Рішення

від 24.02.2025 по справі 334/8950/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 24.02.2025

Справа № 334/8950/24

Провадження № 2/334/408/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі судового засідання Міщенко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Публічного акціонерноготовариства «Запорізькийметалургійний комбінат«Запоріжсталь»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Метінвест-промсервіс»,Приватного акціонерноготовариства «Електрометалургійнийзавод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна» про відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2024 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Вельможко А.І. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ПАТ «Запорізькийметалургійний комбінат«Запоріжсталь»,ТОВ «Метінвест-промсервіс»,ПрАТ «Електрометалургійнийзавод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна» про відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування позову посилалися на те, що ОСОБА_1 тривалий час працював в умовах впливу шкідливих факторів, а саме: 19 років 11 місяців на ПАТ «Запоріжсталь», 6 років 1 місяць на ТОВ «Метінвест-промсервіс», 2 роки 3 місяці у ПрАТ «Дніпроспецсталь», що призвело до значного ушкодження здоров`я та виникнення професійного захворювання.

Згідно медичним висновком лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 31.10.2023 року №1228, Позивачу встановлені наступні захворювання професійного характеру: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна C6, C7 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періоартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періоартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пилотоксичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А ЛН першого-другого ступеня.

Під час виконання робіт у ТОВ «Метінвест-промсервіс», ПАТ «Запоріжсталь» та ПрАТ «Дніпроспецсталь» Позивач підпадав під вплив наступних факторів виробничого середовища і трудового процесу: пилу (фіброгенної дії) 15.5 мг/м3 при ГДК= 2.0 мг/м 89,8-93%, пилу (кремніювмісний) 4.7-17.3 мг/м3 при ГДК=4.0 мг/м3, 89.4-99.2% (ТОВ «Метінвест-промсервіс»), пилу (зі вмістом кремнію діоксиду кристалічного) 22.1 мг/м3 при ГДК= 4.0 мг/м 91.4% (ПАТ «Запоріжсталь»); хімічних речовин ангідрид хромовий у концентрації 0.015-0.025 мг/м3 при ГДК=0.01 мг/м3, 85.0-93.1 %, марганцю оксид у концентрації 0.06-0.4 мг/м3 при ГДК=0.05 мг/м3, 85.0-93.1%, водню фторид у концентрації 1.8 мг/м3 при ГДК=0.5 мг/м3, 93.1 %, марганець у зварювальних аерозолях у концентрації 0.397-0.6366 мг/м3 при ГДК=0.2 мг/м3, 77.7-80.4%, озон у концентрації 0.108-0.1522 мг/м3 при ГДК=0.1 мг/м3, 77.7-80.4%, заліза оксид у концентрації 14.3046-17.606 при ГДК=6.0 мг/м3, 77.7-80.4% часу; рівнів шуму 85-91 дбА при ГДР=80 дбА, 3 клас 1-2 ступеня, «шкідливі»; загальної вібрації 107 дб при ГДР=92 дб; мікроклімату: температура +12.3+38.3 при нормі +15+27, вологість 34-58% при нормі 70-75%; інфрачервоного випромінювання більше 501-716 Вт/м2 при ГДР=140 Вт/м2; важкості праці: зовнішнє фізичне динамічне навантаження при регіональному навантаженні (з переважною участю м`язів рук та плечового суглоба) - 70,4 Вт при нормі 45 Вт, динамічне навантаження при загальному навантаженні (за участю м`язів рук, тулуба, ніг) 96,7 Вт при нормі до 90 Вт, динамічне навантаження при регіональному навантаженні (за участю м`язів рук, тулуба, ніг) 70,4 Вт при нормі до 45 Вт, маса вантажу 35 кг при нормі 30 кг, статичне навантаження при утриманні вантажу двома руками 97570-172000 при нормі до 70000, робоча поза незручна 27.1-50.0% зміни, 3 клас І ступеня, нахили 131-489 при нормі 51-100, 3 клас 1-2 ступеня.

Згідно Акту розслідування від 24.11.2023 року причиною виникнення хронічного професійного захворювання є наявність шкідливих виробничих факторів на робочих місцях Позивача на ПрАТ Дніпроспецсталь, ПАТ Запоріжсталь, ТОВ Метінвест-промсервіс.

У зв`язку з отриманими професійними захворюваннями Позивачу було встановлено 3 групу інвалідності та 60% втрати працездатності.

В обґрунтування розміру грошового відшкодування моральної шкоди зазначили наступне.

Верховний Суд у Постанові від 31.07.2019 року у справі №592/7319/16-ц вказав, що визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок стійкої втрати професійної працездатності, суд має врахувати обставини, які мають суттєве значення, зокрема, період роботи на кожному підприємстві, тривалість фізичних та душевних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, наслідки, що наступили, а також дотримався вимог розумності і справедливості.

Наведене також узгоджується із правовим висновком, зробленим Верховним Судом у Постановах від 10.06.2020 року у справі №212/3859/16-ц та від 26.11.2021 року у справі №619/1255/18, у яких зазначено, що розмір відшкодування має визначатися із урахуванням ступеня фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалості й тяжкості, істотності вимушених змін у її житті, а також з урахуванням конкретних обставин справи й наслідків, що наступили, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості.

Позивач звільнився з роботи з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці за власним бажанням до встановлення професійного захворювання і більше із шкідливими умовами не працював, тобто свідомо не погіршував стан свого здоров`я. Внаслідок отриманих професійних захворювань Позивач знаходився на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, у зв`язку був відірваний від сталого способу життя, своєї родини, був змушений нести відповідні незручності пов`язані з проведенням лікування та лікарняним режимом.

Випискою №3136/743 підтверджується, що навіть лікування не здатне відновити здоров`я Позивача, так зберігається виражене блокування хребтових рухових сегментів на шийному і поперековому рівнях. Значна болючість при пальпації паравертебральних точок шиї і попереку. Гіпалгезія в зонах іннервації корінців С6-С8 та L5, S1, переважно зліва. Сухожильні рефлекси з рук рівномірно знижені; з ніг: колінні в`ялі D

За встановленою для Позивача індивідуальною програмою реабілітації інваліда він в подальшому матиме необхідність лікуватись в амбулаторному та стаціонарному порядку, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, при цьому повна реабілітація неможлива, а лікування може призвести лише до несуттєвого поліпшення стану його здоров`я та часткового відновлення соціально-побутового стану та трудової діяльності. Усі ці фактори порушують нормальні життєві зв`язки Позивача, йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, психологічні переживання порушують його душевну рівновагу, що виражається у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, страху.

Тому Позивач вважає обґрунтованим розмір відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому Відповідачами у сумі 100000 грн., яка має бути розподілена між відповідачами пропорційно: загальний стаж у шкідливих умовах 339 місяців; 21,5% - ТОВ «Метінвест-промсервіс» - 21500 грн; 70,5% - ПАТ «Запоріжсталь» (239 місяців) - 70500 грн. та 8% - ПрАТ «Дніпроспецсталь» (27 місяців) - 8000 грн.

Повідомили, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат складає 30000 грн., з яких: 12000 грн. за надання правничої допомоги у суді першої інстанції; можливі витрати на правничу допомогу, пов`язані з апеляційним та касаційним розглядом справи у сумі 18000 грн.

Прохали: 1) стягнути з ПрАТ «Електрометалургійнийзавод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 8000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, та судові витрати; 2) стягнути з ПАТ «Запорізькийметалургійний комбінат«Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 70500 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, та судові витрати; 3) стягнути з ТОВ «Метінвест-промсервіс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 21500 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, та судові витрати.

01.11.2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

14.11.2024 року до суду звернувся представник відповідача ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»: адвокат Ніколенко М.М. з відзивом на позов, в якому посилалися на те, що Наказом № 255 від 11.06.1997 року Позивача прийнято слюсарем-ремонтником 3 розряду до цеху ремонту металургійного обладнання №4 ПАТ «Запоріжсталь», а 31.05.2017 року звільнено на підставі п.5 ст.36 КЗпП України у зв`язку з переведенням до ТОВ «Метінвест-Промсервіс».

Під час працевлаштування на ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_1 був ознайомлений з важкими та шкідливими умовами праці та надав згоду на роботу у цих умовах. Зі свого боку ПАТ «Запоріжсталь» при прийомі Позивача на роботу повідомляло його про наявність у нього права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно діючого законодавства і колективного договору. Позивач працював на роботах, які відносяться до Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. Таким чином, Позивач був обізнаний про шкідливі фактори, які присутні на його робочому місці на підприємстві та добровільно без примусу погодився виконувати доручену йому роботу. Після того як Позивач відпрацював на вказаних роботах певний час та мав стаж, який дає право на отримання пенсії на пільгових умовах згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» і отримав пенсію, він мав можливість перейти на іншу роботу з іншими умовами праці для збереження свого здоров`я.

Під час роботи на ПАТ «Запоріжсталь» на посаді слюсаря-ремонтника Позивач щороку проходив періодичні медичні огляди, у зв`язку з чим, допускався до роботи за своєю професією. Факт допуску Позивача до роботи свідчить, що він був визнаний придатним для роботи за своєю професією. Жодної інформації стосовно виявлення початкових стадій будь-яких професійних захворювань, рекомендації відносно Позивача про необхідність проходження додаткових обстежень або лікування ПАТ «Запоріжсталь» від медичного закладу, який проводив періодичні та позачергові медичні огляди не отримувало. Перед самим звільненням з ПАТ «Запоріжсталь», 25.05.2017 року Позивач пройшов періодичний медичний огляд та був визнаний придатним за станом здоров`я для роботи за професією слюсар-ремонтник. Тобто, протягом роботи ОСОБА_1 на ПАТ «Запоріжсталь» та на момент його звільнення з підприємства, відсутні будь-які докази наявності у нього професійних захворювань.

За результатами розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) Форми П-4 від 24.11.2023 року, який було оформлено на підприємстві ТОВ «Метінвест-Промсервіс». Тобто, професійне захворювання Позивачем отримано на іншому підприємстві - ТОВ «Метінвест-Промсервіс».

Представники ПАТ «Запоріжсталь» не залучались до роботи комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання, про складання вказаного Акту стало відомо після отримання копії позовної заяви, тому представники ПАТ «Запоріжсталь» не мали об`єктивної можливості висловити свої заперечення щодо висновків комісії відносно факту виявлення професійного захворювання у ОСОБА_1 .

Вважають, що органами високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я було встановлено професійне захворювання Позивача та його зв`язок з умовами праці саме на підприємстві ТОВ «Метінвест-Промсервіс», яке є особою, що несе відповідальність з відшкодування моральної шкоди за її наявності. При цьому, на адресу ПАТ «Запоріжсталь» не було направлено повідомлення згідно вимог п.101 Порядку, що свідчить про те, що ПАТ «Запоріжсталь» не є підприємством умови праці на якому стали причиною виникнення у Позивача професійного захворювання, тому не є особою яка несе відповідальність на підставі ст.237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України за заподіяну Позивачу моральну шкоду.

Позивачем про наявність моральних страждань зазначено лише загальними фразами та не визначено, які саме дії/бездіяльність з боку ПАТ «Запоріжсталь» призвели до моральних страждань та не визначено причинний зв`язок між цими діями та спричиненою шкодою. Крім того, Позивачем не надано медичної довідки або виписки за період роботи на ПАТ «Запоріжсталь», які б підтверджували його перебування на лікуванні в медичних закладах; не надано медичного документу, з якого можливо встановити момент виникнення професійного захворювання, його динаміку та дійсний зв`язок з роботою на підприємстві; не надано доказів постійного знаходження Позивача на обліку в лікувально-профілактичних закладах та понесення витрат на лікування; відсутні висновки психолога щодо наявності моральних страждань.

Первинний огляд МСЕК, під час якого Позивачу встановлено 3 групу інвалідності, був проведений 25.12.2023 року, отже, зважаючи на нетривалий період страждань розмір заявленої моральної шкоди у сумі 70500 грн. є завищеним та таким, що не відповідає принципам розумності та справедливості. Звертають увагу, що спричинення моральної шкоди у спірних правовідносинах згідно з вимогами законодавства не є матеріально-правовою презумпцією, тому, Позивач має доводити не лише сам факт спричинення йому моральної шкоди, але і її розмір.

Також, з 23.05.2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Станом на 01 січня 2024 року розмір мінімальної заробітної плати становить 7100 грн., отже, якщо сума відшкодування моральної шкоди за рішенням суду перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати (28400 грн.), то необхідно стягнути моральну шкоду з утриманням податків та обов`язкових платежів.

Прохали відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

14.11.2024 року до суду звернувся представник відповідача ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»: адвокат Білик О.В. з відзивом на позов, в якому посилалися на те, що діюче законодавство допускає роботу у важких та шкідливих умовах праці, позивач уклав трудовий договір 06.02.1991 року, тоді як ст.29 КЗпП України вступила в дію 15.12.1993 року. Позивач був обізнаний про умови праці, про наявність важких та шкідливих виробничих факторів, оскільки щорічно проходив медичні огляди з метою визначення можливості за станом його здоров`я працювати у вказаних умовах праці. За результатами медичного огляду Позивач був придатний працювати у важких та шкідливих умовах праці. Поряд з цим Позивач самостійно погодився працювати у вказаних умовах, про що свідчать його особисті заяви. За виконані роботи у вищезазначених умовах праці позивач отримував додаткові пільги та компенсації: призначення пенсії на пільгових умовах, доплата за шкідливість. Будучі обізнаним про негативні наслідки впливу шкідливих факторів праці на власне здоров`я, позивач самостійно уклав трудовий договір та продовжував виконувати роботу в таких умовах довгий час, тим самим з власної ініціативи допускав погіршення свого здоров`я.

Звертають увагу, що Позивач звільнився з ПрАТ «Дніпроспецсталь» 31.05.1993 року, тоді як Акт розслідування професійного захворювання був складений 24.11.2023 року, тобто через 30 років. На момент звільнення у Позивача навіть не було встановлено професійного захворювання.

Вважають, що з боку ПрАТ «Дніпроспецсталь» відсутні як порушення прав Позивача, так і неправомірні рішення, дії чи бездіяльність відносно Позивача, а тому відсутні підстави для стягнення моральної шкоди в розмірі 8000 грн. внаслідок професійного захворювання.

Як свідчать обставини справи, 60% втрати працездатності та 3 група інвалідності позивачу встановлено первинно 25.12.2023 року, а з позовом про відшкодування моральної шкоди він звернувся 31.10.2024 року, що свідчить про те, що за 1 рік позивач не мав можливості відчути такі страждання, щоб він їх оцінив в 100000 грн. Позивач не надав ніяких доказів на підтвердження своїх позовних вимог, вказуючи суму позову 100000 грн. позивач обґрунтовує її лише тим, що у нього професійне захворювання та йому встановлено 60% втрати працездатності та 3 група інвалідності - такий підхід у визначенні суми моральної шкоди є порушенням вимог розумності і справедливості.

Повідомили, що у зв`язку з новою редакцією ст.164.2.14 ПКУ при відшкодуванні Позивачу моральної шкоди в мірі, визначеному рішенням суду, із суми, яка буде перевищувати чотирикратний розмір мінімальної обітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року буде утримано податок ПДФО у розмірі 18 % та військовий збір у розмір 1,5%.

Вважають, що вартість адвокатських послуг в розмірі 12000 грн. за надання правничої допомоги у суді першої інстанції; та можливі витрати на правничу допомогу, пов`язані із апеляційним та касаційним розглядом у сумі 18000 грн., не є співмірною та підлягає зменшенню.

Прохали зменшити суму відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, що підлягає стягненню з ПрАТ «Дніпроспецсталь» на користь ОСОБА_1 до суми 4000 грн. та відмовити у задоволенні вимоги щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу.

15.11.2024 року до суду звернувся представник відповідача ТОВ «Метінвест-промсервіс»: адвокат Бузівська Н.М. з відзивом на позов, в якому посилалися на те, що згідно наказу № 1171 від 01.06.2017 року Позивача було прийнято на ТОВ «Метінвест-Промсервіс» слюсарем-ремонтником 6 розряду по переводу з ПАТ «Запоріжсталь», а 04.07.2023 року Позивача було звільнено з ТОВ «Метінвест-Промсервіс» за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

При прийомі на роботу Позивач був ознайомлений з важкими та шкідливими для здоров`я умовами праці та добровільно погодився з даними умовами праці. Під час працевлаштування Позивачу також було повідомлено про наявність у нього права на пільги та компенсації за роботу у вказаних умовах праці відповідно законодавства та колективного договору. За весь період роботи на ТОВ «Метінвест-Промсервіс» Позивач проходив щорічно періодичні медичні огляди, за результатами яких був визнаний придатним за станом здоров`я до роботи за своєю професією. Жодної інформації стосовно виявлення початкових стадій будь-яких професійних захворювань, рекомендації відносно Позивача про необхідність проходження додаткових обстежень або лікування ТОВ «Метінвест-Промсервіс» від медичного закладу, який проводив періодичні та позачергові медичні огляди (ТОВ «Вітацентр») не отримувало. ОСОБА_1 добровільно приступив до виконання трудових обов`язків за професією слюсар-ремонтник, від дорученої роботи він не відмовлявся, про те, що при виконанні роботи створювалася виробнича ситуація небезпечна для його життя або здоров`я Позивач ТОВ «Метінвест-Промсервіс» не повідомляв. В процесі трудової діяльності Позивач забезпечувався санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно галузевих норм.

Позивач після звільнення з ТОВ «Метінвест-Промсервіс» 17.08.2023 року звернувся до ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», де у нього було встановлено наявність професійного захворювання. У подальшому, за результатами розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) Форми П-4 від 24.11.2023 року.

Звертають увагу, що Позивач протягом тривалого часу працював на роботах із шкідливими умовами праці не на підприємстві Відповідача. Таким чином, вважають необхідним враховувати наявність впливу шкідливих факторів на здоров`я Позивача під час його довготривалої роботи на інших підприємствах металургійної галузі, як на підставу виникнення у Позивача професійного захворювання. Стан здоров`я Позивача обумовлений всією його трудовою діяльністю, а не лише роботою на ТОВ «Метінвест-Промсервіс», а також його власними діями/бездіяльністю.

Матеріали справи не містять доказів того, що Позивач заперечував результати періодичних медичних оглядів та повідомляв роботодавця про невідповідність їх результату його дійсному стану здоров`я. З наданих до позову документів не вбачаються жодні докази про наявність у Позивача професійного захворювання під час виконання трудових обов`язків на ТОВ «Метінвест-Промсервіс». Позивач не надав суду жодного належного доказу на підтвердження своєї позиції щодо порушення Відповідачем його прав, тобто відсутній головний чинник моральної шкоди - протиправна поведінка ТОВ «Метінвест-Промсервіс».

Зважаючи на нетривалий період моральних страждань, враховуючи встановлений Позивачу ступінь втрати працездатності 60%, розмір заявленої моральної шкоди є завищеним та таким, що не відповідає принципам розумності та справедливості.

Прохали відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

16.12.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

24.02.2025 року позивач та його представник: адвокат Вельможко А.І. в судове засідання не з`явилися, 24.02.2025 року представник подала заяву про розгляд справи у їх відсутність, прохала позов задовольнити.

24.02.2025 року в судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»: адвокат Ніколенко М.М. прохав відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

24.02.2025 року в судовому засіданні представник відповідача ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»: адвокат Білик О.В. прохала відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов, у разі задоволення позову прохала зменшити суму відшкодування до 4000 грн.

24.02.2025 року в судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Метінвест-промсервіс»: адвокат Львов А.Л. прохав відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя народився позивач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 04.01.1997 року.

З 06.02.1991 року Позивача прийнято до сталеплавильного цеху №3 підручним сталевара електропечі 5 розряду в ПрАТ «Електрометалургійнийзавод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна»,а 31.05.1993року звільнено за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 07.02.1991 року.

Згідно наказу № 255 від 11.06.1997 року Позивача прийнято слюсарем-ремонтником 3 розряду до цеху ремонту металургійного обладнання №4 ПАТ «Запоріжсталь», а 31.05.2017 року звільнено на підставі п.5 ст.36 КЗпП України у зв`язку з переведенням до ТОВ «Метінвест-Промсервіс», що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 07.02.1991 року.

Згідно наказу № 1171 від 31.05.2017 року Позивача прийнято на ТОВ «Метінвест-Промсервіс» слюсарем-ремонтником 6 розряду по переводу з ПАТ «Запоріжсталь», а 04.07.2023 року звільнено за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 07.02.1991 року.

31.10.2023 року медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) №1228, позивачу встановлено такі професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна C6, C7 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періоартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періоартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пилотоксичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А, ЛН першого-другого ступеня.

Вказане також підтверджується Випискою-епікризом №3136/743 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 в ТОВ «Вітацентр» від 03.11.2023 року.

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 24.11.2023 року причиною виникнення хронічного професійного захворювання є наявність шкідливих виробничих факторів на робочих місцях Позивача на ПрАТ Дніпроспецсталь, ПАТ Запоріжсталь, ТОВ Метінвест-промсервіс.

Наявність на робочому місці слюсаря-ремонтника цеху ремонту металургійного устаткування № 1 ТОВ «Метінвест-промсервіс» (стаж роботи 06 років 01 місяць) наступних шкідливих виробничих факторів:

І. Важкість праці: зовнішнє фізичне динамічне навантаження при регіональному навантаженні (з переважною участю м`язів рук та плечового суглоба) - 70,4 Вт при нормі 45 Вт; зовнішнє фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні (з участю м`язів рук, тулуба та ніг) - 96,7 Вт при нормі 90 Вт; маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну - 35 кг при нормі - 30 кг; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу двома руками - 97570 кг/с при нормі до 70000 кг/с; робоча поза - періодичне перебування у вимушеній та/або фіксованій позі -27,1- 50% часу зміни при нормі до 25 % часу зміни; нахили тулуба (вимушені, більше 30°), кількість за зміну - 131, при нормі 51-100 раз у зміну.

II. Хімічні фактори: концентрація кремнію діоксиду аморфного у суміші з оксидами марганцю у вигляді аерозолю конденсації - 0,84 мг/м3 при ГДК - 1,0 мг/м3, концентрації заліза (III) оксиду - 14,3 мг/м3 при ГДК - 6,0 мг/м3 (перевищення ГДК в 2,4 рази), з урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 3,2 рази, згідно з «Гігієнічні регламенти хімічних речовин у повітрі робочої зони», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.07.2020 № 1596; концентрації кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу від 10 до 70% перевищує ГДК у 5,5 разів (22,1 мг/м3 при ГДК - 4,0 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; концентрації озону - 0,15 мг/м3 при ГДК - 0,1 мг/м3 (перевищення ГДК в 1,5 рази), вуглецю (II) оксиду 16,2 мг/м3 при ГДК - 20,0 мг/м3, азоту оксидів - 3,3 мг/м3 при ГДК - 5,0 мг/м3, з урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 3 рази, згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; концентрація марганцю у зварювальних аерозолях за його вмісту до 20% перевищує ГДК в 2 рази (0,4 мг/м3 при ГДК - 0,2 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596.

Наявність наробочому місціслюсаря-ремонтникацеху ремонту металургійного устаткування №4 ПАТ «Запоріжсталь» (стаж роботи 19 років 11 місяців) шкідливих виробничих факторів:

І. Важкість праці: величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу двома руками - 148628 кг/с при нормі до 70000 кг/с; робоча поза - періодичне перебування в незручній та/або фіксованій позі - 27,1% при нормі до 25% часу зміни; нахили тулуба (вимушені, більше 30°), кількість за зміну - 138, при нормі 51-100 раз у зміну.

II. Хімічні фактори: концентрація кремнію діоксиду аморфного у суміші з оксидами марганцю - 1,2 мг/м3 при ГДК - 1,0 мг/м3 (перевищення ГДК в 1,2 рази), концентрація заліза (III) оксиду - 17,6 мг/м3 при ГДК - 6,0 мг/м3 (перевищення ГДК в 3 рази), з урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 4,2 рази, згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; концентрації озону - 0,108 мг/м3 при ГДК - 0,1 мг/м3 (перевищення ГДК в 1,08 рази), азоту оксидів 4,8 мг/м3 при ГДК - 5,0 мг/м3, вуглецю (II) оксиду 10,0 мг/м3 при ГДК - 20,0 мг/м3. З урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 2,5 рази, згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; концентрація марганцю у зварювальних аерозолях за його вмісту до 20% перевищує ГДК в 3,2 рази (0,64 мг/м3 при ГДК - 0,2 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596.

Наявність на робочому місці підручного сталевара електропечі сталеплавильного цеху №3 ВАТ «Дніпроспецсталь» (стаж роботи 00 років 03 місяці) наступних шкідливих виробничих факторів:

I. Важкість праці: величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу двома руками - 172000 кг/с при нормі до 70000 кг/с; нахили тулуба (вимушені, більше 30°), кількість за зміну - 489, при нормі 51-100 раз у зміну.

II. Хімічні фактори: концентрація кремнію діоксиду аморфного у вигляді аерозолю конденсації за вмісту від 10 до 60% перевищує ГДК в 7,6 рази (15,2 мг/м3 при ГДК - 2,0 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; концентрація марганцю оксиду (аерозоль конденсації) перевищує ГДК в 8 разів (0,4 мг/м3 при ГДК - 0,05 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596.

Наявність на робочому місці підручного сталевара установки електрошлакового переплава сталеплавильного цеху №5 ВАТ «Дніпроспецсталь» (стаж роботи 02 роки 00 місяців) наступних шкідливих виробничих факторів:

І. Важкість праці: величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу за участю м`язів тулуба та ніг - 298830 кг/с при нормі до 100000 кг/с.

II. Хімічні фактори: концентрації азоту діоксиду -1,8 мг/м3 при ГДК - 2,0 мг/м3 , водню фториду -1,8 мг/м3 при ГДК - 0,5 мг/м3 (перевищення ГДК в 3,6 рази), з урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 5,1 рази, згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; концентрація марганцю оксиду (аерозоль конденсації) перевищує ГДК в 1,2 рази (0,06 мг/м3 при ГДК - 0,05 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; концентрація ангідриду хромового перевищує ГДК в 1,5 рази (0,015 мг/м3 при ГДК - 0,01 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596.

Згідно Довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №457799 від 25.12.2023 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безстроково, причина інвалідності: професійне захворювання.

Згідно Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серії 12 ААА №125356 від 25.12.2023 року ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 60% безстроково.

21.12.2023 року ОСОБА_1 затверджено Індивідуальну програму реабілітації інваліда №2539.

Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.

В ст.15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Відповідно ч.8 ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Згідно ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст.237-1КЗпП Українивідшкодування роботодавцемморальної шкодипрацівнику провадитьсяу разі,якщо порушенняйого законнихправ,у томучислі внаслідокдискримінації,мобінгу (цькування),факт якогопідтверджено судовимрішенням,що набралозаконної сили,призвели доморальних страждань,втрати нормальнихжиттєвих зв`язківі вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку iз знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності i справедливості.

Відповідно ч.1,2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно роз`яснень, що містяться у п.9,13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Згідно ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя i здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Великої Палати ВС від 23.01.2019 року у справі № 210/2104/16-ц.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року №1-рп/2004 про офіційне тлумачення положення ч.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» (п.4.1) зазначено, що: «ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Наявність фізичних страждань і викликає моральні страждання, адже фізичний біль неможливо переносити без душевного болю».

Європейський суд з прав людини у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004 року зазначив, що моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави. У даному контексті доречно також зазначити рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» (2004): «Суд вважає, що заявник може вважатися таким, що зазнав моральних страждань у результаті встановлених порушень, і ці страждання не можуть бути компенсовані лише констатацією порушення».

Верховний Суд у Постанові від 31.07.2019 року у справі №592/7319/16-ц вказав, що визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок стійкої втрати професійної працездатності, суд має врахувати обставини, які мають суттєве значення, зокрема, період роботи на кожному підприємстві, тривалість фізичних та душевних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, наслідки, що наступили, а також дотримався вимог розумності і справедливості.

Наведене також узгоджується із правовим висновком, зробленим Верховним Судом у Постановах від 10.06.2020 року у справі №212/3859/16-ц та від 26.11.2021 року у справі №619/1255/18, у яких зазначено, що розмір відшкодування має визначатися із урахуванням ступеня фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалості й тяжкості, істотності вимушених змін у її житті, а також з урахуванням конкретних обставин справи й наслідків, що наступили, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач, як колишній працівник, який з 04.07.2023 року звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, з позовом до колишніх роботодавців відповідачів усправі, з вимогою про відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання, з підстав того, що у зв`язку з професійним захворюванням, яке виникло внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів (19 років 11 місяців на ПАТ «Запоріжсталь», 6 років 1 місяць на ТОВ «Метінвест-промсервіс», 2 роки 3 місяці у ПрАТ «Дніпроспецсталь»), йому встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково та ступінь втрати професійної працездатності 60%.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди у сумі 100000 грн. (ТОВ «Метінвест-промсервіс» 21500 грн; ПАТ «Запоріжсталь» 70500 грн.; ПрАТ «Дніпроспецсталь» 8000 грн.) Позивач посилався на те, що він звільнився з роботи з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці за власним бажанням до встановлення професійного захворювання і більше із шкідливими умовами не працював, тобто свідомо не погіршував стан свого здоров`я. Внаслідок отриманих професійних захворювань знаходився на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, у зв`язку був відірваний від сталого способу життя, своєї родини, був змушений нести відповідні незручності пов`язані з проведенням лікування та лікарняним режимом. Випискою №3136/743 підтверджується, що навіть лікування не здатне відновити здоров`я, так зберігається виражене блокування хребтових рухових сегментів на шийному і поперековому рівнях. Значна болючість при пальпації паравертебральних точок шиї і попереку. Гіпалгезія в зонах іннервації корінців С6-С8 та L5, S1, переважно зліва. Сухожильні рефлекси з рук рівномірно знижені; з ніг: колінні в`ялі D

Оцінивши обставини справи та надані учасниками справи докази в їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач в період виконання трудових обов`язків на підприємствах відповідачів, внаслідок наявності на робочих місцях особливо шкідливих та особливо небезпечних факторів, які значно перевищували гранично допустимі норми, отримав професійне захворювання та зазнав втрати професійної працездатності у 60% безстроково, що на думку суду свідчить про наявність у позивача моральних страждань у зв`язку з порушенням життєвих зв`язків, постійним фізичним болем, що пов`язаний з професійним захворюванням та наявністю потреби у лікуванні, незручністю та дискомфортом, що стали наслідком захворювання, яке викликає моральні страждання, позивач в силу своїх хвороб переживає за подальший стан свого здоров`я, яке вимагає докладання певних зусиль для організації свого життя, що є підставами для відшкодування моральної шкоди відповідно ст.237-1 КЗпП України.

Визначаючи розмір моральної шкоди, судом враховано тяжкість і характер завданих ушкоджень здоров`ю позивача, ступінь втрати його професійної працездатності, який складає 60%, виходячи з принципів розумності й справедливості, з урахуванням конституційної значимості здоров`я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від її народження й охороняється державою, беручи до уваги конкретні обставини справи, тяжкість ушкодження здоров`я, рівень фізичного болю під час її заподіяння, ступінь втрати професійної працездатності, пов`язані з цим фізичні і моральні страждання позивача, їх глибину, істотність вимушених змін у життєвих стосунках і наслідків, що настали, суд приходить висновку, що належним розміром відшкодування моральної шкоди та достатньою сатисфакцією зазначених позивачем моральних страждань є 100000 грн., яка має бути відшкодована відповідачами пропорційно: загальний стаж у шкідливих умовах 339 місяців; 21,5% - ТОВ «Метінвест-промсервіс» (73 місяці) - 21500 грн; 70,5% - ПАТ «Запоріжсталь» (239 місяців) - 70500 грн. та 8% - ПрАТ «Дніпроспецсталь» (27 місяців) - 8000 грн.

При цьому, внаслідок отриманого професійного захворювання позивач не має змоги вести звичне життя, так як змушений постійно перебувати на обліку в ЛПЗ, приймати ліки, без яких його стан погіршується. Позивач має постійні фізичні страждання, внаслідок професійних захворювань, що спричиняє йому душевні страждання, призводить до хвилювань, депресивного стану. Внаслідок цього змінився стан та якість життя позивача, що завдає йому постійних моральних страждань.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у Постанові від 05.12.2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18), у Постанові від 23.01.2019 року у справі № 210/2104/16-ц (провадження № 14-597цс18), у Постанові від 20.11.2019 року у справі № 210/3177/17 (провадження № 14-288цс19).

Доводи представників відповідачів про недоведеність факту моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст.3 Конституції України, відповідно якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Доводи представників відповідачів щодо відсутності причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і діями відповідачів судом також відхиляються, оскільки, як вбачається з аналізу ч.2 ст.153, ст.173, ч.1 ст.237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, ступінь вини власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу, а достатньо того факту, що шкідливі умови праці були наявними у виробничій діяльності позивача.

Доводи представників відповідачів, що позивач винний в отриманні професійного захворювання, оскільки під час роботи на підприємствах жодного разу не заявляв про порушення зі сторони відповідачів умов його праці, не повідомляв роботодавців про погіршення стану здоров`я, продовжував працювати - є необґрунтованими, оскільки ст.153 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та впровадження сучасних засобів техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечення санітарно-гігієнічних умов, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників, при цьому, судом встановлено, що причиною професійного захворювання позивача є робота у шкідливих та небезпечних умовах, і можлива обізнаність працівника із шкідливими умовами не нівелює обов`язки роботодавця щодо створення для працівників безпечних умов праці та відповідальності за відсутність таких умов.

Суд також відхиляє доводи представників відповідачів про необхідність у випадку стягнення моральної шкоди, визначити її для стягнення з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Так, п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом №466, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом.

За текстом цього підпункту поняття моральної шкоди не поділено на категорії осіб, оскільки визначено тільки її загальне поняття, суми якого можуть бути стягнуті з різних підстав. Обмеження розміру моральної шкоди для платників податку, на користь яких за рішенням суду стягнуто суму моральної шкоди, спричинену внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров`ю, погіршує конституційні права та законні інтереси таких осіб, що в певній частині нівелює рішення суду, щодо захисту таких прав.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 03.06.2021 року у справі № 180/407/20 та у Постанові від 30.06.2021 року у справі № 180/505/20-ц.

Тому, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів суми моральної шкоди без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно підходу в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Також, Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України» № 63566/00 від 18.07.2006 року).

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).

Таким чином, суд вважає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» судовий збірсправляється зурахуванням загальноїсуми позовутакож уразі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Позивач у справі звільнений від сплати судового збору в сумі 1211,20 грн., тому у зв`язку з задоволенням основних вимог, в порядку розподілу судових витрат, з відповідачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру позовних вимог в сумі: ПрАТ «Електрометалургійнийзавод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна» - 96,90 грн., ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» - 853,90 грн., ТОВ «Метінвест-промсервіс» - 260,40 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію Договору про надання правничої допомоги від 27.06.2024 року, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 27.06.2024 року, копію опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 29.10.2024 року, копію фіскального чеку №tcuZccqCs від 26.09.2024 року на суму 7000 грн.

Так, згідно копії опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 29.10.2024 року адвокатом Вельможко А.І. була надана наступна правова допомога: консультація, сканування документів, складання та направлення позовної заяви.

Згідно копії фіскального чеку №tcuZccqCs від 26.09.2024 року позивачем сплачено на користь адвоката Вельможко А.І. 7000 грн. за правничу допомогу в суді першої інстанції.

При вирішенні питання про розподіл даних судових витрат відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України суд вважає, що розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.

При цьому суд керується Постановою ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, відповідно якої: склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15 зазначено «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».

Також, згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 «Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час».

Таким чином, суд вважає, що розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 7000 грн. є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, значенням справи для позивача, та вважає, що до стягнення з відповідачів на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 7000 грн. пропорційно розміру позовних вимог в сумі: ПрАТ «Електрометалургійнийзавод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна» - 560 грн., ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» - 4935 грн., ТОВ «Метінвест-промсервіс» - 1505 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерноготовариства «Запорізькийметалургійний комбінат«Запоріжсталь»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Метінвест-промсервіс»,Приватного акціонерноготовариства «Електрометалургійнийзавод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна» про відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерноготовариства «Електрометалургійнийзавод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536, адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе буд.81) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, в розмірі 8000 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок), без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерноготовариства «Електрометалургійнийзавод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536, адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе буд.81) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 560 грн. (п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерноготовариства «Електрометалургійнийзавод «Дніпроспецсталь»ім.А.М.Кузьміна» (код ЄДРПОУ 00186536, адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе буд.81) в дохід держави судовий збір в розмірі 96,90 грн. (дев`яносто шість гривень 90 копійок).

Стягнути з Публічного акціонерноготовариства «Запорізькийметалургійний комбінат«Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230, адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе буд.72) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, в розмірі 70500 грн. (сімдесят тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерноготовариства «Запорізькийметалургійний комбінат«Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230, адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе буд.72) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 4935 грн. (чотири тисячі дев`ятсот тридцять п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з Публічного акціонерноготовариства «Запорізькийметалургійний комбінат«Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230, адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе буд.72) в дохід держави судовий збір в розмірі 853,90 грн. (вісімсот п`ятдесят три гривні 90 копійок).

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Метінвест-промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616, адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе буд.72) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, в розмірі 21500 грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок), без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Метінвест-промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616, адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе буд.72) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 1505 грн. (одна тисяча п`ятсот п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Метінвест-промсервіс» (код ЄДРПОУ 39641616, адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе буд.72) в дохід держави судовий збір в розмірі 260,40 грн. (двісті шістдесят гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 05 березня 2025 року.

Суддя: С.М.Телегуз