Постанова

від 06.02.2025 по справі 303/1280/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/1280/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 лютого 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого: судді Джуги С.Д.,

суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.

за участі секретаря судового засідання Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 березня 2019 року у складі судді Кость В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

У лютому 2019 року позивач ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» (далі СТОВ «Агро-Страбичево») про зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, щовнаслідок придбання за договорами купівлі-продажу майнових паїв у колишніх членів КАТП «Великолучківське», яке реорганізоване у СТОВ «Агро-Страбичево», ОСОБА_2 став власником паю

в розмірі 18 728,00 грн, а тому набув тих самих прав, що належали власникам майнових паїв.

Отримавши у Страбичівській сільській раді свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) у розмірі 18 728,00 грн, позивач звернувся із заявою до голови комісії із майнового розпаювання КАТП «Великолучківське» та отримав акт від 11 жовтня 2018 року про виділення йому у власність майна

в натурі, а саме корівника.

У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив підписати акт приймання-передачі майна, але відповідач відмовився отримувати заяву, яка була надіслана рекомендованим листом

з повідомленням про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_2 вказував, що він не може оформити правовстановлюючі документи на майно через відсутність акта приймання-передачі, засвідченого відповідачем, без наявності яких позивач не може реалізувати своє право на реєстрацію корівника, а відповідач уникає процедури підписання вказаного акта.

За вказаних обставин ОСОБА_2 просивзобов`язати відповідача на підставі майнового сертифіката серії ЗК VII 059597, виданого Страбичівською сільською радою від 16 липня 2018 року, виділити в натурі майно, а саме корівник за адресою: АДРЕСА_1 та підписати акт приймання-передачі вказаного майна.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від

27 березня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Зобов`язано СТОВ «Агро-Страбичево» виділити в натурі ОСОБА_2 майно, а саме корівник за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до майнового сертифіката серії ЗК VІІ 059597, виданого Страбичівською сільською радою 16 липня 2018 року, та підписати акт приймання-передачі вказаного майна.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року залучено до участі в справі ОСОБА_1 як правонаступника позивача.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 липня 2022 рокуапеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» залишено без задоволення, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 березня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31 травня 2023 року касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» задоволено частково, постанову Закарпатського апеляційного суду від 21.07.2022 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити у справі нове рішення про відмову задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позовна заява була прийнята до розгляду з порушенням норм процесуального права; у матеріалах справи відсутні документи про реорганізацію КАТП «Великолучківське» в СТОВ «АГРО-СТРАБИЧЕВО»; суд не дослідив належним чином акт від 25 вересня 2018 р.; судом не було встановлено, що КАТП «Великолучківське» реорганізовано в 2000 р. і на даний момент його реєстрації не існує, а СТОВ «АГРО-СТРАБИЧЕВО» з 21.11.2013 р. знаходиться у стані припинення за рішенням засновників.

Письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано.

В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Маргіта В.В. підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача адвокат Бедь М.І. в судове засідання не з`явилася, надіслала суду письмову заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з її хворобою. Доказів, які б підтверджували дані обставини суду не подано. Виходячи з наведеного, враховуючи, що апеляційне провадження у даній справі відкрито 24 травня 2019 року, після скасування судом касаційної інстанції постанови апеляційного суду від 21 липня 2022 року, дана справи неодноразово відкладалася, колегія суддів дійшла висновку про відхилення заявленого клопотання представника позивача та можливість на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розгляду даної справи у відсутності позивача та її представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 417 ЦПК України)

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Матеріалами справивстановлено,що ОСОБА_2 був власником паю колективного сільськогосподарського підприємства КАТП «Великолучківське», реорганізованого в СТОВ «Агро-Страбичево», що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЗК № VІІ 059597, у розмірі 18 728,00 грн (а. с. 6).

Актом комісії від 25 вересня 2018 року, затвердженим головою комісії 11 жовтня 2018року Комісія з майнового розпаювання КАТП «Великолучківське» вирішила передати об`єкт нерухомого майна корівник загальною вартістю

20 051,00 грн ОСОБА_2 , жителю АДРЕСА_2 , відповідно до належного йому майнового сертифіката, (а. с. 5).

У заяві-клопотанні від 23 січня 2019 року ОСОБА_2 просив СТОВ «Агро-Страбичево» підписати та повернути акт приймання-передачі корівника

(а. с. 9).

Заява ОСОБА_2 , направлено на адресу СТОВ «Агро-Страбичево» поштою, повернулася з відміткою «за відмовою одержувача» (а. с. 10).

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»(далі - Закон) суб`єктом права власності у колективному сільськогосподарському підприємстві (далі - підприємство) є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам (абзац другий частини першої статті 7 Закону). Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном (частина друга статті 8 Закону).

Згідно з частиною другою та третьої статті 9 Закону пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Відповідно до частини сьомої статті 31 Закону у разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.

Відповідно до пункту 2статті 2 Указу Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки»Міністерству аграрної політики України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціямзабезпечити утворення комісій з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, атакожздійснення заходів, передбачених пунктом 1 цієї статті, із залученням до їх складу колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та представників суб`єктів господарювання, які було створено внаслідок реорганізації чи на основі майна, що належало ліквідованим колективним сільськогосподарським підприємствам. Цей документ також передбачає (абзаци четвертий та шостий пункту 1 статті 2) запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати) та можливість виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна.

Комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія), створена з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства (пункт 1 Типового положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177).

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ОСОБА_2 , посилаючись акт від 25 вересня 2018 року про виділення йому у власність майна

в натурі корівника, просивзобов`язати відповідача на підставі майнового сертифіката серії ЗК VII 059597, виданого Страбичівською сільською радою 16 липня 2018 року, виділити в натурі майно, а саме корівник за адресою: АДРЕСА_1 та підписати акт приймання-передачі вказаного майна.

Такі вимоги позивача не підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Актом комісії від 25 вересня 2018 року, затвердженим головою комісії від 11 жовтня 2018 року, Комісія з майнового розпаювання КАТП «Великолучівське» вирішила передати об`єкт нерухомого майна корівник загальною вартістю 20051,00 грн. ОСОБА_2 , жителю АДРЕСА_2 , відповідно до належного йому сертифіката. Однак, позивачем до позовної заяви додано копію такого акту, яка не засвідчена належним чином, та не є належним доказом.

У даному акті вказано, що комісія ознайомилась з листом, який СТОВ «Агро Страбичово» адресувало ОСОБА_2 від 19.09.2009 року в якому йому було запропоновано майно, зокрема і «корівник», що знаходиться на території господарського двору АДРЕСА_1 та вирішила прийняти рішення про передачу нерухомого майна «корівник» на загальну суму 20051 грн. Проте, позивачем до позовної заяви додано копію листа від 19.09.2009 року, яка також не засвідчена належним чином. У цьому листі вказано, що ОСОБА_2 на суму 37456грн., серед іншого буде виділено корівник, однак не вказано його місце розташування, технічну характеристику,вартість та інші ідентифікуючі дані.

Позивачем до позовної заяви не подано доказів, і не вбачається з матеріалів справи, чи взагалі корівник віднесений до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передавався на баланс правонаступнику.

Згідно із свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії

ЗК № VІІ 059597, позивач має пай у розмірі 18 728,00 грн. та просив виділити в йому натурі майно - корівник за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, згідно технічного паспорту на виробничий будинок корівник по АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 09 серпня 2014 року, такий складається із 13 основних та підсобних приміщень, загальною площею 16936 кв.м. Згідно звіту про оцінку майна від 18 жовтня 2022 року вартість даного корівника становить 774000 грн.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізом вищенаведених доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не подано належних, допустимих та достовірних доказів та не доведено наявність правових підстав для зобов`язання відповідача виділення в натурі саме корівника за адресою: АДРЕСА_1 та підписання акту прийому-передачі даного майна.

Суд першої інстанції не врахував вищенаведені фактичні обставини справи та вимоги матеріального і процесуального права, повно та всебічно не дослідив наявні у справі докази, не дав їм належної правової оцінки і дійшов помилкових висновків про задоволення позову. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються виключно на припущеннях.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд касаційної інстанції у своїй постанові від 31травня 2023 року, скасовуючи попереднє рішення апеляційного суду від 27.07.2022 року зазначив, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що судом першої інстанції розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без визначення ціни позову, і залишив поза увагою вимоги п. 7 ч.3ст. 376 ЦПК України.

Згідно з п.7 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

З врахуванням наведеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові з вищенаведених підстав.

Згідно із ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги апелянт сплатив судовий збір у розмірі 1152,60 грн., за подання касаційної скарги 1984,80грн., всього 3137,40 грн. який підлягає стягненню на його користь із позивача.

Керуючись ст.ст.374,376,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 березня 2019 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» про зобов`язання зобов`язання виділити майно в натурі та вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Страбичево» 3137,40 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 19 лютого 2025 року.

Головуючий:

Судді: