Ухвала

від 04.03.2025 по справі 907/192/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" березня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/192/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест" за вх.№ 02.3.1-02/1873/25 від 25.02.2025 про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест", м.Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт", с.Мужієво Берегівського району Закарпатської області

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ", м.Бровари Київської області

про визнання договорів недійсними та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" про визнання недійсними:

- договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.03.2024 б/н, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" (код за ЄДРПОУ 41244302, місцезнаходження: 90260, Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ференца Ракоці ІІ, будинок 245/2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" (код за ЄДРПОУ 39688880, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Василя Симоненка, будинок 4), посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 331;

- договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд асфальтобетонного заводу та земельної ділянки від 25.03.2024 б/н, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" (код за ЄДРПОУ 41244302, місцезнаходження: 90260, Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ференца Ракоці ІІ, будинок 245/2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" (код за ЄДРПОУ 39688880, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Василя Симоненка, будинок 4), посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 329;

- договору купівлі-продажу комплексу будівель Рокосівського асфальтобітумного заводу від 18.07.2024 б/н, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" (код за ЄДРПОУ 41244302, місцезнаходження: 90260, Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ференца Ракоці ІІ, будинок 245/2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" (код за ЄДРПОУ 39688880, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Василя Симоненка, будинок 4), посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 1063 та витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" об`єктів нерухомого майна, відчужених за цими договорами.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/192/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Симоненка Василя, буд. 4, код ЄДРПОУ 39688880) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та призначено підготовче засідання на 20 березня 2025 року о 14:30 год.

25.02.2025 за вх.№ 02.3.1-02/1873/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне, Товариству з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" нерухоме майно, що набуте внаслідок укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.03.2024 б/н, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 331, договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд асфальтобетонного заводу та земельної ділянки від 25.03.2024 б/н, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 329 та договору купівлі-продажу комплексу будівель Рокосівського асфальтобітумного заводу від 18.07.2024 б/н, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 1063, а саме на:

- земельну ділянку площею 4 га, кадастровий номер 2120486400:10:002:0094, місцерозташування якої: Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ференца Ракоці ІІ 245/2, балансовою вартістю на момент відчуження 227 600, 00 грн без ПДВ;

- комплекс будівель та споруд асфальтобетонного заводу загальною площею 641,5 кв.м та земельної ділянки (кадастровий номер: 2122755300:05:000:0047) площею 3,0147 га, що розташовуються за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6, загальною балансовою вартістю на момент відчуження 3 458 979, 40 грн без ПДВ;

- комплекс будівель Рокосівського асфальтобітумного заводу загальною площею 677,9 кв.м, що розташовується за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, балансовою вартістю на момент відчуження 1 617 880, 00 грн без ПДВ, до моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/192/25.

Позивач обґрунтовує заяву про забезпечення позову, зокрема, такими обставинами та доводами.

Так, позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2024 у справі № 907/588/24, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест" 22 508 103,95 грн заборгованості, 1 337 536,27 грн пені, 2 331 987,16 грн 3% річних, 10 632 828,31 грн втрат від інфляції та 441 725,47 грн в повернення сплаченого судового збору.

Позивач звертає увагу суду, що у процесі примусового виконання вказаного рішення суду у справі № 907/588/24 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області

виявлено відсутність грошових коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт", а також будь-якого рухомого чи нерухомого майна, зареєстрованого на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт", що в свою чергу унеможливлює реалізацію виконавчого провадження ВП № 76817956.

За твердження позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" здійснило відчуження спірного нерухомого майна, яке мало у власності, на іншу пов`язану юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ".

Як зазначив позивач, юридичні особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" є пов`язаними особами, оскільки кінцевим бенефіціарним власником обох товариств є ОСОБА_1 , та директором обох товариств є ОСОБА_2 .

Позивач наголошує, що відповідач, який відчужив належне йому нерухоме майно на підставі оспорюваних правочинів, за наявності у нього грошового зобов`язання перед позивачем, діяв очевидно недобросовісно та зловживав правами, оскільки вчинив оспорювані правочини, які порушують майнові інтереси кредитора (позивача) і направлені на недопущення звернення стягнення, зокрема, на майно боржника.

На думку заявника, вказані обставини щодо відчуження відповідачем-1 належного йому на праві власності майна на користь іншої пов`язаної юридичної особи свідчить про фраудаторність опорюваних правочинів.

Отже, на думку позивача, ефективним, співмірним і адекватним способом забезпечення даного позову у справі № 907/192/25, зважаючи на те, що останній поданий в зв`язку із вчиненням відповідачем дій щодо ухилення від добровільного виконання рішення суду у іншій господарській справі № 907/588/24, буде накладення арешту на вище перелічене нерухоме майно та земельні ділянки, набуті Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія Оіл" внаслідок укладення оспорюваних договорів, до моменту набрання рішенням у справі № 907/192/25 законної сили, а також може бути єдиною гарантією захисту порушених прав позивача та гарантією виконання судового рішення у справі № 907/192/25.

В той же час, позивач зазначає, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно не є перешкодою у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" його господарської діяльності та не обумовлює настання для останнього негативних наслідків матеріального або нематеріального характеру від вжиття судом таких заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з`ясування додаткових обставин, з огляду на вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи з такого.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у статті 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі (подібний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №910/15043/21 (910/11194/23)).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (частина 4 статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 25.03.2019 у справі №920/622/18, від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21, від 31.08.2021 у справі № 910/5116/21).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Якщо позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/15043/21 (910/10070/22)).

Питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру заявлених позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв`язку з предметом позовної вимоги.

В даній справі заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ".

Судом враховується, що складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсними укладених між відповідачем та третьою особою договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 25.03.2024 б/н, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 331; комплексу будівель та споруд асфальтобетонного заводу та земельної ділянки від 25.03.2024 б/н, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 329; комплексу будівель Рокосівського асфальтобітумного заводу від 18.07.2024 б/н, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим № 1063 та витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт" об`єктів нерухомого майна, відчужених за цими договорами.

Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи перебуватиме у власності відповідача зазначене вище нерухоме майно, то суд погоджується з думкою заявника, що застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем в частині саме цього майна, безпосередньо пов`язане із предметом позову та є способом забезпечити гарантії виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2023 у справі № 37з-23 зазначав, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

З огляду на наведене, господарський доходить висновку про існування взаємозв`язку між обраними заявником заходами забезпечення позову шляхом накладення арешту на таке нерухоме майно: земельну ділянку площею 4 га, кадастровий номер 2120486400:10:002:0094, яка розташована за адресою Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ференца Ракоці ІІ 245/2; комплекс будівель та споруд асфальтобетонного заводу загальною площею 641,5 кв.м та земельної ділянки (кадастровий номер: 2122755300:05:000:0047) площею 3,0147 га, що розташовані за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6; комплекс будівель Рокосівського асфальтобітумного заводу загальною площею 677,9 кв.м, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, до моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/192/25.

Згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Суд зазначає, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Суд, оцінюючи наведені заявником обставини та доводи, дійшов висновку про те, що такі свідчать про наявність підстав для забезпечення позову у даній справі у заявлений заявником спосіб.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.

Зокрема, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

При цьому, згідно з рішенням ЄСПЛ від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ також вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

З урахуванням наведеного вище, господарський суд виснує, що запропоновані заявником заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищеперелічене нерухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ", не порушують та не обмежують права будь-яких осіб, в тому числі і третю особу, а лише встановлюють певні обмеження, наявність яких сприятиме ефективному захисту прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест" в межах одного та саме цього судового провадження без нових звернень до суду.

При цьому суд враховує, що такі заходи забезпечення позову як накладення арешту на спірне нерухоме майно також не є перешкодою у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" господарської діяльності та не обумовлюють настання для останнього негативних наслідків матеріального або нематеріального характеру від вжиття судом таких заходів забезпечення позову. В той час вжиття цих заходів забезпечення позову забезпечить існування становища учасників судового спору (балансу інтересів сторін) до остаточного вирішення питання щодо наявності або ж відсутності ознак фраудаторності оспорюваних позивачем правочинів (як можливої підстави для визнання його недійсним), за яким відповідачем і було відчужено зазначене нерухоме майно, що, у свою чергу, узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Наведене, з урахуванням приписів статей 136, 137 ГПК України, дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест" про забезпечення позову.

Згідно з частинами 5, 6 статті 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до змісту частин 1-4 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати третя особа у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

При вирішенні питання зустрічного забезпечення, з метою забезпечення збалансованості інтересів учасників спору, суд вважає за доцільне застосувати захід зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 75 000,00 грн, що є пропорційним застосованому судом заходу забезпечення позову та ймовірним, у зв`язку з цим, негативним наслідкам для учасників даної справи чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.

Слід також звернути увагу заявника, що відповідно до частин 7, 8 статті 141 ГПК України особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Керуючись 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест" про забезпечення позову від 25.02.2025 за вх.№ 02.3.1-02/1873/25 задовольнити.

2. Накласти арешт на наступне нерухоме майно:

- комплекс будівель Рокосівського асфальтнобутумного заводу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Рокосово, Промзона, б/н, загальною площею 677,9 кв.м, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" (код ЄДРПОУ 39688880), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334170321253;

- земельну ділянку площею 4 га, кадастровий номер 2120486400:10:002:0094, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ференца Ракоці ІІ 245/2;

- комплекс будівель та споруд асфальтобетонного заводу одночасно з земельною ділянкою, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6, загальною площею 641,5 кв.м, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 698661921227 та земельну ділянку площею 3,0147 га, кадастровий номер 2122755300:05:000:0047, за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Кольчинська територіальна громада, урочище Няроші, 6.

3. Застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест" (46008, м. Тернопіль, вул. Шептицького Митрополита, буд. 4 А, код ЄДРПОУ 33589252) внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03499922; рахунок в форматі IBAN UA868201720355209001000018459; ДКСУ м. Київ; МФО 820172) грошові кошти в сумі 75 000,00 грн (сімдесят п`ять тисяч гривень 00 коп.) у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест" (46008, м. Тернопіль, вул. Шептицького Митрополита, буд. 4 А, код ЄДРПОУ 33589252).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія ОІЛ" (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Симоненка Василя, буд 4, код ЄДРПОУ 39688880).

Ця ухвала набирає законної сили з 04.03.2025, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання у строк, передбачений статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 04.03.2025.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Д. Є. Мірошниченко