Постанова

від 18.02.2025 по справі 917/2002/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Харків Справа № 917/2002/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

від позивача (апелянта): Онищено О.Ф., ордер серія АА №0049759 від 14.01.2025;

від відповідача: Шмельов М.М., довіреність №49-юр-37 від 28.06.2022; Брусник Ю.М., довіреність №49юр-33 від 01.03.2024;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ (вх. №2886 П/2),

на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 (повний текст складено 20.11.2024) у справі № 917/2002/23 (суддя Кльопов І.Г.),

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук Полтавської області,

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" (далі АТ "Українська залізниця") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (далі ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод") про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 7093506,69грн, з яких: 4468755,12грн - пеня та 2624751,00грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №7622/010-013/с/11-УЗШК від 31.01.2022 про надання послуг з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 двох електропоїздів серії ЕКрІ в частині своєчасного надання позивачу послуг з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 електропоїзда ЕКрІ-002, у зв`язку з чим позивач нарахував: пеню відповідно до п. 6.2. договору - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в сумі 4468755,12грн, а також штраф на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України за прострочення понад 30 днів виконання зобов`язання у розмірі 7% вартості послуг, з яких допущено прострочення, що становить 2624751,00грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі №917/2002/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що прострочення строків виконання договору в частині своєчасного надання послуг з проведення ремонту відбулося за відсутності вини відповідача та за наявності форс-мажорних обставин. При цьому судом встановлено, що відповідач вжив усіх необхідних заходів для запобігання такому порушенню, а також повідомив позивача про існування обставин непереборної сили, які призвели до порушення строків надання послуг, згідно з п. 8.2 договору, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Суд першої інстанції також зазначив, що за наявного дефіциту потужності електричної енергії, постійного переміщення/укриття персоналу під час оголошення повітряних тривог, було неможливо забезпечити виконання безперервних технологічних циклів, що вплинуло на загальне своєчасне надання відповідачем послуг по укладеному між сторонами договору №7622/010 013/11-УЗШК від 31.12.22 та унеможливило дотримання договірних строків не з вини відповідача. Однак, незважаючи на наявність форс-мажорних обставин, відповідач продовжував виконувати умови договору.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, позивач - АТ "Українська залізниця" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі №917/2002/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення господарського суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування усіх обставин справи. За доводами апелянта, наданим відповідачем Сертифікатом Полтавської Торгово-промислової палати України №530-22-0256 від 20.01.2023 підтверджується наявність форс-мажорних обставин лише у період з 05.01.2023 по 20.01.2023, однак жодних доказів наявності обставин непереборної сили у період з 21.01.2023 до моменту фактичної здачі послуг з поточного ремонту електропоїзду (28.04.2023) відповідачем суду не надано, а тому наявні правові підстави для застосування штрафних санкцій. Висновки місцевого суду про наявність дефіциту електроенергії та певні труднощі (затримки) у господарській діяльності відповідача не підтверджуються наявними у справі доказами, а ґрунтуються лише на письмових поясненнях відповідача, які до того ж були подані до суду з порушенням строку, встановленого ч.ч. 3 та 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.12.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі №917/2002/23; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №917/2002/23 на 22.01.2025 о 14:00 год.

09.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін. Вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що прострочення відповідачем строків виконання договору №7622/010-013/с/11-УЗШК відбулося за відсутністю його вини та за наявністю форс-мажорних обставин; при цьому відповідачем було вжито усіх необхідних заходів для запобігання такого порушення, а також повідомлено позивача про наявність форс-мажорних обставин, зігдно п. 8.2. договору, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2025 задоволено заяву представниці АТ "Українська залізниця" адвоката Онищенко О.Ф. про участь у судових засіданнях у справі №917/2002/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку із перебуванням на лікарняному станом на дату розгляду справи (22.01.2025) головуючого судді Мартюхіної Н.О., судове засідання з розгляду апеляційної скарги АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі №917/2002/23, призначене на 22.01.2025 о 14:00 год не відбулось.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі №917/2002/23 відбудеться 18.02.2025 о 15:30 год.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 18.02.2025 приймали участь представники позивача (апелянта) та відповідача.

Представниця позивача (апелянта) підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.01.2022 між філією "Українська залізнична швидкісна компанія" АТ "Українська залізниця" (замовником) та ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (виконавцем) укладено договір №7622/010-013/с/11-УЗШК про надання послуг з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 двом електропоїздам серії ЕКрІ (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору визначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання власними силами, засобами та матеріалами надати послуги з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 (далі ПР-3) двох електропоїздів ЕКрІ виробництва ПАТ "КВБЗ" (далі - електропоїздів) відповідно до умов даного договору та чинної нормативно-технічної документації АТ "Укрзалізниця" (Додаток №4) в обсягах, передбачених переліком робіт з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 електропоїздів ЕКрІ (Додаток №3).

Також за умовами укладеного договору сторони погодили:

- найменування послуг: поточні ремонти (ГІР-З) електропоїздів ЕКр-1 (п. 1.2);

- згідно державному класифікатору України ДК 021:2015 - 50220000-3 - Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (п. 1.3);

- місце надання послуг з проведення ГІР-З електропоїздів ЕКрІ - територія Виконавця (п. 1.4);

- норма часу виконання ПР-3 одного дев`ятивагонного складу електропоїзда серії ЕКрІ складає - 50 робочих днів (п. 1.5);

- переліки робіт з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 (Додаток №3) двом електропоїздам ЕКрІ визначається та виконується у відповідності до "Інструктивних вказівок з проведення технічного обслуговування та поточних ремонтів двосистемного електропоїзда серії ЕКр-І виробництва ПАТ "КВБЗ" ЕКрІ.000,ООО.ИО та затвердженої нормативно-технічної документації АТ "Укрзалізниця" (Додаток №4) (п. 1.6);

- виконавець зобов`язується надати у строк встановлений згідно Графіку подачі на поточний ремонт та здачі з поточного ремонту електропоїздів серії ЕКрІ для слідування до Технічної пасажирської станції Дарниця (Додаток №5) послуги з ПР-3 електропоїздів, а замовник - прийняти ці послуги та оплатити їх (п. 1.7);

- всі додатки доданого договору, підписані замовником та виконавцем, є невід`ємними його частинами (п. 1.8);

- обсяги закупівлі послуг та відповідно їх вартість можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника (п. 1.9);

Відповідно до п. 2.7. договору обкатка та приймання електропоїзда з ремонту здійснюється за участю представників замовника та виконавця за результатами якого сторони підписують акт приймання з поточного ремонту електропоїзда, його вузлів та агрегатів.

Обкатка електропоїздів виконується згідно з "Положенням про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 22.04.2002 №261. Також, після проведення ремонту, допускається проведення обкатки електропоїздів за маршрутом прямування до території замовника.

В разі виявлення на електропоїздах дефектів вузлів та агрегатів, які підлягають ремонту або заміні в обсягах, передбачених умовами цього договору (згідно Додатку №3). що з`явилися під час його обкатки. Замовником та виконавцем складається Дефектний акт, який містить перелік виявлених зауважень та строк їх усунення. Акт приймання з поточного ремонту електропоїзда, його вузлів та агрегатів після обкатки, та Акт наданих послуг з проведення поточного ремонту ПР-3 електропоїзда ЕКр 1 його вузлів га агрегатів, підписуються замовником та виконавцем у день закінчення усунення всіх зауважень.

За умовами п.п. 3.1., 3.2. договору ціна надання послуг з проведення ПР-3 одного електропоїзда визначається згідно Розрахунку вартості надання послуг з проведення поточного ремонту ПР-3 електропоїздів ЕКрІ (Додаток №2).

Пунктом 3.5. договору визначено, якщо в процесі розбирання електропоїздів додатково виявляються відсутні вузли (складові одиниці) та деталі, або такі, що потребують їх ремонту, заміни, які не могли бути виявлені при прийманні в ремонт електропоїздів та/або не визначені Додатком №3 виконавець сповіщає про це Замовника, який повинен у добовий термін повідомити про направлення свого представника, для оформлення спільно з виконавцем Дефектного акту технічного стану або погодження продовження ремонту вузлів та деталей електропоїздів у обсягах, що передбачені умовами даного договору (згідно Додатку №3). При необхідності, у цьому випадку сторонами проводиться коригування терміну проведення ПР-3. без збільшення вартості договору, шляхом укладання додаткової угоди.

Послуги з відновлення відсутніх вузлів (складових одиниць) та деталей, або таких, що потребують їх ремонту, заміни згідно Дефектного акту технічного стану, оплачуються за окремим договором, якщо виконання даних послуг не входить в об`єм робіт, передбачений умовами цього договору (згідно Додатку №3).

Загальна сума договору, у відповідності узгодженого сторонами Протоколу погодження договірної ціни, кількості одиниць та об`єму виконання ремонту електропоїздів серії ЕКрІ, що є Додатком №1 до даного договору, складає 69100335,00грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 20% - 11516722,50грн.

Згідно Додатку №2 "Розрахунок вартості надання послуг з проведення поточного ремонту ПР-3 електропоїздів ЕКрІ" до договору вартість проведення поточного ремонту ПР-3 електропоїзду ЕКрІ-002 становить 31364542,50грн без ПДВ, а з ПДВ 37637451,00грн.

Відповідно до Графіку подачі на поточний ремонт та здачі з поточного ремонту електропоїздів серії ЕКрІ для слідування до Технічної пасажирської станції Дарниця, що є Додатком №5, дата здачі електропоїзда ЕКрІ-002 - січень 2023 року.

Звертаючись до господарського суду першої інстанції з позовом у даній справі позивач зазначає, що ним як замовником було виконані всі умови договору, тоді як відповідачем взяті на себе зобов`язання виконано з порушенням строків надання послуг з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 електропоїзда ЕКрІ-002, оскільки здача послуг з поточного ремонту електропоїзда серії ЕКрІ фактично відбулася 28.04.2023, що підтверджується Актом наданих послуг з поточного ремонту електропоїзду ЕКрІ-002 від 28.04.2023.

Разом з цим, за умовами п 6.2. договору за порушення строків проведення ремонту електропоїздів у відповідності п. 2.4. цього договору та передбачених Додатком №5, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період надання послуг, за кожен день прострочення від вартості не своєчасно наданої (не наданої) послуги, що зазначена в Додатку №2 до даного договору.

Як вбачається з Акту наданих послуг з проведення поточного ремонту ПР-3 електропоїзду ЕКрІ-002, його вузлів і агрегатів від 28.04.2023, сума наданих послуг з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 електропоїзду ЕКрІ-0025 становить 37496451,00грн.

Враховуючи наведене, у зв`язку з несвоєчасним виконання зобов`язань за договором позивач на підставі п. 6.2. договору нарахував відповідачу пеню у розмірі 4468755,12грн за період прострочення виконання зобов`язань з 01.02.2023 по 28.04.2023.

Крім того, за прострочення понад 30 днів виконання зобов`язання згідно договору та відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України позивач додатково нарахував відповідачу штраф у розмірі 7% вартості послуг, з яких допущено прострочення, що становить 2624 751,57грн.

Відповідач проти позову заперечує повністю, мотивуючи свою позицію тим, що порушення строків виконання зобов`язань за договором (у період з лютого 2022 року по квітень 2023 року) відбулось за відсутністю його вини та наявністю форс-мажорних обставин, що є підставою для звільнення його від відповідальності, а саме:

- у зв`язку з необхідністю виконання додаткових робіт при виконанні ПР-3, що потребувало закупівлі додаткових комплектуючих, сторони уклали додаткову угоду №1 від 05.10.2023, якою продовжено терміну дії договору до 28.02.2023, а перший електропоїзд ЕКр1-001 було передано з ремонту позивачу відповідно до акту №1 наданих послуг у жовтні 2022 року;

- також додатковою угодою №1 сторони внесли зміни до Додатку №5 щодо продовження терміну введення в експлуатацію другого електропоїзда ЕКр1-002 після завершення поточного ремонту до січня 2023 року;

- однак, внаслідок суттєвих проблем з постачанням комплектуючих, необхідних для виконання робіт внаслідок ускладненої логістики в умовах воєнного стану запровадженого в Україні, у відповідності до п. 8.2 договору відповідач звернувся до позивача з листом від 06.01.2023 № 76.1-57/9, в якому повідомив про виникнення обставин непереборної сили при виконанні договірних зобов`язань;

- на виконання п. 8.3 договору та з метою підтвердження факту настання обставин непереборної сили при виконанні договірних зобов`язань, відповідач звернувся до Полтавської Торгово-промислової плати України та отримав Сертифікат від 20.01.2023 №5300-23-0256, який було направлено позивачу супровідним листом від 23.01.2023 №76.1-58/18;

- у зв`язку з тривалою затримкою в постачанні комплектуючих, необхідних для виконання робіт, та продовження дії форс-мажорних обставин по договору відповідач звернувся до позивача листом від 23.02.2023 № 76.1-57/177 з пропозицією укласти додаткову угоду №2 до договору щодо перенесення строків виконання робіт, однак, позивач зазначений лист залишив без належного реагування;

-у відповідності до п. 2.6 договору, листом від 09.03.2023 № 76.1-57/204 відповідач повідомив позивача про завершення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 другого електропоїзду, а також запросив уповноважених представників позивача для участі у комісійному технічному прийманні його з ремонту та проведенні обкатних випробувань в ході слідування до місця призначення; у період з 13.03.2023 по 17.03.2023 комісія у складі представників відповідача та позивача здійснювала приймання електропоїзду з поточного ремонту в об`ємі ПР-3; за результатом приймання електропоїзду складено Акт огляду електропоїзду ЕКр1 від 17.03.2023, що містить виявлені під час огляду недоліки, який не містить строки їх усунення та суперечить п. 2.7 договору;

- з метою дотримання п. 2.7 договору, представникам позивача було запропоновано оформити Дефектний акт від 17.03.2023, до якого включені 146 недоліків, з яких 115 - усунуто в період роботи комісії, 20 - не передбачені переліком ремонтних робіт в об`ємі ПР-3 (Додаток №3 до договору), 17 недоліків - надано термін для їх усунення до 30.04.2023 у зв`язку з неможливістю їх усунення під час комісійного приймання;

- відповідач зазначає, що представники позивача не взяли до уваги зазначені обставини, відмовилися від підписання Дефектного акту, не погодили виїзд електропоїзда на обкатку, чим спричинили затримку завершення ремонту;

- Дефектний акт було направлено на адресу позивача поштовим відправленням з супровідним листом від 17.03.2023 № 76.1-57/210;

- у зв`язку з неповерненням Дефектного акту від 17.03.2023 підписаного з боку позивача, відповідач повторно звернувся до нього з листом 27.03.2023 № 76.1-57/222 з проханням підписати та повернути на адресу відповідача підписаний Дефектний акт від 17.03.2023;

- під час обкатки електропоїзда також були виявлена низка недоліків, що відображені в Дефектному акті від 01.04.2023 та від 07.04.2023 та усунені відповідачем у строк, визначений сторонами;

- Актом №2 від 28.04.2023 сторони підтвердили факт надання послуг з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 Електропоїзда ЕКр1-002, його вузлів та агрегатів у відповідності до умов договору №7622/010-013/с/11-УЗШК від 31.01.2022 та в погоджені сторонами строки.

Крім того, відповідач зазначає, що в період виконання договору відбувалися систематичні ракетні обстріли, в результаті яких зруйновані об`єкти критичної інфраструктури України, що призвело до значного дефіциту генерації електричної енергії. У зв`язку з цим, до ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" неодноразово застосовувалися графіки аварійних та погодинних відключень електроенергії.

Зазначена ситуація призвела до необхідності застосування ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" обхідних (альтернативних) технологій по всім напрямкам виробництва: виготовлення та ремонту продукції, в т.ч. з вимушеною адаптацією технологічного циклу ремонту електропоїзду ЕКр1-002 до поточної ситуації. Враховуючи значні відмінності у технологічних циклах по кожному напрямку виробництва нової продукції і ремонтів вже існуючого рухомого складу. Відповідач розраховував на забезпечення, навіть за умови відтермінування виготовлення нової продукції по іншим напрямкам виробництва, виконання ремонту ПР-3 електропоїзду у погоджені в договорі строки.

Однак, у зв`язку із застосуванням графіку аварійних та погодинних відключень наявного об`єму потужностей електроенергії не вистачало для своєчасного завершення ремонту електропоїзду. З урахуванням втрат робочого часу через повітряні тривоги протягом 2022 року/початку 2023 року і неритмічність постачання комплектуючих для виконання ремонту електропоїзду ЕКр1-002 в обсязі ПР-3 у договірні строки унеможливилося.

Додатково відповідач вказав, що враховуючи специфіку технологічного циклу виробництва, проведення поточних ремонтів швидкісних електропоїздів серії ЕКр1 аварійна зупинка (знеструмлення) під час проведення безперервного технологічного циклу в частині проведення дефектування систем поїзда, окремих вузлів та деталей, нанесення лакофарбового покриття (рідкої та порошкової фарби), проведення приймально-здавальних випробувань вимагає виконання додаткових технологічних циклів, а іноді і повторного проведення циклу особливо враховуючи необхідність забезпечення живлення поїзда від мережі 25 кВ, 50 Гц (АС) та 3 кВ (ОС).

Крім того, у зв`язку з постійним оголошенням повітряних тривог персонал ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", на виконання внутрішніх наказів підприємства, переміщувався в укриття, що призводило до вимушеної втрати робочого часу персоналу та роботи обладнання. Зокрема, у період 01.11.2022 - 28.12.2022 втрата робочого часу становила 7 робочих змін; у період з 01.01.2023 - 28.02.2023 втрата робочого часу становила 6 робочих змін, що у сукупності з обмеженнями електроенергії унеможливило забезпечення технологічного циклу виконання ремонту, забезпечення виконання процедуру поетапного пред`явлення робіт представнику Замовника, тощо.

За твердженням відповідача, зазначені обставини у сукупності вплинули своєчасне надання послуг за укладеним між сторонами договором №7622/010-013/11-УЗШК від 31.12.2022, що унеможливило дотримання погоджених між сторонам строків виконання робіт за відсутності вини відповідача.

Як вже зазначалося, за результатом розгляду позовних вимог Господарським судом Полтавської області 14.11.2024 ухвалено оскаржуване рішення у справі №917/2002/23, яким у задоволенні позову відмовлено.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України закріплено принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Зобов`язання може бути забезпечено, зокрема, неустойкою, що прямо передбачено ст. 546 ЦК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3).

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

За положеннями ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються з нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі коли інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2022 між сторонами укладено договір №7622/010-013/с/11-УЗШК про надання послуг з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 двох електропоїздів серії ЕКрІ.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 902, 903 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

Судом встановлено, що пунктом 1.7 договору сторони погодили, що виконавець зобов`язується надати у строк встановлений згідно Графіку подачі на поточний ремонт та здачі з поточного ремонту електропоїздів серії ЕКрІ для слідування до Технічної пасажирської станції Дарниця (Додаток №5) послуги з ПР-3 електропоїздів, а замовник - прийняти ці послуги та оплатити їх.

Відповідно до Графіку подачі на поточний ремонт та здачі з поточного ремонту електропоїздів серії ЕКрІ для слідування до Технічної пасажирської станції Дарниця, Додаток №5 до Договору, дата здачі електропоїзда ЕКрІ-002 - січень 2023 року.

Матеріалами справи підтверджується, а також не заперечується учасниками справи, що відповідач виконав свої зобов`язання перед позивачем з порушенням строків надання послуг з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 електропоїзда ЕКрІ-002, а саме: здача послуг з поточного ремонту електропоїзда серії ЕКрІ відбулась 28.04.2023, що підтверджується підписаним між сторонами Актом наданих послуг з поточного ремонту електропоїзду ЕКрІ-002 від 28.04.2023.

Тобто, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань на 3 місяці з 01.02.2023 по 28.04.2023.

Колегія суддів враховує, що 24.02.2022 на території України розпочалась збройна агресія російської федерації проти України, яка триває до цього часу.

Таким чином, договір №7622/010-013/с/11-УЗШК від 31.01.2022 про надання послуг з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 двох електропоїздів серії ЕКрІ було укладено між сторонами ще до початку збройної агресії та введення в Україні воєнного стану, а кінцевий строк виконання зобов`язань за цим договором припадав вже на час дії воєнного стану.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції, які він нарахував у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань щодо надання послуг з ремонту другого електропоїзду у строки, встановлені договором.

Так, позивач просив стягнути з відповідача неустойку:

- пеня на підставі п. 6.2. договору за період прострочення з 01.02.2023 по 28.04.2024 в сумі 4468755,12грн;

- штраф за прострочення понад 30 днів виконання зобов`язання згідно договору відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України у розмірі 7% вартості послуг, з яких допущено прострочення, в сумі 2624751,57грн.

Відповідач у своїх запереченнях та у відзиві на апеляційну скаргу наполягав на тому, що порушення строків виконання договору про надання послуг відбулося за відсутністю його вини та у зв`язку із наявністю форс-мажорних обставин, що є підставою для звільнення його від відповідальності.

Колегія суддів враховує, що за загальним правилом відповідальність у цивільному праві ґрунтується на принципі вини.

В силу приписів ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, у пункті 8.1 договору сторони передбачили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі, виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Сторона, що не може виконувати свої зобов`язання за цим договором, внаслідок дій обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 8.2 договору).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України (п. 8.3 договору).

У разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше, ніж 30-ть днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір (п. 8.4 договору).

На підтвердження відсутності вини та існування обставин непереборної сили, відповідач надав до матеріалів справи Сертифікат від 20.01.2023 №5300-23-0256 про форс-мажорні обставини непереборної сили, виданий Полтавською Торгово-промисловою палатою.

Частиною 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сиди) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП) оприлюднила лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким на підставі ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Вказаний лист торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог розділу 8 договору відповідач звернувся до позивача листом від 06.01.2023 № 76.1-57/9, в якому повідомив про виникнення обставин непереборної сили при виконанні договірних зобов`язань.

У відповідності до умов пункту 8.3 договору та з метою підтвердження факту настання обставин непереборної сили при виконанні договірних зобов`язань, відповідач звернувся до Полтавської Торгово-промислової плати України та отримав Сертифікат від 20.01.2023 №5300-23-0256 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який було направлено позивачу супровідним листом від 23.01.2023 №76.1-58/18.

Листом від 23.02.2023 № 76.1-57/177 відповідач звернувся до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду № 2 до договору з метою перенесення строків виконання робіт у зв`язку з тривалою затримкою в постачанні комплектуючих, необхідних для виконання робіт та продовження дії форс-мажорних обставин. Однак, зазначений лист був залишений позивачем без відповіді та без задоволення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було повідомлено позивача про неможливість виконання своїх зобов`язань у строки, встановлені договором, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин та було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що наданий відповідачем Сертифікат Полтавської ТПП України №530-22-0256 від 20.01.2023 підтверджує наявність форс-мажорних обставин лише у період з 05.01.2023 по 20.01.2023, однак не засвідчує обставин непереборної сили у період з 21.01.2023 до моменту фактичної здачі послуг з поточного ремонту електропоїзду (28.04.2023), колегія суддів зазначає наступне.

Апеляційний господарський суд враховує, що сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин. Наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом або договором.

Наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. У разі наявності певних обставин (фор-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами відповідно до ст. 86 ГПК України.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, від 29.06.2023 у справі №922/999/22, від 05.12.2023 у справі №917/1593/22.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано оцінив наданий відповідачем сертифікат ТПП як один з доказів виникнення форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах.

Колегія суддів зауважує, що загальновідомими є обставини, що з осені 2022 року рф почала завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі України, внаслідок чого запроваджувалися аварійні, екстрені та стабілізаційні відключення електричної енергії по всій території України.

Ведення активних бойових дій на території України, не вибіркові ракетно-бомбові удари по об`єктам промисловості та інфраструктури, всеохоплюючі та тривалі відключення електроенергії, у тому числі у м. Кременчуці Полтавської області протягом строку виконання зобов`язань з договором (лютий квітень 2023 року) є загальновідомими обставинами, що постійно висвітлювалися у засобах масової інформації, і за своїм характером ці обставини перешкоджали своєчасному виконанню відповідачем зобов`язань за договором.

Як вбачається із наданого відповідачем Сертифікату Полтавської ТПП України №530-22-0256 від 20.01.2023, в ньому засвідчено наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили для відповідача виконання зобов`язань за договором у період е з 05.01.2023 по 20.01.2023. При цьому висновок про наявність обставин непереборної сили було зроблено на основі наступних документів:

-наказу Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області 25.02.2022 №01 "Про комендантську годину та режим світломаскування";

-відомчого нормативного документа Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" ЕКрІ.000.000ИО "Інструктивні вказівки з проведення технічного обслуговування та поточних ремонтів двосистемного електропоїзда серії ЕКрІ виробництва ПАТ "КВБЗ";

-ТУ У 30.2-05763814-094:2013 "Електропоїзд ЕКрІ двосистемний для міжрегіонального сполучення зі швидкістю 160 км/год.;

-роздруківки "Інформація про повітряні тривоги, спираючись на сповіщення системи цивільної оборони в Полтавській області України за період 01.11.2022 -05.01.2023 та зведеної статистики Повітряних тривог Полтавської області за період 01.11.2022 - 05.01.2023;

-протоколу засідання наглядової ради ПАТ "Крюківський вагонубудівний завод" від 26.04.2022 №31 "Про повноваження органів управління ПАТ "КВБЗ" протягом строку дії воєнного стану";

-наказів ПАТ "КВБЗ" від 31.10.2022 №233, від 30.11.2022 №245, від 28.12.2022 №271 "Про скорочення виробництва та тривалості робочого часу у листопаді - грудні 2022 року та січні 2023 року";

-акту приймання та попереднього зовнішнього огляду електропоїзда ЕКрІ-002, що надійшов на ремонт на ПАТ "КВБЗ" від 31.10.2022;

- листів Кременчуцької об`єднаної філії AT "Полтаваобленерго" від 05.12.2022, від 27.12.2022 щодо введення графіків обмеження споживання електричної енергії, обмеження споживання електричної потужності, аварійного відключення електроенергії, погодинних відключень електроенергії по AT "Полтаваобленерго"";

-рахунків AT "Полтаваобленерго" від 30.11.2022, від 31.12.2022;

- пояснень ПАТ "Крюківський вгонобудівний завод" від 05.01.2023 №76.1-57/6 до листів АТ "Полтаваобленерго", що підтверджують дефіцит потужності електричної енергії та інформації повітряних тривог, які впливають на втрату робочого часу";

-договору про надання послуг з проведення поточного ремонту в об`ємі ПР-3 двом електропоїздам серії ЕКрІ від 31.01.2022 №7622/010 013/с/И - УЗШК в редакції додаткової угоди від 05.10.2022 №1.

Вищевказані документи також були долучені відповідачем до матеріалів справи (а.с. 9 63, т.3).

Колегія суддів зазначає, що наданий відповідачем Сертифікат Полтавської ТПП України №530-22-0256 від 20.01.2023 має враховуватися в сукупності разом з іншими доказами (у т.ч. наказами ПАТ "КВБЗ" про особливості роботи в період воєнного стану, скорочення виробництва та тривалості робочого часу, наявності нестабільного постачання електроенергії, графіками оголошення численних повітряних тривог тощо), які відповідач надав суду на підтвердження існування обставин непереборної сили та відсутності його вини.

В свою чергу, позивачем не було спростовано такі факти належними та допустимими доказами при розгляді справи у суді першої інстанції та не надано доказів зміни у період з лютого по квітень 2023 року тих обставин, якими відповідач обґрунтував неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договором.

Колегія приймає до уваги й те, що упродовж спірного періоду з лютого по квітень 2023 року відбувалися обстріли об`єктів критичної інфраструктури в усіх регіонах України, що мало наслідком аварійне відключення енергоносіїв, оголошення тривалих повітряних тривог та становило загрозу для життя та здоров`я працівників підприємства.

За інформацією ПАТ "Крюківський вгонобудівний завод" відповідно до внутрішніх наказів при оголошенні повітряної тривоги працівники підприємства знаходилися в укриттях, робочий час практично зупинявся, що призводило до значної втрати робочого часу та простою виробничого циклу, що в свою чергу, призводило до зміщення термінів виконання послуг за договором.

В матеріалах справи наявний лист відповідача від 06.01.2023 №76.1-57/9, яким останній повідомив позивача про виникнення обставин непереборної сили при виконанні договірних зобов`язань та про причини затримки, а також та пропонував йому укласти додаткову угоду №2 щодо продовження строків виконання договору. Однак, погодження з боку позивача не відбулось.

Судовою колегією також враховується, що незважаючи на наявність триваючої дії форс-мажорних обставин, проведення ремонту другого електропоїзду відповідачем продовжувалося у період з лютого по квітень 2023 року, а передача послуг з поточного ремонту другого електропоїзда серії ЕКрІ-002 відбулась 28.04.2023, про що оформлено Акт наданих послуг з поточного ремонту електропоїзду ЕКрІ-002 від 28.04.2023.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за наявного дефіциту потужності електричної енергії, постійного переміщення/укриття персоналу під час оголошення повітряних тривог, було неможливо забезпечити виконання безперервних технологічних циклів, що вплинуло на загальне своєчасне надання послуг по укладеному між сторонами договору №7622/010 013/11-УЗШК від 31.12.2022 та унеможливило дотримання договірних строків не з вини відповідача.

В свою чергу, незважаючи на наявність форс-мажору, відповідач продовжував виконувати умови договору

При цьому, колегія суддів зазначає, що господарські санкції, які встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Судом враховується завершення здійснення відповідачем повного комплексу послуг з ремонту електропоїздів відбулося у квітні 2024 року, тобто строк прострочення зобов`язань є незначним; відсутність претензій з боку позивача до обсягу їх виконання та якості; а також відсутність зазначення позивачем та невстановлення судом обставин щодо наявності будь-яких збитків, завданих відповідачем внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язань за договором з проведення ремонту.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що докази на підтвердження доводів відповідача щодо неможливості своєчасного виконання зобов`язань з проведення ремонту у строки, встановлені договором, у зв`язку з настання форс-мажорних обставин, є більш вірогідними, ніж протилежні доводи позивача на їх спростування, оскільки зазначені вище факти належним чином доведені відповідачем, документально підтверджені, у тому числі Сертифікатом Полтавської ТПП України №530-22-0256 від 20.01.2023, а також сукупністю інши доказів, відтак визнаються судом апеляційної інстанції обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що прострочення строків виконання договору №7622/010 013/11-УЗШК від 31.12.22 в частині своєчасного надання послуг з ремонту другого електропоїзду відбулося за відсутністю вини відповідача та за наявністю форс-мажорних обставин.

При цьому, судом обґрунтовано враховано, що відповідачем було вжито усіх необхідних заходів для запобігання такого порушення, а також повідомлено позивача про існування обставин непереборної сили, які призвели до порушення строків надання послуг, згідно з п. 8.2 договору, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.01.2025 у справі №917/1329/23 між тими ж сторонами, однак щодо іншого договору.

Позивач в апеляційній скарзі наведених висновків суду першої інстанції належним чином не спростовує, а лише наводить загальні посилання щодо неможливості прийняття до уваги наданого відповідачем Сертифікату Полтавської ТПП України, який був оцінений судом у сукупності разом з іншими доказами.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що письмові пояснення відповідача були подані до суду першої інстанції з порушенням строку, встановленого ч.ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України, колегія суддів зазначає, що останні не встановлюють нових обставин справи, а лише підтверджують доводи відповідача, якими останній обґрунтовував свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву. При цьому більшість з наданих відповідачем документів (статистику оголошення повітряних тривог, графіки аварійного та погодинного відключення електроенергії у Полтавській області, скорочення виробництва ПАТ "КВЗД" та правила внутрішнього розпорядку) є у загальному доступі в мережі Інтернет та засобах масової інформації, тобто такі обставини є загальновідомими у розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги позивача наведених висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга АТ "Українська залізниця" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі №917/2002/23 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі № 917/2002/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 у справі №917/2002/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.02.2025.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза