Рішення

від 03.03.2025 по справі 922/4707/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4707/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" (61001, м. Харків, вул. Бобанича Тараса, буд. 30) до Товариства з обмеженю відповідальністю "Біолан" (63230, Харківська обл., с. Просяне, вул. Незалежності, буд. 2) про стягнення 529870,52 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолан", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь: 344491,50 грн. заборгованості за договором за поставки №19 від 16.01.2024; 26126,43 грн. 10 % річних; 28826,80 грн. інфляційних втрат; 69242,74 грн. пені; 61183,05грн. штрафу, всього - 529870,52 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7948,06 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.01.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.

Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 01.01.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 01.01.2025 до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.01.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи наведене, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи установлено, що 16.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолан" (покупець) було укладено Договір поставки №19 (далі - Договір поставки).

Відповідно до п.1.1, п.1.2, п.1.3 вищевказаного Договору поставки постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та своєчасно оплатити препарати ветеринарного призначення (далі - Товар).

У зв`язку з неможливістю наперед визначити кількість та асортимент Товару, Сторони домовились про те, що ціна, асортимент та кількість (об`єм) кожної партії Товару вказуються у видаткових накладних та додатково відображаються у рахунках/рахунках-фактурах.

Доказом факту поставки Товару є підписані Сторонами видаткові накладні.

Відповідно до п.3.1, п.3.3, п.3.4 та п.3.5 Договору поставки загальна вартість цього Договору складається з вартості поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем Товару, зазначеної у видаткових накладних на партію Товару протягом дії Договору.

Постачальник має право змінювати ціни на Товар у разі зміни ринкових цін на Товар, та/або прийняття органами державної влади законодавчих актів, що впливають на формування договірної ціни, зростання цін на сировину, матеріали, енергоносії, зростання курсу долара, а також впливу інфляції на ціну Товару. Про зміни ціни на Товар Постачальник повідомляє Покупця до поставки Товару шляхом надання Покупцю рахунку/рахунку-фактури зі зміненими цінами. Підписання видаткової накладної на Товар Покупцем вважається узгодженням Сторонами нової ціни. Зміна ціни не розповсюджується на вже оплачений Покупцем Товар.

Покупець здійснює оплату Постачальнику за Товар на умовах відстрочки платежу, але не більш, ніж на 14 календарних днів з дати отримання Товару.

Датою отримання Товару є дата видаткової накладної.

Датою оплати вважається день зарахування сум, що підлягає оплаті на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до п.4.1, п.4.2, п.4.4, п.4.5 Договору поставки Товар, за умови наявності його на складі, повинен бути поставлений Покупцю протягом 7 робочих днів з дня погодження замовлення Покупця Постачальником. Поставка Товару здійснюється на умовах: EXW, Інкотермс 2010, (самовивіз) зі складу Постачальника; якщо сума замовлення, зазначена у видатковій накладній складає не менше 10000 грн. за рахунок Постачальника DDP Інкотермс 2010, на склад Покупця або CPT, з залученням перевізника, служби поштової доставки, (Нова Пошта та інш.) на склад перевізника. У даному випадку Товар вважаться переданим Постачальником i прийнятим Покупцем з моменту отримання Товару Перевізником. Підтвердженням поставки Товару є експрес-накладна (накладна) перевізника. Прийняття Товару здійснюється уповноваженими представниками Покупця (які діють на підставі довіреності - додатку до Договору або іншої форми довіреності\наказу). Товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем по кількості відповідно до підписаних видаткових накладних. Розвантаження Товару здійснюються силами Покупця. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту передачі товару Покупцю та підписання видаткової накладної представником Покупця.

Так, із обставин справи убачається, що на виконання умов Договору поставки, Позивачем було поставлено, а Відповідачем отримано Товар на загальну суму 611830,50 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін: №24 від 17.01.2024 на суму 172311,00 грн., №81 від 08.02.2024 на суму 95028,00 грн., № 120 від 22.02.2024 на суму 44004,00 грн., №182 від 07.03.2024 на суму 48738,00 грн., № 218 від 19.03.2024 на суму 48738,00 грн., №248 від 28.03.2024 на суму 27 450,00 грн., №279 від 03.04.2024 на суму 22 002,00 грн., №322 від 19.04.2022 на суму 11 001,00 грн., №331 від 22.04.2024 на суму 6970,50 грн., №390 від 01.05.2024 від 69582,00 грн., №392 від 01.05.2024 на суму 66006,00 грн.

Товар був прийнятий уповноваженою особою Відповідача, що підтверджується наданими довіреностями: №5 від 17.01.2024, №14 від 07.02.2024, №18 від 22.02.2024, №20/2 від 07.03.2024, №30 від 27.03.2024, №20/7 від 03.04.2024, №39 від 18.04.2024, №40 від 19.04.2024, №45 від 26.04.2024.

Поставка Товару за вищезазначеними видатковими накладними здійснювалась з залученням перевізника Нова Пошта, що підтверджується Експрес накладними №59 0010 8902 7839 від 17.01.2024, №59 0010 9983 0368 від 08.02.2024, №59 0011 0722 6663 від 23.02.2024, №59 0011 1543 1083 від 08.03.2024, №59 0011 2104 9924 від 19.03.2024, №59 0011 2592 1569 від 28.03.2024, №59 0011 2931 0638 від 04.04.2024, №59 0011 3855 8026 від 20.04.2024, №59 0011 3979 0492 від 22.04.2024.

Також поставка відбувалась на підставі товарно-транспортної накладної №Р392 від 01.05.2024.

Товар був прийнятий Відповідачем без зауважень, претензій щодо якості або кількості поставленого товару на адресу Позивача не надходило.

Однак, в порушення п.3.3 Договору поставки, Відповідачем своєчасно не сплачена вартість отриманого Товару в повному обсязі. З порушенням строку оплати Відповідачем було сплачено за Договором поставки всього 267 339,00 грн., що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 218 від 12.03.2024 на суму 172311,00 грн. та №274 на суму 95 028,00 грн.

Отже, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо сплати заборгованості в сумі 344491,50 грн. та у визначені договором строки сплату за товар на користь позивача не здійснив.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 691, ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, матеріалами справи установлено, що на виконання умов Договору поставки, Позивачем було поставлено, а Відповідачем отримано Товар на загальну суму 611830,50 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін: №24 від 17.01.2024 на суму 172311,00 грн., №81 від 08.02.2024 на суму 95028,00 грн., № 120 від 22.02.2024 на суму 44004,00 грн., №182 від 07.03.2024 на суму 48738,00 грн., № 218 від 19.03.2024 на суму 48738,00 грн., №248 від 28.03.2024 на суму 27 450,00 грн., №279 від 03.04.2024 на суму 22 002,00 грн., №322 від 19.04.2022 на суму 11 001,00 грн., №331 від 22.04.2024 на суму 6970,50 грн., №390 від 01.05.2024 від 69582,00 грн., №392 від 01.05.2024 на суму 66006,00 грн.

Також, із матеріалів справи убачається, що товар був прийнятий уповноваженою особою Відповідача, що підтверджується наданими довіреностями: №5 від 17.01.2024, №14 від 07.02.2024, №18 від 22.02.2024, №20/2 від 07.03.2024, №30 від 27.03.2024, №20/7 від 03.04.2024, №39 від 18.04.2024, №40 від 19.04.2024, №45 від 26.04.2024.

Згідно ст. 530 ЦК України Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.1, п.3.3, п.3.4 та п.3.5 Договору поставки загальна вартість цього Договору складається з вартості поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем Товару, зазначеної у видаткових накладних на партію Товару протягом дії Договору.

Постачальник має право змінювати ціни на Товар у разі зміни ринкових цін на Товар, та/або прийняття органами державної влади законодавчих актів, що впливають на формування договірної ціни, зростання цін на сировину, матеріали, енергоносії, зростання курсу долара, а також впливу інфляції на ціну Товару. Про зміни ціни на Товар Постачальник повідомляє Покупця до поставки Товару шляхом надання Покупцю рахунку/рахунку-фактури зі зміненими цінами. Підписання видаткової накладної на Товар Покупцем вважається узгодженням Сторонами нової ціни. Зміна ціни не розповсюджується на вже оплачений Покупцем Товар.

Покупець здійснює оплату Постачальнику за Товар на умовах відстрочки платежу, але не більш, ніж на 14 календарних днів з дати отримання Товару.

Датою отримання Товару є дата видаткової накладної.

Датою оплати вважається день зарахування сум, що підлягає оплаті на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до ст. 525, ч.1 ст. 526, ст.610 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, враховуючи відсутність доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин, суд вважає позовні вимоги в частині заявленої до стягнення заборгованості за Договором поставки №19 від 16.01.2024 в сумі 344 491,50 грн. обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 69 242,74 грн., штраф у розмірі 61183,05 грн., 10% річних в сумі 26126,43 грн. та інфляційні втрати в сумі 28 826,80 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Також, згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов`язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов`язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Станом на день подачі позовної заяви Відповідач не розрахувався за товар.

Відповідно до п.7.1, п.7.2, п.7.3, п.7.4, п.7.5 Договору поставки у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У випадку несплати, неповної або несвоєчасної сплати за товар, Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення.

У випадку несплати або несвоєчасної сплати за Товар у строк. що перевищує 30 календарних днів з дати кінцевого розрахунку, визначеного п.3.3. даного Договору, Покупець додатково виплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від несплаченої суми.

У випадку несплати, неповної або несвоєчасної сплати за товар Покупець на вимогу Постачальника сплачує суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 10 (десять) процентів річних у порядку ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нараховано: 10% річних відповідно до ст. 625 ЦК України та п.7.4 Договору поставки в сумі 26 126,43 грн., інфляційні витрати відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 28 826,80 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до п.7.2 Договору поставки в сумі 69242,74 грн., штраф 10% відповідно до п.7.3 Договору поставки в сумі 61183,05 грн.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Перевіривши правильність нарахування пені, штрафу, 10 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, здійснені позивачем арифметично вірно, тому позовні вимоги в частині стягнення 69242,74 грн. пені, 61183,05 грн. штрафу, 10% річних в сумі 26126,43 грн. та інфляційних витрат в сумі 28826,80 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 7948,06 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолан" (63230, Харківська обл., с. Просяне, вул. Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 38326992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Трейд" (61001, м. Харків, вул. Бобанича Тараса, буд. 30, код ЄДРПОУ 41557796) - 344491,50 грн. заборгованості за договором за поставки №19 від 16.01.2024;69242,74 грн. пені; 61183,05грн. штрафу; 26126,43 грн. 10 % річних; 28826,80 грн. інфляційних втрат та 7948,06 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "03" березня 2025 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв