Рішення

від 04.03.2025 по справі 922/4537/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4537/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11 до Громадської організації "Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова, 61039, м. Харків, вул. Семінарська, 57-Б простягнення 78 768,67 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Харківські теплові мережі звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Громадської організації «Спілка ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова» про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 78 768,67 грн., де:

- заборгованість за невиконання зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 71 243,97 грн. за період: грудень 2021 року; січень 2022 року; лютий 2022 року; березень 2022 року; квітень 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року; лютий 2023 року; березень 2023 року; квітень 2023 року;

- 3% річних за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі у сумі 1 851,18 грн. за період: 29.01.2024 року 10.12.2024 рік;

- інфляційні за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 4 299,30 грн. за період: 01.02.2024 року 10.12.2024 року

- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 365,62 грн. за період: грудень 2021 року вересень 2023 року;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у сумі 1 008,60 грн. за період: липень 2022 року вересень 2023 року.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вх. № 4537/24) залишено без руху. Встановлено Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.12.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 32223/24) про усунення недоліків, у якій позивач зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нежитлове приміщення в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради. 06.07.2011 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Громадською організацією «Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова» укладено договір позички № 1487, відповідно до якого відповідачу в безоплатне користування передано нежитлове приміщення в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідності до листа Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 03.12.2024 року № 8709, термін дії договору позички встановлений до 06.07.2020 року, але станом на теперішній час, приміщення за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради не повернуто. Вказана обставина, на думку позивача, надає право останньому звернутися до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію саме з відповідача, як користувача приміщення.

Також, позивачем надано копію договору позички, копію листа від 03.12.2024 року № 8709, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, Публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності.

Ухвалою суду від 30.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4537/24. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Крім того, судом, було звернуто увагу сторін, що 18 жовтня 2023 року вводяться в дію зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими визначено ОБОВ"ЯЗКОВА реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС для визначеного кола учасників судового процесу у господарських справах. У разі звернення до суду із документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, передбачається настання процесуальних наслідків. Учасники справи ЗОБОВ"ЯЗАНІ в всіх заявах, що подаються до суду, зазначати відомості про наявність або відсутність в них електронних кабінетів. З детальним порядком реєстрації Електронного кабінету можна ознайомитись у розділі 4 «Реєстрація та авторизація користувачів» Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС за посиланням http://bit.ly/3rKB9ax. Зареєструвати електронний кабінет можливо за посиланням https://id.court.gov.ua.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом на юридичну адресу відповідача - Громадської організації "Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова (61039, м. Харків, вул. Семінарська, 57-Б) яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка відповідала відомостям, які містились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, ухвалу суду від 30.12.2024 року про відкриття провадження у справі № 922/4537/24 було повернуто поштовим відділенням Укрпошти на адресу суду 07.01.2025 року (штрих код поштового відправлення 0610218800222)

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статтею 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Абзац 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Частинами 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб визначено, що фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відомостей, наданих безпосередньо цією юридичною особою, яка у разі зміни місцезнаходження зобов`язана внести відповідні зміни до ЄДРПОУ.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на наведене, суд зазначає, що не отримання судової кореспонденції є суб`єктивною поведінкою відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, проте, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем не було виконано вимог законодавства в частині обов`язкової реєстрації у ЄСІТС.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, станом на 04.03.2025 року відповідач відзив на позов не надав, у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, на підставі частини 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 1023), на офіційному сайті Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 року було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (договір-1).

За твердженнями позивача, договір-1 є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021 року. Договір-1 укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором складається з: - плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства; - плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Також, позивач зазначає, що оскільки, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 року надання послуги з постачання теплової енергії ГО «Спілка ветеранів Афганістану (воїнівінтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова» (відповідач) за цією адресою здійснюється на підставі договору-1.

Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830.

Відповідно до положень пункту 51 договору-1, він набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Пунктом 4 договору-1 визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до пункту 5 договору-1, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом 30 договору-1 визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019 року, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-п#Text. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальних періодах: 2021-2022; 2022-2023 є фактом приєднання відповідача до умов договору-1 (акцептування договору), а факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваних сезонів, та відключення наприкінці опалюваних сезонів. Факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022 роках, 2022-2023 роках.

Згідно пунктом 32 договору-1, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (пункт 33 договору).

Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За твердженнями позивача, відповідачу направлялися рахунки-фактури, які сплачені не були, у зв`язку із чим, станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17601-7111) обліковується заборгованість у сумі 77 760,07 грн., де: заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення у сумі 71 243,97 грн., яка утворилася за період: грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022року, березень 2022 року, квітень 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, та абонентська плата за спожиту теплову енергію в сумі 365,62 грн., яка утворилася за період: грудень 2021 року вересень 2023 року; інфляційні втрати у сумі 4 299,30 грн. за період: 01.02.2024 року 10.12.2024 року, 3% річних у сумі 1 851,18 грн. за період: 29.01.2024 року 10.12.2024 року.

Також, позивач зазначає, що з 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП Харківські теплові мережі в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.

Відповідно до положень пункту 30 договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Пунктом 4 договору визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

За твердженнями позивача, факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами готовності до опалювального сезону 2021-2022 роках, 2022-2023 роках.

Відповідно до пункту 5 договору, виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим договором.

Пунктом 6 договору визначено, що технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року № 150.

Відповідно до пункту 13 договору, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

За твердженнями позивача, відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду. Проте, станом на подання позовної заяви по особовому рахунку Відповідача (17601- 7111) обліковується заборгованість по договору-2 за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в сумі 1 008,60 грн., яка утворилася за липень 2022 року - вересень 2023 рік. Оскільки відповідачем не здійснено розрахунку за надані позивачем послуги, останній звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Згідно частини шостої статті 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нежитлове приміщення в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Також, позивач зазначає, що 06.07.2011 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Громадською організацією «Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова» (відповідач) було укладено договір позички № 1487, відповідно до якого відповідачу в безоплатне користування передано нежитлове приміщення в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідності до листа Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 03.12.2024 року № 8709, термін дії договору позички встановлений до 06.07.2020 року, але станом на теперішній час, приміщення за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради не повернуто.

Вищевказана обставина на думку позивача, свідчить про те, що останній має право звернутися до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію саме з відповідача, як користувача приміщення у загальному розмірі 78 768,67 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи. надані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог, зазначає наступне.

Як встановлено судом, згідно відомостей що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача ЄДРПОУ 06716277 наявні відомості про юридичну особу - Громадську організацію «Спілка ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова».

З витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача ЄДРПОУ 06716277 вбачається, що остатній здійснює такі види діяльності: 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н. в. і. у. (основний) та 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у., а з відкритих джерел в мережі інтернет, зокрема сайту «You control - https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/06716277/» встановлено, що розмір статутного капіталу даної громадської організації становить 0.00 грн. Також вбачається, що за даними з податкових реєстрів України юридична особа ГО "СВА (В-І) НРМХ", Інформація про особу відсутня в базі в реєстрі платників ПДВ і Організація включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі рішення контролюючого органу ДФС № 1720354600003 від 05.01.2017 року.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 21 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання зі статусом юридичної особи має право: здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, судом встановлено, що основним, так і іншими видами економічної діяльності Громадської організації відповідача Громадська організація «Спілка ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова» є «діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у.» (КВЕД 94.99). Будь-які інші види підприємницької діяльності у виписці не зазначені.

З вищевикладеного слідує, що відповідач є неприбутковою організацією.

Крім того, суд враховує, що згідно статті 20 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту Громадські організації та інші об`єднання ветеранів війни в межах своїх повноважень сприяють розробленню рішень органами законодавчої і виконавчої влади, представляють і захищають законні інтереси своїх членів у державних органах і громадських організаціях, здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством України про об`єднання громадян.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Рада міністрів Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань. Підприємства ветеранів війни, на яких не менше ніж 60 процентів від середньоспискової чисельності працюючих становлять учасники бойових дій та учасники війни, звільняються від сплати податку на прибуток.

Вказаною нормою також передбачено, що ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

З аналізу вищевикладених норм слідує, що відповідач - Громадська організація «Спілка ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова» має статус ветеранської організації місцевого рівня значення, а відтак на відповідача поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Крім того, зі змісту статті 20 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту слідує, що пільги за користування комунальними послугами для ветеранських організацій незалежно від масштабу їх діяльності (всеукраїнські чи місцеві).

У зв`язку із чим, за висновком суду, відповідач - Громадська організація «Спілка ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова» має право на пільги, передбачені вказаним Законом.

При цьому, суд враховує, що даний Закон є спеціальним у спірних правовідносинах, так як Закон України Про теплопостачання покладає на споживачів загальний обов`язок оплати споживання теплової енергії, а Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту унормовує реалізацію такого обов`язку з боку ветеранів війни та організацій таких ветеранів.

Враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідач - Громадська організація «Спілка ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова» згідно зі статтею 20 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту звільняється від плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання (надання), у приміщеннях, які він займає, позивач вправі заявляти лише до стягнення заборгованість за спожиті комунальні послуги саме понад такі середні норми споживання (надання) комунальних послуг.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення із відповідача суму заборгованості загальному у розмірі 78 768,67 грн., яка складається із:

- заборгованість за невиконання зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 71 243,97 грн. за період: грудень 2021 року; січень 2022 року; лютий 2022 року; березень 2022 року; квітень 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року; лютий 2023 року; березень 2023 року; квітень 2023 року;

- 3% річних за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі у сумі 1 851,18 грн. за період: 29.01.2024 року 10.12.2024 рік;

- інфляційні за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 4 299,30 грн. за період: 01.02.2024 року 10.12.2024 року

- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 365,62 грн. за період: грудень 2021 року вересень 2023 року;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у сумі 1 008,60 грн. за період: липень 2022 року вересень 2023 року.

У якості доказів у підтвердження заявленої до стягнення із відповідача суми бору. Позивачем було надано до суду, а саме:

- Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 31 жовтня 2021 року який підписаний, а саме: "виконавець: найменування Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (реквізити), заступник директора фінансового по теплозбутовій роботі - С. Медведєв та додаток до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, а саме: заява - приєднання до індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії в незаповненому вигляду;

- Публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності від 01.07.2022 року який підписаний, а саме: "виконавець: найменування Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (реквізити), перший заступник генерального директора - С. Волик.;

- акти обстеження системи теплопостачання об`єкту від 13.12.2021 року № 176/1222, акт готовності до опалювального періоду 202/_-2022 року № 176/4829 від 06.07.2021 року, акт готовності до опалювального періоду 2022-2023 року № 176/5160 від 07.07.2022 року, акт підключення /відключення споживача № 176/10338 від 15.10.2021 року, перелік споживачів, розташованих у житловому будинку, акт підключення / відключення споживача № 176 /11424 від 19.02.2022 року, перелік споживачів, розташованих у житловому будинку, акт підключення / відключення споживача № 176 / 12018 від 29.10.2022 року, перелік споживачів, розташованих у житловому будинку, акт підключення / відключення № 176 / 13353 від 06.04.2023 року, перелік споживачів, розташованих у житловому будинку, відомості обліку споживача теплової енергії, акти виконаних робіт по відпуску теплової енергії за заявлений період, рахунки фактури за заявлений період, та копію листа від 03.12.2024 року № 8709, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та договір позички № 1487 від 06.07.2011 року. Також, позивачем до позовної заяви було додано розрахунки суми позовних вимог.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів здійснення повної та своєчасної сплати суми боргу за договором, або спростування заявлених позивачем до стягнення сум, відповідач суду не надав.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, дослідивши надані позивачем докази, та здійснивши перевірку заявлених до стягнення із відповідача сум із урахуванням вищевикладених норм, а саме в частині того, що відповідач - Громадська організація «Спілка ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова» згідно зі статтею 20 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту звільняється від плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання (надання), у приміщеннях, які він займає, встановив, що із наданих позивачем до позовної заяви у підтвердження суми позовних вимог доказів та розрахунків суми заборгованості за спожиту теплову енергію по рахунку НОМЕР_1 7111 за загальний період з грудня 2021 року по квітень 2023 року не вбачається, що позивачем враховано спеціальний статус відповідача при здійсненні нарахувань за надане тепло у спірному періоді.

При цьому, із наданих до позовної заяви позивачем актів обстеження системи теплопостачання об`єкту від 13.12.2021 року № 176/1222, актів готовності до опалювального періоду 202/_-2022 року № 176/4829 від 06.07.2021 року, актів готовності до опалювального періоду 2022-2023 року № 176/5160 від 07.07.2022 року, актів підключення /відключення споживача № 176/10338 від 15.10.2021 року, переліку споживачів, розташованих у житловому будинку, акт підключення / відключення споживача № 176 /11424 від 19.02.2022 року, переліку споживачів, розташованих у житловому будинку, актів підключення / відключення споживача № 176 / 12018 від 29.10.2022 року, переліку споживачів, розташованих у житловому будинку, акт підключення / відключення № 176 / 13353 від 06.04.2023 року, переліку споживачів, розташованих у житловому будинку, відомостей обліку споживача теплової енергії, актів виконаних робіт по відпуску теплової енергії за заявлений період, та рахунків фактури за заявлений період не вбачається жодного нарахування, яке є понад середні норми споживання цих послуг відповідачем (надання цих послуг відповідачу) у спірний період, також і відсутні будь-які підтвердження середніх норм споживання комунальних послуг централізованого опалення у приміщення, яке займає відповідач.

У зв`язку із чим, із врахуванням вищевикладених норм, за висновком суду, позивачем у відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України не доведено, що заявлена останнім до стягнення сума заборгованості є нарахованою сумою понад середні норми споживання цих послуг відповідачем (надання цих послуг відповідачу) у спірний період. Таким чином, позивачем не доведено, що в межах даного спору порушуються його права саме відповідачем, оскільки від плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання (надання), у приміщення, яке займає відповідач, останній протягом спірного періоду був звільнений згідно статті 20 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Будь-яких інших доказів у підтвердження того, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості яка нарахована за послуги, спожиті відповідачем поза середніх норм їх споживання відповідачем (надання відповідачу) у спірний період, позивачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України до суду надано не було.

Оскільки відповідач звільнений від плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання (надання), у приміщення, яке займає відповідач, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами такого споживання відповідачем, заявлені позивачем вимоги в частині 3% річних за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі у сумі 1 851,18 грн. за період: 29.01.2024 року 10.12.2024 рік; інфляційних втрат за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 4 299,30 грн. за період: 01.02.2024 року 10.12.2024 року, заборгованості за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 365,62 грн. за період: грудень 2021 року вересень 2023 року та заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у сумі 1 008,60 грн. за період: липень 2022 року вересень 2023 року не підлягають до задоволення. оскільки відповідач згідно вимог статті 20 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту звільнений від сплати користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання (надання).

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд у сукупності наведених норм, та оскільки позивачем не доведено наявності у відповідача обов`язку перерахувати позивачу спірну суму вартості спожитої відповідачем теплової енергії, дійшов до висновку про відмову задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі залишається за позивачем.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивача: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, ЄДРПОУ 31557119);

відповідача: Громадської організації "Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Новобаварського району м. Харкова (61039, м. Харків, вул. Семінарська, 57-Б, ЄДРПОУ 06716277).

Повне рішення складено "04" березня 2025 р.

СуддяО.О. Ємельянова