Ухвала

від 03.03.2025 по справі 916/570/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/570/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши заяву про забезпечення позову (вх. №2-278/25 від 28.02.2025) по справі №916/570/25 за позовом Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3,Одеса,Одеська область,65026) в особі, якою є Південнівська міська рада Одеського району Одеської області;

до відповідача: Приватне підприємство "Фієста" (вул. Бугаївська, 21/49,м. Одеса,Одеський р-н, Одеська обл.,65005)

про витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ: Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області до Приватного підприємства "Фієста" про витребування у ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ФІЄСТА» (код ЄДРПОУ 25916384) на користь територіальної громади в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 21018103) земельну ділянку загальною площею 0,4388 га з кадастровим номером 5122785800:01:002:0251 за адресою: Одеська область, Одеський район, Сичавська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2481646651100.

Підставою позовної заяви стало незаконне без відповідної правової підстави (рішення органу місцевого самоврядування) вибуття із власності територіальної громади в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області земельної ділянки загальною площею 0,4388 га з кадастровим номером 5122785800:01:002:0251 у зв`язку з реєстрацією права приватної власності на таку ділянку за ПП «ФІЄСТА» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

28.02.2025 від Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури до Господарського суду Одеської області надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої просить суд накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,4388 га з кадастровим номером 5122785800:01:002:0251 за адресою: Одеська область, Одеський район, Сичавська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2481646651100.

Розглянувши заяву Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову до подання позовної заяви, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За ч.4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ч.ч.1, 3-5, 8 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову).

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Зважаючи, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5122785800:01:002:0251 є предметом спору у зазначеній справі, щодо якого заявлено матеріально-правову вимогу про витребування на користь територіальної громади в особі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області, то наявний зв`язок між заявленим до застосування заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

У пунктах 6.35, 6.36 постанови від 27.09.2023 у справі № 916/553/22 Верховний Суд зазначив, що рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; водночас такий запис вноситься лише у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (пункти 95, 98, 121, 123), від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 114-116, 142-144), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 57), від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 94), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17, пункт 63)).

Отже прокурор вважає, що для запобігання випадкам, коли на підставі судового рішення про задоволення позову у подібних спорах не може бути здійснена державна реєстрація права позивача, позивачам слід звертатися до суду з заявами про накладення арешту на нерухоме майно відповідачів (пункт 1 частини першої статті 137 ГПК України), оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може унеможливити ефективний захист, поновлення порушених прав позивача (частина друга статті 136 ГПК України).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Прокурор зазначає, що застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на спірнуземельну ділянку унеможливить вчинення будь-яких дій щодо поділу, об`єднання земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, а також відчуження такої земельної ділянки в ході розгляду судової справи на користь третіх осіб, що не перебувають у процесуальному статусі учасників цієї справи.

Прокурор також вказує, що враховуючи значну вартість спірної земельної ділянки (3 578 961,85 грн), її приналежність до земель рекреаційного призначення та безпосередню близькість до урізу води Чорного моря, то негативні наслідки від вжиття заходу забезпечення позову у виді арешту є співмірними з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття такого заходу забезпечення позову.

Крім того, відповідно до п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 за № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Окрім того, застосування заходу забезпечення позову у виді арешту спірної земельної ділянки жодним чином не перешкоджатиме ПП «ФІЄСТА» володіти, користуватись та розпоряджатись належною останньому базою відпочинку загальною площею 506,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с/рада Сичавська, автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 53 км, 3, оскільки стосуватиметься лише обмежень щодо спірної земельної ділянки.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові від 27.11.2023 у справі № 903/639/23 Верховний Суд зазначив, що необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до статей 136, 137 ГПК України, суд задовольняє заяву Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури про вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 0,4388 га з кадастровим номером 5122785800:01:002:0251 з метою запобігання зміни предмету спору та звернення з новим позовом, а також забезпечення реального виконання рішення суду та поновлення інтересів держави.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву (вх. №2-278/25 від 28.02.2025) Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову по справі №916/570/25 задовольнити.

2. Накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,4388 га з кадастровим номером 5122785800:01:002:0251 за адресою: Одеська область, Одеський район, Сичавська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2481646651100.

Стягувачем за даною ухвалою є: Одеська обласна прокуратура (код ЄДРПОУ/Умовний код: 03528552 м. Одеса, вул. Пушкінська, 3).

Боржником за даною ухвалою є: Приватне підприємство "Фієста" (вул. Бугаївська, 21/49,м. Одеса,Одеський р-н, Одеська обл.,65005, ЄДРПОУ 25916384; державні реєстратори прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчого комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріуси та особи, уповноважені на виконання функцій державних реєстраторів , які мають відповідні повноваження.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання у строк, передбачений Законом України Про виконавче провадження.

Ухвала набирає законної сили 03 березня 2025 року та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Літвінов Сергій Володимирович