Рішення

від 03.03.2025 по справі 911/1146/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1146/24

Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/1146/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс» (11602, Житомирська обл., м. Малин, вул. Неманихіна, 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.Фрут» (07301, Київська обл., м. Вишгород, просп. Тараса Шевченка, 3)

про стягнення 181062,66 грн,

без повідомлення (виклику) сторін.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс» (далі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.Фрут» (далі відповідач) про стягнення 181062,66 грн заборгованості за договором купівлі-продажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем був укладений договір купівлі-продажу від 04.10.2022 №04-10/22, за яким позивач поставив відповідачу товар паливну тріску на загальну суму 4616067,20 грн, а відповідач поставлений йому товар оплатив лише частково в сумі 4453340,08 грн.

З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача 162727,12 грн основного боргу, 6791,68 грн 3% річних, 11543,86 грн інфляційних втрат, а також судові витрати позивача та зазначити в рішенні суду про стягнення з відповідача 3% річних, починаючи з 23.04.2024 та до моменту фактичного виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.05.2024 у справі №911/1146/24 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

В установлений строк позивач подав до суду лист від 16.05.2024 на виконання вимог ухвали, яким усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2024 відкрито провадження у справі №911/1146/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 27.05.2024 строк відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.05.2024 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент надходження позову до суду.

Згідно з п.1 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі повернувся до суду відділенням поштового зв`язку без вручення адресату.

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вище перелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний завод» (далі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б. ФРУТ» (далі покупець) укладено договір купівлі-продажу від 04.10.2022 №04-10/22Т (далі договір) відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а товар зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: рахунок-фактура; видаткова накладна; товарно-транспортна накладна.

Відповідно до п.2.1 договору товар поставляється покупцю на умовах поставки: DAP «поставка в місце, назване покупцем». Адреса місця поставки: Вінницька обл., Липовецький район, м. Липовець, вул. Василя Копитка, 62, склад покупця. Умови поставки розуміються у відповідності до торгових правил Інкотермс 2010.

Згідно з п.2.2 договору строк поставки товару становить 5 (п`ять) календарних днів з моменту прийняття замовлення покупця до виконання. Підтвердженням прийняття замовлення до виконання, являється виставлений до оплати рахунок фактура.

Передача товару здійснюється продавцем у місці поставки за супровідними документами представнику покупця (п.2.3 договору).

Відповідно до п.2.7 договору продавець гарантує, що якість та комплектність товару, що передається, відповідає діючим стандартам і технічним умовам, згідно ДСТУ та підтверджується відповідними документами, які встановлені діючим законодавством України для даного виду товару.

Згідно з п.2.11 договору право власності на товар, ризик його випадкової загибелі або пошкодження переходить від продавця до покупця після підписання видаткової накладної та передачі товару у місці поставки на складі покупця.

Підпис уповноваженої особи покупця в накладній на отримання товару є одночасно підтвердженням покупцем факту прийому від продавця товару по його кількості та якості (п.2.13 договору).

Відповідно до п.3.1 договору продавець продає покупцю товар за договірними цінами. При здійсненні купівлі-продажу партії товару ціни на товар визначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору. Підписання покупцем видаткової накладної означає погодження між сторонами ціни на товар.

Відповідно до п.3.2 договору покупець зобов`язаний розрахуватись за товар по факту, тобто, відразу після завантаження транспортного засобу продавця до моменту перевезення товару на склад покупця. Покупець зобов`язаний вказати у видатковій накладній дату фактичного отримання партії товару. Якщо у видатковій накладній не зазначена дата фактичного отримання партії товару, сторони домовились датою отримання партії товару покупцем вважати дату виписки видаткової накладної продавцем.

Розрахунки по даному договору здійснюються шляхом перерахування покупцем суми вартості партії товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський поточний рахунок продавця, зазначений в даному договорі (п.3.3 договору).

Відповідно до п.4.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору відповідно до чинного законодавства України.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині невиконаних сторонами зобов`язань, до моменту повного та належного їх виконання. У випадку, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів до моменту закінчення строку договору, жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк автоматично продовжується на 1 (один) рік (п.8.1 договору).

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4616067,20 грн, що підтверджується видатковими накладними від 05.10.2022 №1108 на суму 78363,20 грн, від 05.10.2022 №1109 на суму 79120,00 грн, від 06.10.2022 №1116 на суму 82422,40 грн, від 08.10.2022 №1126 на суму 78844,80 грн, від 08.10.2022 №1127 на суму 79464,00 грн, від 10.10.2022 №1128 на суму 78776,00 грн, від 10.10.2022 №1129 на суму 77744,00 грн, від 11.10.2022 №1134 на суму 79601,60 грн, від 12.10.2022 №1139 на суму 80358,40 грн, від 13.10.2022 №1144 на суму 81115,20 грн, від 14.10.2022 №1147 на суму 79532,80 грн, від 15.10.2022 №1148 на суму 79945,60 грн, від 15.10.2022 №1149 на суму 79120,00 грн, від 17.10.2022 №1159 на суму 80358,40 грн, від 17.10.2022 №1169 на суму 79120,00 грн, від 19.10.2022 №1199 на суму 78982,40 грн, від 20.10.2022 №1188 на суму 79670,40 грн, від 21.10.2022 №1205 на суму 79395,20 грн, від 22.10.2022 №1206 на суму 76712,00 грн, від 22.10.2022 №1207 на суму 74441,60 грн, від 24.10.2022 №1208 на суму 75267,20 грн, від 24.10.2022 №1217 на суму 78982,40 грн, від 25.10.2022 №1213 на суму 78844,80 грн, від 25.10.2022 №1228 на суму 78225,60 грн, від 26.10.2022 №1234 на суму 77468,80 грн, від 27.10.2022 №1233 на суму 79120,00 грн, від 27.10.2022 №1242 на суму 73960,00 грн, від 29.10.2022 №1253 на суму 80014,40 грн, від 29.10.2022 №1254 на суму 77950,40 грн, від 29.10.2022 №1255 на суму 82009,60 грн, від 31.10.2022 №1260 на суму 80014,40 грн, від 01.11.2022 №1282 на суму 77124,80 грн, від 02.11.2022 №1297 на суму 83385,60 грн, від 03.11.2022 №1305 на суму 80152,00 грн, від 04.11.2022 №1308 на суму 80220,80 грн, від 04.11.2022 №1309 на суму 80496,00 грн, від 05.11.2022 №1312 на суму 80803,20 грн, від 05.11.2022 №1310 на суму 80496,00 грн, від 07.11.2022 №1315 на суму 80564,80 грн, від 07.11.2022 №1316 на суму 76299,20 грн, від 08.11.2022 №1319 на суму 80358,40 грн, від 08.11.2022 №1321 на суму 77881,60 грн, від 10.11.2022 №1339 на суму 78432,00 грн, від 11.11.2022 №1344 на суму 82628,80 грн, від 11.11.2022 №1345 на суму 82422,40 грн, від 12.11.2022 №1346 на суму 78363,20 грн, від 12.11.2022 №1347 на суму 79257,60 грн, від 14.11.2022 №1360 на суму 79257,60 грн, від 14.11.2022 №1361 на суму 78638,40 грн, від 15.11.2022 №1369 на суму 83316,80 грн, від 16.11.2022 №1380 на суму 78844,80 грн, від 17.11.2022 №1383 на суму 80564,80 грн, від 17.11.2022 №1384 на суму 79876,80 грн, від 17.11.2022 №1385 на суму 80496,00 грн, від 19.11.2022 №1395 на суму 77193,60 грн, від 19.11.2022 №1396 на суму 81528,00 грн, від 19.11.2022 №1197 на суму 86412,80 грн, від 22.11.2022 №1410 на суму 85105,60 грн.

Відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався не в повному обсязі, сплативши позивачу 4453340,08 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 04.10.2022 №1214 на суму 238000,00 грн, від 07.10.2022 №1267 на суму 157600,00 грн, від 07.10.2022 №1268 на суму 79760,00 грн, від 11.10.2022 №1290 на суму 82500,00 грн, від 12.10.2022 №1301 на суму 75000,00 грн, від 13.10.2022 №1316 на суму 75000,00 грн, від 14.10.2024 №1719 на суму 100000,00 грн, від 18.10.2022 №1748 на суму 100000,00 грн, від 19.10.2024 №1329 на суму 100000,00 грн, від 20.10.2022 №1764 на суму 100000,00 грн, від 21.10.2022 №1352 на суму 37000,00 грн, від 21.10.2022 №1351 на суму 213000,00 грн, від 27.10.2022 №1817 на суму 265720,04 грн, від 27.10.2022 №1818 на суму 34279,96 грн, від 28.10.2022 №1837 на суму 200000,00 грн, від 31.10.2022 №1863 на суму 68440,08 грн, від 31.10.2022 №1864 на суму 131560,00 грн, від 03.11.2022 №1903 на суму 300000,00 грн, від 04.11.2022 №1928 на суму 100000,00 грн, від 07.11.2022 №1957 на суму 68444,87 грн, від 07.11.2022 №1958 на суму 117405,13 грн, від 09.11.2022 №1972 на суму 189300,00 грн, від 10.11.2022 №1984 на суму 185850,00 грн, від 11.11.2022 №1477 на суму 192550,26 грн, від 11.11.2022 №1476 на суму 107449,74 грн, від 15.11.2022 №2005 на суму 224480,00 грн, від 16.11.2022 №2011 на суму 90000,00 грн, від 18.11.2022 №2032 на суму 100000,00 грн, від 21.11.2022 №2091 на суму 200000,00 грн, від 24.11.2022 №1509 на суму 150000,00 грн, від 01.12.2022 №2204 на суму 250000,00 грн, від 08.12.2022 №2231 на суму 120000,00 грн. Належним чином засвідчені копії перелічених документів наявні в матеріалах справи.

Зазначені вище оплати також підтверджуються карткою по рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк» за період з 04.10.2022 по 08.12.2022.

Таким чином, наявна різниця між вартістю поставленого позивачем відповідачу товару та сумою сплачених відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 162727,12 грн.

Між сторонами у справі складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків по стану за період 4 квартал 2022 р. між ТОВ «Малинський деревопереробний комплекс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б. Фрут» за період з 04.10.2022 по 08.12.2022, згідно з яким кінцеве сальдо на користь позивача станом на 31.12.2022 складає 162727,12 грн.

З огляду на те, що відповідач за поставлений йому за вказаним договором товар в повному обсязі не розрахувався, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, зокрема, 162727,12 грн вартості поставленого, але не оплаченого товару.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1-2 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом положень ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання перед позивачем своєчасно не виконав, сума основного боргу відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми 162727,12 грн основного боргу підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими.

У зв`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за укладеним договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6791,68 грн 3% річних за загальний період прострочки з 19.11.2022 по 22.04.2022 та 11543,86 грн інфляційних втрат за загальний період прострочки з 01.12.2022 по 31.03.2024.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 162727,12 грн основного боргу, 6791,68 грн 3% річних та 11543,86 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання, є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими, отже такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування 3% річних на суму боргу з до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу.

Відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.

За змістом ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

З огляду на задоволення позову витрати позивача зі сплати судового збору відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Щодо судових витрат позивача на надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 20000,00 грн, суд зазначає наступне.

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн позивачем подано суду (в копіях) договір про надання професійної правничої допомоги адвоката у господарській справі від 07.03.2024, укладений між адвокатом Фещенком Романом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс», ордер від 30.03.2024 серії АМ №1091916 на представництво інтересів позивача адвокатом Фещенком Романом Володимировичем; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.09.2016 серії ЖТ №000787, видане Фещенку Роману Володимировичу, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 25.06.2024 на суму 20000,00 грн, рахунок-фактуру від 25.06.2024 на суму 20000,00 грн, квитанцію до прибуткового касового ордера від 25.06.2024 №11 на суму 20000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Абзацом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до абз.1 ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідачем заперечень щодо розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до Господарського суду Київської області не подано.

Розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також ціною позову.

Таким чином, з огляду на задоволення позову, на користь позивача за рахунок відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

Керуючись ст.2, 5, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.Фрут» про стягнення 162727,12 грн основного боргу, 6791,68 грн 3% річних, та 11543,86 грн інфляційних втрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.Фрут» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, просп. Шевченка Т., буд. 3, ідентифікаційний код 41179849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс» (11602, Житомирська обл., м. Малин(пн.), вул. Неманихіна, буд. 2, ідентифікаційний код 40379878) 162727 (сто шістдесят дві тисячі сімсот двадцять сім) грн 12 коп. основного боргу, 6791 (шість тисяч сімсот дев`яносто одну) грн 68 коп. 3% річних, 11543 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок три) грн 86 коп. інфляційних втрат, 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2024 у справі №911/1146/24, в порядку ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 23.04.2024 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: Сх3хД/365/100, де: С несплачена сума боргу, 3 3% річних, Д кількість днів прострочення, 365 кількість днів у році, та стягнути вказану суму нарахованих процентів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.Фрут» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, просп. Шевченка Т., буд. 3, ідентифікаційний код 41179849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс» (11602, Житомирська обл., м. Малин(пн.), вул. Неманихіна, буд. 2, ідентифікаційний код 40379878).

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 03.03.2025.

Суддя О.О. Третьякова