Рішення

від 03.03.2025 по справі 921/661/24

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 березня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/661/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шредер", вул. Микулинецька, 46 "Б", м. Тернопіль, 46005

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛІГРАНЬ ДТ", вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46016

про стягнення 706 157,13 грн

за участі представників:

позивача: Бригідир Надія Григорівна;

відповідача: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шредер" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛІГРАНЬ ДТ", про стягнення 706 157,13 грн заборгованості, в тому числі: 669 111,78 грн основного боргу, 10 213,51 грн - три відсотки річних, 26 831,84 грн - інфляційних нарахувань (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог вх.№704 від 28.01.2024).

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору №1 про переведення боргу від 03.10.2024, що виник на підставі Договору купівлі-продажу №08-22 від 26.01.2022 в частині своєчасного погашення заборгованості у визначені у Договорі строки, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість.

Ухвалою суду від 04 грудня 2024 року позовну заяву (вх.№781 від 02.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шредер" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

16 грудня 2024 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шредер" надійшло клопотання №714 від 12.12.2024 (вх. №9628), з якого вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 04 грудня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20 грудня 2024 року суд прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шредер" до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 20 січня 2025 року об 11:30 год. Крім того, відповідачу запропоновано в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20 січня 2025 року, враховуючи неявку відповідача, відкладено підготовче засідання на 13 лютого 2025 року о 09:30 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представника позивача повідомлено під розписку, а відповідача повідомлено відповідною ухвалою суду.

28 січня 2025 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання (вх.№704) про уточнення позовної заяви, відповідно до якого уточнено позовну заяву, змінивши назви розрахунків на наступні "розрахунок втрат від інфляції" та "розрахунок трьох процентів річних".

Суд розцінив заяву позивача про уточнення позовної заяви (вх.№704 від 28.01.2025) як пояснення щодо проведених позивачем розрахунків у справі №921/661/24, зокрема щодо зміни найменування розрахунків, які не направлені на зміну предмету позову, та прийняв таку до розгляду, про що в підготовчому засіданні 13.02.2025 постановлено ухвалу із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України. Відповідно, подальший розгляд цієї справи здійснюється з урахуванням наведеного.

Також, враховуючи, що сторонам забезпечено можливість подати заяви по суті справи, визначені ст. 161 ГПК України, які вони мали намір подати, відсутність заяв чи клопотань у присутньої у підготовчому засіданні представниці позивача, відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, визначених ч. 2 ст. 183 ГПК України, а також з метою дотримання строків проведення підготовчого провадження, передбачених ч. 3 ст. 177 ГПК України, суд у підготовчому засіданні 13 лютого 2025 року, у відповідності до ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24 лютого 2025 року об 11:00 год. без постановлення окремого процесуального документа з зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представницю позивача повідомлено під розписку, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

Ухвалою від 24.02.2024, враховуючи клопотання представниці позивача - Бригідир Н.Г. (вх.№1321 від 24.02.2025) про відкладення судового засідання у зв`язку із неможливістю її прибуття у судове засідання, суд, не відкриваючи судового засідання для розгляду справи по суті, відклав судове засідання у цій справі на 03.03.2025 об 11:30 год., про що сторін повідомлено у встановленому законом порядку.

26.02.2025 до суду надійшла заява представниці ТОВ "Шредер" №123 від 25.02.2025 (вх.№1380 від 26.02.2025), у якій остання у зв`язку з виявленням механічної помилки в пункті 1.1 Договору №1 про переведення боргу від 03.10.2023, який було долучено до позовної заяви, щодо помилкового зазначення "договір № 08-22 від 26.01.2023 року", просить вважати правильним "договір № 08-22 від 26.01.2022 року". Також звертає увагу суду, що аналогічна механічна помилка допущена в листі №1 від 02.10.2023. Зазначає, що вказана помилка є механічною, що підтверджується, зокрема, долученою до позовної заяви копією договору №08-22 від 26.01.2022, дія якого, згідно з п.10.1 Договору, застосовується до відносин між сторонами з 01.01.2021 та діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України, а також додатково долученими до заяви копіями рахунків на відвантаження продукції, за якими виник борг ТОВ "Філігрань" перед ТОВ "Шредер" №3 від 12.01.2021, №470 від 20.08.2021, №505 від 06.09.2021, №578 від 23.09.2021.

Присутня у судовому засіданні 03 березня 2025 року представниця позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви (вх.№704 від 28.01.2025) та заяви (вх.№1380 від 26.02.2025) з підстав, зазначених у позовній заяві, посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Додатково повідомила суду про те, що на час розгляду цієї справи в суді заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідач участь свого представника в жодному судовому засіданні у цій справі не забезпечив. Жодних заяв, клопотань, відзиву на позов від останнього суду не надходило.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває (ч.7 ст.120 ГПК України).

Слід зазначити, що оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, процесуальні документи у справі (ухвали суду від 20.12.2024, від 20.01.2025, від 13.02.2025 та від 24.02.2025) надсилались судом відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві: вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46016 та яка відповідає відомостям про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛІГРАНЬ ДТ" (код ЄДРПОУ 42794434) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг станом на 28.11.2024 долучено до матеріалів справи).

При цьому, ухвала суду від 20.12.2024 повернулася з відміткою про її не вручення адресату з причини "адресат відсутній за вказаною адресою", ухвали суду від 20.01.2025, від 13.02.2025 та від 24.02.2025 вручені представнику відповідача.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (ухвалою).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в даному випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).

Судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення відповідача належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому участь представників сторін в судовому засіданні не визнавалася судом обов`язковою, відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Також суд враховує, що відповідно до приписів ч.1 ст.9 ГПК України, статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, отже відповідач мав можливість ознайомитися з їх змістом.

Частиною 1 ст. 178 ГПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копії відзиву та доданих до нього документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути спір у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи судом заслухано позицію представниці позивача та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.

03 березня 2025 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233, ст.240 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представниці позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що 26 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шредер" (як Продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філігрань" (далі Покупець) укладено Договір купівлі-продажу продукції №08-22 (далі - Договір), у відповідності до умов якого (п. 1.1) Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію, найменування та кількість якої наведено в п.1.2. цього Договору.

Згідно з п.1.2 Договору, номенклатура, одиниці вимірювання і загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, а також його ціна визначається Специфікацією чи Рахунком, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1 Продавець передає продукцію на умовах, визначених в п. 4 цього Договору та додатку №1, за цінами, які зазначені в рахунках, що є невід`ємною частиною до цього Договору.

Ціни на продукцію встановлюються за домовленістю сторін і зазначаються в рахунках в українській гривні. У разі відхилення офіційного курсу НБУ української гривні до Євро на дату виставлення рахунку від офіційного курсу НБУ української гривні до Євро на дату відвантаження більше, ніж на 5% Продавець має право переглянути ціну у бік збільшення пропорційно до зміни офіційного курсу НБУ української гривні до Євро на дату виставлення рахунка від офіційного курсу НБУ української гривні до Євро на дату відвантаження. Загальна сума Договору складає 7 000 000 (сім мільйонів грн., з ПДВ) (п. 2.2-2.3 Договору).

Згідно пунктів 3.1.-3.3. Договору оплата продукції Покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата продукції Покупцем проводиться наступним чином: на протязі 45 днів з дати відвантаження. Сторони можуть погодити інший порядок взаєморозрахунків, що вказується у рахунках, фактурах, специфікаціях.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору термін виготовлення продукції згідно цього Договору визначається окремо для кожної поставки і узгоджується в Специфікації чи Рахунку, що є невід`ємною частиною цього Договору. Умови поставки: EXW м. Тернопіль.

Продавець бере на себе зобов`язання виготовити та продати Продукцію, згідно Специфікації чи Рахунку та умов даного Договору. Покупець бере на себе зобов`язання прийняти продукцію від Продавця та оплатити її в строки і згідно умов, передбачених даним Договором (п. 6.1-6.2 Договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язань є їх невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У випадку невиконання чи неналежного виконання Сторонами своїх зобов`язань за п. 6 цього Договору, Сторонами винуватець на користь іншої Сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від вартості невиконаних чи неналежно виконаних зобов`язань за даним договором за кожний день прострочення (п. 8.1-8.2 Договору).

У п. 10.1. Сторони погодили, що дія цього договору застосовується до відносин між Сторонами з 01 січня 2021 року і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

ТОВ "Філігрань" звернулося до позивача з листом №1 від 02.10.2023 про погодження можливості перерахування заборгованості за Договором купівлі-продажу продукції №08-22 від 26.01.2023 у сумі 744 111,78 грн третьою особою, а саме - ТОВ "Філігрань ДТ".

Надалі, 03 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Філігрань" (як Первісним боржником), Товариством з обмеженою відповідальністю "Філігрань ДТ" (далі Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шредер" (далі Кредитор) укладено Договір №1 переведення боргу (далі - Договір), в п. 1. Якого зазначено, що Первісний боржник має заборгованість 744 111 (сімсот сорок чотири тисячі сто одинадцять) грн 78 коп, що виникла на підставі Договору купівлі-продажу від 26.01.2023 №08-22, який був укладений між Первісним боржником ТОВ "Філігрань" та Кредитором ТОВ "Шредер".

З пояснень представниці позивача (заява вх.№1380 від 26.02.2025) судом з`ясовано, що у листі ТОВ "Філігрань" №1 від 02.10.2023, а також у змісті Договору №1 переведення боргу від 03.10.2023 допущено механічну помилку (описку), помилково зазначивши дату укладення Договору купівлі-продажу продукції №08-22 "26.01.2023" замість "26.01.2022", що також вбачається з інших наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до пунктів 1.2 - 1.4 Договору Первісний боржник переводить Борг на Нового боржника в сумі 744 111 (сімсот сорок чотири тисячі сто одинадцять) грн 78 коп.

Кредитор підтверджує свою згоду на заміну Первісного боржника шляхом листа-повідомлення від 02.10.2023 №1, який додається до Договору та є його невід`ємною частиною. Борг вважається переведеним на Нового боржника, а останній набуває статусу зобов`язаної особи перед Кредитором з моменту підписання даного Договору.

Згідно з пунктами 2.1 - 2.2.1 Договору, борг Нового боржника повинен бути погашений Кредитору в порядку та строки, визначені цим договором. Оплату боргу Новий боржник здійснює шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Кредитора. Оплату боргу Новий боржник повинен наступним чином:

- суму у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп. до 31 жовтня 2023 року;

- суму у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят) грн 00 коп. до 30 листопада 2023 року;

- суму у розмірі 294 111 (двісті дев`яносто чотири) грн 78 коп. до 22 грудня 2023 року.

З моменту набуття чинності договору у Нового боржника виникає право вимоги до первісного боржника у сумі 744 111 (сімсот сорок чотири тисячі сто одинадцять) грн 78 коп. (п.2.3.3 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору Первісний боржник зобов`язується протягом 2 (двох) календарних днів з моменту підписання даного Договору передати Новому боржнику належним чином засвідчену копію Основного договору та інші документи, що підтверджують обсяги, характер та підстави Боргу: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні тощо.

Згідно п. 4.1 Договору Новий боржник зобов`язався належним чином виконати грошові зобов`язання, визначені п. 2.1 Договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за Договором Сторони несуть одна перед одною відповідальність згідно чинним законодавством України. За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим договором Первісний боржник сплачує новому боржнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла від простроченої суми за кожний день такого прострочення (п. 5.1-5.2 Договору).

Даний договір набирає юридичної сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань.

Зазначений Договір без зауважень підписано та скріплено печатками сторін.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору переведення боргу №1 від 03.10.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Філігрань ДТ" частково здійснило оплату переведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Філігрань" по договору купівлі продажу №08-22 від 26.01.2022 боргу в сумі 75 000,00 грн, в підтвердження чого долучено копії платіжних інструкцій №675 від 30.10.2023 на суму 45 000,00 грн, №687 від 13.11.2023 на суму 3 000,00 грн, №@2PL166574 від 30.11.2023 на суму 5 000,00 грн, №704 від 29.12.2023 на суму 10 000,00 грн, №728 від 11.04.2024 на суму 10 000,00 грн, №@2PL757112 від 13.11.2024 на суму 2 000,00 грн.

Таким чином, оскільки відповідач, всупереч умов Договору переведення боргу №1 від 03.10.2023, в повному обсязі не здійснив оплату визначеної в договорі заборгованості, позивач звернувся із цим позовом до господарського суду з вимогою про стягнення 669 111,78 грн основного боргу, 10 213,51 грн - три відсотки річних та 26 831,84 грн - інфляційних нарахувань.

Оцінивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст.520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, якою передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, і відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що на певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка, неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як вже було зазначено вище в п. 2.1- 2.3.3 Договору сторони погодили, що борг нового боржника (відповідача у справі) повинен бути погашений Кредитору (позивачу) в порядку та строки, визначені цим договором. Оплату боргу Новий боржник здійснює шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Кредитора. Оплату боргу Новий боржник повинен наступним чином:

- суму у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп. до 31 жовтня 2023 року;

- суму у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят) грн 00 коп. до 30 листопада 2023 року;

- суму у розмірі 294 111 (двісті дев`яносто чотири) грн 78 коп. до 22 грудня 2023 року.

Проте, матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов Договору переведення боргу №1 від 03.10.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Філігрань ДТ" лише частково здійснило оплату визначеної в договорі заборгованості - в сумі 75 000,00 грн, в підтвердження чого долучено копії платіжних інструкцій №675 від 30.10.2023 на суму 45000,00 грн, №687 від 13.11.2023 на суму 3000,00 грн, №@2PL166574 від 30.11.2023 на суму 5000,00 грн, №704 від 29.12.2023 на суму 10000,00 грн, №728 від 11.04.2024 на суму 10000,00 грн, №@2PL757112 від 13.11.2024 на суму 2000,00 грн.

У зв`язку із наведеним, станом на 26.11.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становила 669 111,78 грн.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частинами 1-3 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про те, що в порушення умов Договору переведення боргу №1 від 03.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Філігрань ДТ", як Новий боржник, не перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Шредер" заборгованості в сумі 669 111,78 грн.

Водночас, відповідач відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини у встановленому порядку не спростував. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження відсутності на час розгляду справи заявленої до стягнення суми боргу за Договором №1 переведення боргу від 03.10.2023.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 669 111,78 грн боргу підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та не оспорені відповідачем.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 509, 524, 533-535 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором переведення боргу від 03.10.2023, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до ст. 625 ЦК України: 10 213,51 грн - три відсотки річних та 26 831,84 грн - інфляційних нарахувань.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача 10 213,51 грн - трьох відсотків річних та 22 565,16 грн - інфляційних нарахувань (нарахованих за період з 01.11.2023 по 01.05.2024 по першому платежу в сумі 200 000 грн, з урахуванням часткових оплат; за період з 01.12.2023 по 31.05.2024 по другому платежу в розмірі 250 000 грн та за період з 23.12.2023 по 22.06.2024 по третьому платежу в розмірі 294 111,78 грн), у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає до задоволення.

В частині стягнення 4 266,68 грн інфляційних нарахувань позовні вимоги до задоволення не підлягають у зв`язку із невірними розрахунками позивача.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шредер" підлягають до задоволення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Філігрань ДТ" 669 111,78 грн основного боргу, 10 213,51 грн - трьох відсотків річних та 22 565,16 грн - інфляційних нарахувань як підтверджені матеріалами справи та не оспорені у встановленому порядку відповідачем.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 10 528,36 грн покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 178, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Філігрань ДТ" (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46016, код ЄДРПОУ 42794434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шредер" (вул. Микулинецька, 46 "Б", м. Тернопіль, 46005, код ЄДРПОУ 00231024):

- 669 111 (шістсот шістдесят дев`ять тисяч сто одинадцять) грн 78 коп. - основного боргу за договором №1 переведення боргу від 03.10.2023;

- 22 565 (двадцять дві тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 16 коп. - інфляційних нарахувань;

- 10 213 (десять тисяч двісті тринадцять) грн 51 коп. - три відсотки річних;

- 10 528 (десять тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн 36 коп. - в відшкодування сплаченого судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову - відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.03.2025.

Суддя Н.В. Охотницька