Ухвала

від 04.03.2025 по справі 363/1158/25

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"04" березня 2025 р. Справа № 363/1158/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., перевіривши позовну заяву Північук Лесі Іванівни, яка діє в інтересах Національного комплексу «Експоцентр України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по платі за проживання в гуртожитку, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2025 р. Північук Л.І., яка діє в інтересах Національного комплексу «Експоцентр України» через систему "Електронний суд" звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по платі за проживання в гуртожитку та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного комплексу «Експоцентр України» заборгованість в розмірі 58 728 грн. 29 коп. та понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддею втсановлено наступне.

Статтею 30ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у пунктах 41 та 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013р. № 3 (далі - Постанова Пленуму № 3), визначено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннямистатті 181 ЦКдо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи із зазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові від 09.09.2020 року у справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3ст. 30 ГПК Українинеобхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Відповідно до п.41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Аналізуючи викладене, враховуючи, що фактично спір у даній справі виник щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний позов не підсудний Вишгородському районному суду Київської області, оскільки повинен розглядатися за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відтак, справу слід передати на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва (03127, м. Київ, вул. Виставкова, 14А), за місцезнаходженням нерухомого майна.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.27,31,32,187,258-260,353,354,355,354, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Північук Лесі Іванівни, яка діє в інтересах Національного комплексу «Експоцентр України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по платі за проживання в гуртожитку - передати на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва (03127, м. Київ, вул. Виставкова, 14А).

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.Б. Баличева