Рішення

від 18.02.2025 по справі 910/4656/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.02.2025Справа № 910/4656/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОБОРОНЕКСПОРТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Юнекс Банк»

про стягнення 315 225,66 грн

за участю представників:

від позивача: Гайдар С.А.

від відповідача: Кисіль Т.В.

від третьої особи: Дитинчук В.М.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРОБОРОНЕКСПОРТ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" про стягнення 315 225,66 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

24.04.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 28.05.2024, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 про виправлення описки.

15.05.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

21.05.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.05.2024 суд задовольнив клопотання позивача та долучив докази по справі, оголосив перерву до 09.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» та залучено до участі у справі третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Юнекс Банк».

07.06.2024 до суду звернулося Акціонерне товариство «Юнекс Банк» з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОБОРОНЕКСПОРТ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за банківською гарантією у сумі 298175,17 грн

03.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 відмовлено у прийнятті для сумісного розгляду з первісно заявленими позовними вимогами у справі № 910/4656/24 позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Акціонерного товариства «Юнекс Банк», повернуто позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору з додатками Акціонерному товариству «Юнекс Банк».

У судовому засіданні 23.07.2024 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.09.2024.

12.08.2024 до суду від Північного апеляційного господарського суду надійшов запит про витребування із Господарського суду міста Києва матеріалів справи № 910/4656/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 зупинено провадження у справі № 910/4656/24 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/4656/24 судом апеляційної інстанції, матеріали справи № 910/4656/24 надіслано до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Юнекс Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 по справі №910/4656/24.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/4656/24 залишено без змін.

09.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства «Юнекс Банк» про повернення судового збору у розмірі 4 472,63 грн, сплаченого за подання позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Акціонерному товариству «Юнекс Банк» до суду.

14.10.2024 матеріали справи №910/4656/24 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 поновлено провадження у справі № 910/4656/24, призначено судове засідання з розгляду справи по суті у справі №910/4656/24 на 26.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 заяву Акціонерного товариства «Юнекс Банк» про повернення судового збору задоволено, повернуто Акціонерному товариству «Юнекс Банк» з Державного бюджету України суму 4472,63 грн судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 160 від 06.06.2024.

12.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

22.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по суті.

22.11.2024 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

26.11.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 заяву від 12.11.2024 про зміну предмета позову та додані до неї документи повернуто без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРОБОРОНЕКСПОРТ", у зв`язку з пропущенням строку встановленого процесуальним законом.

У судовому засіданні 26.11.2025 суд задовольнив клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, оголосив про відкладення розгляду справи по суті на 04.12.2024.

04.12.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщені суду.

Ухвалою від 04.12.2024 Господарський суд міста Києва викликав учасників справи в судове засідання з розгляду справи по суті 28.01.2025.

У судовому засіданні 28.01.2025 суд оголосив перерву з розгляду справи по суті до 18.02.2025.

У судовому засіданні 18.02.2025 представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи докази по справі.

У судовому засіданні 18.02.2025, розглянувши клопотання відповідача, на підставі ст. 80, ст. 119 ГПК України, суд задовольнив клопотання відповідача, поновив строк для подання доказів по справі, долучив до матеріалів справи надані представником відповідача документи по справі.

Представник позивача у судовому засіданні 18.02.2025 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.02.2025 надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні 18.02.2025 надав пояснення по суті спору, проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 18.02.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ», як покупцем, та ТОВ «УКРОБОРНЕКСПОРТ», як постачальником, був укладений договір №4600008636 про закупівлю товарів від 14.11.2023, відповідно до якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця індивідуальне обмундирування (протигази) (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена в Додатку до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Позивач вказує, що на виконання своїх зобов`язання за договором №4600008636 про закупівлю товарів від 14.11.2023 надав відповідачу банківську гарантію №2023/1/1465/V від 26 жовтня 2023 року на суму 289 523,50 грн, забезпечення виконання договору, видану Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК», здійснив постачання 1858 шт. (компл.) протигазів фільтруючих Defender m50 на загальну суму 5 790 159, 72 грн з ПДВ та здійснив реєстрацію податкових накладних. Однак, відповідач, в порушення своїх зобов`язань за договором №4600008636 про закупівлю товарів від 14.11.2023, здійснив оплату з простроченням.

За доводами позивача, оскільки нарахування пені розпочинається 10.02.2024 та 21.02.202, позивач згідно з умовами договору №4600008636 про закупівлю товарів від 14.11.2023 зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 28159,25 грн (2 346 604,02 грн. х 0,1%х12днів).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що листом відповідача від 07.03.2024 №ТОВВИХ-24-3533, яким було направлене Повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції по договору №4600005636 від 14.11.2023 з належної до сплати позивачу за поставку товару суми в розмірі 2 346 604,02 грн, відтак відповідачем було утримано 46 932,08 грн пені.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач утримує з позивача суму на 18 772,82 грн більшу, ніж передбачено умовами договору.

Також позивач зазначає, що листом гаранта від 08.03.2024 №25.3-1835 сума гарантійного платежу у розмірі 289 523,50 грн. за банківською гарантією №2023/1/1465/У від 26 жовтня 2023 року була перерахована відповідачу.

Позивач посилається на те, що відповідач був зобов`язаний повернути гаранту отримане в порушення умов договору забезпечення виконання договору №2023/1/1465/У від 26 жовтня 2023 року у розмірі 289 523,50 грн не пізніше 01.04.2024 (протягом 5 банківських днів з дня граничної дати оплати).

Оскільки забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн відповідач не повернув, позивач листом №61/04/1 від 01.04.2024 звернувся до відповідача з вимогою, в якій просив відповідача:

- перерахувати TOB «УКРОБОРНЕКСПОРТ» суму надмірно утриманої з постачальника пені в розмірі 18 772,82 грн;

- повернути АТ «ЮНЕКС БАНК» (гаранту) забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн.

Позивача стверджує, що відповідач, в порушення ч. 2 ст.19 ГПК України та ч. 1 ст.222 ГК України, суму надмірно утриманої з позивача пені в розмірі 18 772,82 грн, та забезпечення виконання договору в розмірі 289 523,50 грн не повернув та листом від 04.04.2024 №ТОВВИХ-24-5146 відмовив у задоволенні вимоги.

Позивач вказує, що оскільки Вимога відповідача про сплату гарантійного платежу за банківською гарантією № 2023/1/1465/У від 26 жовтня 2023 року у розмірі 289 523,50 грн суперечить статтями 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, відтак вимога відповідача про сплату гарантійного платежу за банківською гарантією забезпечення виконання договору № 2023/1/1465Л/ від 26 жовтня 2023 року у розмірі 289 523,50 грн є недійсною та такою, що не підлягає виконанню.

Крім того, позивач вказав, оскільки відповідач у порушення умов договору не повернув гаранту забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн, позивач був вимушений сплатити гаранту проценти за користування кредитом у розмірі 6 929,34 грн згідно з листом-розрахунком від 01.04.2024.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач згідно з положеннями ст. 216 ЦК України зобов`язаний повернути гаранту суму забезпечений виконання договору у розмірі 289 523,50 грн та в порядку передбаченому ст. 611 ЦК України зобов`язаний відшкодувати позивачу сплачені ним проценти за користування кредитом у розмірі 6 929,34 грн.

З урахування викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» звернулося до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» про стягнення надмірно утриманої пені у розмірі 18772,82 грн, майнову шкоду у розмірі 6 929,34 грн, а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» суму забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн.

Позиція відповідача

Відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що відповідно до умов договору №4600008636 про закупівлю товарів від 14.11.2023 заявка на поставку № 1 вважається отриманою постачальником 07.12.2023, а тому товар мав бути ним поставлений не пізніше 05.02.2024. Отже, відповідач вважає, що позивачем здійснено поставку 753 штук протигазів на суму 1 955 503,35 грн лише 26.02.2024, тобто з простроченням на 20 календарних днів, відтак, розмір пені, яка підлягає сплаті позивачем на користь відповідача складає 46 932,08 грн.

За доводами відповідача, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору №4600008636 про закупівлю товарів від 14.11.2023 в частині дотримання строків поставки, була стягнута банківська гарантія №2023/1/1465/V від 26.10.2023.

У зв`язку з викладеним, відповідач стверджує, що наведеними вище обставинами та доводами підтверджується настання в межах спірних правовідносин гарантійного випадку, що свідчить про безпідставність позовних вимог ТОВ «УКРОБОРОНЕКСПОРТ».

Позиція третьої особи

Акціонерне товариство «Юнекс Банк» заперечило проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень посилається на постанови Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 та від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, та зазначає, що обов`язок гаранта є безумовним та не залежить від причин невиконання ним свого зобов`язання перед бенефіціаром, такі причини не мали б з`ясовуватись банком під час ухвалення рішення про виплату суми гарантії.

Третя особа стверджує, що АТ «Юнекс Банк» видав гарантію, що є безумовною і безвідкличною, тобто такою, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Третя особа зазначає, що 08.03.2024 здійснено платіж на рахунок бенефіціара суму гарантії в розмірі 289 513,50 грн, згідно платіжної інструкції №214 від 08.03.2024.

Також третя особа повідомляє, що гарант направив принципалу повідомлення про сплату вимоги бенефіціара по банківській гарантії вих.№25.3-1835 від 08.03.2023 та повідомив принципала про нарахування відсотків з 08.03.2023.

Акціонерне товариство «Юнекс Банк» звертає увагу, що 04.04.2024 позивач сплатив заборгованість зі сплати відсотків згідно листа-розрахунка від 01.04.2024 - Інформації про проценти за користування кредитом за період з « 08» березня 2024 року по « 31» березня 2024 року в сумі 6 929,34 грн.

Крім того, у письмових поясненнях третя особа вказала про неможливість підтвердження чи спростування обставин щодо порушення ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» зобов`язання з виконання договору №4600008636 про закупівлю товарів від 14.11.2023.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

14.11.2023 за результатами проведеної процедури публічної закупівлі № UA-2023-10-03-009472-a між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (надалі - покупець, відповідач) укладено договір № 4600008636 про закупівлю товарів (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця Індивідуальне обмундирування (Протигази) (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в Додатку 1 до цього договору (далі - Специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, отрок поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна цього договору становить 4 825 133,10 грн (чотири мільйони вісімсот двадцять п`ять тисяч сто тридцять три гривні 10 копійок), крім того ПДВ 965 026,62 грн (дев`ятсот шістдесят п`ять тисяч двадцять шість гривень 62 копійки). Ціна договору, в тому числі ПДВ, становить 5 790 159,72 грн (п`ять мільйонів сімсот дев`яносто тисяч сто п`ятдесят дев`ять гривень 72 копійки).

Розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у розділі 15 цього договору, на умовах визначених цим договором (п. 4.1. договору).

Згідно з п. 4.2. договору покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

Відповідно до п. 5.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації, яка є Додатком 1 до цього договору.

Постачальник повідомляє покупця про дату та час поставки товару не пізніше ніж за 3 (три) робочі дні до дати поставки.

Покупець залишає за собою право змінити місце поставки товару, про що сторони складають та підписують додаткову угоду.

Постачальник зобов`язаний одночасно з товаром передати покупцю документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до цього договору та чинного законодавства України.

У відповідності до п. 5.2. договору відвантаження постачальником не вказаних у Специфікації товарів не допускається. Відвантажені постачальником з порушенням цього пункту товари не підлягають оплаті покупцем. Дозволяється поставка товару, передбаченого Додатком 1 до цього договору, окремими партіями в різні проміжки часу, з урахуванням умов п. 5.1 цього договору. Оплаті підлягає кожна окрема партія товару.

Пунктом 5.3. договору визначено, що поставка товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки згідно Специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року), з урахуванням умов п. 5.1 цього договору

Поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок (далі - Заявка) від покупця, які є невід`ємною частиною цього договору, покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в п. 14.12 цього договору, Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем. Оригінали заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника, вказану в розділі 15 цього договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про врученні або кур`єром під розписку. До моменту отримання оригіналу заявки постачальником надіслані електронної поштою заявки мають повну юридичну силу, породжують права і обов`язки для сторін і можуть бути подані до судових інстанції, як належні докази і не можуть спростовуватися сторонами.

Відповідно до п. 5.8. договору датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем Акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.16 цього договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче документів (в рамках кожної поставки; перелічені документи повинні бути надані постачальником одночасно із здійсненням поставки товару): 5.8.1. видаткової накладної; 5.8.2. документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: завірені постачальником копії Сертифікатів про експертизу зразка, Декларації про відповідність;5.8.3. документу про підтверджений гарантійних зобов`язань виробника на товар; 5.3.4. товарно-транспортної накладної; 3.8.5. рахунку-фактури; 5.8.6. документу про експлуатацію товарів; паспорт, настанова; 5.8.7. інших, необхідних документів: Декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771, складена виробником або його уповноваженим представником; сертифікати експертизи типового зразка (модуль В) (з усіма додатками та доповненнями), виданий призначеним органом, що підтверджує відповідність засобу індивідуального захисту суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров`я, встановленим Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771.

Згідно з п. 7.4. договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 7.10.1. договору зобов`язання постачальника, встановлені даним договором, забезпечуються оперативно-господарськими санкціями, що передбачені ст. 236 Господарського кодексу України, зокрема, але не виключно: покупець має право утримати суму нарахованих штрафних санкцій, що нараховуються згідно умов та порядку, встановлених цим договором, та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору постачальником, з сум, які підлягають виплаті постачальнику. Оперативно-господарська санкція застосовується до постачальника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків за вимогою замовника, що направлена на адресу та/або електронну адресу постачальника вказану в умовах цього договору, про застосування оперативно-господарської санкції покупець зобов`язаний письмово повідомити постачальника.

Відповідно до умов тендерної документації процедура закупівлі за предметом закупівлі «Індивідуальне обмундирування (Протигази)» згідно з оголошенням про проведення процедури закупівлі № UA-2023-10-03-009472-a, оприлюдненим на веб-порталі Уповноваженого органу 03 жовтня 2023 року. Постачальник зобов`язується надати покупцю не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (далі - Гарантія) на суму 289 507,99 грн. (двісті вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сім гривень 99 копійок), що становить 5% (п`ять відсотків) ціни цього договору (п. 7.13. договору).

Відповідно до п. 7.15. договору термін (строк) дії Гарантії - до « 04» лютого 2025 року включно. У разі продовження терміну (строку) дії цього договору постачальник зобов`язується надати покупцю не пізніше дати укладання додаткової угоди про продовження терміну (строку) дії цього договору оригінал нової банківської гарантії або оригінал документу про внесення змін до наданої Гарантії, що свідчить про забезпечення виконання зобов`язання постачальником за цим договором на термін (строк), на який продовжено термін (строк) дії цього договору.

Згідно п. 7.19.1. договору забезпечення виконання договору повертається за умови повного та належного виконання постачальником умов договору та настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання таких обставин.

У пункті 13.9. договору сторони погодили, що первинний Електронний документ (акт виконаних робіт/наданих послуг, видаткова накладна тощо) складається а момент здійснення господарської операції. Дата складання, зазначена як обов`язковий реквізит в первинному електронному документі, вважається датою належним чином оформленого первинного документа для цілей бухгалтерського та додаткового обліку, за умови його підписання стороною, яка отримала цей Електронний документ. Датою виникнення податкового зобов`язання з ПДВ та складання податкової накладної буде вважатися дата складання первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання сторонами КЕП.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до « 31» грудня 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1 договору).

Специфікацією, що є Додатком 1 до договору, сторони погодили: найменування товару - протигази фільтруючі Defender m50 у кількості 1858 шт. (компл.) на загальну вартість 5 790 159, 72 грн з ПДВ; строк поставки - 60 календарних днів з дати отримання постачальником заявки; місце поставки - м. Боярка, Київська область.

На виконання п. 10.9.1. договору, 26.10.2023 між позивачем (принципалом) та АТ «ЮНЕКС БАНК» (далі - банк, гарант, третя особа) укладено договір про приєднання № 2023/1/1465/V до Публічної пропозиції на укладення договору про надання банківської гарантії (далі - банківська гарантія), відповідно до якого гарант надає принципалу гарантію на суму 289 513,50 грн. Бенефіціар - ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ». Строк дії гарантії - до 04.02.2025 включно.

Пунктом 1.4. банківської гарантії встановлено, що у випадку сплати гарантом бенефіціару суми гарантії або її частини за рахунок власних коштів, заборгованість принципала, з дня такої сплати, обліковується на рахунку обліку кредитної заборгованості та на неї нараховуються відсотки за користування кредитам, у розмірі 0,1 % від суми фактично сплачених гарантом на користь бенефіціара коштів за кожний день заборгованості, з фактичного дня сплати гарантом коштів бенефіціару по день, що передує дню погашення заборгованості.

Відповідачем на електронну поштову адресу позивача (ukrboronexport.ltd@gmail.com) 07.12.2023 направлено заявку № 1 на поставку товарів у кількості 1857 шт. (вих. № ТОВВИХ-23-17634 від 06.12.2023), за адресою: 08151, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. С. Петлюри, 49. Направлення заявку № 1 на поставку товарів також підтверджується описом вкладення в цінний лист та конвертом за № 0306506308951.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар у кількості 1858 шт. на загальну суму 5 790 159,72 грн, що підтверджується наявними у справі: видатковою накладною №165 від 23.11.2023 на загальну суму 3 116,34 грн; видатковою накладною №194 від 26.12.2023 на загальну суму 934 902,00 грн, видатковою накладною № 5 від 16.01.2024 на загальну суму 2 505 537,36 грн, видатковою накладною № 44 від 22.02.2024 на загальну суму 2 346 604,02 грн.

ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОІ? СИСТЕМИ УКРАІ?НИ» звернувся до гаранта з вимогою про сплату гарантіи?ного платежу за банківською гарантією забезпечення виконання зобов`язань №2023/1/1465/V від 26.10.2023.

Гарант направив позивачу (принципалу) повідомлення-вимогу вих. № 25.3-1248 від 14.02.2024, відповідно до вимоги гарант просив сплатити грошові кошти в сумі 289 513,50 грн в строк не пізніше 19.02.2024.

Докази сплати ТОВ «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» грошових коштів у сумі 289 513,50 грн на вимогу АТ «ЮНЕКС БАНК» у матеріалах справи відсутні.

Відповідач звернувся до позивача з вимогою за вих. № ТОВВИХ-24-3095 від 28.02.2024 про сплату пені у розмірі 46 932,08 грн у строк до 06.03.2024.

Докази сплати ТОВ «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» пені у сумі 46 932,08 грн на вимогу відповідача у матеріалах справи відсутні.

Листом за вих. № 54/03/1 від 04.03.2024 позивач звернувся до відповідача про відкликання вимоги щодо сплати суми банківської гарантії та повернення забезпечення виконання договору, а також здійснити оплату вартості поставленого товару у сумі 2 346 604,02 грн.

У відповідь на лист позивача за вих. № 54/03/1 від 04.03.2024 відповідач надіслав позивачу лист за вих. № ТОВВИХ-24-3401 від 05.03.2024, в якому повідомив про правомірність стягнення банківської гарантії, у зв`язку з неналежним виконання умов договору в частині дотримання строків поставки.

Листом за вих. № ТОВВИХ-24-3533 від 07.03.2024 відповідач повідомив позивача про застосування оперативно-господарської санкції за договором №4600008636 про закупівлю товарів від 14.11.2023 та утримання суми штрафних санкцій у розмірі 46 932, 08 грн із суми грошових коштів 2 346 604,02 грн, які підлягають сплаті на користь позивача за договором.

Гарант здіи?снив платіж на рахунок бенефіціара суму гарантіі? в розмірі 289 513,50 грн, згідно платіжноі? інструкціі? №214 від 08.03.2024, копія якої міститься в матеріалах справи.

Гарант направив позивачу (принципалу) повідомлення про сплату вимоги бенефіціара по банківськіи? гарантіі? вих. № 25.3-1835 від 08.03.2023 та повідомив принципала про нарахування відсотків з 08.03.2024 на підстави п. 1.4. договору про банківську гарантію.

Позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. № 61/04/1 від 01.04.2024, в якій повідомив про утримання пені з постачальника на 18 772,82 грн більшу, ніж передбачено договором, перерахувати кошти у розмірі 18 772,82 грн, повернути гаранту забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн.

У відповідь на вимогу позивача за вих. № 61/04/1 від 01.04.2024 відповідач листом за вих. № ТОВВИХ -24-5146 від 04.04.2024 повідомив про коректність розрахунку пені та відмовив у поверненні забезпечення виконання договору з підстав неналежного виконання позивачем умов договору.

04.04.2024 позивач сплатив заборгованість зі сплати відсотків згідно листа- розрахунка гаранта від 01.04.2024 - Інформаціі? про проценти за користування кредитом за період з 08.03.2024 по 31.03.2024 у сумі 6 929,34 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 184 від 04.04.2024.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що заявка на поставку товарів була отримана 11.12.2023, відтак строк поставки товару в 60 календарних днів з дати отримання постачальником заявки закінчується - 09.02.2024.

За розрахунком позивача періодом нарахування пені є: з 10.02.2024 до 21.02.2024, у розмірі 28 159,25 грн (2 346 604,02 грн. х 0,1% х 12 днів).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач згідно листа №ТОВВИХ-24-3533 від 07.03.2024 про застосування оперативно-господарської санкції по договору №4600005636 від 14.11.2023 утримує з позивача суму на 18 772,82 грн більшу, ніж передбачено умовами договору, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу до відповідача про стягнення надмірно утриманої пені у сумі 18 772,82 грн.

Також позивач посилається на те, що відповідач згідно з положеннями ст. 216 ЦК України та п. 7.19 договору зобов`язаний був повернути гаранту суму забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн у строк до 01.04.2024. Оскільки відповідач суму забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн не повернув гаранту, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» суми забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач також посилається на те, що відповідачем не повернуто суму забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн, у зв`язку з чим позивачем сплачено на користь гаранта проценти за користування кредитом у розмірі 6 929,34 грн на підставі п. 1.4. банківської гарантії.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся з вимогою до відповідача про відшкодування позивачу сплачених процентів за користування кредитом у розмірі 6 929,34 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір №4600005636 від 14.11.2023 за своєю правовою природою є договором поставки, за яким постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця Індивідуальне обмундирування (Протигази), зазначені в специфікації, яка наведена в Додатку 1 до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації, яка є Додатком 1 до цього договору.

Специфікацією, що є Додатком 1 до договору, стороно погодили про поставку товару - протигази фільтруючі Defender m50 у кількості 1858 шт. (компл.) на загальну вартість 5 790 159, 72 грн з ПДВ у строк - 60 календарних днів з дати отримання постачальником заявки.

За змістом п. 5.3. договору сторонами погоджено, що поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок від покупця, які є невід`ємною частиною цього договору, покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в п. 14.12 цього договору, датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем. Оригінали заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника, вказану в розділі 15 цього договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про врученні або кур`єром під розписку. До моменту отримання оригіналу заявки постачальником надіслані електронної поштою заявки мають повну юридичну силу, породжують права і обов`язки для сторін і можуть бути подані до судових інстанції, як належні докази і не можуть спростовуватися сторонами.

Електронна адреса постачальника: ukrboronexport.ltd@gmail.com (п.14.12.2. договору).

Судом встановлено, що відповідачем на електронну поштову адресу позивача (ukrboronexport.ltd@gmail.com), що погоджена сторонами у п. 14.12.2. договору, 07.12.2023 направлено заявку № 1 на поставку товарів у кількості 1857 шт. (вих. № ТОВВИХ-23-17634 від 06.12.2023), за адресою: 08151, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. С. Петлюри, 49, що підтверджується наявними в матеріалах справи скріншотом електронної пошти відповідача та наданим відповідачем разом з відзивом на позов електронним документом - листом за вих. № ТОВВИХ-23-17634 від 06.12.2023, підписаний представником відповідача за допомогою КЕП.

Також направлення заявки № 1 на поставку товарів підтверджується описом вкладення в цінний лист та поштовим конвертом за № 0306506308951. Заявка була отримана відповідачем - 11.12.2023, що підтверджується відомостями з сайту АТ «Укрпошта».

Таким чином, згідно умов п. 5.3. договору заявка № 1 на поставку товару отримана позивачем - 07.12.2023, що є датою надіслання відповідного електронного повідомлення відповідачем.

Отже, враховуючи умови договору та Специфікації відповідач повинен був здійснити поставку товару у строк до 05.02.2024.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 790 159,72 грн, що підтверджується наявними у справі: видатковою накладною №165 від 23.11.2023 на загальну суму 3 116,34 грн; видатковою накладною №194 від 26.12.2023 на загальну суму 934 902,00 грн, видатковою накладною № 5 від 16.01.2024 на загальну суму 2 505 537,36 грн, видатковою накладною № 44 від 22.02.2024 на загальну суму 2 346 604,02 грн.

Згідно з частиною першою статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до п. 5.8. договору датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем Акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.16 цього договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче документів (в рамках кожної поставки; перелічені документи повинні бути надані постачальником одночасно із здійсненням поставки товару): 5.8.1. видаткової накладної; 5.8.2. документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: завірені постачальником копії Сертифікатів про експертизу зразка, Декларації про відповідність;5.8.3. документу про підтверджений гарантійних зобов`язань виробника на товар; 5.3.4. товарно-транспортної накладної; 3.8.5. рахунку-фактури; 5.8.6. документу про експлуатацію товарів; паспорт, настанова; 5.8.7. інших, необхідних документів: Декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771, складена виробником або його уповноваженим представником; сертифікати експертизи типового зразка (модуль В) (з усіма додатками та доповненнями), виданий призначеним органом, що підтверджує відповідність засобу індивідуального захисту суттєвим вимогам щодо безпеки та охорони здоров`я, встановленим Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771.

Таким чином, з огляду на погоджені строки поставки та з урахуванням Акта приймання товарів за кількістю та якістю № 24-042, відповідно до якого товар прийнятий 26.02.2024, позивачем поставлено товар у кількості 753 шт. згідно видаткової накладної № 44 від 22.02.2024 на загальну суму 2 346 604,02 грн із простроченням на 20 календарних днів (з 06.02.2024 по 25.02.2024).

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання з поставки товару у повному обсязі, але з порушенням встановленого договором строку.

За поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково на суму 5 743 227,64 грн, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями платіжних інструкцій.

Іншу частину коштів у сумі 46 932,08 грн, що підлягали сплаті за товар відповідач утримав відповідно до п. 7.10.1. договору, про що надіслав позивачу повідомлення за вих. № ТОВВИХ-24-3533 від 07.03.2024 про застосування оперативно-господарської санкції за невиконання обов`язку зі сплати пені за порушення строків поставки товару.

За змістом статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій у порядку, передбаченому законодавством та договором.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 7.4. договору сторонами погоджено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення позивачем строків поставки товару на 20 календарних днів відповідач нарахував пеню у розмірі 46 932,08 грн.

Розрахунок пені у сумі 46 932,08 грн є арифметично вірним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачем позивачу пені у розмірі 46 932,08 грн за порушення строків поставки товару.

Водночас, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявності підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 7.10.1. договору зобов`язання постачальника, встановлені даним договором, забезпечуються оперативно-господарськими санкціями, що передбачені ст. 236 Господарського кодексу України, зокрема, але не виключно: покупець має право утримати суму нарахованих штрафних санкцій, що нараховуються згідно умов та порядку, встановлених цим договором, та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору постачальником, з сум, які підлягають виплаті постачальнику. Оперативно-господарська санкція застосовується до постачальника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків за вимогою замовника, що направлена на адресу та/або електронну адресу постачальника вказану в умовах цього договору, про застосування оперативно-господарської санкції покупець зобов`язаний письмово повідомити постачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлених у ч. 1 ст. 236 ГК України, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції (ч.2 ст. 236 ГК України).

Згідно зі ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Доказів звернення відповідача до суду з позовною заявою про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої відповідачем на підставі п. 7.10.1 договору, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи погодження сторонами у договорі право відповідача на утримання суми нарахованих штрафних санкцій з сум, які підлягають виплаті позивачу, суд дійшов висновку, що утримана відповідачем сума пені у розмірі 46 932,08 грн відповідає умовам договору, відтак доводи позивача в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 18 772,82 грн є необгрунтованими, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Щодо позовних вимог ТОВ «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» про стягнення з ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» сплачених процентів за користування кредитом у розмірі 6 929,34 грн.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Відповідно до частини 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.

Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Позивач зазначає що збитками є сума сплачених ним процентів банку у розмірі 6 929,34 грн на підставі п. 1.4. банківської гарантії, яку позивач сплатив у зв`язку з не поверненням відповідачем гаранту забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн.

Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження порушення відповідачем як умов договору про закупівлю товару, так і неправомірного звернення до гаранта на підставі договору банківської гарантії з вимогою про сплату забезпечення виконання договору про закупівлю товарів.

Пунктом 1.4. банківської гарантії встановлено, що у випадку сплати гарантом бенефіціару суми гарантії або її частини за рахунок власних коштів, заборгованість принципала, з дня такої сплати, обліковується на рахунку обліку кредитної заборгованості та на неї нараховуються відсотки за користування кредитам, у розмірі 0,1 % від суми фактично сплачених гарантом на користь бенефіціара коштів за кожний день заборгованості, з фактичного дня сплати гарантом коштів бенефіціару по день, що передує дню погашення заборгованості.

Суд зазначає, що сторони договору вправі на власний розсуд погодити умови договору, при цьому уклавши договір банківської гарантії з АТ «Юнекс Банк», позивач повністю погодився з усіма умовами, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитом.

З урахуванням викладеного, позивачем недоведено понесення ним збитків, а також про відсутність причинного зв`язку між зверненням відповідача до гаранта про сплату забезпечення виконання договору та сплаченими позивачем відсотками за користування кредитними коштами.

З огляду на викладене та не доведення позивачем наявності у діях відповідача повного складу господарського правопорушення як необхідної умови для покладання відповідальності у вигляді відшкодування збитків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 6 929, 34 грн.

Щодо позовних вимог ТОВ «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» суму забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн.

За змістом частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання. Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення).

Відповідно до підпунктів 7, 8 п. 2 розділу І вказаного Положення гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку; Гарантійний випадок - одержання гарантом/контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Відповідно до ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч.1 ст.565 ЦК України).

Як встановлено судом вище, 26.10.2023 між позивачем (принципалом) та АТ «ЮНЕКС БАНК» (гарант) укладено договір про приєднання № 2023/1/1465/V до Публічної пропозиції на укладення договору про надання банківської гарантії, відповідно до якого гарант надає принципалу гарантію на суму 289 513,50 грн. Бенефіціар - ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ». Строк дії гарантії - до 04.02.2025 включно.

Відповідно до п.36 розділу V Положення №639 (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

Підпункт 11 пункту 3 розділу І Положення №639 передбачає, що належне представлення - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контргарантіями.

Положення №639 не дає визначення достовірності вимоги. Водночас зі змісту пункту 54 (авізуючий банк (резидент), отримавши від іншого банку гарантію, перевіряє достовірність цієї гарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT)), пункту 69 (банк-гарант (резидент), отримавши від іншого банку контргарантію, перевіряє достовірність цієї контргарантії (перевіряє ключі, підписи, формат SWIFT)) випливає, що під перевіркою достовірності вимоги слід розуміти перевірку того, що вимога подана (підписана) бенефіціаром (від його імені), а не іншою особою.

Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати від 17.05.2024 у справі №910/17772/20.

Судом встановлено, що ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОІ? СИСТЕМИ УКРАІ?НИ» звернувся до гаранта з вимогою про сплату гарантіи?ного платежу за банківською гарантією забезпечення виконання зобов`язань №2023/1/1465/V від 26.10.2023.

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом вище, позивач виконав свої зобов`язання з поставки товару у повному обсязі, але з порушенням встановленого договором строку.

Обставина щодо поставки товару з простроченням за договором позивачем не заперечується.

Гарант направив позивачу (принципалу) повідомлення-вимогу вих. № 25.3-1248 від 14.02.2024, відповідно до вимоги гарант просив сплатити грошові кошти в сумі 289 513,50 грн в строк не пізніше 19.02.2024.

Матеріалами справи підтверджено, що гарант перерахував на рахунок бенефіціара суму гарантіі? в розмірі 289 513,50 грн, згідно платіжноі? інструкціі? №214 від 08.03.2024.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем суми грошових коштів у розмірі 289 513,50 грн як на користь гаранта, так і на користь відповідача.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Отже, після виконання договірних зобов`язань по наданій гарантії, банк-гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові у встановлених законом та договором випадках.

Верховний Суд у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 зазначив, що якщо ж бенефіціар за відсутності основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням з інших підстав, є недійсним) звернеться до гаранта і отримає від нього грошову суму, таке є набуттям майна (грошей) без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого, оскільки за загальним правилом частини першої статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, то постраждалим є боржник (принципал). Він вправі звернутись до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" Цивільного кодексу України.

Водночас, у цій справі позивачем заявлено вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» суму забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені у пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

Оскільки правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, то право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.

Звертаючись з позовом у цій справі та заперечуючи наявність підстав для виконання гарантійного платежу, принципал фактично намагається уникнути ймовірного згодом звернення до нього гаранта з регресною вимогою, тоді як сам по собі факт виконання гарантом свого зобов`язання перед бенефіціаром не створює для боржника безумовного автоматичного обов`язку здійснити відшкодування гаранту.

Отже, позивач саме у спорі з банком щодо виконання регресного зобов`язання може доводити відсутність підстав для такого.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у cправі № 910/12046/23.

З огляду на викладене, доводи позивача в частині порушення його прав, у зв`язку із зверненням відповідача до гаранта з вимогою про сплату банківської гарантію судом відхиляються.

Поряд з тим, статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України, полягає у тому, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 ГПК України).

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, у розумінні приписів ст. 15, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Таким чином, вимога про стягнення на користь третьої особи суми грошових коштів з відповідача не може свідчити про порушення прав чи інтересів позивача на момент звернення з цим позовом до суду.

Встановлення обставин щодо відсутності права вимоги за банківською гарантією може бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, а тому заявлена позивачем вимога може бути предметом дослідження та доказування в разі виникнення спору за договором банківської гарантії.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог про ТОВ «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» суму забезпечення виконання договору у розмірі 289 523,50 грн.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позову ТОВ «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» в цій частині.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» про стягнення 315 225,66 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.03.2025.

Суддя О.В. Гулевець