Рішення

від 05.03.2025 по справі 345/598/25

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/598/25

Провадження № 2/345/542/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2025 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Мигович О.М.

секретаря Бабійчук Л.В.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Кобзан Роман Миронович до Верхнянської сільської ради ОТГ про визнання права власності на спадкове майно за законом, суд

В С Т А Н О В И В :

позивачі звернулися до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивують тим, що їхні батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали в своєму будинковолодінні АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_3 , провівши його похорони ОСОБА_4 залишилась сама та продовжувала проживати у вищевказаному будинковолодінні. Так як мати була похилого віку, то позивачки доглядали її і з часом ОСОБА_2 почала проживати з матір`ю разом. 10.11.2022р. помирає ОСОБА_4 , провівши її похорони сестра ОСОБА_2 продовжувала проживати і проживає в даному будинковолодінні.

Так як у батьків після їх смерті залишилось майно, зокрема будинковолодіння та земельні ділянки, то позивачі по справі вирішили прийняти і 09.08.2024р. ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса із заявою про надання згоди на покликання до спадкування та прийняття спадщини померлої ОСОБА_4 свою сестру ОСОБА_1 позивачку по справі, яка в свою чергу також подала заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті спадкодавця ОСОБА_4 на частину її майна. Так як правовстановлюючі документи на земельні ділянки були у позивачів на руках, то відповідно вони подали їх до нотаріуса для оформлення та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки.

Щодо житлового будинку, то оскільки у них не було правовстановлюючих документів на будинковолодіння АДРЕСА_1 , то відповідно по їх заявах про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане будинковолодіння, нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, із-за відсутності правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на вищевказане будинковолодіння.

В зв`язку з цим вони змушені звернутися із позовом до суду про визнання права власності на спадкове майна за законом, оскільки іншого способу захистити своїх прав на спадщину не має. Просили визнати за ними право власності на спадкове майно за законом, по частині будинковолодіння по АДРЕСА_2 .

Представник позивачок подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Представник відповідача подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, позов визнає в повному обсязі та не заперечує проти його задоволення.

Відповідно до ч. 3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 від 21.01.2020 (а.с.13). ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мама позивачів, ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.11.2022 (а.с.19).

Відповідно до довідки Верхнянської сільської ради від 30.12.2024р. №331 встановлено, що згідно записів погосподарської книги №1 за періоди 1980-2000р. головою господарства по АДРЕСА_1 був ОСОБА_3 (а.с.28).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.10.2024р. право власності щодо будинковолодіння по АДРЕСА_1 , відсутнє (а.с.24).

Згідно довідки Верхнянської сільської ради №106 від 09.05.2024р. встановлено, що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживала і була зареєстрована до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_2 . Зі спадкодавцем в одному господарстві проживали і були зареєстровані, ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дочка. Заповіт від імені ОСОБА_4 не посвідчувався у виконкомі Верхнянської сільської ради (а.с.20).

09.08.2024р. ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса із заявою про надання згоди на покликання до спадкування та прийняття спадщини померлої ОСОБА_4 свою сестру ОСОБА_1 позивачку по справі (а.с.15).

09.08.2024року позивачка ОСОБА_1 ,а 22.10.2024позивачка ОСОБА_2 подали до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Лесюка П.В. заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері, що підтверджується заявами № 349 від 09.09.2024 та № 460 від 22.10.2024 (а.с.16,21).

Відповідно до постанови №620/02-31 від 22.10.2024 приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Лесюка П.В. позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на будинковолодіння й рекомендовано з цього приводу звернутись до суду (а.с.14).

На підставі довідки Верхнянської сільськоїради №236 від20.09.2024р.встановлено,що житловий будинок АДРЕСА_1 належав померлому ОСОБА_3 , збудований до 1991 року (а.с.26).

На дане будинковолодіння був виготовлений технічний паспорт згідно якого вищевказаний житловий будинок та надвірні споруди побудовані у 1967 році (а.с.29-31).

Грошова оцінка вищевказаного будинковолодіння, згідно інвентаризаційної оцінки майна від 20.09.2024р. становить 225 тис.513 грн (а.с.29).

Згідно свідоцтвапро народження ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 ,батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.17).Після укладення шлюбу прізвище позивачки « ОСОБА_6 » було змінене на « ОСОБА_7 » (а.с.8). Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 розірвала шлюб із ОСОБА_9 (а.с.7). Після укладення шлюбу 07.03.2019 із ОСОБА_10 прізвище « ОСОБА_7 » було змінене на « ОСОБА_11 » (а.с.18).

Згідно свідоцтвапро народження ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.22).

Таким чином між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.16ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, який міститься у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, за правилами статті 392ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Із змісту положень Цивільного Кодексу Української РСР та "Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР", затвердженої наказом Міністерства комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність 13 грудня 1992 року, випливає, що право власності особи на збудований будинок до 13 грудня 1992 року могло підтверджуватись записом у по господарській книзі чи свідоцтвом про право власності, виданим на підставі рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів про оформлення права власності на будинок.

Таким чином станом на 1992 рік власником даного будинковолодіння був ОСОБА_3 , який на час своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав із своєю дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами.

Статтею 1217ЦКУкраїни визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1216ЦКУкраїни спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особі, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1220ЦКУкраїни спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно із ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ч. 3 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що за позивачами слід визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 в рівних частинах - по 1/2 частці кожній.

На підставі ст. ст. 1216 - 1218, 1220, 1223, 1233 - 1235, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.263,264,265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на спадкове майно за законом, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 по частині будинковолодіння по АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий: