Ухвала

від 10.02.2025 по справі 757/4635/25-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4635/25-к

пр. 1-кс-6304/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №42024102060000076 від 28.05.2024

В С Т А Н О В И В :

Слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №42024102060000076 від 28.05.2024.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одержав неправомірну вигоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень для третьої особи за вплив на прийняття рішення службовою особою ТСЦ № 8049 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві, уповноваженою на виконання функцій держави за отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії «С», «С1» ОСОБА_5 , за наступних обставин.

Так, 22.01.2025 о 14:40 за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2, в 50 метрах на північ від магазину Фора було затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, 22.01.2025 у період часу з 16:32 по 18:49 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у ОСОБА_1 у справі № 757/2217/25-к від 20.01.2025 було проведено обшук транспортного засобу BMW X5 коричневого кольору, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, в ході якого було виявлено та вилучено: посвідчення водія на ім`я ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 ;Флеш носій Transced об`ємом 32 Gb;Флеш носій Kingston об`ємом 32 Gb;Копія документів на ім`я ОСОБА_7 на 13 арк. (копія паспорту, інн., свідоцтва про шлюб, військово-облікові документи, свідоцтво про народження дітей);Копія паспорту на ім`я ОСОБА_8 на 1 арк.;Копія документів ОСОБА_9 на 4 арк. (паспорт та інн);Копія документів на ім`я ОСОБА_10 (паспорт, довідка,проживання, військово-облікові документи) на 13 арк.;Копія документів ОСОБА_11 (копія паспорта, тимчасове посвідчення водія, копія інн, диплома, водійське посвідчення) на 9 арк.;Копія документів на ім`я ОСОБА_12 (паспорт, інн, тимчасове посвідчення воді, роздруківка з резерв+) на 5 арк.;Копія документів на ім`я ОСОБА_13 на 2 арк. (паспорт та інн);Флеш носій № 361994;Сім номерних знаків: НОМЕР_4 (2 шт.), НОМЕР_5 (2 шт.), НОМЕР_6 (1 шт.), НОМЕР_2 (2 шт.);Печатка ТОВ «ГУД-ДОК» (ЄДРПОУ 40416956);2 кліше («придатний» та «Медичний центр «ГУД-ДОК»).

Того ж дня, 22.01.2025 в період часу з 18:55 по 19:30 було проведено огляд місця події за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2, в 50 метрах на північ від магазину Фора, в ході якого було виявлено транспортний засіб марки BMW X5 коричневого кольору, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В ході проведення огляду було вилучено даний транспортний засіб та поміщено на штраф майданчик за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б.

Наступного дня, 23.01.2025 року вилучені речі та документи були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024102060000076 від 28.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.

Одночасно з цим, вилучені слідчим речі та документи під час обушку підпадають під ознаки тимчасово вилученого майна.

У судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву про розгляд провадження за відсутності сторони обвинувачення.

Власник майна та його представник у судове засідання не з`явились. Від адвоката ОСОБА_14 надійшли письмові заперечення, в яких захисник зазначив, що клопотання слідчого є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Слідчим суддею визнано за можливе проводити розгляд клопотання у відсутності учасників кримінального провадження, оскільки їх неявка не перешкоджає такому розгляду.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Слідчим суддею за результатами розгляду клопотання встановлено, що дійсно майно, на яке просить накласти арешт слідчий, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Як вбачається з прохальної частини клопотання, прокурор просить накласти арешт на транспортний засіб BMW X5 коричневого кольору, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 на праві власності належить ОСОБА_4 .

Вказаний автомобіль на переконання сторони обвинувачення, має істотне значення для цього кримінального провадження.

На стійке переконання слідчого судді, під час розгляду клопотання слідчим не було доведено необхідності такого арешту та цілі такого заходу забезпечення кримінального провадження, у зв`язку з чим враховуючи викладене, з метою недопущення необґрунтованого втручання держави у право власності, слідчий суддя вважає клопотання недостатньо обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131,132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1