Рішення

від 17.02.2025 по справі 916/4971/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4971/24Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бондар О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Ігнатенко О.О.,

від відповідача: Шинкаренко Л.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕЦТЕХНІКА+ до Товариства обмеженою відповідальністю ,,СПЕЦРЕМБУД про стягнення 1057612,25 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2024 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4971/24; призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 10.12.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 24.12.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 р.: продовжено строк підготовчого провадження на 4 дні; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 21.01.2025 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 21.01.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 06.02.2025 р., а від 06.02.2025 р. ? до 17.02.2025 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 р. відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні для надання письмових пояснень, оскільки: він мав достатньо часу для формування позиції по справі; відповідач позбавлений права на підставі ч.4 ст.165 ГПК України на стадії розгляду справи по суті доповнювати доводи відзиву новими доводами (як повідомив представник відповідача, письмові пояснення по справі, які він хоче надати, спрямовані на доповнення викладених у відзиві доводів).

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено представнику позивача можливість участі у засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням онлайн сервісу відеозв`язку ,,EASYCON.

Згідно з приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 17.02.2025 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,СПЕЦТЕХНІКА+ (далі ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства обмеженою відповідальністю ,,СПЕЦРЕМБУД (далі ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД) про стягнення 1057612,25 грн заборгованості, з яких 765330,00 грн пеня, 201692,75 грн інфляційні втрати, 90589,50 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+ посилається на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині оплати 5366600,00 грн вартості товару, поставленого позивачем.

У відзиві на позовну заяву ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки:

-не відповідають дійсності твердження ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+ щодо проведення поставки належним чином;

-розрахунок пені здійснено без урахуванням змісту п.7.3 договору, тому її розмір слід зменшити на 5366,60 грн, стягнуті рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 р. по справі № 916/3724/23;

-позивачем невірно нараховано пеню за період з 22.08.2023 р. по 19.03.2024 р., адже ним не враховано приписи ч.6 ст.232 ГК України та те, що обов`язок відповідача сплатити кошти мав бути виконаний до 27.06.2023 р. Відтак, ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+ могло нарахувати пеню тільки за період з 28.06.2023 р. по 28.12.2023 р.;

-у позові про стягнення пені слід відмовити в зв`язку із спливом позовної давності, визначеної ст.258 ЦК України;

-відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи те, що прострочення виконання грошового зобов`язання сталося не з вини відповідача, а через введення воєнного стану. З такою позицією ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД погодився Господарський суд Одеської області, який ухвалою від 04.07.2024 р. по справі № 916/3724/23 відстрочив виконання свого рішення на один рік.

Крім того, у відзиві викладено прохання зменшити загальний розмір заявлених до стягнення сум за правилами ст.233 ГК України.

У відповіді на відзив ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+, спростовуючи твердження відповідача, зазначає, що: позивачем виконано зобов`язання щодо поставки товару, незважаючи на складні умови, спричинені воєнним станом, натомість відповідач частково не здійснив оплату товару; позовна давність не сплинула внаслідок внесення відповідних змін до ЦК України; форс-мажор у вигляді військової агресії не має преюдиціального характеру, тому ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД мало довести безпосередній вплив обставин непереборної сили на його можливість розрахуватись за одержаний товар, однак не зробило цього; доводи відзиву вже були проаналізовані та відхилені в рішенні Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 р. по справі № 916/3724/23.

У запереченнях на відповідь на відзив та письмових поясненнях по справі ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД додатково повідомляє, що законодавцем автоматично не продовжено позовну давність на строк дії воєнного стану, тому позивач повинен аргументувати причини її пропуску. Окремо відповідач зауважує, що ніколи не заперечував наявність боргу перед позивачем та намагався відстрочити його оплату до скасування воєнного стану.

ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+ подало заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких наполягає на тому, що п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України продовжено позовну давність на період дії воєнного стану.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

01.09.2021 р. між ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+ (Постачальник) та ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД (Замовник) укладено договір поставки № 01/09/2021 від 01.09.2021 р., згідно з п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Замовнику у строки, передбачені Договором, спецтехніку (товар), а Замовник зобов`язується прийняти товар і сплатити його ціну. Кількість товару та його ціна наведені в специфікації (додаток № 1), що підписується сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору.

Загальна ціна Договору складає 14200000,00 грн з ПДВ (п.2.1 Договору).

Замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 70% від загальної вартості товару згідно даного Договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 3 банківських днів з дати підписання Договору на підставі рахунку на оплату від Постачальника (п.3.1 Договору).

Остаточний розрахунок за поставлений товар у розмірі 30% від загальної вартості товару Замовник проводить шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі товару та виконаних робіт по поставці товару на підставі рахунку на оплату від Постачальника (п.3.2 Договору).

Зобов`язання Постачальника товару вважаються виконаними з дня поставки товару та підписання сторонами акту приймання-передачі товару та виконаних робіт по поставці товару і навчанню фахівців Замовника по технічному обслуговуванню та експлуатації спецтехніки. Зобов`язання Замовника вважаються виконаними з моменту оплати загальної ціни фактично поставленого товару (п.4.4 Договору).

Договір вступає у силу з дати його підписання і діє до 31.12.2022 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків, передбачених даним Договором (п.11.5 Договору).

Згідно із специфікацією, що є додатком № 1 до Договору, товаром є спеціальна аварійно-рятувальна машина BC MNTGM CAPM-B на базі автомобіля МАN.

28.12.2022 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, в якій встановлено новий строк поставки до 31.05.2023 р. та викладено п.2.1 у наступній редакції: ,,Загальна ціна Договору в національній валюті України складає 15306600,00 грн з ПДВ.

27.06.2023 р. оформлено акт приймання-передачі спеціальної аварійно-рятувальної машини вартістю 15306600,00 грн. Того ж дня складено видаткову накладну № 6.

За правилами ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 р. по справі № 916/3724/23 позовні вимоги ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+ задоволено у повному обсязі та стягнуто з ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД заборгованість за Договором у розмірі 5382434,95 грн, з яких: 5366600,00 грн основний борг; 11468,35 грн 3% річних за період 27.07.2023 р. по 21.08.2023 р.; 5366,60 грн пеня.

Названим рішенням встановлено ряд обставин, які на підставі ч.4 ст.75 ГПК України не потрібно доводити при розгляді цієї справи, а саме те, що: Постачальник поставив обумовлений Договором товар; Замовник не сплатив 5366600,00 грн вартості поставленого йому товару, які мав перерахувати до 27.07.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.07.2024 р. по справі № 916/3724/23 за заявою ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 р. на 12 місяців.

Вказуючи на те, що заборгованість у розмірі 5366600,00 грн у період з 22.08.2023 р. по 19.03.2024 р. повністю або частково не була сплачена, Постачальник звернувся до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі з метою стягнення із Замовника інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права та обставини, встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 р. по справі № 916/3724/23, яке набрало законної сили, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір поставки.

При цьому ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+ як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки та поставлено товар (спеціальну аварійну-рятувальну машину) вартістю 15306600,00 грн, натомість ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД як Покупцем у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,712 ЦК України, ст.193 ГК України, умов Договору частину вартості товару в розмірі 5366600,00 грн не оплачено, незважаючи на те, що відповідно до умов п.3.2 Договору кошти мали бути сплачені до 27.07.2023 р.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 р. по справі № 916/190/18, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 ЦК України сум. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Розстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє від наслідків порушення зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно з ч.4. ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного та того, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати 5366600,00 грн вартості поставленого позивачем товару, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+ має право на стягнення з ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД:

- 90589,50 грн 3% річних, нарахованих за період з 22.08.2023 р. по 19.03.2024 р.;

- 201692,75 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2023 р. по березень 2024 р.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За порушення строків оплати Замовник зобов`язаний за вимогою сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від несплаченої своєчасно суми, але загальна сума пені за весь час дії Договору не повинна перевищувати 5% від загальної ціни непоставленого товару (п.7.3 Договору).

Згідно із ст.ст.1,3 Закону України ,,Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, в ч.6 ст.232 ГК України вказано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на те, що відповідно до умов п.3.2 Договору кошти мали бути сплачені до 27.07.2023 р., приймаючи до уваги зміст названих вище норм, Постачальник за загальним правилом міг би нарахувати пеню за шість місяців, тобто за період з 28.07.2023 р. по 27.01.2024 р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Загальний розмір пені в такому випадку становив би 988305,25 грн. За період з 22.08.2023 р. (початок нарахування пені, визначений позивачем) по 27.01.2024 р. (кінцева дата з огляду на приписи ч.6 ст.232 ГК України) розмір пені дорівнює 826572,10 грн.

Між тим, в п.7.3 Договору сторони домовились, що загальна сума пені за весь час дії Договору не повинна перевищувати 5% від загальної ціни неоплаченого товару (тлумачення умов угоди, виходячи з якого суд дійшов висновку про те, що 5% слід розраховувати саме від ціни неоплаченого товару, буде наведено нижче).

З урахуванням того, що сторонами самостійно обмежено розмір пені, яка може бути стягнута за неоплату вартості товару, того, що 5% від 5366600,00 грн становить 268330,00 грн, того, що 5366,60 грн пені вже стягнуто рішенням по справі № 916/3724/23, господарський суд стягує з ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД на користь ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+ 262963,40 грн пені, в зв`язку з чим відповідна позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Роз`яснюючи сторонам те, чому названі в п.7.3 Договору 5% розраховано судом саме від ціни неоплаченого, а не непоставленого товару, потрібно зазначити наступне.

Формулювання ,,від загальної ціни непоставленого товару в контексті можливості притягнення особи до відповідальності за неоплату вартості товару в цьому випадку взагалі не може вживатись, оскільки в п.3.2 Договору сторони пов`язали виникнення зобов`язання щодо перерахування коштів зі спливом 30 від дня поставки. Таким чином, непоставлений товар за умовами Договору взагалі не підлягає оплаті, з огляду на що наведений вислів у п.7.3 Договору вжито очевидно некоректно.

Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2025 р. усно погодилась з тим, що 5%, про які йдеться в п.7.3 Договору, неможливо визначити від ціни непоставленого товару (за посиланнями представника позивача, фраза ,,від загальної ціни непоставленого товару помилково скопійована з п.7.2 Договору, де йдеться про відповідальність за порушення обов`язку щодо поставки товару). При цьому представник позивача визнала за потрібне граничний розмір пені обмежити 5% від загальної ціни товару, в зв`язку з чим при тлумаченні п.7.3 Договору з його тексту слово ,,непоставленого слід прибрати. Відтак, на думку ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+, пеня не може бути більшою, ніж 765330,00 грн (15306600,00 грн х 5%), про що вказано в позові.

Господарський суд відхиляє запропоноване позивачем тлумачення умов п.7.3 Договору та вказує, що найбільш логічною та розумною у даному випадку буде заміна в тексті п.7.3 Договору слова ,,непоставленого на слово ,,неоплаченого, т.я., по-перше, як вже зазначено вище, в цьому пункті йдеться про санкцію за неоплату товару.

По-друге, аналіз п.7.2 Договору (в ньому визначено відповідальність за порушення обов`язку поставити товар та встановлено обмеження щодо розміру штрафу (не більше 5% від загальної ціни непоставленого товару)) свідчить про те, що для Постачальника в Договорі теж передбачено штрафні санкції за порушення його умов, та про те, що граничний розмір таких санкцій обмежено 5% не від усієї ціни товару, а від непоставленої його частини. Отже, справедливим буде застосування аналогічного підходу і до Замовника, який не повинен одноособово нести максимально негативний тягар від некоректного викладання контрагентами умов угоди.

По-третє, позивач як особа, яка ініціювала судовий розгляд, має першочерговий обов`язок довести правомірність своїх претензій по відношенню до процесуального опонента, в т.ч. наявність правових підстав для заволодіння майном відповідача (зокрема, коштами у вигляді пені). Однак ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+, обираючи найбільш фінансово вигідний для себе варіант тлумачення п.7.3 Договору, достатніх передумов для цього не навело.

За таких обставин, господарський суд вважає недоречним запропоноване позивачем встановлення пені на рівні 5% від загальної ціни товару та застосовує обмеження у розмірі 5% від ціни неоплаченого товару.

Не приймаються до уваги доводи ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД про те, що не відповідають дійсності твердження ТОВ ,,СПЕЦТЕХНІКА+ щодо проведення поставки належним чином, оскільки факт виконання позивачем Договору в цій частині підтверджено підписаним сторонами актом приймання-передачі спеціальної аварійно-рятувальної машини та рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2024 р. по справі № 916/3724/23.

Стосовно посилань відповідача на те, що у позові про стягнення пені слід відмовити в зв`язку із спливом позовної давності, визначеної в ст.258 ЦК України, потрібно зазначити, що приписами п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 17.03.2022 р. продовжено, а з 30.01.2024 р. зупинено перебіг позовної давності, визначений ЦК України, на період дії воєнного стану в Україні. Таким чином, позовна давність для звернення до суду з позовом у цій справі не сплинула.

В контексті тверджень ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД про встановлення судом під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення по справі № 916/3724/23 тієї обставини, що прострочення виконання грошового зобов`язання сталося не з вини відповідача, а внаслідок несприятливої економічної ситуації, спричиненої війною, господарський суд повідомляє відповідача про те, що ним не надано будь-яких доказів, оцінивши які можна було б дійти висновку щодо існування причинно-наслідкового зв`язку між невиконанням ним умов Договору, поставка товару за яким відбулась вже після початку повномасштабного вторгнення, та введенням воєнного стану. Крім того, відповідач не надав сертифікат ТПП або інший допустимий доказ, який доводить неможливість виконання зобов`язання в результаті виникнення форс-мажору. Таким чином, передумови для звільнення ТОВ ,,СПЕЦРЕМБУД від відповідальності через настання обставин непереборної сили господарським судом не виявлено.

З приводу викладеного у відзиві прохання зменшити загальний розмір заявлених до стягнення сум за правилами ст.233 ГК України слід вказати, що пеня, 3% річних та інфляційні втрати стягуються судом у розмірах, які є цілком розумними та обґрунтованими, тому підстави для їх зменшення не вбачаються.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю ,,СПЕЦРЕМБУД (65009, Одеська область, місто Одеса, вулиця Посмітного, будинок 2, код 20741141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СПЕЦТЕХНІКА+ (61013, Харківська область, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 111, код 38157851) 262963/двісті шістдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят три/грн 40 коп. пені, 201692/двісті одну тисячу шістсот дев`яносто дві/грн 75 коп. інфляційних втрат, 90589/дев`яносто тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять/грн 50 коп. 3% річних, 8328/вісім тисяч триста двадцять вісім/грн 68 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04 березня 2025 р. у зв`язку з перебуванням судді у відпустці в період з 18 до 28 лютого 2025 р.

Суддя Л.В. Лічман