Ухвала

від 24.02.2025 по справі 902/669/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" лютого 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/669/24

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020, код - 02909909

до: Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код - 25512617

до: Виконавчого комітету Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код - 03084813

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК-ГРУП", вул. Хмельницьке шосе, 21, кв. 29, м. Вінниця, 21036, код - 39810859

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними правочинів та повернення об`єктів нерухомого майна

за участю секретаря судового засідання: Московчук Є.В.

за участю представників:

прокурора: Клименко Дмитро Сергійович

відповідача (Вінницької міської ради): Сінкевич Лілія Олександрівна

відповідача (Виконавчого комітету Вінницької міської ради): Никонюк Олег Валентинович

відповідача (ТОВ "МПК-ГРУП"): Семенчук Оксана Анатоліївна

В С Т А Н О В И В :

17.06.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури до Вінницької міської ради до Виконавчого комітету Вінницької міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК-ГРУП" про: визнання недійсним інвестиційного договору від 25.01.2019 року, в редакції договору про внесення змін та доповнень від 21.05.2019 року, укладеного між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "МПК-ГРУП" щодо реалізації інвестиційного проекту по об`єкту нежитлової нерухомості - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26, загальною площею 1524,4 кв.м; визнання недійсним та скасування рішення Вінницької міської ради № 1921 від 30.08.2019 року, яким погоджено звіт та експертну оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110 площею 0,2950 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26, про затвердження вартості земельної ділянки та передання у власність ТОВ "МПК-ГРУП" шляхом продажу; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110, площею 0,2950 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26, укладеного 18.09.2019 року між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "МПК-ГРУП"; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК-ГРУП" повернути територіальній громаді міста Вінниці в особі Вінницької міської ради нежитлові будівлі загальною площею 1 524,4 кв.м, розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК-ГРУП" повернути територіальній громаді міста Вінниці в особі Вінницької міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0510136600:02:083:0110, площею 0,2950 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Малиновського, 26.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року відкрито провадження у справі № 902/669/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.07.2024 року.

09.07.2024 року до суду від Вінницької обласної прокуратури надійшла заява № 50/10285вих-24 від 05.07.2024 року, в якій останній просить суд повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 74 944,13 грн за подання позовної заяви до суду.

09.07.2024 року до суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 09.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7112/24).

15.07.2024 року до суду від Вінницької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив № 50/10669вих-24 від 15.07.2024 року.

Ухвалою суду від 15.07.2024 року відмовлено у задоволенні заяви Вінницької обласної прокуратури № 50/10285вих-24 від 05.07.2024 року про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

17.07.2024 року від представника відповідача 3 до суду надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 17.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7323/24).

19.06.2024 року на електронну адресу суду від представника відповідача 3 надійшло клопотання (б/н від 19.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7412/24) про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 22.07.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

22.07.2024 року до суду від Вінницької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (б/н від 21.07.2024 року) (вх.канц. № 01-34/7443/24).

25.07.2024 року від Вінницької обласної прокуратури надійшли письмові пояснення № 15/2-449вих-24 від 23.07.2024 року.

14.08.2024 року від представника відповідачів 1, 2 на виконання вимог ухвали суду надійшов супровідний лист (б/н від 14.08.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8125/24).

02.09.2024 року від Вінницької обласної прокуратури до суду надійшов лист № 50-12859вих24 від 30.08.2024 року.

04.09.2024 року на електронну адресу суду від уповноваженого представника відповідача 3 надійшло клопотання (б/н від 04.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8703/24), в якому остання, просить суд відкласти судове засідання на іншу дату, в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

04.09.2024 року на електронну адресу суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання (б/н від 04.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/8706/24) про відкладення судового засідання на іншу дату, в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні 04.09.2024 року постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/669/24 на 26.09.2024 року.

Ухвалою суду від 04.09.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

11.09.2024 року до суду від КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 181 від 10.09.2024 року.

25.09.2024 року від Вінницької окружної прокуратури до суду надійшли додаткові письмові пояснення (б/н від 25.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9473/24).

26.09.2024 року на електронну адресу суду від представника відповідача 3 надійшло клопотання (б/н від 26.09.2024 року) (вх.канц. № 01-34/9482/24) про відкладення судового засідання на іншу дату.

Судове засіданні 14.10.2024 року не відбулося у зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога".

Ухвалою суду від 18.10.2024 року повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання відбудеться 06.11.2024 року.

У судовому засіданні 06.11.2024 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справи № 902/669/24 до судового розгляду по суті на 26.11.2024 року.

Ухвалою суду від 08.11.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

29.11.2024 року супровідним листом до матеріалів справи долучено копії матеріалів реєстраційної справи. Державного закладу "Вузлова клінічна лікарня станції Вінниця Південно-Західної залізниці".

11.12.2024 року до суду від представника відповідача 2 (Виконавчого комітету Вінницької міської ради) надійшов лист (вх.канц. № 01-34/12248/24) про долучення до матеріалів справи документів.

16.12.2024 року від представника відповідача 2 (Виконавчого комітету Вінницької міської ради) до суду надійшла заява (б/н від 16.12.2024 року) (вх.канц. № 01-34/12418/24), і якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, в зв`язку з зайнятістю уповноваженого представника в інших судових засіданнях.

Також, 16.12.2024 року на електронну адресу суду від представника відповідача 1 (Вінницької міської ради) надійшло клопотання (б/н від 16.12.2024 року) (вх.канц. № 01-34/12415/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

16.12.2024 року на електронну адресу суду від представника відповідача 3 (ТОВ "МПК-ГРУП") надійшло клопотання (б/н від 16.12.2024 року) (вх.канц. № 01-34/12420/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 18.12.2024 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

20.01.2025 року до суду від представника відповідача 2 надійшли додаткові письмові пояснення (б/н від 20.01.2025 року) (вх.канц. № 01-34/568/25)

21.01.2025 року від представника відповідача 1 на електронну адресу суду надійшло клопотання (б/н від 21.01.2025 року) (вх.канц. № 01-34/576/25) про відкладення судового засідання на іншу дату, в зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

21.01.2025 року на електронну адресу суду від представника відповідача 3 надійшло клопотання (б/н від 21.01.2025 року) (вх.канц. № 01-34/578/25) про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з відрядженням уповноваженого представника.

21.01.2025 року від представника відповідача 2 до суду надійшло клопотання (б/н від 21.01.2025 року) (вх.канц. № 01-34/584/25) про відкладення судового засідання на іншу дату, в зв`язку з перебуванням представника на лікарняному.

21.01.2025 року від представника відповідача 2 на електронну адресу суду надійшло клопотання (б/н від 21.01.2025 року) (вх.канц. № 01-34/585/25) про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 22.01.2025 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

06.02.2025 року до суд від представника відповідача 3 надійшло ряд документів, зокрема: додаткові письмові пояснення (б/н від 06.02.2025 року) (вх.канц. № 01-34/1239/25); клопотання (б/н від 05.02.2025 року) (вх.канц. № 01-34/1240/25) про витребування від відповідачів 1 ,2 (Виконавчого комітету Вінницької міської ради та Вінницької міської ради) доказів; клопотання (б/н від 05.02.2025 року) (вх.канц. № 01-34/1241/25), якому останній просить суд призначити у справі № 902/669/24 комплексну судову оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизу. Проведення судової експертизи доручити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; клопотання (б/н від 05.02.2025 року) (вх.канц. № 01-34/1242/25) про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження; додаткові письмові пояснення (б/н від 05.02.2025 року) (вх.канц. № 01-34/1243/25).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.02.2025 року витребувано у Виконавчого комітету Вінницької міської ради та Вінницької міської ради: звіт про незалежну оцінку нежитлової будівлі, що розташована в місті Вінниця по вул. Малиновського, 26, посилання на який міститься в інвестиційному договорі від 25.01.2019 року; звіт про експертно-грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2950 га кадастровий номер 0510136600:02:083:0110, що розташована в м. Вінниця по вул. Малиновського, 26, виконаного ТОВ "ВІНЕКС" станом на 29.07.2019 року, посилання на який міститься в договорі купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.09.2019 року.

21.02.2025 року до суду надійшли витребувані документи.

21.02.2025 року від Вінницької окружної прокуратури надійшли заперечення проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи (б/н від 21.02.2025 року) (вх. №01-04/1821/25).

24.02.2025 року до початку судового засідання надійшло повідомлення про мінування будівлі суду.

Після усунення обставин мінування будівлі суду, у судовому засіданні 24.02.2025 року прийняли участь прокурор та представники відповідачів.

У судовому засіданні 24.02.2025 року прокурором Клименко Дмитром Сергійовичем підтримано заяву Вінницької окружної прокуратури, в особі Семенця Володимира Анатолійовича, викладену у формі заперечень на клопотання від 21.02.2025 року (вх. №01-04/1821/25) про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Міліціанова Р.В. від розгляду справи № 902/669/24.

У поданих запереченнях прокурор зазначає, що задоволення даного клопотання про призначення комплексної судової експертизи та зупинення провадження у справі через 8 місяців слухання справи свідчитиме про можливе упереджене ставлення головуючого судді Міліціанова Р.В. у справі № 902/669/24.

Враховуючи надходження заяви про відвід менш ніж за три дні до дати судового засідання, відповідну заяву розглянуто судом, який здійснює розгляд справи.

Надавши правову оцінку відповідним доводам заяви про відвід, суд зазначає наступне.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За приписами ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.

Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Рішення у справі Газета Україна-Центр проти України, № 16695/04 від 15.07.2010 року).

В силу ст. 74 ГПК України, обов`язок доказування обґрунтованості заявленого відводу покладено на відповідну особу, яка заявила відвід судді.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч. 2 ст. 232 ГПК України).

З метою забезпечення рівності, змагальності учасників справи, судом була забезпечена можливість учасникам справи викласти свою позицію щодо поданої заяви про призначення комплексної судової експертизи та зупинення провадження у справі.

При цьому, вирішення питання про призначення комплексної судової експертизи та зупинення провадження віднесено до компетенції суду.

Положення ч. 4 ст. 35 ГПК України містить імперативний припис, відповідно до якого незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведені у заяві про відвід твердження не підтверджено належними та допустимими засобами доказування, що не доводить наявність достатніх підстав для відводу судді.

Таким чином, суд вважає необґрунтованою та відмовляє у задоволенні заяви Вінницької окружної прокуратури, в особі Семенця Володимира Анатолійовича, викладеної у формі заперечень на клопотання від 21.02.2025 року (вх. №01-04/1821/25), яку підтримано у судовому засіданні 24.02.2025 року прокурором Клименко Дмитром Сергійовичем про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Міліціанова Р.В., від розгляду справи №902/669/24.

Також, у судовому засіданні розглянуто клопотання представника відповідача ТОВ «МПК-ГРУП» адвоката Семенчук Оксани Антонівни про призначення у справі №902/664/24 комплексної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 06.02.2025 року (вх.№ 01-34/1240/25).

В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на те, що Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "МПК-ГРУП" надати до суду відомості щодо зміни ринкової або балансової вартості спірного нерухомого майна (нежитлового приміщення та земельної ділянки) з моменту його придбання та на момент подачі позову до суду чи стадії судового розгляду.

У ТОВ "МПК-ГРУП" дані відомості відсутні, а їх отримання, на думку заявника, потребує залучення експертів та спеціальних знань.

Надавши правову оцінку даному клопотанню суд зауважує, що за приписами частини 2 статті 110 Господарського процесуального кодексу України призначення експертизи у справі є способом забезпечення доказів у справі, що здійснюється судом за заявою учасника справи.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотання учасникам справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Аналіз перелічених вище норм Господарського процесуального законодавства дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Системний аналіз частини першої статті 101 ГПК України та частини першої статті 99 ГІІК України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку, коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи.

Тобто, на учасників процесу покладається обов`язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, звертається з клопотанням про призначення експертизи до суду.

За змістом частини другої статті 99 ГПК України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта.

Аналогічний правовий висновком викладено у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №910/1668/19.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Дане право кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б не природно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У пункті 74 рішення ЕСПЛ від 01 червня 2006 року у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) Суд нагадав, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (рішення ЄСПЛ у справі "Фридлендер проти Франції" [GC], №30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VI).

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року), "Зяя проти Польщі" (заява N 45751/10).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).

Аналіз статті 228 ГПК України засвідчує, що зупинення провадження у справі може бути зумовлене об`єктивною необхідністю дотримання процесуальних строків розгляду справи та у випадках призначення судом експертизи також неможливістю проводити відповідні процесуальні дії, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, а тому такий захід є цілком виправданим.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, в частині розумного строку розгляду справи.

Тривале безпідставне зупинення провадження у справі за відсутності виключних та достатніх підстав для призначення експертизи суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів статті 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

За правилами статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах.

Підпунктом 14.1.3 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування передбачений пунктом 138.3 статті 138 ПК України.

Так, підпунктами 138.3.1, 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу. Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Групи основних засобів та інших необоротних активі, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку визначені у підпунктів 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 ПК України.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N288/4509 (далі - П(С)БО 7).

Згідно з пунктом 26 П(С)БО 7 амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів: 1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів; 2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об`єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об`єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об`єкта на його первісну вартість; 3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об`єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об`єкта, і подвоюється; 4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об`єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання; 5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об`єкта основних засобів.

Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).

Пунктом 28 П(С)БО 7 визначено, що метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Метод амортизації об`єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Відповідно до пунктів 29, 30 П(С)БО 7 нарахування амортизації проводиться щомісячно. Суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів.

Таким чином, суб`єкт господарювання (платник податку) самостійно має право обирати метод амортизації, які передбачені пунктом 26 П(С)БО 7.

За матеріалами справи ТОВ "МПК-ГРУП" є власником спірних об`єктів нерухомого майна, тому самостійно повинно було забезпечити належне ведення первинного обліку з моменту набуття права власності, проводити інвентаризацію власних основних засобів та нарахування амортизаційних нарахувань.

Ухвалою суду від 22.01.2025 року витребувано у відповідача відомості щодо: зміни ринкової або балансової вартості спірного нерухомого майна (нежитлового приміщення та земельної ділянки) з моменту його придбання та на момент подачі позову до суду чи стадії судового розгляду; наявності інших майнових активів, окрім спірного нерухомого майна та їх ринкової або балансової вартості; інформацію про здійснення господарської діяльності та отримання доходу за рахунок інших джерел, окрім спірного нерухомого майна.

Тому, ризик відсутності інформації щодо зміни вартості нерухомого майна повинен нести його власник, подача клопотання про призначення експертизи не може замінювати належне ведення обліку майна товариства.

З урахуванням наведених вище мотивів, суд відмовляє повністю у задоволенні поданого клопотання (вх.№ 01-34/1240/25) про призначення у справі №902/669/24 комплексної судової експертизи.

При цьому, розглянувши клопотання представника ТОВ "МПК-ГРУП" адвоката Семенчук Оксани Антонівни та про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 902/669/24 від 06.02.2025 року (вх.№ 01-34/1242/25) зазначає наступне.

Згідно з пп.2, 3, 6 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

В той же час згідно з пп. 1, 2, 4, 6 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до чч. 2,3 ст.177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

ГПК України встановлено відповідні процесуальні строки на вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, зокрема, на подання заяв по суті спору, подання заяв та клопотань, подання доказів.

Нормами ГПК України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження.

Суд звертає увагу учасників справи на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №204/6085/20, у якій зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В даному випадку заявник в обґрунтування клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження зазначає про необхідність зупинення провадження та призначення у справі комплексної судової експертизи.

Враховуючи відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі №902/669/24 комплексної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 06.02.2025 року (вх.№ 01-34/1240/25), матеріали справи не містять доказів щодо існування виняткових обставин. достатніх для повернення до стадії підготовчого провадження.

Тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача до повернення до стадії підготовчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 12, 18, 35-39, 42, 74, 99, 100, 177, 227, 228, 232, 234, 235-242, 255, 256, 326 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Визнати необґрунтованою та відмовити повністю у задоволенні заяви Вінницької окружної прокуратури, в особі Семенця Володимира Анатолійовича, викладену у формі заперечень на клопотання від 21.02.2025 року (вх. №01-04/1821/25), підтриману у судовому засіданні 24.02.2025 року прокурором Клименко Дмитром Сергійовичем, про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Міліціанова Р.В. від розгляду справи №902/669/24.

2. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ "МПК-ГРУП" адвоката Семенчук Оксани Антонівни про призначення у справі №902/669/24 комплексної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 06.02.2025 року (вх.№ 01-34/1240/25).

3. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «МПК-ГРУП» адвоката Семенчук Оксани Антонівни про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №902/669/24 від 06.02.2025 року (вх.№ 01-34/1242/25).

4. Примірник ухвали надіслати згідно переліку до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: прокурору - vinnytsia@vin.gp.gov.ua, Вінницькій міській раді - vinrada@vmr.gov.ua, представнику відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 24.02.2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення по даній справі.

Повний текст ухвали складено 03.03.2025 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Вінницькій окружній прокуратурі (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020)

3 - Вінницькій міській раді (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

4 - ТОВ "МПК-ГРУП" (вул. Хмельницьке шосе, 21, кв. 29, м. Вінниця, 21036; вул. Малиновського, 26, м. Вінниця, 21000)