Постанова

від 27.02.2025 по справі 910/11564/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/11564/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 (ухвалену за результатами перегляду рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2024),

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 (ухвалену за результатами перегляду додаткового рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2024)

та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024

у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Руденко М.А., Барсук М.А.

у справі № 910/11564/23

за позовом 1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2

до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

за участю представників:

від позивача-1: ОСОБА_3 , Васюк М.М.,

від позивача-2: ОСОБА_3 , Васюк М.М.,

від відповідача: Янушевич О.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до господарського суду з позовом до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про визнання недійсним рішення загальних зборів від ряду №9, що відбулись 19.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори членів АГК "Північ" від ряду №9, що відбулись 19.02.2022, проведені із низкою процедурних порушень, що мали місце як під час скликання, так і під час їх проведення. Зокрема, як зазнають позивачі, їх не було повідомлено про дату, час і місце проведення зборів та порядок денний, а також рішення були ухвалені за відсутності необхідної кількості голосів членів (кворуму), чим порушено права позивачів брати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, мати право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Короткий зміст судових рішень місцевого та апеляційного господарських судів

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/11564/23 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що визнання недійсним рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду №9, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 9 від 19.02.2022, не є ефективним способом захисту позивачів у даній справі, оскільки визнання його недійсним не відновить порушених прав позивачів.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11564/23 відмовлено повністю; у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11564/23 відмовлено повністю; заяву Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11564/23 задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" 21 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" 21 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; у іншій частині заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" - відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/11564/23 про відмову у задоволенні позову скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 9, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №9 від 19.02.2022.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду про неефективність позовних вимог та враховуючи відсутність доказів належного повідомлення позивачів про проведення зборів, а також відсутність кворуму під час прийняття рішення зборів оформленого протоколом № 9, дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №9, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 9 від 19.02.2022.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 додаткове рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/11564/23 скасовано, прийнято нове додаткове рішення по справі №910/11564/23. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №910/11564/23 задоволено частково. Стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_1 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №910/11564/23 відмовлено. Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі №910/11564/23 задоволено частково. Стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_2 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі №910/11564/23 відмовлено. У задоволенні заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про ухвалення додаткового рішення по справі №910/11564/23 відмовлено повністю.

Суд апеляційної інстанції враховуючи скасування рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у цій справі та прийняття нового - про задоволення позову, дійшов висновку що і додаткове рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/11564/23 також підлягає скасуванню.

Оцінивши витрати позивачів з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачами у відповідності до вимог статті 74 ГПК України викладених ними обставин стосовно надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн. (разом, тобто по 20 000 грн. кожним) не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України). На переконання колегії суддів, розумним та співмірним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є 30 000,00 грн. (по 15 000 грн. на кожного з позивачів).

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/11564/23 задоволено частково. Стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_1 12 000 грн. витрат правничої допомоги, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. У задоволенні решти заяви відмовлено. Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі №910/11564/23 задоволено частково. Стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_2 12 000 грн. витрат правничої допомоги, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. У задоволенні решти заяви відмовлено.

Апеляційний господарський суд виходив із того, що розумним та співмірним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі в суді апеляційної інстанції є 24 000,00 грн. (по 12 000 грн. на кожного з позивачів).

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024, ухвалену за результатами перегляду рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2024, на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024, ухвалену за результатами перегляду додаткового рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2024 та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі №910/11564/23. Скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі № 910/11564/23; залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі № 910/11564/23 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі № 910/11564/23.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1 та 2 частини другої статті 287 ГПК України.

За твердженням скаржника, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано ст. 12 Закону України "Про кооперацію" у частині визначення обсягу основних корпоративних прав позивачів, які підлягали судовому захисту, у співставленні зі спірними правовідносинами. При цьому апеляційним судом не враховано висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 27.06.2018 у справі №910/11255/16, від 14.05.2019 у справі № 916/465/18, від 19.02.2020 у справі №910/16448/18, стосовно можливості задоволення судом позову лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) та факту його порушення.

Крім цього, скаржник зазначає, що апеляційним судом не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, від 28.03.2023 у справі № 916/213/22, від 30.05.2023 у справі № 916/212/22, від 27.03.2023 у справі № 906/908/21, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, стосовно необхідності встановлення не абстрактного, а конкретного порушеного права чи інтересу члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

Також на думку скаржника, судом апеляційної інстанції не враховано висновок постанови Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 362/666/19, де зазначено, що визначальним для задоволення позову про визнання рішення недійсним є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача. Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Скаржник зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував ст. 15 Закону України "Про кооперацію", внаслідок чого апеляційним судом встановлено порушення відповідачем АГК «Північ» окремих положень статті 15 Закону України "Про кооперацію", які не врегульовують спірні відносини, та безпідставно застосовано аналогію закону, який регулює відмінні від спірних відносини.

За доводами скарги, при застосуванні частини п`ятої статті 15 Закону України «Про кооперацію» не враховано висновок Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №910/1255/22 про те, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень недійсними (Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 28.03.2023 у справі № 916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі № 916/211/22); та ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України у частині не врахування при їх застосуванні, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту є самостійною достатньою підставою для відмови в позові (не враховано правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Також скаржник посилається на неправильне застосування норм статті 15 Закону України "Про кооперацію", оскільки апеляційним судом безпідставно застосовано аналогію закону, який врегульовує правовідносини, пов`язані з організацією та проведенням загальних зборів, до відмінних правовідносин, які пов`язанні з делегуванням уповноваженого для участі у загальних зборах. Однакові висновки щодо застосування вказаної статті викладені у постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 910/11661/23 в подібних правовідносинах, а тому є підстави відступлення від зроблених висновків; та статей 15, 16 Цивільного кодексу України, без врахування сталої судової практики, про те, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту є самостійною достатньою підставою для відмови в позові. Однакові з цією справою позиції застосування вказаних норм викладені у постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 910/11661/23 в подібних правовідносинах, а тому є підстави відступлення від зроблених висновків.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що право ОСОБА_1 порушене в тому числі як голови правління, оскільки уповноважений член від ряду №9, який обирався оскаржуваним протоколом, голосував за обрання нового голови правління, яким у подальшому був звільнений з посади голови правління ОСОБА_1 .

Позивач-1 вказує, що оскаржуваним протоколом порушуються права позивачів, оскільки скасування останнього у подальшому стане підставою для скасування рішення загальних зборів уповноважених.

Також позивач-1 повідомляє, що ним повторно було оскаржено до суду наказ Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5, і ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2025 відкрито провадження у справі №910/798/25, у зв`язку з чим позивачами буде ініційовано питання про зупинення провадження у справі.

Позивач-1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому останній зазначає, що на даний час оскаржується наказ Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5, який на думку позивача-1 був єдиною підставою для висновку про те, що позивачі обрали неналежний спосіб захисту. З огляду на це позивач-1 вважає, що розгляд даної справи неможливий до вирішення справи №910/798/25, оскільки в останній буде встановлено факт законності/незаконності наказу Міністерства юстиції України.

Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання позивача-1 про зупинення провадження у справі з мотивів, викладених у цій постанові.

Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

28.05.2021 помер діючий Голова правління Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", у зв`язку з чим 20.08.2021 проведені загальні збори членів кооперативу від рядів для обрання Уповноважених членів рядів.

Відповідно до протоколів зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від 20.08.2021, обрано наступних Уповноважених членів від рядів: від ряду №4 - ОСОБА_4 ; від ряду №5 - ОСОБА_5 ; від ряду №6 - ОСОБА_6 ; від ряду №7 - ОСОБА_7 ; від ряду №8 - ОСОБА_8 ; від ряду №9 - ОСОБА_2 ; від ряду №10 - ОСОБА_9 ; від ряду №11 - ОСОБА_10 ; від ряду №12 - ОСОБА_11 ; від ряду №13 - ОСОБА_12 ; від ряду №14 - ОСОБА_13 ; від ряду №15 - ОСОБА_14 ; від ряду №17 - ОСОБА_15 ; від ряду №18 - ОСОБА_16 ; від ряду №19 - ОСОБА_17 ; від ряду №20 - ОСОБА_18 ; від ряду №21 - ОСОБА_19 ; від ряду №22 - ОСОБА_20 ; від ряду №23 - ОСОБА_21 ; від ряду №27 - ОСОБА_22 ; від ряду №28 - ОСОБА_23 .

22.09.2021 відбулись позачергові загальні збори (уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" з таким порядком денним: 1. Про обрання головуючого та секретера позачергових загальних зборів АГК "Північ". 2. Про обрання голови правління АГК "Північ". 3. Про затвердження нової редакції статуту АГК "Північ". 4. Про державну реєстрацію внесених змін до відомостей про АГК "Північ" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 5. Про відсторонення від займаної посади заступника голови правління АГК "Північ" ОСОБА_24 . 6. Про позбавлення повноважень члена правління АГК "Північ" ОСОБА_25 . 7. Про позбавлення повноважень усього поточного складу ревізійної комісії АГК "Північ". 8. Про обрання персонального складу ревізійної комісії АГК "Північ".

Проведення зборів супроводжувалось складанням відповідного протоколу, відповідно до якого на зборах були присутні уповноважені члени кооперативу від рядів та членів правління кооперативу - 21 особа. На зборах прийняті рішення про обрання ОСОБА_1 головою кооперативу, затверджено нову редакцію статуту кооперативу, а також прийняті інші рішення щодо змін, відомості про які підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У подальшому проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу державним реєстратором Дібровою Ольгою Семенівною на підставі протоколу зборів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від 22.09.2021 та внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 1) від 24.09.2021 за №1000661070014000334, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; 2) від 28.09.2021 за №1000661070015000334, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Внаслідок проведення цих реєстраційних дій змінено керівника (з ОСОБА_26 на ОСОБА_1 ), відомості про членів та кінцевих бенефіціарних власників, редакцію статуту та інформацію для здійснення зв`язку з кооперативом.

01.12.2021 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_27 від 26.11.2021 на реєстраційні дії приватного нотаріуса Діброви О.С. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2021 № 1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 № 1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу".

Скарга Міністерством юстиції України прийнята до розгляду, за результатами якого останнім видано наказ від 14.02.2022 № 493/5 "Про задоволення скарги". Цим наказом задоволено повністю скаргу ОСОБА_24 від 26.11.2021. Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 24.09.2021 № 1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 № 1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С. щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ".

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5273/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 та постановою Верховного Суду від 28.02.2024, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 14.01.2022, визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2022 № 493/5 та поновлення реєстраційних дій.

Після скасування вищевказаних реєстраційних дій, 22.02.2022 проведено позачергові збори уповноважених Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на яких вирішені наступні питання: 1. Про обрання головуючого та секретаря зборів уповноважених; 2. Про обрання складу правління; 3. Про припинення повноважень голови правління та обрання нового голови правління; 4. Про затвердження та підписання статуту в новій редакції Головою кооперативу.

На зборах були присутні уповноважені члени Кооперативу від рядів.

22.02.2022 складений протокол позачергових зборів уповноважених № 1 Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", в якому відповідні особи, в якості уповноважених членів кооперативу від рядів, своїм підписом його затвердили.

На підставі рішення уповноважених членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від рядів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою О.В. проведено реєстраційну дію від 23.02.2022 № 1000661070021000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ".

Законність вказаної реєстраційної дії перевірялась в межах розгляду скарги ОСОБА_28 від 07.09.2022, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.10.2022 за № СК-2684-22, за наслідками розгляду якої, на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 07.11.2022, наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2023 № 241/7 відмовлено у задоволенні скарги, а реєстраційну дію, проведену приватним нотаріусом Маковеєвою О.В., визнано такою, що відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.

Не погоджуючись з рішенням загальних зборів АГК "Північ", яке оформлено протоколом №1 від 22.02.2022, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до господарського суду міста Києва з позовними заявами про визнання його недійсним (справи №910/1537/23 та №910/2899/23).

На виконання вимог ухвал господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі №910/1537/23 та від 31.03.2023 у справі №910/2899/23, АГК "Північ" надало належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів членів Кооперативу від рядів, зокрема, і оскаржуваний в даній справі протокол загальних зборів членів кооперативу від ряду № 9 від 19.02.2022.

Апеляційним господарським судом встановлено, що за протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 9 від 19.02.2022, Уповноваженим членом від ряду № 9 обирався ОСОБА_29 .

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі зазначали, що загальні збори членів АГК "Північ" від ряду №9, що відбулись 19.02.2022, проведені із низкою процедурних порушень, що мали місце як під час скликання, так і під час їх проведення. Зокрема, як зазнають позивачі, їх не було повідомлено про дату, час і місце проведення зборів та порядок денний, а також рішення були ухвалені за відсутності необхідної кількості голосів членів (кворуму), чим порушено права позивачів брати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, мати право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та господарського суду апеляційної інстанції

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18 та в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 27.01.2025 у справі №910/14503/23.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

За змістом частин восьмої-одинадцятої статті 15 Закону України "Про кооперацію" у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/756/19, від 05.07.2022 у справі № 911/2269/20.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/211/22, на яку посилається скаржник, зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу (позивача).

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

Такий підхід до вирішення подібних корпоративних спорів є усталеним і його послідовно дотримуються господарські суди під час вирішення спорів щодо оскарження рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб. Визначальним для задоволення такого позову є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 27.01.2025 у справі №910/14503/23.

Як вбачається з наведених вище норм права, Закон України "Про кооперацію" передбачає можливість передбачити у статуті скликання зборів уповноважених кооперативу.

Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі № 910/4201/20 сформував правовий висновок, що положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в статті 15 Закону України "Про кооперацію", яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.

Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що:

1) у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені;

2) різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених.

Спір у цій справі стосується порядку делегування уповноваженого від ряду №9 для участі у зборах уповноважених відповідача.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Статутом АГК "Північ" (редакція від 01.11.2021) визначено, що відповідач є організацією громадян, які добровільно об`єднались для задоволення своїх потреб в гаражних боксах для зберігання та обслуговування транспортних засобів (пункт 1.4 Статуту).

Пунктом 5.1 Статуту відповідача визначено, що члени кооперативу мають право приймати участь в його управлінні, у тому числі обирати та бути обраними в органи управління.

Розділом 8 Статуту відповідача урегульовано, що вищим органом управління є загальні збори, які можуть проводитись як шляхом прямої участі усіх членів кооперативу так і участі уповноважених від гаражних рядів представників.

Відповідно до пункту 8.3 Статуту уповноважені члени кооперативу від рядів обираються членами кооперативу відповідного ряду. Члени кооперативу від ряду мають право обирати тільки одного уповноваженого від свого ряду. Члени кооперативу від ряду мають право делегувати обраного уповноваженого члена від свого ряду до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління з наданням йому права вирішувати питання, що відносяться до компетенції Загальних зборів кооперативу. Рішення загальних зборів членів кооперативу від ряду є правомочним якщо за нього проголосували не менш ніж 51 відсоток членів відповідного ряду. Член кооперативу відповідного ряду, якого на загальних зборах членів кооперативу відповідного ряду було висунуто кандидатом в уповноважені членів кооперативу від ряду, не може брати участь у голосуванні щодо своєї кандидатури. Уповноважений членів кооперативу від ряду, якого загальні збори членів кооперативу відповідного ряду делегують до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління з наданням йому права вирішувати питання, що відносяться до компетенції Загальних зборів кооперативу, не може брати участі в голосуванні щодо означеного питання. Рішення загальних зборів членів кооперативу від ряду обов`язково оформлюються: протоколом, що має містити порядок денний, розглянуті питання, прийняті рішення, результати голосування, список присутніх членів ряду з підписами, затвердження підписами головуючого та секретаря зборів; дорученням від членів кооперативу відповідного ряду про делегування повноважень уповноваженому членів кооперативу від ряду з наданням права вирішувати питання, що відносяться до компетенції Загальних зборів кооперативу, до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління, що є невід`ємною частиною протоколу загальних зборів членів кооперативу від ряду, з затвердженням підписами головуючого та секретаря зборів. Протокол загальних зборів членів кооперативу від ряду разом з означеним дорученням має бути прошитим, пронумерованим з визначенням кількості аркушів, містити відбиток печатки кооперативу (печатки-токена), підписаним головуючим та секретарем зборів, головою правління кооперативу.

Згідно з пунктом 8.4 Статуту уповноважені членів кооперативу від рядів для підтвердження своїх повноважень в органах управління кооперативу обов`язково повинні пред`явити протоколи рішень ряду про їх обрання та делегування повноважень щодо вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів кооперативу та містяться у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про АГК "Північ", а також пред`явити спеціальні посвідчення, що обов`язково повинні містити: напис "Уповноважений членів АГК "Північ" з зазначенням номеру ряду, прізвища, імені та по-батькові, фото 3,5 Х 4,5 см, відбиток печатки АГК "Північ", особистий підпис голови правління АГК "Північ".

Таким чином, обрання свого представника членами кооперативу від певного ряду гаражних боксів для участі у загальних зборах є визначеною статутом формою реалізації корпоративного права.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18 зазначив, що корпоративні права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення у даній справі про відмову у задоволенні позову виходив з того, що визнання недійсним рішення про делегування уповноваженого ОСОБА_29 від ряду № 9 не може призвести до поновлення будь-яких прав позивачів, оскільки наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 реєстраційні дії щодо АГК "Північ" скасовані. Тому визнання недійсним рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду №9, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 9 від 19.02.2022, не є ефективним способом захисту позивачів у даній справі.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, не погодився із вказаними висновками місцевого господарського суду, зазначив, що суд першої інстанції належним чином не дослідив, та, відповідно, не обґрунтував яким чином скасування наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2022 № 493/5 реєстраційних дій щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" унеможливлює захист порушених прав позивачів, у тому числі позивача-2, як членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", на участь в господарській діяльності кооперативу, на управління кооперативом, право обирати і бути обраним в органи управління тощо.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 є членом кооперативу, а оскаржуване рішення зачіпає його права щодо здійснення діяльності з управління кооперативом, права обирати і бути обраним в органи управління, право приймати участь в господарській діяльності кооперативу. Обрання уповноваженого члену Кооперативу від ряду впливає безпосередньо на подальшу участь в управлінні Кооперативом; зачіпає корпоративні права членів Кооперативу в цілому та членів Кооперативу від конкретного ряду. Стосовно позивача-2, то згідно протоколу членів АГК "Північ" від 20.08.2021 ОСОБА_2 обрано уповноваженим членом Кооперативу від ряду № 9. Тобто, оскаржуване рішення, яким обрано нового уповноваженого члена АГК "Північ" від ряду №9, впливає на права та обов`язки ОСОБА_2 , який виступав уповноваженим членом АГК "Північ" від ряду №9 відповідно до протоколу АГК "Північ" від 20.08.2021.

Апеляційний господарський суд, враховуючи відсутність доказів належного повідомлення позивачів про проведення зборів, а також відсутність кворуму під час прийняття рішення зборів оформленого Протоколом № 9, дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №9, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 9 від 19.02.2022.

Відповідач, звертаючись з касаційною скаргою у даній справі, стверджує, зокрема, про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування ст. ст. 15, 16 Закону України «Про кооперацію», викладених у постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 910/11661/23.

Верховний Суд звертає увагу, що на момент розгляду касаційної скарги у даній справі Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у справі №910/14503/23 (правовідносини у якій є аналогічними до правовідносин, що виникли у справі, яка розглядається) прийнято постанову від 27.01.2025, в якій відступлено від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24.09.2024 у справі №910/11661/23, з посиланням на те, що встановлення судом обставин обрання позивачем неналежного та/або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, що виключає необхідність дослідження судом обставин, зокрема, правомірності / законності скликання та проведення загальних зборів.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки справи №910/14503/23 та №910/11564/23 (яка розглядається), є подібними, Суд враховує актуальні висновки, зроблені в постанові Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 27.01.2025 у справі №910/14503/23.

Корпоративна палата зазначила, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи ГПК України та з`ясувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ГПК України).

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на положення процесуального закону (зокрема статті 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК України) суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 27).

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 28).

Не підлягає сумніву те, що оцінка обраного позивачем способу захисту порушених прав за критерієм ефективності здійснюється у кожній окремій судовій справі з урахуванням конкретного предмета, підстави позову і мети звернення до суду, а також встановлених судами обставин.

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Як вбачається із встановлених у даній справі обставин, після скасування наказом Міністерства юстиції України № 493/5 від 14.02.2022 реєстраційних дій щодо призначення Головою Правління АГК "Північ" ОСОБА_1 , уповноважені члени Кооперативу від рядів провели 22.02.2022 позачергові збори уповноважених членів АГК "Північ", на яких обрали Голову Правління, склад Правління, та затвердили Статут в новій редакції, що було оформлено відповідним Протоколом.

Верховний Суд вважає, що з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та мету подання позову у цій справі, що також прослідковується і з відзиву на касаційну скаргу, перш за все позивачі не погоджуються з ухваленими на позачергових загальних зборах уповноважених АГК "Північ" рішеннями, які оформлені протоколом № 1 від 22.02.2022, окрім іншого, в частині припинення повноважень ОСОБА_1 як Голови правління та обрання нового складу правління АГК "Північ", у зв`язку з чим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до господарського суду міста Києва з позовними заявами про визнання його недійсним (справи № 910/1537/23 та № 910/2899/23).

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що визнання недійсним рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду №9, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 9 від 19.02.2022, (про делегування уповноваженого ОСОБА_29 від ряду № 9) не може призвести до поновлення будь-яких прав позивачів, та є неефективним способом захисту позивачів є правомірними та такими, що відповідають приписам чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що до аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 27.01.2025 у справі №910/14503/23 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_18 до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду № 20, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 20 від 17.02.2022.

Апеляційний господарський суд у даній справі, не погодившись з вказаними висновками місцевого господарського суду щодо неефективності способу захисту позивачів у даній справі, помилково не врахував мету поданого позову, та не обґрунтував, яким чином скасування рішення про обрання уповноваженого поновить права позивачів у даній справі.

Посилання позивача-1 на те, що висновки Верховного Суду в постанові від 27.01.2025 у справі №910/14503/23 не підлягають застосуванню з огляду на різні обставини, а саме наявність повторного оскарження до суду наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5, і відкриття 03.02.2025 провадження у справі №910/798/25, відхиляються Судом, оскільки звернення позивача до суду з позовом про оскарження вказаного наказу не змінює обставин даної справи.

Вказані обставини і не є підставою для зупинення провадження у справі, оскільки Верховним Судом в межах ст. 300 ГПК України перевіряються правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. На момент прийняття рішення та постанови у даній справі, як і на момент розгляду даної справи Верховним Судом, наказ Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 не скасований в судовому порядку. Тому обставина повторного оскарження вказаного наказу не змінює обставин, з яких виходив суд першої інстанції при ухваленні рішення.

При цьому Суд звертає увагу, що висновки щодо неефективності позовних вимог у даній справі ґрунтуються не тільки на існуванні наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5, а зокрема на мотивах звернення з даним позовом та його обґрунтуванні.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суд першої інстанцій правильно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову з підстав обрання позивачами неефективного способу захисту порушених прав та / або інтересів.

За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у цій справі наведеним вимогам не відповідає, що підтверджує аргументи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що призвело до скасування законного рішення місцевого господарського суду у цій справі.

Таким чином, постанова господарського суду апеляційної інстанції, якою скасовано законне рішення місцевого господарського суду, підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції - залишенню в силі.

Відносно касаційного оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 Верховний Суд зазначає наступне.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 у справі № 910/17345/20, від 15.02.2023 у cправі № 911/956/17 (361/6664/20) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21).

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 та залишення в силі рішення суду першої інстанції, то додаткова постанова апеляційного суду у цій справі також підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу, що скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд виходив з того, що ним скасовано рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2024 та прийнято нове - про задоволення позову, відповідно і додаткове рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/11564/23 також підлягає скасуванню. З огляду на задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати правничої допомоги, понесені відповідачем в суді першої інстанції, покладаються на нього.

Проте враховуючи, що Верховний Суд за результатами перегляду справи дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, та залишає його в силі, то у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для скасування і додаткового рішення цього суду від 23.05.2024.

За результатами касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З урахуванням вище викладеного у цій постанові, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані постанови та додаткова постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення та додаткове рішення господарського суду першої інстанції підлягають залишенню в силі.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вбачає підстави для здійснення розподілу судових витрат скаржника у вигляді сплаченого ним судового збору за подання касаційної скарги шляхом покладання обов`язку відшкодування цих витрат на позивачів.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024, ухвалену за результатами перегляду рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2024, та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі № 910/11564/23 скасувати.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024, ухвалену за результатами перегляду додаткового рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2024, у справі № 910/11564/23 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2024 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/11564/23 залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 93, ідентифікаційний код 25661903) 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 93, ідентифікаційний код 25661903) 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець