Ухвала

від 03.03.2025 по справі 914/509/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03.03.2025 р. Справа № 914/509/25

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області, м. Пустомити, Львівська область

в інтересах держави в особі позивача Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області, м. Перемишляни, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП», м. Рогатин, Івано-Франківська область

про розірвання договору оренди, розірвання додаткової угоди до договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП» про розірвання договору оренди, розірвання додаткової угоди до договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025, справу №914/509/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Звертаючись до суду з позовом позивач зобов`язаний визначити предмет та підставу позову.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд наголошує на тому, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Відтак, суд одночасно звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 2 ч. 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви: майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» було визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року дорівнював 3028,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа. За подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

З прохальної частини позовної заяви судом вбачається, що позивач просить суд розірвати договір оренди землі від 26.12.2017 та розірвати додаткову угоду до договору оренди землі від 26.12.2017, укладену 23.10.2024 року, а також, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП» повернути земельну ділянку.

Відтак, суд зазначає про те, що до позовних заяв немайнового характеру відносять вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожної заявленої позовної вимоги слід визначати окремо.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Враховуючи вище викладене, зважаючи на те, що прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області із заявленими позовними вимогами шляхом формування позовної заяви через систему «Електронний суд», останній сплатив судовий збір у розмірі 4844,80 грн (6056,00 грн * 0,8), тобто лише за дві вимоги немайнового характеру, а відтак, прокурор повинен доплати судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн * 0,8) з урахуванням заявлених ним позовних вимог (9084,00 грн * 0,8 = 7267,20 грн).

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Так, частинами 2, 4 та 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Дослідивши додані до матеріалів позовної заяви копії документів, а саме: договір оренди землі від 26.12.2017 року та додаткову угоду до договору оренди землі від 26.12.2017 року, укладену 23.10.2024 та витяг №НВ09951144382024 від 18.10.2024, судом встановлено, що такі копії доказів, на які покликається прокурор надані ним у сканкопіях у неналежній якості (затемнення фрагментів тексту документу, розмиття тексу документа), що утруднює можливість встановлення судом у подальшому фактичних обставин справи, викладених у таких документах.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що прокурор повинен надати усі докази, на які він покликається у своїй позовній заяві у належній якості. Крім того, на виконання приписів п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України прокурором не зазначено щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та не повідомлено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Варто також зауважити, що пунктом 7 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися. Однак, прокурором не зазначено таких відомостей.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву залишити без руху.

2.Надати керівнику Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя Гоменюк З.П.