» не належать йому на жодному з передбачених чинним законодавством титулів - праві власності чи праві оренди, а отже землекористування здійснюється ТOB «Агропартнери - 2009» за відсутності законодавчо визначеної підстави.

Зокрема, згідно з п. 3.1., 3.2. договору, замовник не набуває права власності на результати виконаних робіт, які визначені у п. 1.1. договору. Це, зокрема, комплекс сільськогосподарських робіт щодо обробітку ґрунту, вирощування сільськогосподарських культур та збирання врожаю.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Виходячи зі змісту вказаної норми права, вирощений урожай за договором сільськогосподарського підряду № 1/2023/СГР від 31.01.2023 повинен належати саме замовникові - ДПТНЗ «Синівський ПАЛ», а не підрядникові - ТОВ «Агропартнери - 2009». Підрядник же за договором підряду отримує плату за виконану роботу. Право на зібрану продукцію (результат робіт) у нього не виникає. Власником продукції є саме замовник, який володіє або користується ділянкою на законних підставах.

Але пунктом 3.1 Договору передбачено, що до ТОВ «Агропартнери - 2009» переходить право власності на усі результати виконаних сільськогосподарських робіт, перелік яких затверджено цим Договором, у якості винагороди Сторони - 2 за Договором, що суперечить суті договору підряду.

Тобто, фактично, зі змісту вказаних умов договору, відповідач-2 сплачує кошти ліцею за користування земельною ділянкою для вирощування та збирання сільськогосподарських культур, які залишаються у власності відповідача 1.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що спірний правочин є удаваним, тобто таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За своєю юридичною природою та правовою сутністю спірний договір є договором оренди землі (строкове платне користування земельною ділянкою).

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За приписами ст. 4 Закону, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Стаття 124 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.

Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, ліцей не наділений повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками, зокрема, передавати їх в оренду.

Зі змісту оспорюваного договору судом не встановлено, що земельні ділянки надані відповідачу 1 з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Разом з цим, земельні ділянки передані в користування відповідачу без проведення земельних торгів, кадастровий номер земельної ділянки у договорі не зазначений.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір укладений з порушенням положень ст.ст. 92, 93, 95, 122-124 Земельного кодексу України, ст. 80 Закону України "Про освіту", сторонами в момент вчинення правочину не додержано вимог, які встановлені частинами першою - другою, четвертою-п`ятою статті 203 цього Кодексу, що є підставою недійсності правочину згідно ст. 215 ЦК України.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог Керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Державного професійно-технічного навчального закладу "Синівський професійний аграрний ліцей" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" про визнання недійсним договору сільськогосподарського підряду №1/2023/СГР від 31.01.2023..

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі № 920/1387/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропартнери-2009" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 03.07.2024 у справі № 920/1387/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 04.03.2025

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко