Ухвала

від 05.03.2025 по справі 186/441/25

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/441/25

У Х В А Л А

іменем України

"05" березня 2025 р. м. Шахтарське.

Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області - Янжула С.А.,

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шахтарська міська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, орган реєстрації виконавчого комітету Шахтарської міської ради, про визнання правочину дійсним, реальним та виконаним,

ВСТАНОВИЛА:

04 березня 2025 року в провадження Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шахтарська міська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, орган реєстрації виконавчого комітету Шахтарської міської ради, про визнання правочину дійсним, реальним та виконаним.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Заявник звертаючись з даною заявою в порядку окремого провадження, просить суд визнати дійсним правочин, реальним та виконаним - договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07 лютого 2001 року за №2/7-НДП, квартири, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений на Павлоградській товарній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку. Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом частини 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорених прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; 12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Відповідно ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, цивільне правове законодавство містить чіткий перелік справ, які розглядаються в порядку окремого провадження.

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Заявник просить суд визнати дійсним, реальним та виконаним правочин, а саме: договір купівлі-продажу нерухомого майна, подає заяву в окремому провадженні, вказавши свій статус, як заявника, інших осіб - в якості заінтересованих осіб, сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому за подання заяв в порядку окремого провадження, однак вказана категорія справ не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи зміст заявлених вимог, суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, мету звернення до суду заявника з цією заявою та наслідки вирішення спору, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Отже, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження так і в процесі розгляду справи. У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №755/2276/17.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Враховуючи вище викладене, приходжу до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про визнання дійсним, реальним та виконаним правочину не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки зі змісту заяви вбачається спір про право, а саме: право власності на нерухоме майно.

Водночас суд роз`яснює ОСОБА_1 , що він не позбавлений права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із належним дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства в порядку позовного провадження.

Крім того, слід зазначити, що 24 лютого 2025 року заявник ОСОБА_1 вже звертався з аналогічною заявою до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року йому було відмовлено у відкритті провадження в справі та роз`яснено, що заявлені заявником вимоги можуть бути розглянуті в порядку позовного провадження, однак заявник повторно звернувся до суду з аналогічною заявою в порядку окремого провадження.

Однією з основних засад цивільного судочинства, у відповідність до ст.2 ЦПК України, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Так, саме пунктом третім згаданої статті зазначено, що зловживанням процесуальними правами є також подання завідомо безпідставного позову, тобто суд, фактично, може, з певних підстав або об`єктивно без них, розцінити ту чи іншу дію як зловживання процесуальними правами та застосувати, передбачену Кодексом, відповідальність.

Як зазначено в ч.4 ст.44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

В зв`язку з чим, суд вважає за необхідне попередити заявника - ОСОБА_1 про настання наслідків у разі зловживання ним процесуальним правом - подання повторно аналогічної заяви в порядку окремого провадження після того, як йому було відмовлено у відкритті провадження за його первісною заявою, оскільки зі змісту заяви вбачається спір про право та роз`яснено право подати позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам чинного законодавства.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 258-261, 294, 315 ЦПК України, - суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Шахтарська міська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, орган реєстрації виконавчого комітету Шахтарської міської ради, про визнання правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна, дійсним, реальним та виконаним - відмовити, оскільки зі змісту заяви вбачається спір про право.

Роз`яснити заявнику - ОСОБА_1 , що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку позовного провадження.

Попередити заявника - ОСОБА_1 про наслідки за зловживання ним процесуальними правами.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: С.А.Янжула.