Ухвала

від 03.03.2025 по справі 904/3199/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

03.03.2025 м.Дніпро Справа № 904/3199/24 (904/4313/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів Чередка А.Є., Іванова О.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 (суддя Соловйова А.Є.)

у справі № 904/3199/24 (904/4313/24)

за позовом НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД (NASKINA INVESMENT LTD)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ"

відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД (NASKINA INVESMENT LTD) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ", відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" про визнання недійсним Договору №12-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023, укладеного між Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі №904/3199/24 (904/4313/24) в задоволенні позову НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД (NASKINA INVESMENT LTD) (Республіки Кіпр реєстраційний номер 287261 юридична адреса: 155 Архієпіскопу Макаріу ПІ, ПРОТЕАС ХАУС, 5 поверх, 3026, Лімассол, Кіпр) до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ", відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" про визнання недійсним Договору №12-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить змінити мотивувальну частину рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі № 904/3199/24 (904/4313/24) шляхом виключення з рішення розділу щодо перевірки Договору №12-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023 на його відповідність вимогам законодавства. До апеляційної скарги апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт посилався на введення військового стану в країні, численні обстріли, оголошення тривог та відключення електроенергії

Від позивача надійшли заперечення на відкриття апеляційного провадження, в яких останній зазначає, що наведені ПрАТ СК "Інгосстрах" аргументи про причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки апелянт протягом усього часу безперешкодно користується електронним кабінетом, жодного разу не звертався до суду із клопотаннями про відновлення чи продовження процесуальних строків, про що свідчить відсутність реєстраційних карток судових справ на сайті "Судова влада".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі № 904/3199/24 (904/4313/24) залишено без руху. Визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та докази на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, в якій наведено обґрунтування пропуску строку.

Розглянувши подане клопотання колегія зазначає, наступне.

Як вже було зазначено апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду від 12.11.2024, повний текст якого складено та підписано 22.11.2024, подано 27.12.2024, тобто з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Апелянт зазначає про неотримання повного тексту рішення, що унеможливило своєчасне звернення з апеляційною скаргою. В господарському суді інтереси апелянта представляв Сидоренко Р.В., який діяв на підставі трудового договору. При цьому вказана особа не є адвокатом і не має електронного кабінету у підсистемі електронний суд. Оскаржуване рішення на адресу Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" не направлялося. Зважаючи на вказане Сидоренко Р.В. не мав можливості ознайомитися з повним текстом рішення суду від 12.11.2024.

Разом з тим колегія зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" має зареєстрований електронний кабінет в підсистеми ЄСІТС Електронний суд. Рішення господарського суду від 12.11.2024 було надіслано останньому в електронний кабінет та отримано ним 22.11.2024 о 19:30, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Отже, з урахуванням приписів частини одинадцятої статті 242 ГПК України повний текст оскаржуваного рішення апелянтом отримано 23.11.2024.

Під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні 12.11.2024 був присутній представник апелянта Сидоренко Р.В. відповідно був обізнаний про прийняття судом рішення.

Отже Сидоренко Р.В., який є працівником апелянта та представляє інтереси останнього, знав про прийняте рішення та мав можливість ознайомитися з його текстом з моменту надходження його в електронний кабінет ПАТ "СК "ІНГОССТРАХ".

В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт не зазначає, що саме перешкоджало йому звернутися зі скаргою протягом встановленого строку, з моменту надходження оскаржуваного рішення в його електронний кабінет та не наводить обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви № 17160/06 та N 35548/06, п. 34, від 20.06.2011).

Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України (частина третя статті 256 ГПК України).

За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Водночас, поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (близька правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, тощо).

Положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише з поважних причин, визнаних такими судом. У кожному конкретному випадку суд встановлює на підставі належних, допустимих та достовірних доказів поважність причин пропуску скаржником строку та ухвалює рішення щодо його поновлення чи відмову у його поновленні. Таким чином, саме на скаржника покладено обов`язок довести суду наявність поважних причин пропуску строку.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку, в розумінні статті 86 ГПК України, вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд в постанові від 13.11.2024 у cправі № 910/13689/22 зазначав, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.12.2020 у справі №521/2816/15-ц, вказав, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

Таким чином клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було жодної можливості.

Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 зазначав, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Сторони у розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява №3236/03).

З огляду на вищевикладене колегія зазначає, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами та не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання апеляційної скарги у встановлений законом строк, оскільки останній не був позбавлений можливості ознайомитись з текстом рішення суду в електронному кабінеті та своєчасно звернутись з апеляційною скаргою. Відповідно несвоєчасне звернення з апеляційною скаргою залежало виключно від волевиявлення апелянта.

Таким чином, апелянтом не усунено недоліків апеляційної скарги та не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі № 904/3199/24 (904/4313/24).

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Апеляційний суд, також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі № 904/3199/24 (904/4313/24).

Керуючись ст.ст. 234, 235, 258, ст. 260, п.п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити Приватному акціонерному товариству "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі №904/3199/24 (904/4313/24).

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі № 904/3199/24 (904/4313/24) повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяВ.Ф.Мороз

СуддяО.Г.Іванов

СуддяА.Є.Чередко