Рішення
від 03.03.2025 по справі 913/550/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м. Харків Справа № 913/550/24

Провадження №17/913/550/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ,

до відповідача Відділу освіти Старобільської міської ради Луганської області, м. Старобільськ Луганської області,

про стягнення 1371930,79 грн.

Суддя Господарського суду Луганської області Фонова О.С.

Без виклику представників сторін.

Обставини справи: 27.12.2024 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - підсистема «Електронний суд») Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти Старобільської міської ради Луганської області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу від 12.11.2021 №11-1137/21-БО-Т в сумі 1371930,79 грн, з яких: 872909,71 грн - основний борг, 189036,47 грн - пеня, 64846,65 грн - 3% річних, 245137,96 грн - інфляційні втрати.

Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір в сумі 16463,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.11.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та Відділом освіти Старобільської міської ради Луганської області було укладено договір постачання природного газу №11-1137/21-БО-Т (далі - Договір), на виконання якого позивач протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 3348446,12 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022 та листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Оператор ГТСУ) № ТОВВИХ-24-16198 від 25.10.2024 та алокацією обсягів газу по місяцях поставки. Позивач повідомив, що відповідач ухилявся від документального оформлення актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, 31.01.2022, 28.02.2022 щодо поставки природного газу і акти не були підписані.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за Договором виконував неналежним чином, розрахунки здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, з порушенням строку, передбаченого в п. 5.1 Договору, а саме: за переданий у листопаді-грудні 2021 року та у січні 2022 року природний газ відповідач розрахувався, за переданий у лютому 2022 року природний газ відповідач не розрахувався. З огляду на вказані обставини, утворилась заборгованість в сумі 872909,71 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач надсилав до відповідача лист від 07.11.2023 № 125/2/3-9358 з вимогою погасити заборгованість за договором постачання природного газу від 12.11.2021 №11-1137/21-БО-Т в сумі 872909,71 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача відповідно до п.7.2 Договору пеню за період з 16.03.2022 по 15.10.2022 в сумі 189036,47 грн, а також згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України - 3% річних за період з 16.03.2022 по 30.09.2024 в сумі 64846,65 грн та інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по грудень 2023 року в сумі 245137,96 грн.

Згідно з відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.01.2024 за № 1026903, сформованою засобами підсистеми «Електронний суд» за запитом судді Господарського суду Луганської області Фонової О.С., в реєстрі наявна інформація щодо Відділу освіти Старобільської міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 44001925), зокрема, зареєстрованим місцезнаходженням зазначена адреса: 92703, Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Чернишевського, будинок 26. Інформація для здійснення зв`язку: відсутня. Інформація про адресу електронної пошти: відсутня.

Також відповідно до інформації, що міститься в розділі 14 Договору постачання природного газу від 12.11.2021 № 11-1137/21-БО-Т встановлено, що місцезнаходженням Відділу освіти Старобільської міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 44001925) є: 92703, Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Чернишевського, будинок 26. Інформація для здійснення зв`язку: +38(06461)21740. Інформація про адресу електронної пошти: osvbug20@ukr.net.

Вся територія Старобільської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з 28.02.2022 (UA44140110000056578) перебуває під тимчасовою окупацією військ Російської Федерації, відповідно до Розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному веб-сайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення в м. Старобільську Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до м. Старобільська Луганської області наразі є неможливим, про що також зазначає позивач у позовній заяві та що судом враховується.

Із даних системи «Діловодства спеціалізованого суду» вбачається, що наразі електронний кабінет відповідачем в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі зареєстровано.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Ухвалою від 01.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/550/24. Суд вирішив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

15.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов від 15.01.2025 № б/н, в якому останній заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, з огляду на таке:

- у пункті 10.1. Договору сторони визначили, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим Договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення Договору, і сторони не могли передбачити їх;

- з 24.02.2024 в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан. Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 останній раз строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб, тобто до 08.02.2025;

- у пункті 10.2. Договору встановлено, що строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин;

- наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.12.2022 за №1668/39004, Старобільська міська територіальна громада з 28.02.2022 є такою територією, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованою Російською Федерацією;

- з метою збереження життя та здоров`я учасників освітнього процесу й працівників закладів та установ освіти з 24.02.2022 було запроваджено дистанційну форму роботи, а в установах забезпечено чергування. Через зазначені обставини та швидку окупацію території громади Відділ освіти Старобільської міської ради Луганської області не отримав достовірних даних з лічильників обліку природного газу. Крім того, більшість будівель закладів освіти з початку дистанційної роботи було переведено у режим максимальної економії. Також з березня 2022 року на території Старобільської міської територіальної громади відсутній мобільний зв`язок та інтернет, що унеможливило комунікацію та передачу даних через вузли обліку. Таким чином, відповідач не має необхідних документів, які б підтвердили точний об`єм спожитого природного газу на суму 872909,71 грн підпорядкованими закладами та установами освіти, у зв`язку з чим наразі не є можливим підписання акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що виконання зобов`язань зі сплати боргу має бути відкладено до закінчення дії форс-мажорних обставин, а саме: до закінчення дії воєнного стану (08.02.2025).

20.01.2025 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - підсистема «Електронний суд») від позивача надійшли пояснення від 20.01.2025 № б/н, які позивач просить врахувати при розгляді справи, зокрема:

- здійснюючи оплату вартості отриманого природного газу у період з листопада 2021 року по січень 2022 року, відповідач вчинив дії, що свідчать про визнання таких фактів: укладання договору; отримання природного газу в обсягах, що зазначені в актах; отримання актів приймання передачі газу; наявності обов`язку оплати вартість отриманого газу, обсяги якого зазначені в актах;

- у відзиві відповідач не зазначив заперечень щодо періоду споживання листопад 2021 року - січень 2022 року та підтвердив свою відмову від підписання актів, в тому числі за лютий 2022 року. Отже, обсяги було встановлено на підставі даних Інформаційної платформи Оператора ГТСУ та відповідно до п. 3.5.4 Договору з урахуванням цін, визначених згідно з п. 4.1. Договору;

- відповідно до пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, та п. 6.2. Договору споживач самостійно контролює власне газоспоживання та своєчасно сплачує вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені Договором;

- акти приймання-передачі природного газу направлялися споживачу через відділення АТ «Укрпошта» простими листами та без описів-вкладення, тому доказів направлення актів надати неможливо;

- починаючи з 24.02.2022 АТ «Укрпошта» припинило роботу деяких відділень, в тому числі відділення з поштовим індексом 92703, що обслуговувало адресу відповідача, тому вказані обставини взагалі унеможливлювали відправку акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року.

До пояснень позивач надав докази надсилання електронною поштою актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 та 28.02.2022.

Також 20.01.2025 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - підсистема «Електронний суд») від позивача надійшла відповідь на відзив від 20.01.2025 № б/н, в якій останній заперечує проти доводів відповідача та просить задовольнити позов у повному обсязі, зокрема, з огляду на таке.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, позивач з посиланням на висновки, які викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 та від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 31.08.2022 у справі №610/15264/21 та від 23.08.2023 у справі №910/6234/22, від 13.02.2024 у справі №917/272/23, зазначив, що доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Разом з тим, доказів повідомлення позивача про форс-мажорні обставини відповідачем до суду не надано, також не надано сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини.

Також, позивач зазначив, що здійснюючи оплату заборгованості, в тому числі в серпні 2022 року, відповідач підтвердив, що був обізнаний про розмір заборгованості та мав доступ до грошових коштів, отже були відсутні обставини, які унеможливлювали виконання грошового зобов`язання, а отже посилання на форс-мажорні обставини безпідставне та суперечить обставинам справи.

Крім того, позивач просить врахувати при розгляді справи висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, де викладена правова позиція щодо поширення ст. 625 ЦК України на всі види грошових зобов`язань та у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22, де зазначено щодо застосування положень ст. 617 ЦК України до відповідальності, що передбачена ст.625 ЦК України.

Відповідачем не надано доказів відсутності у нього доступу до грошових коштів.

Таким чином, позиція відповідача про наявність обставин непереборної сили, які унеможливили відповідача здійснити розрахунок у встановлені строки, не відповідає обставинам справи, не підтверджується доказами та суперечить як умовам Договору, так і вимогам ст.ст. 11, 16 ЦК України, ст. 229 ГК України.

Позивач вважає, що зазначені обставини справи, положення ст. 625 ЦК України, умови Договору та позиції Верховного Суду спростовують доводи відповідача, а тому відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності інформації про точний об`єм спожитого газу, в зв`язку з чим не може підписати акт приймання передачі газу за лютий 2022 року, позивач зазначив, зокрема, таке.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Суб`єкти ринку природного газу, в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно, мають право користування ресурсами Інформаційної платформи. Отже відповідач має можливість встановити обся спожитого газу на підставі даних платформи Оператора ГТС.

Щодо повідомлення учасників справи.

Позивач, його представник та відповідач отримали ухвалу від 01.01.2025 про відкриття провадження через свої електронні кабінети підсистеми «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в їх електронний кабінет: 01.01.25 14:15, які сформовані у підсистемі «Електронний суд».

Дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», позивач), як Постачальником за EIC-код 56Х930000010610Х та Відділом освіти Старобільської міської ради Луганської області (далі - відповідач), як Споживачем за ЕІС-код: 56XS0001801PP00W було укладено Договір.

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що природний газ, що постачається за цим Договором використовується Споживачем для своїх власних потреб.

У п. 1.3. Договору сторони визначили, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у Споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між Споживачем та Оператором газорозподільної мережі (далі Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між Споживачем та Оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти Споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе Споживач (п. 1.4 Договору).

У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (п. 1.5. Договору).

За умовами п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з 01.11.2021 по грудень 2022 року (включно), в кількості 559 тис. куб. метрів.

Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору (п.п. 2.1.3 п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Відповідно до п. 2.4 Договору перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.

Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору, постачання газу здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно до п. 3.3 Договору постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог пункту 5.1 цього Договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого Постачальника природного газу.

Згідно з п. 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідальному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Підпунктом 3.5.1. пункту 3.5 Договору визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ т/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п.п. 3.5.2. п. 3.5 Договору).

Згідно з п.п. 3.5.3 п. 3.5 Договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4. п. 3.5 Договору).

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

У п. 4.3. Договору зазначена загальна вартість цього Договору на дату укладання, яка становить 7711405,00 грн, крім того ПДВ - 1542281,00 грн, разом з ПДВ - 9253686,00 грн.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

У пункті 5.3. Договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору.

Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Згідно з п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п.10.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх.

Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.10.2 Договору).

Згідно з п.10.3 Договору сторони зобов`язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства.

Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України (п.10.4 Договору).

У п. 10.5 Договору сторони встановили, що виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання.

Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, на виконання умов Договору, протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3348446,12 грн (а.с. 12).

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 обсяг споживання у грудні 2021 року становить 95,0 тис. куб. м. на загальну суму 1572629,54 грн з ПДВ, який підписано сторонами за Договором (а.с. 39).

Разом з тим, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг споживання згідно з якими у січні 2022 року становить 48,21414 тис. куб. м. на загальну суму 798136,63 грн з ПДВ та від 28.02.2022, у лютому 2022 року становить 52,73106 тис. куб. м. на загальну суму 872909,71 грн з ПДВ, відповідачем не підписано (а.с.40).

Позивач надав докази надіслання актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 та від 28.02.2022, на адресу електронної пошти відповідача, яка міститься в розділі 14 Договору постачання природного газу від 12.11.2021 № 11-1137/21-БО-Т (а.с. 85-86).

В матеріалах справи міститься Інформація Оператора ГТСУ (лист від 25.10.2024 №ТОВВИХ-24-16198) з Інформаційної платформи щодо об`ємів спожитого природного газу, відповідно до якої, зокрема, Споживач з ЕІС-кодом 56XS0001801PP00W закріплений в реєстрі споживачів Постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

Обсяг природного газу, використаний Споживачем з ЕІС-кодом 56XS0001801PP00W у періоди з 27.11.2021 по 30.11.2011, з 01.01.2022 по 28.02.2022, який внесено в алокацію Постачальника ТОВ «ГП «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х) становить:

з 27.11.2021 по 30.11.2021 - 6329,00 м3;

з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 48214,14 м3;

з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 52731,06 м3.

Споживач з ЕІС-кодом 56XS0001801PP00W у період з 01.11.2021 по 23.11.2021 був зареєстрований в Реєстрі споживачів за іншим постачальником (а.с. 42-54).

Крім цього, на підтвердження здійснення господарської операції (факту поставки природного газу) в періоди за які відповідач не підписав акти приймання - передачі, позивач надає зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за відповідні періоди (а.с. 14-32).

Позивачем в якості доказів часткової оплати відповідачем за спожитий природний газ надано лист АТ «Ощадбанк» № 77/4-11/130418/2024 від 21.10.2024 з Інформацією про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 11.12.2021 по 17.10.2024, де зазначено, що відповідач здійснив оплату спожитого природного газу за листопад-грудень 2021 року та січень 2022 року за Договором на загальну суму 2475536,41 (а.с. 12-13).

Відповідач за спожитий природній газ в лютому 2022 року на суму 872909,71 грн не розрахувався.

Позивач надсилав на адресу електронної пошти відповідача лист від 07.11.2023 №125/2/3-9358 з вимогою погасити заборгованість за Договором постачання природного газу від 12.11.2021 №11-1137/21-БО-Т в сумі 872909,71 грн (а.с. 41).

Відповідач відповіді не надав та борг не оплатив.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо повної оплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 872909,71 грн, пені в сумі 189036,47 грн, 3% річних в сумі 64846,65 грн, інфляційні втрати в сумі 245137,96 грн, всього 1371930,79 грн.

Відповідач проти позову заперечує повністю з підстав, викладених вище у відзиві.

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти доводів відповідача.

Встановивши фактичні обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», позивач), як Постачальником за EIC-код 56Х930000010610Х та Відділом освіти Старобільської міської ради Луганської області (далі - відповідач), як Споживачем за ЕІС-код: 56XS0001801PP00W було укладено договір постачання природного газу № 11-1137/21-БО-Т від 12.11.2021 (далі - Договір).

Згідно з умовами п. 1.1. Договору позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з загальними положеннями про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

На підставі наведеного, відповідач зобов`язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.

Судом враховується, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496.

Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов`язку постачати природний газ споживачу.

Споживач надає свою згоду постачальнику на включення його у Реєстр споживачів постачальника виключно шляхом укладення, продовження або поновлення дії договору постачання природного газу, за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу. Якщо дію договору постачання було призупинено в частині постачання природного газу відповідно до вимог цих правил, вважається, що споживач за таким договором не надав згоду постачальнику на включення його в Реєстр споживачів постачальника. У випадку включення (наявності) споживача у Реєстр споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем, такий постачальник не має права виставляти рахунок (платіжний документ) споживачу за поставлений природний газ (надані послуги постачання природного газу).

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу).

Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Положеннями статті 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина 1 статті 691 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідачу на інформаційній платформі Оператора ГТС України присвоєно EIC-код 56XS0001801PP00W, постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» EIC-код 56Х930000010610Х (а.с. 42-54).

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму веб-сайті різну інформацію, передбачену цим Кодексом.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу Кодексу ГТС, інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Таким чином, позивач та відповідач, як суб`єкти ринку природного газу мають право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Згідно з пунктом 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (підпункт 3.5.1 Договору).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (підпункт 3.5.2. Договору).

Згідно з підпунктом 3.5.3. Договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Відповідно до підпункту 3.5.4. Договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданих у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Згідно з пунктом 3.6. Договору звірення фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Як встановлено судом, позивачем у січні та лютому 2022 року поставлено відповідачу природний газ за Договором на загальну суму 3348446,12 грн:

- в листопаді 2021 року - 6,32900 тис. куб. м. на суму 104770,24 грн, про що складено акт приймання-передачі природного газу від 31.11.2021, який в матеріалах справи відсутній;

- в грудні 2021 року - 95,0 тис. куб. м. на суму 1572629,54 грн, про що складено акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, який підписаний сторонами за Договором;

- в січні 2022 року - 48,21414 тис. куб. м. на суму 798136,63 грн, акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, який підписаний тільки позивачем;

- в лютому 2022 року - 52,73106 тис. куб. м. на суму 872909,71 грн, про що складено акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, який підписаний тільки позивачем (а.с. 39-40).

Позивач надав докази надіслання на адресу електронної пошти відповідача актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 та від 28.02.2022, яка міститься в розділі 14 Договору постачання природного газу від 12.11.2021 № 11-1137/21-БО-Т (а.с. 85-86).

Відповідач обґрунтованої відмови від підписання зазначених актів позивачу не надав, заперечень щодо отримання цих актів суду не надав.

Також відсутні докази виконання відповідачем обов`язку з надання постачальнику копії акту надання послуг з розподілу/транспортування газу на підставі даних комерційного вузла обліку, відповідно до якого постачальник складає та направляє споживачеві акт приймання-передачі природного газу відповідно до п.п. 3.5.1 п. 3.5 Договору.

Оскільки відповідачем не надано позивачу акт розподілу природного газу, тому позивач визначив обсяг спожитого споживачем природного газу у спірний період відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС на підставі п.п. 3.5.4 п. 3.5 Договору.

В матеріалах справи міститься відповідь Оператора ГТСУ (лист від 03.09.2024 №ТОВВИХ-24-13526) з Інформаційної платформи щодо об`ємів спожитого природного газу на адвокатський запит, відповідно до якої, зокрема, Споживач з ЕІС-кодом 56XS0001801PP00W закріплений в реєстрі споживачів Постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

з 27.11.2021 по 30.11.2021 - 6329,00 м3;

з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 48214,14 м3;

з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 52731,06 м3.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача щодо відсутності інформації про точний об`єм спожитого газу, в зв`язку з чим не може підписати акт приймання передачі газу за лютий 2022 року, спростовуються та не приймаються судом.

Крім цього, на підтвердження здійснення господарської операції (факту поставки природного газу) в січні-лютому 2022 року, за які відповідач не підписав акти приймання - передачі, позивач надав зареєстровані податкові накладні за відповідні періоди (а.с. 14-32).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Зазначений висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17.

Згідно з пунктом 5.1. Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

-70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4, пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 5.3.Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

З матеріалів справи вбачається, що докази зміни строку оплати відсутні.

Доказів того, що відповідачем отримано природний газ згідно з Договором у лютому 2022 року в іншому обсязі, ніж стверджує позивач, та за іншою вартістю суду не надано, відповідачем не спростовано.

Суд звертає увагу, що умовами Договору та Правилами постачання природного газу обов`язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача. Отже, сама по собі обставина не отримання споживачем актів прийому-передачі не звільняє останнього від оплати спожитого природного газу.

Враховуючи вищевикладені положення укладеного між сторонами Договору, відповідач мав здійснити оплату за фактично поставлений природний газ не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Судом встановлено, що відповідач здійснив часткову оплату за переданий газ у листопаді-грудні 2021 року та у січні 2022 року за Договором на загальну суму 2475536,41 грн, що підтверджується Інформацією АТ «Ощадбанк» (№ 77/4-11/130418/2024 від 21.10.2024) про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 11.12.2021 по 17.10.2024 (а.с. 12-13).

Таким чином, відповідач не виконав зобов`язання щодо повної оплати за спожитий природний газ у лютому 2022 року, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за Договором в сумі 872909,71 грн.

Позивач надсилав на адресу електронної пошти відповідача лист від 07.11.2023 №125/2/3-9358 з вимогою погасити заборгованість за договором постачання природного газу від 12.11.2021 №11-1137/21-БО-Т в сумі 872909,71 грн (а.с. 41).

Відповідач відповіді не надав та борг не оплатив.

Доказів оплати відповідачем заборгованості за Договором в сумі 872909,71 грн до суду не надано.

Разом з тим, суд враховує, що місцезнаходженням відповідача - Відділу освіти Старобільської міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 44001925), відповідно до відповіді, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: 92703, Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Чернишевського, будинок 26.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Відповідно до Розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, вся територія Старобільської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з 28.02.2022 (UA44140110000056578) й до теперішнього часу перебуває під тимчасовою окупацією військ Російської Федерації.

Таким чином, з 28.02.2022, за який позивач просить стягнути заборгованість за поставлений ним природний газ відповідачу, місцезнаходження відповідача: 92703, Луганська область, Старобільський район, м. Старобільськ, вул. Чернишевського, будинок 26, є тимчасово окупованою територією України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права (ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» цей закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

В ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1-3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Як зазначено в абз. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

У п. 7 ч. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 4 цієї статті (ч. 2 ст. 13-1 «Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території» Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 13-1 «Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території» Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Аналогічні положення містить і ч. 1 ст. 13 «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території» Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 останній раз строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09.05.2025.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військової адміністрації.

28.02.2022 є дата тимчасової окупації Російською Федерацією всієї території Старобільської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією».

Таким чином, територія Старобільської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, з чого вбачається, що положення ст.ст. 13, 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території, з урахування ч. 1 ст.ст. 13, 13-1 цього Закону.

З огляду на вищевикладене, норми ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд дійшов висновку, що дія цього Закону розповсюджується на спірні правовідносини у даній справі.

Враховуючи встановлені обставини, з огляду на вищевказані законодавчі приписи, суд вважає, що з 28.02.2022 позивач не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу, як і відповідач не міг здійснювати свою діяльність з 28.02.2022 з огляду на окупацію з цієї дати території, де він розташований, а отже і споживати природний газ у заявленому до стягнення обсязі за цю добу.

За даними Інформаційної платформи Оператора ГТСУ щодо остаточної алокації відборів Споживача - Відділу освіти Старобільської міської ради Луганської області (ЕІС-код 56XS0001801PP00W), цим споживачем 28.02.2022 було спожито газ в обсязі 1650 м3.

Отже, враховуючи вищевказані дані Інформаційної платформи Оператора ГТСУ позовна вимога про стягнення боргу за поставлений природний газ за період з 01.02.2022 по 27.02.2022 в обсязі 51,08106 тис.куб.м є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в сумі 845595,87 грн (51,08106 тис.куб.м * 16554 грн = 845 595,87 грн).

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення боргу за поставлений природний газ, спожитий 28.02.2022 в обсязі 1,650 тис.куб.м. на суму 27314,10 грн слід відмовити, у зв`язку з вищевикладним.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, суд зазначає таке.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим Договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення Договору, і сторони не могли передбачити їх.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні згідно з Указами Президента неодноразово продовжувався. Останній раз строк дії воєнного стану в Україні Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 було продовжено з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09.05.2025.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи не надано сертифіката Торгово-промислової палати України (Регіональної ТПП), яким би засвідчувалася дія обставин непереборної сили щодо невиконання ним своїх обов`язків за договором постачання природного газу від 12.11.2021 №11-1137/21-БО-Т.

Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22 наведені наступні висновки:

- сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- в будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Тобто, існування обставин непереборної сили повинно підтверджуватися також у сукупності з іншими доказами, наданими учасником провадження на підтвердження своїх вимог та заперечень. Навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про настання форс-мажорних обставин, суд повинен оцінювати цей доказ лише в сукупності з іншими.

Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від оплати Постачальнику вартості природного газу, поставленого до їх настання (п. 10.5 Договору).

Зобов`язання з оплати за поставлений газ у лютому 2022 року виникли у відповідача ще до обставин введення на території України воєнного стану.

Таким чином, сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання. При цьому стороною договору має бути підтверджено не тільки факт настання форс-мажорних обставин, а також і їхню здатність впливати на реальну можливість виконання конкретних зобов`язань.

Також умовами п. 10.3 Договору встановлено, що сторони зобов`язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства.

Матеріали справи не містять доказів надіслання відповідачем на адресу позивача повідомлення про настання форс-мажорних обставин.

Посилання відповідача стосовно того, що виконання зобов`язань зі сплати боргу має бути відкладено до закінчення дії форс-мажорних обставин, а саме: до закінчення дії воєнного стану, судом вважається безпідставним, з огляду на вищевикладене.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 189036,47 грн, 3% річних у сумі 64846,65 грн, інфляційні втрати у сумі 245137,96 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яким нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред`явив до стягнення пеню в сумі 189036,47 грн, з яких:

- за зобов`язаннями січня 2022 року на суму 31251,80 грн за період з 16.03.2022 по 18.08.2022 в сумі 4649,24 грн;

- за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 872909,71 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 184387,23 грн (а.с. 9).

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу, наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 7.2. Договору пені.

Разом з тим, з огляду на відсутність підстав для стягнення з відповідача боргу за 28.02.2022, суд здійснив власний розрахунок пені за допомогою програми «Законодавство» за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 845595,87 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 178617,66 грн.

Враховуючи встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем поставленого природного газу, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення пені в сумі 183266,90 грн.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені в сумі 5769,57 грн слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред`явив до стягнення 3% річних в сумі 64846,65 грн, з яких:

- за зобов`язаннями січня 2022 року на суму 31251,80 грн за період з 16.03.2022 по 18.08.2022 в сумі 400,71 грн;

- за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 872909,71 грн за період з 16.04.2022 по 30.09.2024 в сумі 64445,94 грн (а.с. 9).

Разом з тим, з огляду на відсутність підстав для стягнення з відповідача боргу за 28.02.2022, суд здійснив власний розрахунок 3% річних за допомогою програми «Законодавство» за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 845595,87 грн за період з 16.04.2022 по 30.09.2024 в сумі 62429,39 грн.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 2016,55 грн слід відмовити.

Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред`явив до стягнення інфляційні втрати в сумі 245137,96 грн, з яких:

- за зобов`язаннями січня 2022 року на суму 31251,80 грн за період з 01.04.2022 по 31.07.2022 в сумі 3103,39 грн (а.с. 7);

- за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 872909,71 грн за період з 01.05.2022 по 30.09.2024 в сумі 242034,57 грн (а.с. 9 - 10).

Разом з тим, з огляду на відсутність підстав для стягнення з відповідача боргу за 28.02.2022, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою програми «Законодавство» за зобов`язаннями лютого 2022 року на суму 845595,87 грн за період з 01.05.2022 по 30.09.2024 в сумі 234461,17 грн.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 7573,40 грн слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 845595,87 грн, пені в сумі 183266,89 грн, 3% річних в сумі 62830,11 грн, інфляційні втрати в сумі 237564,56 грн, всього 1329257,43 грн.

У задоволенні решти позову слід відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 15951,09 грн.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Старобільської міської ради Луганської області (92703, Луганська область, Старобільський район, вул. Чернишевського, будинок 26, код ЄДРПОУ 44001925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116,код ЄДРПОУ42399676) борг в сумі 845595,87 грн, пеню в сумі 183266,89 грн, 3% річних в сумі 62830,11 грн, інфляційні втрати в сумі 237564,56 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 15951,09 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя Олена ФОНОВА

вих. №

03.03.2025

Надр. 1 прим.

1- до справи

2- позивачу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» - до електронного кабінету «Електронний суд»

3- представнику позивача - адвокату Овчаруку О.О. - до електронного кабінету «Електронний суд»

4- відповідачу Відділу освіти Старобільської міської ради Луганської області - до електронного кабінету «Електронний суд»

Внесено до ЄДРСР

03.03.2025

Світлана АВІЛОВА


Суд	Господарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення	03.03.2025
Оприлюднено	06.03.2025
Номер документу	125587615
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі

Судовий реєстр по справі —913/550/24

Ухвала від 08.05.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Склярук Ольга Ігорівна

Ухвала від 01.05.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Склярук Ольга Ігорівна

Ухвала від 07.04.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Склярук Ольга Ігорівна

Ухвала від 26.03.2025

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Склярук Ольга Ігорівна

Рішення від 03.03.2025

Господарське

Господарський суд Луганської області

Фонова О.С.

Ухвала від 01.01.2025

Господарське

Господарський суд Луганської області

Фонова О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 03.03.2025 по справі 913/550/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —913/550/24

Ухвала від 08.05.2025

Ухвала від 01.05.2025

Ухвала від 07.04.2025

Ухвала від 26.03.2025

Рішення від 03.03.2025

Ухвала від 01.01.2025

Рішення
від 03.03.2025 по справі 913/550/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ