Рішення

від 04.03.2025 по справі 949/350/25

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/350/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у підготовчомусудовому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області та просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання даним рішенням законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Після смерті матері відкрилася спадщина на все належне їй майно до складу якої входить земельна ділянка площею 2,11 га для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №625341 від 07 квітня 2004 року.

У січні 2025 року вона переглядала документи покійної матері серед яких виявила заповіт, складений на її ім`я про існування якого раніше і не здогадувалася.

Виявилося, що її мати ОСОБА_2 07 грудня 2012 року залишила заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Жаденської сільської ради Дубровицького району Рівненської області Денищич Н.К., зареєстрований в реєстрі за №180, яким на випадок своєї смерті заповіла їй земельні ділянки площею 2,11 га згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №625341 від 07 квітня 2004 року, на які за законом матиме право і що будуть належати їй на день смерті.

Про існування заповіту вона до цього часу не знала і не могла знати, оскільки була зареєстрована та проживала окремо від матері, а мати про наявність заповіту їй не розповідала.

Для оформлення права власності на вищевказані земельні ділянки в порядку спадкування по заповіту, 23 січня 2025 року вона звернулася до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Войцехович О.О. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено у зв`язку із пропущенням нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та не наданням нотаріусу належних документів про те, що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою.

Позивач зазначає, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Миляцької сільської ради у підготовче судове засідання не з`явився. Згідно заяви сільського голови Ф.Хлебовича, останній просить справу розглянути без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнає.

Суд,відповідно доч.3ст.200ЦПК України вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 07 грудня 2012 року ОСОБА_3 склала заповіт та на випадок своєї смерті призначила спадкоємцем земельних ділянок площею 2,11 га, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку (пай) серії Р2 №625341, виданого Дубровицькою районною державною адміністрацією 07 квітня 2004 року, свою дочку ОСОБА_1 .

Вказаний заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Жаденської сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.10).

Відповідно до ст. 1255 ЦК України, нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Як визначено ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли ОСОБА_3 померла.

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданого 23 січня 2025 року приватним нотаріусом Войцехович О.С. (а.с.13) після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.

Зазначена інформація свідчить про те, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори будь-які особи із заявами про прийняття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилася, відповідне повідомлення позивачу не надсилалося та не розміщувалася в пресі інформація про наявність заповіту на користь позивача.

Так, за загальним правилом положення про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження № 61-38298св18.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

04 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №133/1880/18, провадження № 61-12000св19 вказав, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України "Про нотаріат" в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з п.п. 2.2 п. 2 та 3.2 п. 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку, зроблений у Постанові Верховного суду від 28 жовтня 2019 по справі № 761/42165/17-ц, провадження № 61-49121св18.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

З огляду на зазначене вище, встановивши, що позивач ОСОБА_1 була необізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК Україн,и є підставою для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Миляцької сільськоїради Сарненськогорайону Рівненськоїобласті про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання даним рішенням законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.