Рішення

від 03.03.2025 по справі 910/16010/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.03.2025Справа № 910/16010/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 09807750)

до 1) Приватного підприємства «Кочасо» (вул. Ярославська, буд. 39, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 32085326)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

3) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 709 032, 13 грн.

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі за текстом - АТ «Укрсиббанк», Позивач) з позовом до Приватного підприємства «Кочасо» (далі за текстом - ПП «Кочасо», Відповідач-1), ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_3 , Відповідач-2), ОСОБА_2 (далі за текстом - ОСОБА_2 , Відповідач-3), в якому Позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за генеральним договором про кредитування № 11518714000 від 28.12.2020 (далі за текстом - Договір) в розмірі 709 032, 13 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 500 000 грн, заборгованості за процентами за користування грошовими коштами - 7 066, 85 грн, заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений строк - 201 965, 28 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору надано Позичальнику кредитні кошти, однак останній зобов`язання за Договором не виконав, кредитні кошти у визначений строк не повернув, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у вказаному вище розмірі, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

При цьому Позивач зазначає, що зобов`язання Відповідача-1 з виконання Договору забезпечено договорами поруки № 282411 та № 282412 від 28.12.2020, укладених з Відповідачем -2 та договорами поруки № 282393 та № 282394 від 28.12.2020, укладених з Відповідачем -3.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала від 30.12.2024 надсилалась на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача-1 поштовим повідомленням № 0610218849698, на адресу місця реєстрації Відповідача-2 поштовим повідомленням № 0610218849680 та Відповідача - 3 поштовим повідомленням № 0610218849701.

Однак, вказані вище поштові повідомлення (конверти) повернуті на адресу суду не врученими із зазначенням причин: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 у справі № 910/16010/24 встановлено Відповідачам п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзиви на позовну заяву до суду не надходили.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідачі повідомлялися про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

28.12.2020 між Позивачем (Банк, Кредитор) та ПП «Чако» (в подальшому перейменовано на ПП «Кочасо») (Відповідач - 1, Позичальник, Клієнт) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Банк надає Клієнту кредит у вигляді кредитної лінії в межах ліміту кредитної лінії, а клієнт зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит та сплатити плату за користування ним у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі.

Підписуючи Договір, сторони погоджуються з умовами та порядком надання, обслуговування та погашення кредиту, викладених у цьому Договір та у Правилах обслуговування суб`єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, осіб, що проводять незалежну професійну діяльність, представництв - клієнтів АТ «Укрсиббанк» (далі - Правила).

Кредит надається шляхом зарахування Банком коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Клієнта № НОМЕР_2 у Кредитора, або на поточний рахунок клієнта, зазначений у заяві на видачу траншу.

Відповідно до умов генерального договору Позивач надав Відповідачу-1 кредит у вигляді кредитної лінії (грошові кошти) траншами у розмірі 400 000 грн., які надано 29.12.2020, та 600 000 грн., які надано 30.12.2020, а всього у загальному розмірі 1 000 000 грн. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Відповідача 1 - НОМЕР_2 .

Зазначене вбачається із наданої Позивачем виписки за кредитним договором.

Підпунктом 1.2.2 пункту 1.2 Договору закріплено, що Клієнт зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі і в терміни, встановлені в Заяві на видачу траншу та в дати, що передбачені Графіком зниження кредитної лінії, але в будь - якому випадку не пізніше 24.12.2021.

Згідно умов пункту 1.3 Договору та додатку 1 до Договору Відповідач-1 зобов`язався сплачувати «плату за кредит» у розмірі процентної ставки 9,5 % річних з 28.12.2020 по 31.03.2021.

Для простроченої суми кредиту встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки що діє для строкової суми основного боргу (пунктами 1.3.1, 1.3.2 генерального договору).

Процентна ставка підлягає перегляду. Проценти нараховуються та сплачуються у порядку, передбаченому Правилами, до дати повного погашення кредиту (пункт 1.3.3 кредитного договору, пункт 8.3 Правил).

Пунктом 8.3 Правил передбачено, наступне: « 8.3.1 Нарахування процентів за Строковою сумою Кредиту/Траншу, а також комісії за управління лімітом кредитування (за невикористаний ліміт), якщо вона передбачена Договором кредитування, здійснюється в останній календарний день кожного місяця та в день повного погашення Кредиту/Траншу за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів) на суму кредитних коштів, що надані Клієнту і які ще не повернуті останнім у власність Банку, за період з дня фактичного надання Кредиту/Траншу, а в подальшому - з першого календарного дня поточного місяця, до останнього календарного дня поточного місяця або до дати повного погашення Кредиту/Траншу, якщо таке погашення здійснюється у поточному місяці. Для розрахунку процентів день надання та день погашення Кредиту/Траншу вважається одним днем. Клієнт зобов`язується сплачувати нараховані проценти у строк з 1 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані, та в день повернення Кредиту/Траншу, якщо інше не передбачено Договором кредитування. Якщо останній день строку/термін сплати процентів припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.»

Таким чином проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Додатковою угодою № 2 від 10.11.2021 встановлено строк сплати процентів з 01 по 25 число кожного місяця та змінено графік погашення кредиту (додаток № 2 до Договору).

Так, Позивач зазначає, що Відповідачем-1 умови Договору не виконано та відповідно у строк до 24.12.2021 не повернуто суму наданого кредиту у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість з тіла кредиту - 500 000 грн, заборгованість за процентами за користування грошовими коштами - 7 066, 85 грн, заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений строк - 201 965, 28 грн.

Розрахунок зазначених сум Позивачем долучено до позову.

Заперечення в частині наданих розрахунків відсутні.

Крім того, судом встановлено, що між Позивачем, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 та Відповідачем-3 укладено договори поруки:

- з ОСОБА_1 (Відповідач-2) згідно договорів поруки № 282411 (основний борг) та № 282412 (проценти та інші платежі) від 28.12.2020;

- з ОСОБА_2 (Відповіда-3) згідно договорів поруки № 282393 (основний борг) та № 282394 (проценти та інші платежі) від 28.12.2020.

Пунктами 1.1 - 1.5 зазначених договорів поруки закріплено, що Поручитель зобов`язується відповідати за виконання Позичальником зобов`язань перед Кредитором щодо сплати основного боргу в межах суми 1 000 000 грн. та сплати процентів, комісій, що виникли з кредитного договору, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною (пункт 1.4 договорів поруки).

Причини невиконання позичальником своїх зобов`язань по кредитному договору ніяким чином не можуть вплинути на виконання поручителем зобов`язань по договору поруки (пункт 1.5 договору поруки).

Матеріали справи не містять заперечень чи то доводів на спростування заявлених Позивачем вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Зобов`язанням, згідно статті 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 10561 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом вище, в межах Договору Позивачем надано Відповідачу-1 кредитні кошти згідно визначеного ліміту, повернення яких відбулося лише частково та не у визначений сторонами строк (до 24.12.2021), що в результаті призвело до утворення у Відповідача-1 заборгованості за Договором в розмірі 500 000 грн з тіла кредиту, а також процентів за користування кредитними коштами.

Враховуючи встановлені судом обставини та відсутність в матеріалах справи доказів належного повернення кредитних коштів Відповідачем-1, суд дійшов висновку, що останнім порушено зобов`язання в частині повернення кредитних кошті в узгоджені строки, а тому заявлені Позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою.

Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

У статті 553 ЦК України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства та умови укладених договорів поруки, Позивач набув право вимоги також і до Відповідача-2 та 3, які несуть солідарну відповідальність згідно умов останніх з Відповідачем-1 перед Позивачем за погашення заборгованості за Договором, що відповідно підтверджує правомірність заявлених вимог Позивача.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Відповідачем-1 порушено умови Договору оскільки ним не повернуто кредитні кошти та проценти за користування ними у погоджені строки, а відтак Позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення солідарно з відповідачів існуючої за Договором суми боргу у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідачів.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Кочасо» (вул. Ярославська, буд. 39, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 32085326), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 09807750) заборгованість за кредитом - 500 000 (п`ятсот тисяч) грн, заборгованість за процентами за користування грошовими коштами - 7 066 (сім тисяч шістдесят шість) грн 85 коп, заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений строк - 201 965 (двісті одна тисяча дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 28 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Кочасо» (вул. Ярославська, буд. 39, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 32085326) на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 09807750) судовий збір - 2 836 (дві тисячі вісімсот тридцять шість) грн 13 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 09807750) судовий збір - 2 836 (дві тисячі вісімсот тридцять шість) грн 13 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 09807750) судовий збір - 2 836 (дві тисячі вісімсот тридцять шість) грн 13 коп.

6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 03.03.2025

Суддя Антон ПУКАС