Рішення

від 04.03.2025 по справі 243/7668/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/337/2025

Номер справи 243/7668/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

04 березня 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді - Агеєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що у них з відповідачем народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_4 проживає окремо від дитини, він не цікавиться життям сина, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не сплачує аліменти, не турбується про їх духовний і фізичний розвиток, не цікавиться станом їх здоров`я, не проявляє батьківського піклування, що свідчить про відмову від їх виховання.

Просить суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, до суду надала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують відзив, шляхом публікації оголошень на офіційному порталі «Судова влада» та надсилання на адресу мешкання відповідача судових викликів, однак, в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суду не повідомив, жодних клопотань, пояснень або відзиву від відповідача не надходило, з огляду на що, враховуючи згоду позивача, суд на підставі п. п. 3, 4, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Представник третьої особи - служба у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надано Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

В судовому засідання встановлено, що ОСОБА_4 є батьком, а ОСОБА_6 - матір`ю дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 травня 2022 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

Стаття 150 Сімейного Кодексу України встановлює обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини та говорить про те, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя.

Так, судовим наказом Краматорського міського суду Донецької області №234/19696/19 від 10 грудня 2019 року, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі частини усіх його доходів.

З довідки Слов`янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області вбачається, що станом на 01 травня 2024 року заборгованість ОСОБА_4 по аліментам у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №234/19202/19 становить 111200,80 грн.

Також Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28.04.2021, справа № 243/19696/19 ОСОБА_4 оголошено у розшук як боржника.

З Довідки ВПО №1626-5002965792 від 20.09.2023 року, вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 фактично проживають: АДРЕСА_1 .

З Висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Хорольської міської ради, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 16.07.2024 за №310, вбачається, що на підставі досліджених матеріалів комісія вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Верховного Суду № 20 від 19 грудня 2008 року) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 16 цієї ж постанову Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормальному самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Як передбачає ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Отже, приймаючи до уваги той факт, що відповідач не цікавиться життям своєї дитини, не приймає участі в її вихованні та утриманні, не спілкується з нею, добровільної матеріальної допомоги не надає, суд доходить до висновку, що це свідчить про ухилення ОСОБА_4 від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення його батьківський прав відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надані позивачем докази на підтвердження вищенаведених обставин, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для встановлення факту ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З іншого боку, відповідачем в судове засідання не надано доказів, що спростовують зазначені обставини.

Таким чином, суд, на підставі наявних у справі доказів, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач не ставить питання щодо відшкодування судових витрат по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 60, 61, 68, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 04 березня 2025 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва