Рішення

від 03.03.2025 по справі 907/1045/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/1045/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Київ в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Бараниці Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення 324 345,50 грн,

Представники:

Позивача без виклику

Відповідача без виклику

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулось з позовом в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Бараниці Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 324 345,50 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1045/24 визначено головуючого суддю Худенка А.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.12.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

В подальшому, хвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2024 відкрито провадження у справі №907/1045/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція (ухвала суду від 20.12.2024 про відкриття провадження у справі №907/1045/24) на адресу суду не поверталась, однак із відомостей зазначених в тренінгу поштового відправлення виготовленого на сайті «Укрпошта» вбачається, що надіслана поштова кореспонденція вручена одержувачу 14.01.2025.

Крім того, відповідачем на електронну адресу Господарського суду Закарпатської області надсилався лист №01-10/21 від 31.01.2025 (вх. №02.3.1-02/894/25 від 31.01.2025) та подано через канцелярію суду лист №01-10/46 від 13.02.2025 (вх. №02.3.1-02/1483/25 від 14.02.2025) щодо вказаного позову, які повернені останньому з підстав зазначених в ухвалах Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2025 та від 17.02.2025.

Вказане підтверджує обізнаність відповідача про наявність в Господарському суді Закарпатської області вказаного позову.

Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач покликається на те, що 02.07.2024 працівниками Оператора ГРМ на об`єкті відповідача, що знаходиться за адресою: с. Руські Комарівці, вул. Шкільна, 15, при проведенні обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, яке передбачене та кваліфікується Кодексом ГРМ як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (підпункт 4 пункту 2 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ).

Як стверджує позивач, вказане порушення, у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, зафіксовано актом про порушення №ZK000112 від 02.07.2024.

Покликаючись на положення глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, позивач зазначає, що вищенаведений акт про порушення 13.08.2024 розглянуто та задоволено комісією із розгляду актів про порушення.

Відповідно до норм Кодексу ГРМ, Оператором ГРМ перераховано об`єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 15.06.2024 дата початку прострочення періодичної повірки (Свідоцтво про повірку чинне до 14.06.2024) до 02.07.2024 (день виявлення порушення).

За твердженням позивача, перерахований до сплати об`єм природного газу становить 19 353,60 куб.м, а його вартість, яку відповідач повинен компенсувати оператору ГРМ - Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - складає суму 324 345,50 грн.

На підставі положень пункту 12 глави 5 Розділу 11 Кодексу ГРМ, зазначену вартість донарахованого об`єму природного газу пред`явлено до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком шляхом надіслання такого рекомендованим поштовим відправленням разом із вимогою №3Ф/100/Вх-4311-24 від 14.08.2024.

3 огляду встановлені Договором розподілу природного газу (зокрема п. 7.1, 7.4, 8.1) та Кодексом ГРМ вимоги, позивач зазначає, що споживач зобов`язаний компенсувати Оператору ГРМ вартість необлікованого об`єму природного газу. Однак, оскільки Споживачем не виконано свого обов`язку щодо сплати вартості необлікованого об`єму природного газу, Оператор ГРМ звернутися до суду за захистом свого порушеного права із позовом.

Позиція відповідача

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП), відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», постановою від 30.09.2015 року №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пункт 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

За приписами статті 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

На підставі пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2498 (далі Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

На виконання вимог ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі Договір), який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. Договору); умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем (п. 1.2. Договору); договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору); за умовами договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1. Договору).

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Бараниці Ужгородського району Закарпатської області надіслав на адресу Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» Заяву - приєднання від №42Уж-2576-Б-24 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відтак, за цим Договором відповідач зобов`язаний виконувати його умови, та несе передбачену законом відповідальність за невиконання чи не належне виконання своїх обов`язків (Розділ VIII Договору).

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що окрім договору сторони зобов`язуються керуватись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ).

Пунктами 5.2., 5.4 Договору сторони погодили, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в Заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРМ та цим Договором. Порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ та з урахуванням вимог цього Договору.

Умовами Договору передбачено обов`язки споживача: здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; своєчасно повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу); не перешкоджати Оператору ГРМ у здійсненні заходів щодо вдосконалення обліку природного газу для точності виміру обсягів розподілу та споживання природного газу, у тому числі встановлення засобів дистанційної передачі даних, установлення дублюючих засобів вимірювальної техніки чи монтажу окремих закладних частин для можливості їх встановлення за рахунок Оператора ГРМ; забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової експлуатаційної відповідальності сторін. (пункт 7.4 Договору).

Відповідно до пп. 8 п. 7.1. Договору, Оператор ГРМ зобов`язується, зокрема здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 8.1 Договору, сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Порядок експлуатації комерційного вузла обліку визначений Главою 6 Розділу Х Кодексу ГРМ.

Власник комерційного вузла обліку газу (далі «ВОГ») забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема і засобу вимірювальної техніки «ЗВТ»), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Відповідно до п.1 глави 7 Розділу Х власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:

1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;

Пунктом 8 Глави 7 Розділу Х кодексу ГРМ встановлено відповідальність за пропущення терміну повірки ЗВТ зокрема, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу XI цього Кодексу.

Натомість позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення зазначених норм.

02.07.2024 представниками Оператора ГРМ на об`єкті відповідача, що знаходиться за адресою с. Руські Комарівці, вул. Шкільна, 15, під час проведення обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, яке кваліфікуються як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (пп. 4 п. 2 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ).

Акт про порушення №ZK000112 від 02.07.2024 у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ 13.02.2024 розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення.

Так, перерахований до сплати об`єм природного газу складає 19 353,60 м.куб, однак, як зазначається а Акті-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим від 13.08.2024, протягом періоду порушення, споживачем фактично сплачено об`єм природного газу 15,30 куб.м, а отже, остаточний розрахунок зміни режиму нарахування об`єму і його вартості розподіленого спожитого газу 19 338,30 куб.м, а його вартість, яку відповідач на підставі зазначених вище норм має оплатити Оператору ГРМ Закарпатській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - становить 324 345,50 грн.

14.08.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою про компенсацію вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу №3Ф/100/Вих-4311-24. Оскільки вказану вимогу відповідач належним чином та в повному обсязі не виконав, позивач звернувся з позовом до Господарського суду.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом приписів ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015, лічильники газу та пристрої перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ), віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов`язковій повірці та на які поширюється сфера дії Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідно до частин 1 та 3 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Згідно з пунктом 5.9 Правил обліку природного газу, під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.

Відповідно до пункту 7.4 Типового договору, до умов якого споживач приєднався згідно із заявою-приєднанням, останній зобов`язується дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу ГРМ.

Отже, відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору розподілу природного газу, відповідач, як споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.

Пунктом 41 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 13.10.2016, визначено, що для лічильників газу та пристрої перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) передбачено міжповірочний інтервал тривалістю 2 і 8 років. При цьому, згідно примітки 7 даного нормативного акту для лічильників газу та пристроїв перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5 - 8 років.

Відтак, донарахування об`єму природного газу у зв`язку з виявленим порушенням є одним із засобів обліку протранспортованого природного газу, що передбачений Кодексом ГРМ, який, згідно з умовами Договору розподілу природного газу, поширюється на його сторін.

Відтак, законодавець не ставить у залежність здійснення перерахунку об`єму переданого (прийнятого) газу від результатів повірки засобів обліку природного газу, оскільки, сам факт пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою, з вини споживача, вже є окремим порушенням норм Кодексу ГРМ.

Отже, встановивши та врахувавши зазначені обставини, суд приходить до висновку про те, що факт вчинення відповідачем правопорушення у вигляді пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, є доведеним, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що споживач не дотримався належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно не здійснив організацію проведення їх періодичної повірки і саме в наведеному виявилось незабезпечення позивачем належної організації повірки лічильника газу.

Пункт 8 гл. 5 розд. ХІ Кодексу ГРС містить вказівку на те, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення, і засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

Відповідно до п. 8 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС, Акт про порушення №ZK000112 від 02.07.2024 у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ 13.08.2024 розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення.

Відповідно до пп. 1 п. 11 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС, при задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Перевіривши наявний у матеріалах справи акт-розрахунок від 13.08.2024, суд доходить до висновку, що він здійснений вірно та згідно положень чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов`язку щодо компенсації позивачу вартості перерахованого об`єму природного газу в розмірі 324 345,50 грн.

Водночас, при зверненні до суду, в прохальній частині позову, позивачем заявлено до стягнення 322 345,50 грн. Однак, з урахуванням мотивувальної частини позовної заяви, зміст якої свідчить про заявлення вимоги у розмірі 324 345,50 грн, що у свою чергу відповідає розміру сплаченого судового збору, суд вважає дійсними позовними вимогами є стягнення позивачем з відповідача суми 324 345,50 грн.

Відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме на суму 324 345,50 грн.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 3892,14 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Бараниці Ужгородського району Закарпатської області, вулиця Центральна, будинок 42, с. Баранинці, Ужгородський район, Закарпатська область, 89425 (код ЄДРПОУ: 41911214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою діяльністю «Газорозподільні мережі України», вул. Погорєлова, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРПОУ 45365917) суму 324 345,50 грн (Триста двадцять чотири тисячі триста сорок п`ять гривень 50 коп) вартості необлікованого об`єму природного газу, а також 3892,14 грн (Три тисячі вісімсот дев`яносто дві гривні 14 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 03.03.2025

Суддя А.А. Худенко