Ухвала

від 27.02.2025 по справі 873/20/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"27" лютого 2025 р. Справа№ 873/20/25

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Євсіков О.О.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

представників сторін: не з`явились,

розглянувши у справі №873/20/25

заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" адвоката Василя Бонтлаба про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді скарги Фермерського господарства «Ніка-Фенікс»

про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.12.2024 у третейській справі №36/24 (суддя Оберемко Р.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро»

до Фермерського господарства «Ніка-Фенікс»

про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання згідно договору поставки №254/23/119 від 12.04.2023,

в с т а н о в и в :

У лютому 2025 року Фермерське господарство «Ніка-Фенікс» (далі - ФГ «Ніка-Фенікс», Господарство) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) від 23.12.2024 у третейській справі № 36/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» (далі - ТОВ «Нор-Ест Агро», Товариство) до ФГ «Ніка-Фенікс» про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання згідно договору поставки №254/23/119 від 12.04.2023.

У відзиві (запереченні) на подану Господарством заяву Товариство в порядку, передбаченому ст. 42, 46, 123, 126, 129 ГПК України, повідомило про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання правової допомоги понесе витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом судової справи №873/20/25 за заявою ФГ «Ніка-Фенікс» про скасування Третейського суду від 23.12.2024 у справі №36/24, об`єм, розмір та обсяг котрих на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо, коли спір за даною скаргою остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушене буде додатково понести Товариство.

Товариство у порядку ст. 124 ГПК України зазначило та просило врахувати те, що орієнтовний розмір понесених судових витрат в межах судової справи №873/20/25 за заявою Господарства про скасування рішення Третейського суду від 23.12.2024 у справі №36/24, не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону, найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).

При цьому сторони керуються тим, що вартість однієї години надання правової допомоги складає від 1 500,00 грн до 1 700,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників), вартість участі у судовому засіданні складає від 2 000,00 грн до 2 500,00 грн (в залежності від різного роду умов та чинників, в т.ч., але не виключно тривалості судового засідання та часу очікування його початку). Також передбачена додаткова оплата за прийняття позитивного для Товариства судового рішення (відмову у задоволенні заяви Господарства про скасування рішення Третейського суду від 23.12.2024 у справі №36/24), яка не перевищуватиме від одного до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Товариство зобов`язалось з урахуванням п. 8 ст. 129 ГПК України у випадку настання існування/понесення судових витрат у даній справі повідомити про відповідне суд.

У прохальній частині відзиву (заперечення) Товариство просило відмовити у задоволені заяви Господарства про скасування рішення Третейського суду від 23.12.2024 у справі №36/24, рішення Третейського суду від 23.12.2024 у справі №36/24 залишити без змін.

Відповідно до протоколу у судовому засіданні 13.02.2025 представник Товариства не робив жодних заяв щодо понесених Товариством судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу зокрема.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 заяву ФГ «Ніка-Фенікс» про скасування рішення Третейського суду від 23.12.2024 у третейській справі №36/24 залишено без задоволення. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.12.2024 у третейській справі №36/24 залишено без змін.

14.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника ТОВ «Нор-Ест Агро» адвоката Василя Бонтлаба про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №873/20/25.

У поданій заяві Товариство зазначило, що на стор. 10-11 поданого ним заперечення зробило відповідну заяву про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та завчасно подало її до суду через службу документального діловодства.

Обґрунтовуючи понесені ним витрат на професійну правничу допомогу, Товариство посилається на укладений ним 11.10.2023 з Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» (виконавець) договір №11/10/2023, на виконання якого бюро надало послуги на загальну суму 12 800,00 грн (з урахуванням 4 800,00 грн гонорару успіху), про що сторони підписали відповідний акт здачі-приймання правничої допомоги №11 від 13.02.2025.

У поданій заяві Товариство просило здійснити її розгляд по суті за відсутності його представника.

Господарство надало заперечення, в якому просить у задоволенні заяви Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю; розгляд заяви здійснити без участі представника ФГ «Ніка-Фенікс» в судовому засіданні.

ФГ «Ніка-Фенікс» вважає подану Товариством заяву такою, що не відповідає встановленому порядку.

На думку Господарства, Товариство порушило правила визначення в орієнтовному розмірі його витрат на професійну правничу допомогу у поданому запереченні від 04.02.2025, і не визначило такого в сумі 12 800,00 грн, лише обмежившись посиланням на умови договору № 11/10/2023 про надання правничої допомоги щодо вартості однієї години надання правничої допомоги та вартості участі представника в судовому засіданні в залежності від різного роду умов та чинників. Однак яким чином такі умови та чинники визначаються та що впливає на їх формування, Товариством не зазначено.

Господарство відзначає, що заявник не надав розрахунку гонорару адвоката саме до цієї справи №873/20/25, та вважає, що надання до суду акта №11 здачі-приймання правничої допомоги від 13.02.2025 не може замінювати розрахунок гонорару адвокатського бюро саме в цій справі, а не в загальному неконкретизованому договорі про надання правничої допомоги від 11.10.2023.

Господарство зауважує, що Товариство не надало обов`язкового документа, без якого неможливе стягнення або покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на іншого учасника спору, зокрема, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України), а також платіжного документа, який містив би номер справи, в якій понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Господарство вважає, що заявник не виконав вимоги абзацу другого ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки адвокат Бонтлаб В.В. 13.02.2025 особисто брав участь в судовому засіданні та судових дебатах, однак жодної заяви про витрати Товариства на правничу допомогу, їх розмір та подання доказів на їх підтвердження протягом п`яти днів після ухвалення рішення не зробив.

Також, на думку Господарства, розмір правничої допомоги в сумі 12 800,00 грн є очевидно завищеним, не конкретизований, а «гонорар успіху» сформований незрозуміло яким чином і не був неминучим для заявника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 розгляд заяви Товариства призначено на 27.02.2025. Явка учасників справи обов`язковою не визнавалась. Суд повідомив учасників справи про право у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також можливість учасників справи (у разі неможливості явки їх представників у судове засідання) звернутися до суду з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою доступних суду та учасникам судового процесу засобів, що забезпечують проведення судових засідань у режимі відеоконференцзв`язку та відповідають вимогам законодавства.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У силу положень пункту 12 частини третьої статті 12 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Впровадження зазначеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно із положеннями статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 237 ГПК України в числі питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, зазначено розподіл між сторонами судових витрат.

Зокрема, відповідно до положень частини четвертої статті 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Разом з тим, положеннями статті 221 ГПК України визначено: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Наведені вище положення статей 124, 126, 129 ГПК України у сукупності з положеннями статті 221 ГПК дають підстави дійти висновку, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву, суд може вирішити питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення.

При цьому за аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати у визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові 02.02.2024 у cправі №910/9714/22 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду виснував, що наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

У цій же постанові об`єднана палата Верховного Суду виснувала, що докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З огляду на що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Звідси, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому якщо сторона до закінчення судових дебатів заявляє про намір подати докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, то така заява може бути подана в усній формі, що підтверджується технічним записом судового засідання, тоді як неподання зазначеної заяви виключає здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Суд констатує, що Товариство не заявляло про відшкодування / понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу ні у письмовій, ні в усній формі. У прохальній частині відзиву (заперечення) на подану Господарством заяву Товариство просило заяву господарства залишити без задоволення, а оскаржуване господарством рішення Третейського суду - без змін. Тобто у прохальній частині відзиву (заперечення) вимога щодо покладення на Господарство витрат Товариства на професійну правничу допомогу була відсутня.

Суд зауважує, що Товариство у відзиві (запереченні) на надало попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Зазначене підтверджується змістом поданого Товариством відзиву (заперечення) у відповідній частині, а саме: «ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО», в порядку, передбаченому ст. 42, 46, 123, 126, 129 ГПК України, повідомляє про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання правової допомоги понесе витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом судової справи №873/20/25 …, об`єм, розмір та обсяг котрих на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною скаргою остаточно буде вирішено та котрий розмір витрат змушений буде додатково»; «ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» в порядку статті 124 ГПК України зазначає та просить врахувати те, що орієнтовний розмір понесених судових витрат в межах судової справи №873/20/25 …, не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).»; «сторони керуються тим, що вартість однієї години надання правової допомоги складає від 1 500,00 гривень до 1 700,00 гривень (в залежності від різного роду умов та чинників), участь у судовому засіданні складає від 2 000,00 гривень до 2 500,00 гривень (в залежності від різного роду умов та чинників, в тому числі, але не виключно тривалості судового засідання та час очікування його початку), а також додаткова оплата за прийняття позитивного для ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» судового рішення (відмову у задоволенні заяви ФГ «НІКА-ФЕНІКС» про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 грудня 2024 року у справі №36/24), яка не перевищуватиме від одного до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»; «ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО», зобов`язується із врахуванням пункту 8 статті 129 ГПК України, у випадку настання існування/понесення судових витрат у даній справі, повідомити про відповідне суд.».

Підсумовуючи, суд відзначає, що за текстом відзиву (заперечення) Товариство зобов`язалось із врахуванням пункту 8 статті 129 ГПК України у випадку настання існування / понесення судових витрат у даній справі повідомити про це суд. При цьому посилання у відзиві на встановлені договором розцінки чи рекомендовані Радами адвокатів розміри гонорару не є хоча б приблизним попереднім розрахунком відповідних сум і породжують певну невизначеність не лише у суду, а передовсім у іншої сторони спору.

Наведене вище формулювання Товариства суд сприймає як таке, що свідчило про намір у подальшому обов`язково чітко і однозначно повідомити суду до закінчення судових дебатів, що такий випадок настав і докази на підтвердження понесення судових витрат будуть надані додатково.

Разом з тим, згідно з протоколом у судовому засіданні 13.02.2025 Товариство (його представник) не заявило про намір подати докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у п. 6.52 постанови від 12.11.2019 у справі №904/4494/18, з огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у відшкодуванні таких судових витрат відмовляється.

Враховуючи наведене, у тому числі неподання Товариством попереднього розрахунку судових витрат і відповідної заяви у встановлені процесуальним законодавством строки та порядку, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для здійснення розподілу понесених Товариством судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у зв`язку із розглядом заяви Господарства. А тому суд відмовляє Товариству у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з винесенням додаткової ухвали щодо цієї частини вимог.

Керуючись ст. 74, 124, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" адвоката Василя Бонтлаба про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткова ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Додаткова ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 4.03.2025.

Суддя О.О. Євсіков