Рішення

від 03.03.2025 по справі 904/5606/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5606/24Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Ливарня", м. Кам`янське, Дніпропетровська обл.

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 594 000 грн коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Ливарня" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість в сумі 594 000 грн 00 коп., відповідно до умов договору на закупівлю товару № 580/13/190-зв від 16.08.2024.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за спірним договором в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, справу визнано малозначною та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.01.2025 від відповідача через систему Електронний суд надійшов відзив на позов, в якому останній вказує на те, що ДП «СхідГЗК» засноване на державній власності та перебуває в Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

На сьогодні ДП «СхідГЗК» єдине в Україні підприємство, що здійснює виробництво уранового оксидного концентрату для виготовлення ядерного палива для українських атомних електростанцій. Крім того, на ДП «СхідГЗК» залишається єдина в країні діюча установка з виробництва сірчаної кислоти, на яку існує великий попит промисловості України, зокрема, для роботи енергетичних підприємств (АЕС та ТЕС) для забезпечення водо підготовки (хімводоочистки).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.01.2021 «Про заходи з нейтралізації загрози у сфері атомної енергетики і промисловості», введеного в дію Указом Президента України від 29.01.2021 № 35/2021, Кабінету Міністрів України необхідно вжити вичерпних заходів, зокрема, щодо затвердження концепції державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу до 2026 року з подальшим прийняттям протягом шести місяців державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу до 2026 року для забезпечення фінансування розвитку урановидобувного та уранопереробного виробництв ДП «СхідГЗК» з метою збільшення виробництва уранового оксидного концентрату (УОК) для повного забезпечення потреб української атомної енергетики.

Відповідач звертає увагу суду на те, що у зв`язку з дією певних об`єктивних чинників, через значну кредиторську заборгованість за отримані товари, роботи і послуги, ДП «СхідГЗК» перебуває під загрозою незворотної втрати платоспроможності, припинення своєї діяльності та банкрутства. Через заборгованість підприємства за постачання електроенергії існує постійна загроза щодо припинення її постачання, що в свою чергу може спричинити затоплення уранових шахт разом з обладнанням та настання катастрофічних наслідків для підприємства та негативних екологічних наслідків.

У разі банкрутства ДП «СхідГЗК» буде припинено власне видобування уранової руди та виробництво УОК в Україні, необхідних для виробництва ядерного палива для забезпечення сталої роботи вітчизняних атомних 4 електростанцій; без роботи залишаться понад 4,5 тис. працівників містоутворюючого підприємства, що може призвести до соціального хвилювання в Дніпропетровській та Кіровоградській областях; може бути втрачений екологічний контроль за радіоактивними відходами переробки уранових руд (44 млн. тонн) та настання незворотних негативних екологічних наслідків.

ДП «СхідГЗК» має фінансові проблеми пов`язані, зокрема, з накладанням Державною виконавчою службою України арешту на кошти підприємства в банківських установах на виконання рішень судів, які набрали законної сили, що унеможливлює своєчасну виплату не тільки за поставлений товар, але й заробітну плату працівникам, сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, а також забезпечення стабільної виробничої діяльності підприємства.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що в цій справі остаточне рішення повинно бути направлене не тільки для забезпечення захисту прав та інтересів позивача, а й при його прийнятті потрібно враховувати права і інтереси державного підприємства та його працівників. І саме таке рішення буде відповідати основному завданню господарського судочинству як справедливість у вирішенні цього спору.

Крім того, відповідач вважає, що витрати на правничу допомогу не підлягають стягненню з наступних підстав:

- для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України). А ні в самому позові, а ні окремим документом не надано детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом.

- неспівмірність витрат на правничу допомогу з наданими послугами та виконаною роботою адвоката. Справа є малозначною та буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. А тому не потребує багато часу адвоката. Крім того ця справа не є складною, оскільки стягнення заборгованості за поставлений товар за наявності відповідних документів не потребує часу для збирання інших доказів, додаткового аналізу судової практики. Судова практика у таких справах є сталою.

Тим більше, Москаленко Єгор Андрійович є адвокатом з 2016 року (8 років), а тому є досвідченим професіоналом в таких справах. Відповідно складання позовної заяви не потребувало значного часу, тим більше, що значну частину тексту позову містить перелік норм правових актів, які майже кожен день використовуються юристами.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що документально не підтвердженні понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі, а розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000 грн 00 коп. є необґрунтованим.

20.01.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій останній з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується, з огляду на таке.

Жодних привілеїв для державних підприємств перед підприємствами іншої форми власності, незважаючи на їх економічний та соціальний статус, кількість працівників тощо, законодавство України не передбачає починаючи з 24 серпня 1991 року, тому відповідач має виконувати свої зобов`язання перед позивачем належним чином.

Крім того, позивач звертає увагу га те, що останній не просить застосувати до відповідача будь-які штрафні санкції тощо.

Відтак, на думку позивача, аргументованих правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем у відзиві на позов не вказано.

Щодо понесених витрат на правничу допомогу, позивач вказує на те, що гонорар адвокатського об`єднання «Легарт» за надану правову допомогу у даній справі склав 9 000,00 грн, що є навіть меншою за середню ціну на ринку адвокатських послуг в аналогічних справах, які розглядаються в порядку господарського судочинства в Дніпропетровській області.

Крім того, позивач зазначає, що якби відповідач виконував належним чином свої зобов`язання по Договору на закупівлю товару №580/13/190-зв від 16.08.2024, то позивач не був би змушений, як звертатись до суду за захистом своїх прав, так і нести видатки на оплату правової допомоги.

Також, позивач звертає увагу на те, що останній у позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи складається з наступного: витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 8 910,00 грн.

Щодо твердження відповідача про неподання детального опису разом з позовом, зазначаю, що вказана обставина викликана тим, що на момент подання позову, адвокату не було завчасно та достовірно відомо про загальний обсяг послуг які будуть надані у даній справі, зокрема, чи буде справа розглядатись у спрощеному провадженню з викликом чи без виклику сторін, кількість судових засідань у разі їх проведення, чи визнає відповідач позов, чи буде необхідність у підготовці відповіді на відзив тощо, тим більш, ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачає подання до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а не запланованих робіт та послуг.

Отже, керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач заявляє, що докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, зокрема і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, буде подано позивачем до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору про закупівлю товару, строк дії договору, умови поставки товару, строк та порядок розрахунків, наявність часткових оплат, періоди прострочення виконання зобов`язань тощо.

16.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Ливарня" (постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) було укладено договір про закупівлю товару № 560/13/190-зв (далі договір а.с. 9-12), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в п. 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Постачальник зобов`язується поставити Сплави, код ДК 021:2015-1462 (Дріб сталевий колотий та литий) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Сума (ціна) договору, відповідно до Специфікації № 1 становить 495 000,00 грн, крім того податок на додану вартість 20% - 99 000,00 грн. Загальна сума становить 594 000,00 грн з урахуванням ПДВ 20% (п. 3.1 договору).

Товар, який поставляється відповідно до договору, оплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України (п. 4.1. договору).

Покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 60-ти календарних днів (п. 4.2. договору).

Поставка товару здійснюється партіями. Обсяг кожної партії уточняється у заявках підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару протягом 10-ти робочих днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказану в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки є необов`язковим) (п. 5.1 договору).

Поставка товару здійснюється відповідно до Інкотермс 2010, на умовах DDP склад покупця (п. 5.2 договору).

Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (п. 5.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

Сторони підписали специфікацію № 1 до договору, в якій погодили товар, що підлягає поставці на загальну суму 594 000 грн 00 коп. з ПДВ (а.с. 12 на звороті).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 594 000 грн 00 коп. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 348 від 11.09.2024 на суму 264 000 грн 00 коп. та № 313 від 30.08.2024 на суму 330 000 грн 00 коп., а також товарно-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 14-17).

Господарський суд зазначає, що вказані вище накладні підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Позивач вказує, що відповідач, в порушення умов договору, вартість поставленого товару своєчасно не оплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 594 000 грн 00 коп., вказане і стало причиною виникнення спору.

Доказів оплати відповідачем нарахованого позивачем суми основного боргу в розмірі 594 000 грн 00 коп. сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про закупівлю товарів, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порушення умов договору своєчасно не сплачена вартість товару, поставленого позивачем за спірними видатковими накладними.

Отже, судом встановлено, що факт належного виконання умов договору позивачем в частині поставки товару за специфікацією № 1, наявними в матеріалах справи видатковими накладними, не спростовано відповідачем, підтверджується належними доказами.

З урахуванням умов п. 4.2. договору та норм ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 594 000 грн 00 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Ціна позову становить 594 000 грн 00 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 7 128 грн 00 коп. (8 910 грн 00 коп. * 0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 910 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №4712 від 18.12.2024 (а.с. 4).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 1 782 грн 00 коп., як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

Судові витрати за надання професійної правничої допомоги судом не розподіляються з огляду на заяву представника позивача у позовній заяві про надання доказів понесення таких витрат у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Ливарня" (51931, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Української Добровольчої Армії, буд. 9а, офіс 415 , код ЄДРПОУ 45122335) 594 000 грн 00 коп. основного боргу та 7 128 грн 00 коп.- витрат зі сплати судового збору,

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.03.2025.

Суддя І.А. Рудь