Рішення від 03.03.2025 по справі 910/15769/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2025Справа № 910/15769/24 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторхауз Україна»

про стягнення 51 614,68 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОРХАУЗ» про стягнення 51 614,68 грн, з яких: 44 054,16 грн неустойки та 7560,52 грн 15% річних за користування грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору поставки № 340 від 11.06.2024 та специфікації № 1 від 11.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, у встановлений судом відповідно до ст. 251 ГПК України строк відзиву не подав. При цьому, про розгляд даної справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення ухвали суду від 25.12.2024 про відкриття провадження до його електронного кабінету, а також поданням представником відповідача клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2024 між Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТОРХАУЗ» (постачальник) укладено договір № 340 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти й оплатити матеріали (надалі - «Ресурси») на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. п. 2.1., 2.3. Договору кількість, номенклатура Ресурсів зазначаються у специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (надалі - «Специфікації»). Якість, комплектація, пакування та маркування Ресурсів повинні відповідати нормам, що визначені сертифікатами виробника, чинними стандартами (ТУ, ДСТУ) для цього виду Ресурсів, а також спеціальними технічними вимогами, якщо вони встановлені угодою сторін, які відображені у Специфікаціях. Допустимі відхилення показників якості Ресурсів від вищезазначених норм можуть бути встановлені за згодою сторін, що відображена у Специфікаціях.

Пунктами 3.1. - 3.5. Договору передбачено, що постачання Ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними у Специфікаціях. Постачальник зобов`язується здійснити постачання Ресурсів на умовах постачання, зазначених у Специфікаціях, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року. Строки постачання Ресурсів зазначаються у Специфікаціях. Постачальник має право здійснити постачання Ресурсів в інші терміни виключно на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі. Постачальник зобов`язаний повідомити покупця про заплановану дату постачання Ресурсів не пізніше ніж за 1 (один) день до дати поставки.

Постачання Ресурсів здійснюється за цінами, що визначені відповідно до умов постачання, зазначені у Специфікаціях і включають усі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші витрати постачальника, пов`язані з постачанням Ресурсів (п. 4.1. Договору).

Розділом 5 Договору визначено умови оплати, а розділом 6 Договору визначено умови приймання-передачі Ресурсів.

Згідно з п. п. 12.4. - 12.6. Договору він набирає чинності з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладення керівними органами сторін, які мають відповідні повноваження (за наявності таких вимог). Цей договір дійсний до « 10» червня 2025 року. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання взятих на себе зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим Договором. Для всіх видів зобов`язань і відповідальності сторін встановлюється загальний строк позовної давності тривалістю три роки (за винятком строків позовної давності, що перевищують період три роки відповідно до чинного законодавства України).

Специфікацією №1 від 11.06.2024 сторони погодили найменування, кількість, ціну та вартість товару в загальному розмірі 550 667,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. п. 3, 4 Специфікації термін поставки: протягом 33 календарних днів з дати отримання 50% передоплати, але не пізніше 10 календарних днів від дати повної оплати. Умови оплати: 50% передоплата, 50% передоплата по факту готовності до відвантаження.

Датою постачання вважається дата отримання Ресурсів покупцем на складі останнього з відміткою у видатковій накладній постачальника (п. 9 Специфікації).

28.06.2024 відповідачем було виставлено рахунок на оплату замовлення № 6763 на загальну суму 550 677,00 грн.

На виконання умов Договору та Специфікації позивачем було здійснено попередню оплату у загальному розмірі 550 677,00 грн, 275 338,50 грн з якої перераховано відповідно до платіжної інструкції від 07.08.2024 № 4500043238, та ще 275 338,50 грн перераховано відповідно до платіжної інструкції від 14.08.2024 № 4500016796.

Відповідач 12.09.2024 здійснив поставку товару за Договором на суму 550 677,00 грн, що підтверджується підписаною представниками сторін видатковою накладною № 2944.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає про порушення відповідачем умов Договору та Специфікації в частині дотримання строку поставки товару, оскільки відповідний товар мав бути поставлений до 09.09.2024, тоді як фактично поставка здійснена із запізненням, а саме - 12.09.2024. У зв`язку із зазначеним позивач відповідно до пунктів 7.3., 7.6. Договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача неустойку у розмірі 44 054,16 грн та 15% річних від сплаченої покупцем передоплати у розмірі 7560,52 грн за порушення договірних зобов`язань.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

Відповідно до норм ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору та Специфікації здійснив попередню оплату в розмірі 550 677,00 грн, перші 50% якої здійснено 07.08.2024. Таким чином, відповідач повинен був здійснити поставку Ресурсів в строк до 09.09.2024.

Відповідач здійснив поставку обладнання 12.09.2024, що підтверджується видатковою накладною № 2944.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що в разі порушення строків або обсягів постачання Ресурсів постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8 % від вартості не поставлених вчасно Ресурсів.

У п. 7.6. Договору сторони погодили, що в разі порушення постачальником строків постачання Ресурсів, передбачених цим Договором, за яке покупець здійснив повну або часткову попередню оплату, постачальник за користування коштами покупця зобов`язаний сплатити покупцеві 15 % річних від суми коштів, сплачених покупцем, за період з дня оплати до дня фактичного постачання Ресурсів або дня повернення коштів.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної поставки обладнання.

Позивач звертався до відповідача із претензією від 16.09.2024 № 119/14, яка містила вимогу про сплату штрафних санкцій за несвоєчасну поставку за Специфікацією до Договору.

У відповідь на дану претензію відповідач надав відповідь за № 167 від 16.10.2024, відповідно до якої визнав факт поставки обладнання 12.09.2024 та просив не застосовувати штрафні санкції з огляду на перебої в електропостачанні через літні графіки відключення електроенергії.

В матеріали справи не надано доказів сплати відповідачем нарахованих позивачем штрафних санкцій за порушення умов Договору, як і не надано доказів досягнення між сторонами домовленості щодо не нарахування таких санкцій.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум штрафу та 15% річних, суд встановив їх обґрунтованість та арифметичну правильність, тоді як відповідач будь-яких заперечень по суті спору не надав, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОРХАУЗ Україна» (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, 9; ідентифікаційний код 36057973) на користь Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191023) 44 054,16 грн неустойки, 7 560,52 грн 15% річних та 2 422,40 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного рішення: 03.03.2025.

Суддя Т. Ю. Трофименко