Рішення

від 03.03.2025 по справі 904/5020/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5020/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбель Ассет", м. Одеса

до Фізичної особи-підприємця Бугайчук Світлани Олегівни, смт. Божедарівка, Дніпропетровська область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 103 516,90 грн., пені у розмірі 13 655,18 грн., 3% річних у розмірі 7 786,44 грн., інфляційної складової у розмірі 28 702,47 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марбель Ассет" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бугайчук Світлани Олегівни про стягнення суми основного боргу у розмірі 103 516,90 грн., пені у розмірі 13 655,18 грн., 3% річних у розмірі 7 786,44 грн., інфляційної складової у розмірі 28 702,47 грн.

Ухвалою від 18.11.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбель Ассет" № б/н від 13.11.2024 залишено без руху.

Ухвалою суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/5020/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марбель Ассет" (надалі - орендар) та Фізичною особою-підприємцем Бугайчук Світланою Олегівною (надалі - суборендар) було укладено договір суборенди № 01/09/21/Д30Г/БУГ від 01.09.2021 (надалі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором орендар зобов`язується передати суборендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Україна, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 30Г, загальною площею 266,9 кв.м., що складається з частини ходу першого поверху (надалі об`єкт суборенди), а суборендар зобов`язується прийняти об`єкт суборенди, своєчасно сплачувати орендну плату, інші передбачені умовами даного договору платежі, та повернути об`єкт суборенди орендарю відповідно до умов цього договору.

Загальні характеристики об`єкту суборенди, в тому числі і площа, що передається за цим договором, зазначається в акті прийому - передачі (додаток № 1).

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами. Договір діє до 31.07.2024. Договір закінчує свою дію не раніше виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених даним договором.

Згідно з п. 3.1 договору, розмір щомісячної орендної плати складає 61 387 грн., з розрахунку 230 грн. за 1 кв.м., без ПДВ.

Пунктом 3.1.1 договору визначено, що орендна плата коригується на офіційно встановлений індекс інфляції, а саме розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати (базової розрахункової) на офіційно встановлений індекс інфляції за попередній місяць з урахуванням положень цього договору. Інфляція нараховується і надаються рахунки на розсуд орендаря один раз на місяць, раз на квартал, раз на півріччя, раз на рік.

Позивач зазначив, що додатковою угодою від 01.10.2021 сторони виклали п. 3.1 договору у новій редакції, а саме:

"Розмір щомісячної орендної плати складає 61 387 грн., з розрахунку 230 грн. за 1 кв.м., без ПДВ.

Однак, сторони погодили, що в період з 01.10.2021 по 30.11.2021 щомісячний розмір орендної плати за об`єкт суборенди складатиме 42 970 грн. без ПДВ."

Позивач стверджує, що виконав умови договору, передав відповідачу в суборенду нежитлове приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.09.2021.

За розрахунком позивача, всього за період з вересня 2021 року по лютий 2022 року суборендар мав сплатити орендарю орендну плату у загальному розмірі 312 723,80 грн.

Пунктом 3.1.2 договору визначено, що не пізніше трьох календарних днів, з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі об`єкта суборенди, суборендар сплачує орендарю орендну плату за перший місяць користування об`єктом суборенди та гарантійний платіж у розмірі одного місяця суборенди, який складає 61 387 грн., який буде утримуватися орендарем протягом дії даного договору, як забезпечення сплати суборендарем орендної плати, інших платежів та виконання інших обов`язків за цим договором, і який зараховується як оплата за останній місяць оренди.

Згідно з п. 3.2 договору, нарахування та оплата орендної плати здійснюється на підставі підписаного сторонами/їх повноважними представниками договору, що однак не забороняє орендарю надавати суборендарю відповідні рахунки щодо сплати орендної плати. Нарахування орендної плати починається з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі об`єкта суборенди.

Орендна плати сплачується суборендарем щомісячно на умовах передплати не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний місяць, або відповідно до інших домовленостей між сторонами.

За таких обставин, на думку позивача, строк виконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендних платежів за період з вересня 2021 року по лютий 2022 року є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором і не сплатив орендні платежі у встановлені строки у повному обсязі. Всього за спірний період суборендарем було сплачено орендарю орендну плату у розмірі 209 206,90 грн.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Фізичної особи-підприємця Бугайчук Світлани Олегівни утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Марбель Ассет" зі сплати орендних платежів у розмірі 103 516,90 грн.

За порушення відповідачем строку виконання грошових зобов`язань позивач нарахував до стягнення пеню у розмірі 13 655,18 грн., 3% річних у розмірі 7 786,44 грн., інфляційну складову у розмірі 28 702,47 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив про таке.

Відповідач визнав наявність у нього заборгованості з орендної плати перед позивачем у розмірі 103 516,90 грн.

Відповідач вказав, що спірна заборгованість утворилась внаслідок дії форс-мажорних обставин: введення обмежувальних заходів з метою запобігання розповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19 та введення з 24.02.2022 воєнного стану на всій території України, що перешкоджало суборендарю здійснювати господарську діяльність в орендованому приміщенні.

Наведені вище обставини, на думку відповідача, підпадають під дію п.п. 7.1, 7.2 договору та є підставою для звільнення суборендаря від сплати пені, 3% річних та інфляційної складової за порушення строків оплати орендних платежів.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати за договором суборенди № 01/09/21/Д30Г/БУГ від 01.09.2021 у розмірі 103 516,90 грн., пені у розмірі 13 655,18 грн., 3% річних у розмірі 7 786,44 грн., інфляційної складової у розмірі 28 702,47 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі орендна плата мала бути сплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були орендні платежі сплачені відповідачем у повному обсязі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марбель Ассет" (надалі - орендар) та Фізичною особою-підприємцем Бугайчук Світланою Олегівною (надалі - суборендар) було укладено договір суборенди № 01/09/21/Д30Г/БУГ від 01.09.2021 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором орендар зобов`язується передати суборендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Україна, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 30Г, загальною площею 266,9 кв.м., що складається з частини ходу першого поверху (надалі об`єкт суборенди), а суборендар зобов`язується прийняти об`єкт суборенди, своєчасно сплачувати орендну плату, інші передбачені умовами даного договору платежі, та повернути об`єкт суборенди орендарю відповідно до умов цього договору.

Загальні характеристики об`єкту суборенди, в тому числі і площа, що передається за цим договором, зазначається в акті прийому - передачі (додаток № 1).

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами. Договір діє до 31.07.2024. Договір закінчує свою дію не раніше виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених даним договором.

Згідно з п. 3.1 договору, розмір щомісячної орендної плати складає 61 387 грн., з розрахунку 230 грн. за 1 кв.м., без ПДВ.

Пунктом 3.1.1 договору визначено, що орендна плата коригується на офіційно встановлений індекс інфляції, а саме розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати (базової розрахункової) на офіційно встановлений індекс інфляції за попередній місяць з урахуванням положень цього договору. Інфляція нараховується і надаються рахунки на розсуд орендаря один раз на місяць, раз на квартал, раз на півріччя, раз на рік.

Додатковою угодою від 01.10.2021 сторони виклали п. 3.1 договору у новій редакції, а саме:

"Розмір щомісячної орендної плати складає 61 387 грн., з розрахунку 230 грн. за 1 кв.м., без ПДВ.

Однак, сторони погодили, що в період з 01.10.2021 по 30.11.2021 щомісячний розмір орендної плати за об`єкт суборенди складатиме 42 970 грн. без ПДВ."

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, передав відповідачу в суборенду нежитлове приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.09.2021.

Всього за період з вересня 2021 року по лютий 2022 року суборендар мав сплатити орендарю орендну плату у загальному розмірі 312 723,80 грн.

Пунктом 3.1.2 договору визначено, що не пізніше трьох календарних днів, з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі об`єкта суборенди, суборендар сплачує орендарю орендну плату за перший місяць користування об`єктом суборенди та гарантійний платіж у розмірі одного місяця суборенди, який складає 61 387 грн., який буде утримуватися орендарем протягом дії даного договору, як забезпечення сплати суборендарем орендної плати, інших платежів та виконання інших обов`язків за цим договором, і який зараховується як оплата за останній місяць оренди.

Згідно з п. 3.2 договору, нарахування та оплата орендної плати здійснюється на підставі підписаного сторонами/їх повноважними представниками договору, що однак не забороняє орендарю надавати суборендарю відповідні рахунки щодо сплати орендної плати. Нарахування орендної плати починається з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі об`єкта суборенди.

Орендна плати сплачується суборендарем щомісячно на умовах передплати не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний місяць, або відповідно до інших домовленостей між сторонами.

З урахуванням пунктів 3.1.2, 3.2 договору, а також ч. 5. ст. 254 ЦК України, строк виконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендних платежів за розрахунковий місяць:

- вересень 2021 року настав 06.09.2021;

- жовтень 2021 року настав 11.10.2021;

- листопад 2021 року настав 10.11.2021;

- грудень 2021 року настав 10.12.2021;

- січень 2022 року настав 10.01.2022;

- лютий 2022 року настав 10.02.2022.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не сплатив орендні платежі у встановлені строки у повному обсязі. Всього за спірний період суборендарем було сплачено орендарю орендну плату у розмірі 209 206,90 грн.

За таких обставин, у Фізичної особи-підприємця Бугайчук Світлани Олегівни утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Марбель Ассет" зі сплати орендних платежів у розмірі 103 516,90 грн. за період з 01.12.2021 по 28.02.2022 (грудень 2021 - 386,74 грн., січень 2022 - 61 755,32, лютий 2022 - 41 374,84 грн.).

А отже, вимоги позивача про стягнення орендної плати у розмірі 103 516,90 грн. є обґрунтованими.

Також згідно з п. 6.2. договору, у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування орендної плати або інших передбачених договором платежів, суборендар виплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення. Оплата пені не звільняє суборендаря від сплати боргу.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 6.2. договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на загальну суму заборгованості 103 516,90 грн. за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 у розмірі 13 655,18 грн.

Перевіривши розрахунок, доданий до позову, суд встановив, що позивачем при здійсненні нарахування пені не було враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як було встановлено судом під час розгляду цієї справи, загальна сума заборгованості 103 516,90 грн. складається із сум заборгованостей з орендних платежів: грудень 2021 - 386,74 грн., січень 2022 - 61 755,32, лютий 2022 - 41 374,84 грн.

Строк виконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендних платежів за розрахунковий місяць:

- грудень 2021 року настав 10.12.2021;

- січень 2022 року настав 10.01.2022;

- лютий 2022 року настав 10.02.2022.

З урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, коректні періоди нарахування пені за прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати орендних платежів за розрахунковий місяць:

- грудень 2021 року - з 11.12.2021 по 10.06.2022;

- січень 2022 року - з 11.01.2022 по 10.07.2022;

- лютий 2022 року - з 11.02.2022 по 10.08.2022.

Нарахування позивачем пені за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 суперечить приписам чинного законодавства та є безпідставним.

При цьому слід зауважити, що частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 13 655,18 грн. за період з 01.05.2024 по 31.10.2024 є необґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 7 786,44 грн. за загальний період з 01.05.2022 по 01.11.2024 та інфляційну складову у розмірі 28 702,47 грн. за загальний період з травня 2022 року по вересень 2024 року.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової суд встановив, що вони зроблені правильно, коректно враховують періоди прострочення та відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо посилання відповідача на дію форс-мажорних обставин, як підставу для звільнення суборендаря від сплати пені, 3% річних та інфляційної складової за порушення строків оплати орендних платежів, слід зазначити про таке.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено карантин на усій території України з 12 березня 2020 року.

Спірний договір був укладений сторонами 01.09.2021. Тобто, під час дії вказаного карантину.

Статтею 42 ГК України, яка кореспондується положеннями з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про підприємництво», визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Майновий стан відповідача є наслідком його господарської діяльності, а також, наслідком його власного комерційного розрахунку та ризику.

Укладаючи спірний договір відповідач був обізнаний про обмежувальні заходи, встановлені з метою запобігання розповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19, та взяв на себе всі можливі ризики, пов`язані із такими заходами.

Початок же повномасштабних воєнних дій на території України, що розпочався з 24.02.2022, не стосується спірного періоду основної заборгованості (з вересня 2021 року по лютий 2022 року).

Крім того, Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України, від 26.04.2017 у справі № 3-1522гс16.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 7 786,44 грн. та інфляційної складової у розмірі 28 702,47 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 01/09/21/Д30Г/БУГ від 01.09.2021 (т. 1 а.с. 8 - 12), актом прийому - передачі (том 1 а.с. 12), додатковою угодою від 01.10.2021 (том 1 а.с. 13), актом звірки взаємних розрахунків (том 1 а.с. 14), претензією з доказами направлення (том 1 а.с. 15 - 16), актами надання послуг (том 1 а.с. 20 - 23).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 103 516,90 грн., 3% річних у розмірі 7 786,44 грн. та інфляційної складової у розмірі 28 702,47 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 13 655,18 грн. - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бугайчук Світлани Олегівни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбель Ассет" (місцезнаходження: 65006, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 52; ідентифікаційний код: 40383601) суму основного боргу у розмірі 103 516,90 грн., 3% річних у розмірі 7 786,44 грн., інфляційну складову у розмірі 28 702,47 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 207,13 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 13 655,18 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 03.03.2025.

Суддя М.О. Ніколенко