Рішення від 19.02.2025 по справі 922/4112/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025м. ХарківСправа № 922/4112/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Кісь В. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУДСЕРВІС 2» (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 2, код ЄДРПОУ 43296763)

про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в загальному розмірі 46729,55 грн, розірвання договору оренди, зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився, -

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області через підсистему «Електронний Суд» ЄСІТС з позовною заявою (вх. № 4112/24 від 20.11.2024) до ТОВ «ЖИЛБУДСЕРВІС 2», в якій просить суд:

- розірвати договір оренди № 579 від 30.01.2020, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУДСЕРВІС 2» (код ЄДРПОУ: 43296763);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУДСЕРВІС 2» (код ЄДРПОУ: 43296763) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-3 в житловому будинку літ. «А-6» загальною площею 45,1 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Бібліка, буд. 1, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУДСЕРВІС 2» (код ЄДРПОУ: 43296763) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) 46729,55 грн за договором оренди № 579 від 30.01.2020, з яких: 30596,01 грн орендна плата за період 21.02.2021-30.10.2024; 16133,54 грн пеня за період 21.02.2021-30.10.2024;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУДСЕРВІС 2» (код ЄДРПОУ: 43296763) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що: 30 січня 2020 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «АС» (Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУДСЕРВІС 2») було укладено Договір оренди № 579; об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві згідно акту приймання-передачі від 30 січня 2020; пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця; відповідач, відповідно до п. 4.4. Договору, взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі); проте відповідачем належним чином не виконано обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 30 596,01 грн. за період 21.01.2021 - 30.10.2024; відповідно до п. 3.10. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету м. Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати); відповідач порушував строки сплати орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість зі сплати пені в розмірі 16 133,54 грн за період 21.02.2021 - 30.10.2024; відповідно до пп. 4 п. 7.2. Договору Орендодавець має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків у разі внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі; у зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем покладених на нього обов`язків щодо своєчасної, в повному обсязі сплати орендної плати та порушення вимог п.п. 3.5, 4.4 Договору, наявні підстави для дострокового розірвання Договору за рішенням суду; пунктом 2.3. Договору передбачено, що у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений в рішенні суду, отже, у зв`язку із розірванням Договору, у відповідача виникає обов`язок звільнити та повернути нежитлові приміщення за Договором, шляхом підписання Сторонами акту приймання-передачі протягом трьох днів з моменту припинення договору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2024 залишено без руху позовну заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вх. № 4112/24 від 20.11.2024); надано позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду: оригіналів або належно засвідчених копій всіх документів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги; роз`яснено позивачу, що в разі усунення недоліків позовної заяви в строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися поданою в день первинного її подання та прийнята до розгляду господарського суду, про що суд постановить ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 ГПК України, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті в строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику в порядку ч. 4 ст. 174 ГПК України; повідомлено відповідачу про його обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6, ч. 7 ст. 42 ГПК України, щодо необхідності зареєструвати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

26.11.2024 (№ 29645/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.12.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вх. № 4112/24 від 20.11.2024) та відкрито провадження у справі № 922/4112/24; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання у справі на 15.01.2024; викликано в підготовче засідання представників сторін з доказами їх повноважень, визначеними ст. 60 ГПК України; витребувано у позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради - оригінали всіх доказів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги у даній справі; повідомлено позивача про те, що у разі, якщо оригінали письмових доказів не будуть подані, такі докази відповідно до положень ч. 6 ст. 91 ГПК України не будуть братись судом до уваги під час розгляду справи; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, а також належним чином засвідчених копій його статутних та реєстраційних документів; встановлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву - протягом 5 днів з дня отримання відзиву в порядку ст. 166 ГПК України; встановлено відповідачу згідно зі ст. 167 ГПК України строк на подання до суду заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді; повторно повідомлено відповідачу - ТОВ «ЖИЛБУДСЕРВІС 2» - про обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6, ч. 7 ст. 42 ГПК України, щодо необхідності зареєструвати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами; повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в системі Електронний суд, а в разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі вручена позивачу та його представнику 06.12.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в Електронний кабінет ЄСІТС відповідних осіб. Ухвала суду, надіслана відповідачу на його поштову адресу, повернулась до господарського суду з довідкою відділення пошти про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою».

Протокольною ухвалою суду від 15.01.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 922/4112/24 на 03.02 2025.

Ухвала суду про відкладення підготовчого судового засідання направлена відповідачу, керівнику відповідача та засновнику відповідача ОСОБА_1 . Крім того, з метою повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУДСЕРВІС 2» про час та місце розгляду справи було опубліковано оголошення на сайті Господарського суду Харківської області, а також направлено телефонограму на телефон відповідача, наявний в матеріалах судової справи, проте телефонограми прийняті не були, оскільки телефонний номер не обслуговується.

27.01.2025 (вх. № 2152/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява позивача, в якій позивач просив суд розгляд справи здійснювати без участі представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2025 закрито підготовче провадження по справі № 922/4112/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2025. Ухвала суду, надіслана відповідачу на його поштову адресу, повернулась до господарського суду з довідкою відділення пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

В судове засідання 19.02.2025 представники учасників справи не з`явились. Суд відкрив розгляд справи по суті. Представник позивача просив суд справу розглядати за його відсутності. Відповідач явку свого повноваженого представника в призначене судове засідання не забезпечив, про причини неявки судне повідомив.

Суд зауважує, що в силу ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

З врахуванням вказаних приписів чинного законодавства та з огляду на фактичні обставини справи суд констатує, що вчинив всі необхідні та можливі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання по даній справі, йому надана можливість скористатись своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, в тому числі судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним законом процесуальні строки для звернення учасників справи із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

З огляду на положення ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, якими передбачено право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, та враховуючи, що судом вчинено всіх належних необхідних достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, враховуючи, що відповідач не скористався процесуальними правами, передбаченими нормами Господарського процесуального кодексу України, і одночасно із цим в матеріалах справи достатньо документальних доказів, які мають значення для правильного вирішення спору по суті заявлених вимог, приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності відзиву відповідача на позовну заяву за наявними у справі матеріалами. Суд закінчив розгляд справи по суті та перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК суд підписав скорочене рішення без його проголошення в зв`язку з неявкою в призначене судове засідання представників учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30 січня 2020 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Позивач або Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АС» (наразі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУДСЕРВІС 2» (Відповідач або «Орендар») було укладено Договір оренди № 579 (Договір).

Предметом зазначеного Договору, відповідно до п. 1.1. є строкове платне користування Майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна.

Об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві згідно акту приймання-передачі від 30 січня 2020 року.

Згідно з п. 3.2. Договору орендна плата складає 605,58 грн за базовий місяць - грудень 2019, без ПДВ. Ставка орендної плати становить 5% у рік.

Умовами Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - «Методика») Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17 від 20.09.2017.

Пунктом 10 Методики передбачено, що: «перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою: Опл.міс = (Опл./12)х Ід.о х Ім, де Опл.міс - розмір орендної плати за місяць, грн.; Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, грн.; Ід.о - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати; Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди.

В той же час, розмір річної орендної плати визначається відповідно до положень п.7 Методики, згідно якого: «у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 8 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою: Опл = (Вп х Сор)/100; де Опл - розмір річної орендної плати, грн.; Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, грн.; Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2 до Методики.

Незалежна оцінка вартості об`єкта оренди повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами. Результати незалежної оцінки є чинними протягом 6 місяців від дня її проведення, якщо інший термін не передбачено у звіті з незалежної оцінки».

Відповідно до п. 3.3. Договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.6. Договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідач, відповідно до п. 4.4. Договору взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Проте відповідачем належним чином не виконано обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 30 596,01 грн за період 21.01.2021 30.10.2024, що підтверджується реєстром платежів та розрахунком заборгованості по договору.

Відповідно до п. 3.10. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету м. Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Згідно п. 3.4. Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.

Відповідно до п. 7.3. Договору, у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Відповідно до пп. 4 п. 7.2. Договору Орендодавець має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків у разі внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

Згідно з пп. 5 п. 7.2. Договору право вимагати розірвання Договору, також, виникає у разі, якщо Орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4., 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.16, 4.17, 4.18, 4.20. цього Договору.

Відповідно до п. 10.3. Договору, договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору.

Відповідно до п. 10.6. Договору, дія Договору оренди припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п. 4.11 Договору, у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений в рішенні суду.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України.

Вказана норма закону кореспондується з п. 4.4 договору оренди.

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі та передав відповідачу в оренду майно, проте відповідач в порушення умов договору зобов`язання в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів не виконав, у зв`язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 30 596,01 грн.

З урахуванням вказаних обставин справи та з огляду на вказані приписи чинного законодавства суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендний платі є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені суд керується наступним.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 3.10 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету міста Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

При цьому у п. 3.4 договору сторони погодили, що нарахування пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору відповідно до п. 10.6 договору.

У разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту коли зобов`язання повинно було бути виконано (п. 7.3 договору).

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, суд встановив, що сторонами погоджено більш тривалий період нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідний розрахунок позивачем здійснено арифметично правильно, за кожен період прострочення окремо, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 16 133,54 грн. є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар користується приміщенням всупереч договору.

Відповідно до пп. 4 п. 7.2. Договору Орендодавець має право вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків у разі внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

Згідно з пп. 5 п. 7.2. Договору право вимагати розірвання Договору, також, виникає у разі, якщо Орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4., 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.16, 4.17, 4.18, 4.20. цього Договору.

Відповідно до п. 10.3. Договору, договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору.

Відповідно до п. 10.6. Договору, дія Договору оренди припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п. 4.11 Договору, у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений в рішенні суду.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено договором (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання обов`язку щодо здійснення орендної плати за спірним договором утворилась більш, ніж за три місяці та на теперішній час є не сплаченою (за період 21.01.2021 30.10.2024).

На теперішній час сума заборгованості залишається відповідачем несплаченою, об`єкт оренди не звільнено та не передано Управлінню комунального майна та приватизації, що призводить до неможливості власника розпоряджатися своїм майном та спричиняє збитки місцевому бюджету.

За приписами ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Беручи до уваги викладене суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині розірвання договору, звільнення та повернення відповідачем орендованих нежитлових приміщень обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними документальними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, господарський суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача через те, що спір по справі виник саме з його вини.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129 Конституції України, 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди № 579 від 30.01.2020, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУДСЕРВІС 2» (код ЄДРПОУ 43296763).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУДСЕРВІС 2» (код ЄДРПОУ 43296763) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 14095412) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-3 в житловому будинку літ. «А-6» загальною площею 45,1 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Бібліка, буд. 1, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛБУДСЕРВІС 2» (код ЄДРПОУ 43296763) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 14095412) 46 729 грн. 55 коп. заборгованості за договором оренди № 579 від 30.01.2020, з яких 30 596 грн. 01 коп. - орендна плата та 16 133 грн. 54 коп. - пеня, а також 7 267 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В зв`язку з відрядженням судді Новікової Н. А. повний текст рішення складено та підписано 04.03.2025.

СуддяН.А. Новікова