Рішення

від 03.03.2025 по справі 910/15850/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.03.2025Справа № 910/15850/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» про вирішення питань розподілу судових витрат у справі № 910/15850/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» (вул. Гоголя, буд. 14, оф. 17, м. Одеса, 65082; ідентифікаційний код 44006572)

до 1) Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (вул. Білоруська, буд.3, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 20344871)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-МЛ» (вул. Київська, буд. 77/8, с. Тарасівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08161; ідентифікаційний код 33794685)

про стягнення 23 374,67 грн,

Представник сторін:не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» (далі за текстом - ТОВ «ЮК «Скайлекс», Позивач) з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (далі за текстом - АТ «СК «ББС Іншуранс», Відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-МЛ» (далі за текстом - ТОВ «Бетон-МЛ», Відповідач-2), в якій Позивач просить суд: стягнути 16 482,46 грн з АТ «СК «ББС Іншуранс»; стягнути 6 892,21 грн з ТОВ «Бетон-МЛ», що загалом становить 23 374,67 грн страхового відшкодування за полісом № 204282083.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2025 позов ТОВ «ЮК «Скайлекс» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Бетон-МЛ» на користь ТОВ «ЮК «Скайлекс» шкоду в розмірі 6 892, 21 грн та судовий збір в розмірі 1 514 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

17.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача-1 про вирішення питань розподілу судових витрат у справі № 910/15850/24, в якій сторона просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Позивача 14 700 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Також судом до такої заяви додано про поновлення строку на подання доказів судових витрат.

25.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Позивача щодо заяви Відповідача -1 про вирішення питань розподілу судових витрат.

28.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача-1.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що у поданому відзиві Відповідачем - 1 зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

23.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача-1 про надання доказів судових витрат у відповідності до частини 8 статті 129 ГПК України.

Суд зазначає, що подані Відповідачем - 1 докази понесення судових витрат подані із дотриманням визначеного порядку частини 8 статті 129 ГПК України, що спростовує заперечення Позивача в цій частині, а відповідні докази приймаються судом до розгляду.

Крім того, така заява подана стороною у визначений п`ятиденний строк із врахування дати отримання рішення суду в електронному кабінеті, що свідчить про відсутність підстав для задоволення поданого Відповідачем-1 клопотання про поновлення процесуального строку.

Суд зазначає, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу Відповідачем - 1 до матеріалів справи надано:

- договір № 1201/0121 від 01.12.2021 про надання професійної правничої (правової) допомоги, пунктом 3.1 якого закріплено, що розмір гонорару визначається сторонами у Протоколах погодження договірної ціни;

- протокол погодження договірної ціни від 30.12.2024;

- акт прийому наданої професійної правничої допомоги від 17.02.2025, який підписано сторонами без зауважень та претензій та тим самим погоджено перелік наданих адвокатом послуг на загальну суму 14 700 грн;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1317 від 04.11.2017.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Так, зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 та 2 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи щодо відшкодування Відповідачу-1 витрат на професійну правничу допомогу Позивач зазначає:

- протокол погодження договірної ціни від 30.12.2023 не підписано сторонами;

- відсутні докази, які підтверджують здійснення Відповідачем-1 витрат на професійну правничу допомогу;

- послуга детального правового аналізу позовної заяви, зазначена в пункті 1 акта є невід`ємної складової послуги, зазначеної в пункту 2 акта - складання відзиву;

- послуга детального правового аналізу відповіді на відзив, зазначена у пункті 5 акта є невід`ємною частиною послуги, зазначеної у пункті 6 акта - складання заперечення на відповідь на відзив;

- враховуючи обсяг позовної заяви виокремлення послуги правовий аналіз є недоречним та не може потребувати визначеної Відповідачем - 1 кількості часу;

- визначені в пункті 2 акта послуги оформлення поштових відправлень, прибуття до поштового зв`язку та надсилання відзиву не є правничою допомогою в розумінні Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

- визначене у пункті 3 акта клопотання про розгляд справи за викликом не задоволено судом;

- складання та надсилання заяви про вирішення питань розподілу судових витрат не входить до витрат на професійну правничу допомогу та не повинні відшкодовуватися Позивачем.

В силу зазначеного, згідно доводів Позивача, враховуючи категорію даної справи вимога Відповідача-1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 700 грн є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Із врахуванням дослідженого судом вище, суд зазначає, що статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплено види адвокатської діяльності, перелік яких не є вичерпним, при тому, що вказаною статтею (абзацом 10) закріплено, що адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності не заборонені законом.

При цьому, суд звертає увагу Позивача на те, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, в тому числі і задля належного розгляду справи (частина 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), у зв`язку з чим суд вважає, що адвокат має право на власний розсуд здійснювати вибір тієї чи іншої дії (послуги), яку необхідно вчинити в межах відповідної справи (ознайомитися з матеріалами справи, отримати ухвалу суду в приміщенні суду).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 922/1964/21 від 16.11.2022 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Суд погоджується зі запереченням Позивача, що протокол погодження договірної ціни від 30.12.2023 не підписано сторонами, однак суд зазначає, що види послуг, кількість затраченого часу, вартість нормогодини погоджені Відповідачем - 1 та адвокатом шляхом підписання Акта прийому наданої професійної правничої допомоги від 17.02.2025 сторонами без зауважень та претензій на загальну суму 14 700 грн.

При цьому судом враховано, що адвокатські послуги в межах даної справи фактично надані.

Суд не вбачає підстав для поновлення Відповідачу-1 процесуального строку на подання підписаного протоколу погодження договірної ціни від 30.12.2023 в силу відсутності поважності причин пропуску, а залучення такого протоколу не впливає на здійснені судом висновки.

Судом враховано посилання Позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної плати Касаційного господарського суду від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19, в якій колегія суддів відступила від висновків викладених у постанові від 21.10.2022 у справі № 910/13595/20, в силу чого згідно пунктів 6.6 - 6.27 постанови Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19 заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Так, послуга визначена Відповідачем - 1 у пункті 7 акту від 17.02.2025 не підлягає відшкодуванню.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

В частині відсутності доказів фактичної оплати Відповідачем - 1 послуг адвоката, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21.

Зазначене спростовує заперечення Позивача в цій частині.

Підсумовуючи викладене вище та з огляду на здійснені судом висновки, враховуючи реальність наданих адвокатом послуг в межах даної справи, суд вважає, що співмірними та розумними витратами, які підлягають відшкодуванню Відповідачу-1 становлять 13 200 грн., а відтак подана стороною заява підлягає частковому задоволенню.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» про вирішення питань розподілу судових витрат у справі № 910/15850/24 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» (вул. Гоголя, буд. 14, оф. 17, м. Одеса, 65082; ідентифікаційний код 44006572) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (вул. Білоруська, буд.3, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 20344871) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 200 (тринадцять тисяч двісті) грн 00 коп.

3. У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

4. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 03.03.2025

Суддя Антон ПУКАС