Рішення

від 04.03.2025 по справі 910/15457/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.03.2025Справа № 910/15457/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАМА ПЛЮС"

про стягнення 33659,92 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАМА ПЛЮС" про стягнення 33659,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання № 153301210610100 від 20.02.2020 в частині здійснення розрахунків за надані послуги, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 21655,63 грн основного боргу, 9565,73 грн інфляційних втрат, 2438,56 грн 3% річних.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.12.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/15457/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

28.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли письмові пояснення.

Судом встановлено, що у відповідача відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.12.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 19.12.2024 направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20 та від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного 04.12.2014 з ДП "ВЕСТМОНТ ПРОПЕРТІЗ Україна ЛТД" належать нежилі приміщення в літ. А, загальною площею 114,40 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 39.

20.02.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання № 153301210610100.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за спожиті послуги з постачання гарячої води в нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. (Чикаленка) Пушкінська, буд. 39, в результаті чого у відповідача в період з жовтня 2019 року по жовтень 2021 року утворилась заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води у сумі 21655,63 грн.

У письмових поясненнях, поданих до суду 28.02.2025, позивач зазначив, що письмовий договір між позивачем та відповідачем у період з 01.05.2020 по 31.10.2021 не укладався, однак відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовують теплову енергію, послуги без укладання договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Щодо порядку нарахування за надані послуги з постачання гарячої води, то позивач зазначив, що з жовтня 2019 року нарахування плати за отримані послуги з постачання гарячої води по вищезазначеному приміщенню здійснювались відповідно до норм Державних будівельних норм України ДБН В.2.5-64:2012, з врахуванням типу та кількості санітарних приладів, режиму роботи приміщення та кількості діб надання послуги та умов Договору.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 04.12.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАМА ПЛЮС" є власником нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 61), №№ 1, 2 (групи приміщень № 60) (в літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 39, загальною площею 114,4 кв.м.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 591 від 10.04.2018 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Згідно з п.2.2.1 Статуту КП "Київтеплоенерго" предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

20.02.2020 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАМА ПЛЮС" (далі - споживач) укладено договір про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання № 153301210610100 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послугу з централізованого постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу за встановленим тарифом у строки і на умовах, що передбачені договором.

Характеристика об`єкта надання послуги: кількість та види водорозбірних пристроїв системи централізованого постачання гарячої води 3 (три) умивальника зі змішувачем, 2 (дві) раковини зі змішувачем, 1 (один) душ індивідуального використання (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 4 договору характеристика засобів обліку гарячої води зазначається в Акті прийняття на абонентський облік засобу обліку гарячої води (засобу обліку гарячої води у нежитловому приміщенні), що є Додатком 1 до договору.

У п. 6 сторонами погоджено, що на момент укладення цього договору тариф на послугу становить - 98,07 грн/ м3 (з ПДВ), затверджений Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 №2340.

Відповідно до п. 9 договору оплата послуги за показаннями засобів обліку, встановлених у приміщенні, проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору гарячої води у приміщенні незалежно від наявності засобів обліку на вводах у будинок. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності засобів обліку, встановлених у приміщенні , без урахування їх показань не допускається. За винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 Правил, згідно з яким у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання та/або випадків, коли засоби обліку, встановлені у приміщенні, не знаходяться на абонентському обліку виконавця або зняті з нього.

Згідно з п. 10 договору споживач, який не має засобів обліку гарячої води, оплачує послуги з централізованого постачання гарячої води згідно з нормативами споживання гарячої води, визначеними в залежності від кількості та виду (типу) водорозбірних пристроїв, встановлених у приміщенні та графіку роботи приміщень, що встановлено 12 годин на добу/тиждень 7 діб на тиждень. Нормативи споживання визначаються відповідно до умов даного договору, з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування та інших нормативних актів, зокрема ДБН В.25.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація".

Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів. Показання засобів обліку, встановлених у приміщенні, знімаються споживачем щомісяця та надаються виконавцю в останній день звітного місяця (телефоном, факсом, особисто та інше) за формою, зазначеною в Додатку 2 до договору або відповідно до проектної документації (п. 11 договору).

У п. 12 договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуги щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуги платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Цей договір укладається до 01.05.2020 і набирає чинності з дати підписання. Відповідно до ч. 3ст. 631 ЦК України сторони погодили, що умови договору застосовуються до відносин, які існували 01.05.2018 року. Даний договір укладається без пролонгації (п. 34-36 договору).

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує, що в період з жовтня 2019 року по жовтень 2021 року у відповідача утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 21655,63 грн.

На підтвердження факту надання відповідачу послуги з централізованого постачання гарячої води, обсягу та її вартості, позивач надає розрахунок заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води, Акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з централізованого постачання гарячої води; Акти надання послуг з централізованого постачання гарячої води за період з жовтня 2019 по жовтень 2021; Рахунки на оплату послуг з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) за період з жовтня 2019 по жовтень 2021.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати за надані послуги з централізованого постачання гарячої води, позивач просить стягнути з відповідача 21655,63 грн основного боргу, 9565,73 грн інфляційних втрат, 2438,56 грн 3% річних.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон).

Відповідно до положення пункту 2 частини 1 статті 5 Закону постачання гарячої води є житлово-комунальною послугою, яка за функціональним призначенням відносяться до комунальних послуг.

Частиною 1 статті 6 Закону № 2189 передбачено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води є суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Суд зазначає, що між сторонами укладений договір про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання № 153301210610100, в якому визначено характеристику об`єкта надання послуг, зокрема кількість та види водорозбірних пристроїв системи централізованого постачання гарячої води 3 (три) умивальника зі змішувачем, 2 (дві) раковини зі змішувачем, 1 (один) душ індивідуального використання.

В той же час, підписаний між сторонами Додаток № 1 дод договору не містить жодної інформації про засоби обліку гарячої води.

Отже, вказане може свідчити про відсутність засобів обліку гарячої води у відповідача.

Суд зазначає, що у даному випадку необхідним є доведення факту надання та споживання послуг відповідачем, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами.

У п. 8 договору сторони погодили, що плата за надану послугу справляється згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, далі - Правила (чинні на час існування спірних правовідносин).

Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Відповідно до пункту 10 Правил оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Згідно із п.11 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:

у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу);

у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;

у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

Відповідно до п. 21. Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:

з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;

з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Позивач у позовній заяві не зазначає, яким чином визначався об`єм споживання відповідачем послуг та здійснювався розрахунок їх вартості.

У додаткових поясненнях, поданих до суду 28.02.2025 позивач зазначив, що з жовтня 2019 року нарахування плати за отримані послуги з постачання гарячої води по вищезазначеному приміщенню здійснювались відповідно до норм Державних будівельних норм України ДБН В.2.5-64:2012, з врахування типу та кількості санітарних приладів, режиму роботи приміщення та кількості діб надання послуги та умов Договору.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.1. ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація", ці норми встановлюють вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та реставрації будинків, будівель, споруд різного призначення.

Норми ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" не містять посилань на можливість застосування їх для обрахунку вартості надання комунальних послуг, зокрема, гарячої води.

ДБН також не встановлює норм споживання гарячої води для обрахунку вартості надання комунальних послуг (в тому числі, гарячої води).

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення не передбачають можливості застосування ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" при визначенні норм споживання.

За таких обставин, положення ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" до спірних правовідносин не застосовується та посилання позивача на зазначені ДБН суд вважає безпідставними.

Акти надання послуг з централізованого постачання гарячої води за період з жовтня 2019 по жовтень 2021 та рахунки на оплату за аналогічний період містять відомості про кількість м. куб. спожитої гарячої води, одиницю виміру, коефіцієнт по ціні газу, суму без ПДВ.

Вказані Акти надання послуг з централізованого постачання гарячої води підписані позивачем в односторонньому порядку.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження відомостей, зазначених в Актах надання послуг з централізованого постачання гарячої води, позивачем не надано жодних пояснень, доказів та розрахунків щодо того, яким чином визначалась кількість гарячої води по кожному акту за кожний місяць.

Позивачем не наведено жодних обґрунтувань щодо вихідних даних на підставі яких позивач визначив кількість м. куб. спожитої гарячої води у кожному окремому місяці, доказів на підтвердження зазначених в актах обсягів споживання позивачем не надано.

Позивач не надав у матеріали справи доказів виставлення та направлення відповідачу у спірний період рахунків на оплату.

Акти надання послуг з централізованого постачання гарячої води, Акт звіряння взаєморозрахунків також відповідачу не направлялись.

Деталізованих розрахунків чи будь-яких пояснень щодо нарахувань за кожен місяць окремо із обґрунтуваннями застосованих норм споживання та тарифів позивач у матеріали справи не надав.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Приписами частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У відповідності до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Однак, як встановлено судом, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у підтвердження фактичного надання послуг з централізованого постачання гарячої води в нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 39, загальною площею 114,4 кв.м. в період з жовтня 2019 року по жовтень 2021.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 21655,63 грн є необґрунтованими.

Подібної позиції за аналогічних правовідносин та фактичних обставин дотримується Північний апеляційний господарськи суд у постанові від 26.07.2023 у справі № 910/3871/22.

Щодо заявлених вимог про стягнення 9565,73 грн інфляційних втрат, 2438,56 грн 3% річних, то суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки в процесі судового розгляду не було встановлено факту наявності основного боргу , а вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є похідними від вимоги про стягнення 21655,63 грн заборгованості, у задоволенні якої судом відмовлено, то вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних також задоволенню не підлягають.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАМА ПЛЮС" про стягнення 33659,92 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.03.2025.

Суддя С.О. Турчин