Постанова

від 25.02.2025 по справі 904/2182/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2025 року м. Дніпро Справа № 904/2182/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Фещенко Ю.В.) від 13.08.2024р. у справі № 904/2182/24

за позовом Заступника керівника Донецької обласної прокуратури (м. Маріуполь Донецької області) в інтересах держави в особі Відділу освіти Добропільської міської ради (м. Добропілля Покровського району Донецької області) та в особі Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (м. Добропілля Покровського району Донецької області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (м. Дніпро)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 915 137 грн. 94 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Донецької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Добропільської міської ради (далі - позивач-1) та в особі Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (далі - позивач-2) з позовною заявою, в якій просив суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 65 від 22.01.2021, укладену позивачем-1 та відповідачем за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 29.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 65 від 22.01.2021, укладену позивачем-1 та відповідачем за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 249 від 22.01.2021, укладену позивачем-1 та відповідачем за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 249 від 22.01.2021, укладену позивачем-1 та відповідачем за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;

- стягнути з відповідача на користь позивача-1 - 915 137 грн. 94 коп.

Прокурор посилається, що внаслідок укладання спірних додаткових угод № 1 від 22.01.2021, № 2 від 29.01.2021 до договорів № 65 та № 249 безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, що свідчить про відсутність наміру у сторін договору закуповувати (продавати) електричну енергію у межах цінової пропозиції замовника, вбачає наявність підстав визнання вказаних додаткових угод недійсними, а також застосування наслідків недійсності цих правочинів - стягнення зайво сплачених коштів.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024р. у справі № 904/2182/24:

- позовні вимоги задоволено у повному обсязі;

- визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 65 від 22.01.2021, укладену Відділом освіти Добропільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;

- визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 29.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 65 від 22.01.2021, укладену Відділом освіти Добропільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;

- визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 249 від 22.01.2021, укладену Відділом освіти Добропільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;

- визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 249 від 22.01.2021, укладену Відділом освіти Добропільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на користь Відділу освіти Добропільської міської ради 915 137 грн. 94 коп. - безпідставно отриманих грошових коштів;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на користь Донецької обласної прокуратури 20 671 грн. 26 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи вказане рішення суд зазначив, що внаслідок укладання спірних додаткових угод № 1 від 22.01.2021, № 2 від 29.01.2021 до договорів № 65 та № 249 безпідставно, у порушення вимог пункту 3.4 договорів №№ 65, 249 тендерної документації замовника та пункту 2 частини 2 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну за одиницю товару, що свідчить про відсутність наміру у сторін договору закуповувати (продавати) електричну енергію у межах цінової пропозиції замовника та наявність підстав визнання вказаних додаткових угод недійсними.

Недійсність додаткових угод №№ 1, 2 до договорів №№ 65, 249 має наслідком застосування наслідків недійсності цих правочинів, а саме: підлягає стягненню сума коштів, що зайво, безпідставно перерахована Відділом освіти на розрахунковий рахунок ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", і розраховується, як різниця оплаченої суми за поставлену електричну енергію та вартості цієї електричної енергії, розраховану за цінами, встановленими договорами №№ 65, 249, яку Відділ освіти мав би сплатити, якщо б не було укладено спірні додаткові угоди.

Також суд зазначив, що у спірних відносинах не допущено пропуску строку позовної давності, оскільки його було продовжено на період дії карантину (карантин закінчився 30.06.2023) та продовжено на період дії воєнного стану, який введено 24.02.2022 і є діючим на час розгляду справи.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024р. у справі № 904/2182/24 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач при поданні позову порушив правила об`єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних договорах, стосуються різних об`єктів постачання електричної енергії, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та як наслідок заборгованостей по договорах. Сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи. Судом першої інстанції не дотримані вимоги ст. 173, 174 ГПК України, що є підставою для скасування або зміни рішення у відповідності до ст. 277 ГПК України.

Суд першої інстанції не зазначив конкретної норми права, яку порушив відповідач при укладанні додаткових угод, а також не дослідив належним чином інформацією з сайту АТ "Оператор ринку" якою була підтверджено коливання ціни на ринку електричної енергії.

Суд першої інстанції, спираючись на положення ст.ст.216, 1212 ЦК України, проігнорував, що саме ст.216 ЦК України передбачає обов`язкове застосування наслідків недійсності для обох сторін правочину та вимагає у разі недійсності правочину повернення кожною зі сторін другій стороні у натурі всього, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідач вказує, що на підставі здійсненного контррозрахунку, загальний розмір безпідставно сплачених коштів який повинен був визначений прокурором за договорами № № 65, 249 становить 891 956,05 грн., а саме за Договором №65 у розмірі - 495 398,11 гривні, за Договором №249 - у розмірі 396 557,95 гривні.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що спірні правовідносини витікають з різних договорів, а саме: № 65 від 22.01.2021 та № 249 від 22.01.2021, які укладено між одними і тими ж сторонами, у межах проведення відділом освіти Добропільської міської ради однієї закупівлі ID: UA-2021-01-06-002734-b, але за двома лотами. Проведення закупівлі пов`язано одними й тими ж доказами, як то оголошення замовника про проведення закупівлі, план закупівлі, обґрунтування процедури, інформацією про предмет закупівлі, про очікувану вартість закупівлі тощо, які розміщено на вебпорталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro". Апелянтом не наведено жодного доводу, яким чином розгляд позовних вимог в одному провадженні перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, суттєво ускладнить вирішення спору у межах однієї справи, та зробить неможливим виконання завдань господарського судочинства.

Внаслідок укладання спірних додаткових угод безпідставно, у порушення вимог п. п. 3.4, 14.6, 14.7 Договорів № № 65, 249, умов тендерної документації замовника та п. 2 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору.

Оскільки додаткові угоди є спірними, визнання їх недійсними судом має наслідком застосування наслідків недійсності цих правочинів.

Розрахунок наведено прокурором у позові за кожний місяць, у якому було завищено ціни за одиницю товару. При цьому в деяких місяцях розрахунок здійснювався за цінами, що були менше ніж передбачено договором, а тому їх не було враховано при розрахунку, оскільки це не порушує інтереси держави.

22.02.2025 відповідачем подані додаткові пояснення, в яких зазначено, що визначений прокурором статус Відділу освіти Добропільської міської ради, як позивача не є належним, так як останній, як сторона оспорюваних додаткових угод повинен мати процесуальний статус відповідача, який визначається не тільки належністю його до сторін цих правочинів, але й можливими допущеними ним порушеннями при їх укладенні.

Відповідач зазначає, що Відділ освіти у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за Договорами № 65 та № 249, діє не як розпорядник бюджетних коштів, а як отримувач бюджетних коштів та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня - місцевим бюджетом, тобто виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. Таким чином, відсутні підстави для представництва Прокурором інтересів держави в особі Відділу освіти Добропільської міської ради.

Відділ освіти Добропільської міської ради має власні кошти, які отримує від своєї господарської діяльності, а отже нарівні з відповідачем повинен нести відповідальність перед розпорядником коштів місцевого бюджету, при визнанні Додаткових угод недійсними та на підставі ст. 216 ЦК України за рахунок власних коштів в солідарному порядку з відповідачем.

Позивачі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, явку у судове засідання не забезпечили. Про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справі в судове засідання обов`язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності позивачів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.12.2024 о 12:30 год.

В судовому засіданні 16.12.2024 оголошено перерву на 25.02.2025 о 12:30 год.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та апелянта, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, за результатами проведення переговорної процедури ID:UA-2021-01-06-002734-b (2 лоти) між Відділом освіти Добропільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" укладено договори про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 22.01.2021 (далі - договір № 65) та № 249 від 22.01.2021 (далі - договір № 249).

Відповідно до річного плану закупівель джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.

Умовами договору № 65 передбачено, що його ціна визначена сторонами згідно зі специфікацією до договору і на дату підписання становить 3 044 247 грн. 68 коп., з яких: 2 986 289 грн. 53 коп. - кошти місцевого бюджету, 57 958 грн. 15 коп. - кошти, що будуть відшкодовані орендарями (пункт 3.1 договору). Вартість 1 кВт/год складає 3,2954 грн., кількість електричної енергії - 923 787 кВт/год.

Договором № 249 визначена його вартість у сумі 1 455 749 грн. 54 коп., з яких: 1 237 787 грн. 04 коп. - кошти місцевого бюджету, 217 962 грн. 50 коп. - кошти, що будуть відшкодовані орендарями (пункт 3.1 договору). Вартість 1 кВт/год - 3,2954 грн., кількість електричної енергії - 441 752 кВт/год.

Строк дії договорів - до 31.12.2021, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання сторонами (пункт 13.1 договорів №№ 65, 249).

Пунктом 3.4 договору № 65 та договору № 249 унормовано, що ціна електричної енергії може змінюватися протягом дії договору не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та постачальник у межах дії договору надасть споживачу на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними офіційного сайту Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) або Торгово-промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, що підтверджують таке коливання. Відповідальність за достовірність даних, наданих в якості підстав для зміни ціни за договором, несе постачальник. Під коливанням ціни товару на ринку у поточному розрахунковому періоді для цілей договору розуміється будь-яка зміна ціни за 1 кВт/год за даними НКРЕКП, або за даними офіційного сайту Державного підприємства "Оператор ринку" (htpps:www.oree.com.ua) у порівнянні з попереднім значенням та у межах дії Договору.

Будь-які зміни ціни можливі тільки після початку здійснення постачання електричної енергії за договором.

За приписами пункту 14.2 договорів №№ 65, 249 усі зміни і доповнення до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі у вигляді додаткової угоди до договору і підписані обома сторонами.

Разом з цим, сторонами договору, одночасно з укладанням договорів №№ 65, 249, укладено додаткові угоди до них, якими зменшено обсяг постачання електричної енергії та збільшено ціну за одиницю товару.

Так, за договором № 65 додатковою угодою № 1 від 22.01.2021 обсяг електричної енергії змінено на 850 123 (- 73 664) кВт/год, вартість - 3,58095 грн. за 1 кВт/год (+8,7%).

Додатковою угодою № 1 від 22.01.2021 до договору № 249 обсяг електричної енергії встановлено у кількості 401 958 (- 39 794) кВт/год, вартість у сумі 3,62164 грн. за 1 кВт/год (+9,9 %).

Крім цього, 29.01.2021 між Відділом освіти та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" укладено додаткову угоду № 2 до договору № 65 та додаткову угоду № 2 до договору № 249, які за змістом дублюють додаткові угоди № 1 від 22.021.2021 до договорів №№ 65, 249, та пункт 1.2 яких встановлено ціну за 1 кВт/год електричної енергії у розмірі 3,58095 грн. за договором № 65 та 3,62164 грн. за договором № 249.

Пунктами 2 додаткових угод №№ 1, 2 до договорів №№ 65, 249 унормовано, що вони набирають чинності з дати підписання, а дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.01.2021.

Пунктом 4.1 договорів № 65 та № 249 визначено, що оплату вартості використання електричної енергії споживач здійснює на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично використану електричну енергію, на підставі належним чином оформленого Акта за розрахунковий період.

З інформації та документів, наданих Відділом освіти Добропільської міської ради щодо виконання договорів про постачання електричної енергії споживачу №№ 65, 249, встановлено, що Відділом освіти здійснювалась оплата за 1 кВт/год електричної енергії на підставі актів прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за відповідний період та рахунків за спожиту електроенергію складених ТОВ "Донецькі енергетичні послуги". Факт оплати підтверджується платіжними інструкціями.

За Договором № 65 розрахунки проводились за наступними цінами:

- січень 2021 року - 3, 6419 грн. за 1 кВт/год;

- лютий 2021 року - 4,0134 грн. за 1 кВт/год;

- березень 2021 року - 3,7321 грн. за 1 кВт/год;

- квітень 2021 року - 3,6229 грн. за 1 кВт/год;

- червень 2021 року - 3,4898 грн. за 1 кВт/год;

- липень 2021 року - 3,4743 грн. за 1 кВт/год;

- серпень 2021 року - 4,4773 грн. за 1 кВт/год;

- вересень 2021 року - 4,6129 грн. за 1 кВт/год;

- жовтень 2021 року - 5,0219 грн. за 1 кВт/год.

За договором № 249 розрахунки проводились за наступними цінами:

- лютий 2021 року - 3,9377 грн. за 1 кВт/год;

- березень 2021 року - 3,7321 грн. за 1 кВт/год;

- квітень 2021 року - 3,6229 грн. за 1 кВт/год;

- червень 2021 року - 3,4898 грн. за 1 кВт/год;

- липень 2021 року - 3,4743 грн. за 1 кВт/год;

- серпень 2021 року - 4,4773 грн. за 1 кВт/год;

- вересень 2021 року - 4,6129 грн. за 1 кВт/год;

- жовтень 2021 - 5,0219 грн. за 1 кВт/год;

- листопад 2021 року - 5,8753 грн. за 1 кВт/год;

- грудень 2021 року - 5,7316 грн. за 1 кВт/год;

- січень 2022 року - 5,9045 грн. за 1 кВт/год.

Всього, за договором № 65 споживачем отримано 765 010 КВт електричної енергії, за які здійснено оплату у сумі 3 016 412 грн. 06 коп.; за договором № 249 - 318 558 кВт, за які оплачено 1 448 019 грн. 14 коп.

Прокурор посилається на те, що внаслідок укладання спірних додаткових угод № 1 від 22.01.2021, № 2 від 29.01.2021 до договорів № 65 та № 249 безпідставно, у порушення вимог пункту 3.4 договорів №№ 65, 249 тендерної документації замовника та пункту 2 частини 2 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну за одиницю товару, що свідчить про наявність підстав визнання вказаних додаткових угод недійсними, а також застосування наслідків недійсності цих правочинів - стягненню зайво сплачених коштів по завищеній ціні.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Інтереси держави у даних правовідносинах полягають в ефективному та раціональному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, принципів публічних закупівель тощо.

Зазначене кореспондується з положеннями пунктами 4, 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у свою чергу, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави.

Зміна ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору, проведення розрахунків за цінами, що не врегульовані умовами договорів, робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Звертаючись з цим позовом до суду в інтересах держави, прокурор визначив уповноваженими органами у спірних правовідносинах Відділ освіти Добропільської міської ради та Добропільську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (стаття 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 140 Конституції України та частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Використання коштів бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими згідно зі статтею 142 Конституції України є доходи і кошти місцевих бюджетів, що у свою чергу завдає шкоди інтересам держави, яка згідно із статтею 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.

За приписами ст. 181 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" орган місцевого самоврядування має право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Указом Президента України від 01.09.2022 № 620/2022 "Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області" утворено Добропільську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області.

Пунктом 2 частини 2 статті 10 "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу 3 пункту 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження військових адміністрацій здійснюються ними у порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Таким чином, Добропільська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області є компетентним органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що Донецькою обласною прокуратурою листом від 17.04.2024 № 24-700вих-24 повідомлено військову адміністрацію про порушення вимог законодавства щодо укладання спірних додаткових угод.

Листом від 24.04.2024 № 01/01-19/1667/09-01/1486/02 Добропільською міською військовою адміністрацією Покровського району поінформовано Донецьку обласну прокуратуру про те, що військовою адміністрацією не буде заявлятися позов до суду у зв`язку з відсутністю висновку органу фінансового контролю.

Вказане, на думку прокурора, свідчить про бездіяльність вказаного органу, оскільки відсутність висновку органу фінансового контролю не перешкоджає зверненню з позовом до суду.

Частиною 5 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Положення про Відділ освіти Добропільської міської ради затвердженого рішенням Добропільської міської ради від 24.02.2021 № 8/5-21 (далі - Положення) Відділ освіти є виконавчим органом Добропільської міської ради і згідно зі статтею 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" створюється, реорганізується та ліквідується Добропільською міською радою за поданням міського голови. Відділ освіти підпорядкований, підзвітний та підконтрольний Добропільському міському голові. Відділ освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, може бути позивачем та відповідачем в суді, не має на меті одержання прибутку (пункт 1.9 Положення).

Відділ освіти, в особі його керівника, є головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, передбаченими місцевим бюджетом (пункт 1.10 Положення).

Донецькою обласною прокуратурою у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" скеровано лист від 21.03.2024 № 24-597вих-24, яким у тому числі повідомлено Відділ освіти про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні додаткових угод до договорів №№ 65, 249 та про наявні підстави для захисту інтересів держави в цьому випадку.

Листом від 05.04.2024 № 342 Відділом освіти проінформовано Донецьку обласну прокуратуру про те, що Відділ освіти не планує звертатися до суду з позовом, оскільки не вбачає порушень чинного законодавства при укладанні договорів №№ 65, 249 та додаткових угод до них.

Враховуючи, що Відділом освіти будь-які заходи щодо захисту інтересів держави не прийнято, вказане свідчить про бездіяльність компетентного органу.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі визначених ним позивачів.

Вірним є і висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора.

Так, відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Стаття 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов`язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 статті 189 України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (стаття 632 Цивільного кодексу України).

Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частинами 1, 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак ця норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

Частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Згідно з Висновком Великої Палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2022 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

- ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

- зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

В іншому випадку не досягається мета, визначена Законом України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Необхідність збільшення ціни за електричну енергію замовником обґрунтовано наявністю підстав, зумовлених статтею 41 Закону "Про публічні закупівлі", а саме збільшенням ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку через коливання ціни такого товару на ринку.

Документи, що підтверджують наявність таких підстав в електронній системі публічних закупівель "Prozorro" відсутні.

Згідно з інформацією Відділу освіти (вих. № 342 від 05.04.2024) ціну за одиницю електричної енергії збільшено на підставі листів ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" від 22.01.2021 № 29 до договору № 65 та № 30 до договору № 249, до яких додано роздруківку з сайту ДП "Оператор ринку".

Зі змісту зазначених документів вбачається, що ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" надано інформацію про коливання ціни на ринку "на добу наперед" у період часу з 12.01.2021 по 15.01.2021 до укладання 22.01.2021 договорів №№ 65, 249, що не свідчить про збільшення ціни за одиницю товару на ринку після укладання договорів.

Також, додатковими угодами № 1 від 22.01.2021 до договорів №№ 65, 249 та додатковими угодами № 2 до договорів №№ 65, 249 крім необґрунтованого збільшення ціни за одиницю електричної енергії, необґрунтовано встановлено і строк дії угод на розрахунковий період, частина якого (з 01.01.2021 по 21.01.2021) передує укладанню договорів №№ 65, 249 та ними не передбачена.

Слід зазначити, що закупівлю проведено шляхом переговорної процедури оскільки двічі відмінено процедури відкритих торгів з тим самим предметом закупівлі за ID:UA-2020-12-04-016727- b, UA-2020-12-21-002884-c.

Проведення переговорної процедури відповідно до пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовується замовником, як виняток, у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Оскільки за закупівлею ID: UA-2021-01-06-002734-b на вебпорталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" відсутня тендерна документація, вимоги замовника стосовно предмету закупівлі, його технічних та якісних характеристик вивчено з тендерної документації, що розміщена замовником за ID: UA-2020-12-04-016727-b, UA-2020-12-21-002884-c.

Відповідно до пункту 5.5 тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету (протокол № 558 від 04.12.2020), з предметом закупівлі: електрична енергія код ДК 021:2015-09310000-5 (постачання електричної енергії на 2021 рік) зазначено, що в остаточній ціновій пропозиції (додаток 1) учасник визначає ціну, що відповідає остаточній ціні за результатами електронного аукціону (у тому числі ціні за одиницю товару, відповідно до вимог частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Будь-яке відхилення від остаточної ціни аукціону не передбачається.

Додатком 1 до тендерної документації - форма "Тендерна пропозиція" кількість електричної енергії за Лот 1 визначена у кількості 923 787 кВт/год, за Лот 2 - у кількості 441 752 кВт/год. Всього 1 365 539 кВт/год.

Відповідно до оголошення про переговорну процедуру за закупівлею ID:UA-2021-01-06-002734-b за Лот 1 кількість електричної енергії - 923 787 кВт/год, очікувана вартість - 3 044 247 грн. 68 коп.; за Лот 2 кількість - 441 752 кВт/год, вартість - 1 455 749 грн. 54 коп. Загальна сума закупівлі відповідно до форми річного плану закупівлі - 4 499 997 грн. 22 коп.

З урахуванням викладеного можна вирахувати остаточну вартість максимально можливої цінової пропозиції учасника за 1 кВт/год електричної енергії, яка складає 3,2954 грн. і не може бути більше, як то визначено вимогами тендерної документації та статтею 40 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, внаслідок укладання спірних додаткових угод № 1 від 22.01.2021, № 2 від 29.01.2021 до договорів № 65 та № 249 безпідставно, у порушення вимог пункту 3.4 договорів №№ 65, 249 тендерної документації замовника та пункту 2 частини 2 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну за одиницю товару в розмірах, зазначених вище, без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору, що свідчить про відсутність наміру у сторін договору закуповувати (продавати) електричну енергію у межах цінової пропозиції замовника та наявність підстав визнання вказаних додаткових угод недійсними.

Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки під час розгляду цієї справи вищевказані додаткові угоди до договорів №№ 65, 249, якими збільшено вартість електричної енергії, що постачається, судом першої інстанції визнано недійсними, з чим погодився і апеляційний суд, колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що надмірно сплачені позивачем грошові кошти у розмірі 915 137 грн. 94 коп. набуті відповідачем безпідставно та мають бути повернуті.

Вказана суму розрахована, як різниця оплаченої суми за поставлену електричну енергію та вартості цієї електричної енергії, розраховану за цінами, встановленими договорами №№ 65, 249, яку б Відділ освіти мав сплатити, якщо б не було укладено спірні додаткові угоди.

Колегія суддів відхиляє розрахунок, наведений відповідачем у апеляційній скарзі та погоджується з розрахунком викладеним судом першої інстанції у рішенні по кожному місяцю. Відділом освіти розрахунки за спожиту електричну енергію проводились за цінами, що вище, ніж зазначено договорами №№ 65, 249, а в деяких місяцях вище, ніж встановлено спірними додатковими угодами №№ 1, 2, тобто поза межами врегульованих договорами правовідносин. Також, в деяких місяцях розрахунок здійснювався за цінами, що були менше ніж передбачено договором. Вказане призвело до різниці у розрахунках прокурора та відповідача.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення грошових коштів.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про те, що наслідком визнання недійними додаткових угод до Договорів має бути двостороння реституція, колегія суддів зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (у подібних до цієї справи правовідносинах), задовольняючи позов в частині стягнення коштів, керувалася, зокрема, положеннями частини 1 статті 216, частиною 1 статті 1212, пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України. При цьому Велика Палата Верховного Суду, зважаючи на те що: оспорювані додаткові угоди є недійсними і не породжують правових наслідків, правовідносини між Сторонами щодо ціни електричної енергії за одиницю товару мали регулюватися договором, а Споживач сплатив Постачальнику вартість електричної енергії згідно з ціною, визначеною у додаткових угодах, - дійшла висновку, що грошові кошти в сумі, заявленій до стягнення, є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути потерпілій особі, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, прокурором обрано, а судом першої інстанції застосовано належний та ефективний спосіб захисту порушених прав держави у спірних правовідносинах.

Відділу освіти за спірними додатковими угодами не набув додаткового майна порівняно з тим, що було передбачено Договорами, тому у відповідача не виникло право на повернення будь-якого майна (двосторонньої реституції) або ж отримання відшкодування за нього, оскільки воно не передавало Відділу освіти додаткового обсягу електричної енергії порівняно з умовами Договорів, а навпаки - загальний об`єм електричної енергії було зменшено із збільшенням вартості за одиницю товару.

Апеляційним судом відхиляються також заперечення відповідача в частині безпідставного об`єднання прокурором позовних вимог, що стосуються двох різних договорів, оскільки договори про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 22.01.2021 та № 249 від 22.01.2021 і додаткові угоди до них, були укладені за результатами проведення однієї переговорної процедури ID:UA-2021-01-06-002734-b.

Також відповідач не надводить доводів, яким чином об`єднання таких позовних вимог негативно вплинуло на розгляд даної справи або ускладнило її.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача стосовно того, що Відділ освіти Добропільської міської ради мав бути відповідачем у справі, а прокурор не має право на представництво інтересів Відділу освіти.

Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Особами, які беруть участь у справи про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору.

Проте, Відділ освіти, як сторона договорів, у даній справі є позивачем, а отже участь у дані справі беруть обидві сторони правочинів.

Вище встановлено, що прокурором дотримано порядок представництва інтересів держави в особі Відділу освіти та підтверджено підстави представництва.

Доводи відповідача не відповідають дослідженим судом у сукупності доказам, змісту Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення про Відділ освіти Добропільської міської ради, статті 22 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що виконавчі органи місцевих рад є головними розпорядниками бюджетних коштів.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсі.

З огляду на викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024р. у справі № 904/2182/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024р. у справі № 904/2182/24 - залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана 03.03.2025 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя О.Г. Іванов