Постанова від 03.03.2025 по справі 383/59/22

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2025 року м. Кропивницький

справа № 383/59/22

провадження № 22-ц/4809/287/25

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Дуковський О.Л., Письменний О.А.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,

учасники справи:

позивач - першийзаступник керівникаЗнам`янськоїокружної прокуратури;

відповідач - Кетрисанівська сільська рада;

відповідач ОСОБА_1 ;

третя особа ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомпершогозаступника керівникаЗнам`янськоїокружноїпрокуратури вінтересах державидо Кетрисанівськоїсільської ради, ОСОБА_1 ,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійнихвимогщодо предметаспоруна сторонівідповідачів ОСОБА_2 про визнання недійним рішення, скасування державної реєстрації, припинення речового права та встановлення порядку виконання рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22грудня 2023року (суддя Бондаренко В.В.).

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заявлених вимог

Першийзаступник керівникаЗнам`янськоїокружної прокуратури звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави до Кетрисанівськоїсільської ради, ОСОБА_1 ,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійнихвимогщодо предметаспоруна сторонівідповідачів ОСОБА_2 відповідно до якого просив:

- визнати недійсним рішення тридцять четвертої сесії Костомарівської сільської ради № 401 від 26 липня 2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 »;

- скасувати держану реєстрацію та припинити речове право ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3520884000:02:000:5254;

- встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого прийняте судовне рішення є підставою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів щодо скасування реєстрації права ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3520884000:02:000:5254;

- стягнути з відповідача на користь прокуратури Кіровоградської області судовий збір, сплачений за подання позову.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року накладено, зокрема, на ОСОБА_3 штраф в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2684,00 грн, що підлягає стягненню в дохід державного бюджету.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що прокурор просив застосувати до недопитаних свідків, які не з`явились до суду, штраф. При цьому, суд виходив з того, що свідки у справі, у тому числі - ОСОБА_3 , неодноразово викликались у судові засідання, однак, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, до суду не з`явились, та не повідомили про причини неприбуття.

При визначенні розміру штрафу судом враховано тривалість бездіяльності свідків та характер дій, вчинення яких вимагалося від свідка.

Вважав, що внаслідок недобросовісної бездіяльності свідків, зокрема ОСОБА_3 , суд позбавлений можливості провести розгляд справи у визначений законом строк. Така бездіяльність судом розцінена як недобросовісне виконання процесуальних обов`язків, що спрямоване на затягування розгляду справи, що фактично унеможливлює здійснення судом своєчасного розгляду справи протягом розумних строків.

Судом роз`яснено, що згідно з вимогами ч.6 ст.148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившисьіз ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року, ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скарги просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині накладення на нього штрафу у сумі 2684,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 09 березня 2022 року ОСОБА_3 було призвано у Збройні Сили України по мобілізації. Зауважено, що як на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, так і наразі скаржник перебуває у складі ЗСУ та бере безпосередню участь у бойових діях.

Зазначено, що дружина скаржника неодноразово приходила до Бобринецького районного суду Кіровоградської області та повідомляла про неможливість явки чоловіка у судове засідання з наведених вище причин, однак, судом вказана інформація була залишена поза увагою.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 02грудня 2024року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року залишено без руху; встановлено строк для подання скаржником обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, доказів на підтвердження відповідних доводів, а також - для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного суду від 17грудня 2024року з підстав, що у ній зазначені, ОСОБА_3 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з ухвалою суду від 07січня 2025року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

09 січня 2025 року закінчено підготовчі дії; справу за апеляційною скаргою призначено до розгляду у Кропивницькому апеляційному суді на 20 лютого 2025 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

У встановленому процесуальним законом порядку учасників справи та скаржника повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 46-55 том 3).

17 лютого 2025 року у системі «Електронний суд» сформовано клопотання про розгляд справи без участі скаржника та його представника (а.с. 56 том 3).

Учасники справи своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористались, що в силу вимог ч. 3 ст. 360 та ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає перегляду апеляційним судом оскаржуваного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступного.

Дата судового рішення

Верховний СудускладіОб`єднаноїпалатиКасаційногоцивільного судуусправі справа № 1519/2-5034/11 від 5 вересня 2022року, виснував наступне.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Виходячи з буквального тлумачення тексту другого речення частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України ця норма регулює відповідні правовідносини виключно у разі, коли йдеться про складення саме повного судового рішення.

У справі, яка переглядається, має місце згадана у частині четвертійстатті 268 ЦПК Українинеявка всіх учасників справи, тому рішення проголошенню не підлягало, а значить і не охоплювалось назвоюстатті 268 ЦПК України«Проголошення судового рішення».

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами частини четвертої та п`ятоїстатті 268 ЦПК Україниу разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, з урахуванням того, що розгляд даної справи відбувався за відсутності сторін, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення 03 березня 2025 року.

Обставини справи

Ухвалою від 27 січня 2022 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської областівідкрито провадження у даній справі: постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання (а. с. 133-134 том 1).

18 липня 2022 року представником відповідача та третьої особи до суду першої інстанції подано клопотання про виклик свідків у порядку ст. 91 ЦПК України, зокрема, ОСОБА_3 . Клопотання мотивоване тим, що зазначені у ньому свідки спростують обставини того, що відповідач незаконно отримав земельну ділянку у власність (а.с. 188-189 том 1).

Згідно з ухвалою районного суду від 18 липня 2022 року було, зокрема, закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до судового розгляду по суті; задоволено заяву про виклик свідків; на розгляд справи по суті викликано свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 ; попереджено свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань на вимогу суду (а.с. 195-197 том 1).

У судовому засіданні 22 грудня 2023 року суд першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу (а.с. 160-162 том 2).

Апеляційним судом з`ясовано, що 09 березня 2022 року ОСОБА_3 був призваний у Збройні Сили України по мобілізації на підставі указу Президента України від 24 лютого 2024 року № 69/22 та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 10 березня 2022 року по теперішній час (а.с. 12-16 том 3).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Враховуючи наведене, ухвала Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року переглядається апеляційним судом у тій її частині, що стосується ОСОБА_3 .

При цьому, колегією суддів зважено нате, що право на звернення до суду (в контексті права на судовий захист) охоплює широке поле різноманітних категорій, стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.

Пункт 8 ч. 2 ст.129 Конституції Українисеред основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цьому конституційному положенню кореспондують нормист. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»іст.17 ЦПК України.

У судовій практиці сформовано загальні принципи і підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, судове рішення, що оскаржується особою, незалученою до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи. Тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але і їх процесуальні права, що витікають із сформульованого вст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободположення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися судом апеляційної інстанції до уваги (постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №160/11823/20).

Колегія суддів звертає увагу, що перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено за скаргою належної особи. Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права та такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний апеляційний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності (res judicata).

Статтею 65 ЦПК України визначено, що свідок є учасником судового процессу, проте не являється учасником справи, склад яких наведений у ст. 42 ЦПК України.

Разом зтим,в оскаржуванійухвалі судупершої інстанціїмістяться висновки проправа таобов`язки ОСОБА_3 ,а томуколегія суддівприходить довисновку пронаявність правовихпідстав дляперегляду ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року за цією апеляційною скаргою.

Згідно зі ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним нормам процесуального закону не відповідає.

Встановлено, що ОСОБА_3 викликався до суду першої інстанції у даній справі як свідок.

Відповідно доч.ч.1,2ст.69ЦПКУкраїни свідком можебутикожнаособа,якійвідомібудь-якіобставини,щостосуютьсясправи. Свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з`явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.

Положеннями ч.1ст.90тач.1ст.91ЦПКУкраїни визначено,що показання свідка-цеповідомленняпро відомійомуобставини,якімаютьзначення длясправи.Неєдоказом показаннясвідка,якийнеможе назватиджереласвоєїобізнаності щодопевноїобставини. Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

Статтею 128ЦПКУкраїнипередбачено,зокрема,що суд викликаєучасниківсправиу судовезасіданняабодля участіувчиненніпроцесуальної дії,якщовизнаєїх явкуобов`язковою. Судовівикликиздійснюютьсясудовими повісткамипровиклик. Судоваповісткапровиклик повиннабутиврученаз такимрозрахунком,щобособи,яківикликаються,малидостатньочасу дляявкивсуд іпідготовкидоучасті всудовомурозглядісправи,аленепізніше ніжзап`ятьднів досудовогозасідання,асудоваповістка -повідомлення-завчасно. Судоваповістка,а увипадках,встановлених цимКодексом,-разом зкопіями відповіднихдокументів,надсилається доелектронного кабінетувідповідного учасникасправи,а вразі йоговідсутності разом ізрозпискою рекомендованимлистом зповідомленням проврученняабо кур`єромзаадресою,зазначеною стороноючи іншимучасником справи. Сторонічи їїпредставниковіза їхньоюзгодою можутьбути виданісудові повісткидля врученнявідповідним учасникамсудовогопроцесу.Судоваповісткаможе бутиврученабезпосередньов суді,ауразі відкладеннярозглядусправипро дату,часімісце наступногозасіданняможебути повідомленопідрозписку. Днемврученнясудовоїповістки є: 1)деньврученнясудової повісткипідрозписку; 2)деньотриманнясудом повідомленняпродоставленнясудової повісткидо електронногокабінету особи; 3)день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати судовуповістку чивідмітки провідсутність особиза адресоюмісцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; 4)день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати судовуповістку чивідміткипро відсутністьособи заадресою місцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,щозареєстрованіу встановленомузакономпорядку,якщоцяособа неповідомиласудуіншої адреси. Якщоповістку надісланодо електронногокабінету пізніше17години,повістка вважаєтьсяврученноюу робочийдень,наступний заднем їївідправлення,незалежно віднадходженнядо судуповідомлення проїї доставлення. Судвикликає абоповідомляє свідка,експерта,перекладача,спеціаліста,а увипадках терміновоїнеобхідності,передбачених цимКодексом,зокрема усправах провидачу обмежувальногоприпису такожучасників справителефонограмоютелеграмою,засобами факсимільногозв`язку,електронною поштоюабо повідомленнямчерез іншізасоби зв`язку(зокремамобільного),які забезпечуютьфіксаціюповідомленняабо виклику. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно зіст.143ЦПКУкраїни,заходамипроцесуальногопримусу єпроцесуальнідії,щовчиняютьсясудом увизначенихцимКодексом випадкахзметоюспонукання відповіднихосіб довиконання встановлениху судіправил,добросовісного виконанняпроцесуальних обов`язків,припинення зловживанняправами тазапобігання створеннюпротиправних перешкодуздійсненнісудочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуальногопримусує: 1)попередження; 2)видаленняіззалу судовогозасідання; 3)тимчасовевилученнядоказів длядослідженнясудом; 4)привід; 5)штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом (ст. 144 ЦПК України).

Відповідно доч.ч.1,2ст.148ЦПКсудможе постановитиухвалупростягнення вдохіддержавногобюджету звідповідноїособиштрафу усумідовід 0,3дотрьохрозмірів прожитковогомінімумудляпрацездатних осібувипадках: 1)невиконанняпроцесуальнихобов`язків,зокремаухиленнявід вчиненнядій,покладенихсудомна учасникасудовогопроцесу; 2)зловживанняпроцесуальнимиправами,вчиненнядійабо допущеннябездіяльностізметою перешкоджаннясудочинству; 3)неповідомленнясудупро неможливістьподатидокази,витребуванісудом,абонеподаннятаких доказівбезповажнихпричин; 4)невиконанняухвалипро забезпеченняпозовуабодоказів,ненаданнякопіївідзиву напозов,апеляційнучикасаційну скаргу,відповідінавідзив,запереченняіншомуучаснику справиувстановленийсудом строк; 5) порушення заборон, встановленихч. 9ст.203цьогоКодексу. Підчасздійсненнясудового контролюзавиконаннямсудового рішеннясудможестягнути вдохіддержавногобюджету звідповідача,боржникачиїх керівників(якщовідповідач,боржникєюридичною особою)штрафусумі віддвадцятидосорока розмірівпрожитковогомінімумудля працездатнихосіб. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обгрунтовуючи застосування до свідків, у тому числі ОСОБА_3 , заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, суд першої інстанції зазначив, зокрема, наступне: «В судові засідання, призначені на 24.08.2022 року, 19.09.2022 року, 20.10.2022 року, 02.02.2023 року, 06.03.2023 року, 15.08.2023 року, 21.11.2023 року, 22.12.2023 року свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомили.».

Таким чином, судом стверджується, що ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи та не повідомляючи суд про причини неявки, не з`явився на виклик у судові засідання 24 серпня 2022 року, 19 вересня 2022 року, 20 жовтня 2022 року, 02 лютого 2023 року, 06 березня 2023 року, 15 серпня 2023 року, 21 листопада 2023 року та 22 грудня 2023 року, що, на переконання суду, унеможливило здійснення судом своєчасного розгляду справи протягом розумних строків.

Із наведеним колегія суддів погодитись не може, враховуючи наступне.

Так, судову повістку про виклик ОСОБА_3 у судове засідання 24 серпня 2022 року вручено у приміщенні Бобринецького районного суду адвокату Пономарьову О.В. представнику відповідача та третьої особи у справі (а.с. 206 том 1). Докази вручення адвокатом зазначеної судової повістки скаржнику в матеріалах справи відсутні.

Копія поштового повідомлення про направлення судової повістки на адресу скаржника свідчить про вручення кореспонденції іншій особі за довіреністю (а.с. 226 том 1).

Поштовий конверт, яким на адресу ОСОБА_3 направлялась повістка про виклик у судове засідання 19 вересня 2022 року повернувся до суду першої інстанції із зазначенням причини невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою» та припискою вручну: «адресат на війні» (а.с. 244 том 1).

Направлення ОСОБА_3 судових повісток про виклик у судові засідання 20 жовтня 2022 року, 02 лютого 2023 року та 06 березня 2023 року вбачається з наявних у справі копій поштових повідомлень, які, однак, не містять жодної відмітки про вручення поштового відправлення: ані дати вручення у відповідній графі, ані підпису про отримання кореспонденції особисто адресатом, ані підпису про отримання судової кореспонденції (за довіреністю) іншою особою (а.с. 14, 61, 77 том 2).

Судову повістку про виклик у судове засідання 15 серпня 2023 року свідків, зокрема, ОСОБА_3 , місцевим судом направлено на адресу Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, а поштовий конверт, яким на адресу скаржника направлялась судова повістка повернувся по причині відсутності адресата за вказаною адресою (а.с. 105, 117 том 2).

Апеляційним судом враховано, що докази вручення прокурором за дорученням суду судових повісток про виклик свідків, зокрема ОСОБА_3 , у судове засідання 15 серпня 2023 року, у справі відсутні.

Наявні у матеріалах справи копії повідомлень про вручення поштових відправлень, направлених судом ОСОБА_3 27 вересня 2023 року та 28 листопада 2023 року, вкладенням до яких ймовірно були порвістки про виклик свідка у судові засідання 21 листопада 2023 року та 22 грудня 2023 року відповідно, не містять ані підпису про отримання кореспонденції особисто адресатом, ані підпису про вручення судової кореспонденції іншій особі (а.с. 143, 155 том 2).

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів вручення ОСОБА_3 судових повісток про виклик у судові засідання 24 серпня 2022 року, 19 вересня 2022 року, 20 жовтня 2022 року, 02 лютого 2023 року, 06 березня 2023 року, 15 серпня 2023 року, 21 листопада 2023 року та 22 грудня 2023 року або ж повідомлення свідка про виклик до суду будь-яким іншим передбаченим процесуальним законом шляхом.

Колегією суддів також зважено на те, що з 09 березня 2022 року скаржник проходить службу у Збройних Силах України. Так, згідно з копією військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 з 09 березня 2022 року призваний у Збройні Сили України по мобілізації на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/22. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 , виданої 08 квітня 2022 року за №1203, старший солдат ОСОБА_3 дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 10 березня 2022 року по теперішній час. Зі змісту довідки Ф. 5, виданої 27 січня 2024 року за №9 Військовою частиною НОМЕР_3 вбачається, що військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації старший солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_3 з 07 жовтня 2023 року по теперішній час.

Таким чином, за відсутності у матеріалах справи доказів належного повідомлення скаржника про виклик у судові засідання у даній справі, а також враховуючи фактичну обставину проходження останнім військової служби у Збройних Силах України з 09 березня 2022 року та до цього часу, що у будь-якому випадку унеможливлювало його явку до суду, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали допущені порушення вимог процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до ОСОБА_3 заходу процесуального примусу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що подана скаржником апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню.

Судові витрати

За подання апеляційної скарги на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року у даній справі ОСОБА_3 сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.

У питанні відшкодування скаржнику понесених ним судових витрат, у зв`язку з апеляційним розглядом справи, колегія суддів виходить із наступних міркувань.

Пунктом 12 ч. 3ст. 2 ЦПК Українисеред основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Пунктом 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції Українивизначено, що представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, здійснює прокуратура.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 18 березня 2020 року у справі № 553/2759/18, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20).

В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18).

Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (ч. 2ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 3ст. 56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 у справі № 912/2385/18 та від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20.

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення.

Також варто звернути увагу на те, що відповідно до ч. 5ст. 56 ЦПК Україниу разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Разом із цим загальна норма ч. 1 ст. 57 ЦПК Українипередбачає, що органи та інші особи, які відповідно дост. 56 цього Кодексузвернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Частиною 2ст. 49 ЦПК Українивизначено, що крім прав та обов`язків, визначених уст. 43 цього Кодексупозивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частини 1 та 2ст. 43 ЦПК Українимістять переліки прав та обов`язків учасників справи, які не є вичерпними.

За змістом наведених положень процесуального закону прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

З урахуваннямнаведеного,звертаючисьізпозовом вінтересахдержави,прокурорєсуб`єктомсплатисудовогозбору тасамостійноздійснюєправа тавиконуєобов`язки,пов`язанізрозподіломсудових витрат (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21).

Апеляційним судом також враховуються висновки Верховного суду, викладені у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 760/18179/23.

У справі, що переглядається, апеляційним судом з`ясовано, що клопотання про застосування до свідків, у тому числі ОСОБА_3 , засобу процесуального примусу було заявлено у судовому засіданні саме прокурором, що вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Оскільки апеляційнаскарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, апеляційний суд, керуючись принципом обов`язковості відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом, вважає, що витрати скаржника зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню прокурором як ініціатором необґрунтовано задоволеного судом першої інстанції клопотання.

У зв`язку з тим, що Бобринецький відділ Знам`янської окружної прокуратури та Знам`янськаокружна прокуратура статусу юридичних осіб не мають, особою, з якої підлягають стягненню витрати скаржника зі сплати судового збору є Кіровоградська обласна прокуратура.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно доч.1ст.376ЦПКУкраїнипідставами дляскасуваннясудовогорішення повністюабочастковота ухваленняновогорішенняу відповіднійчастиніабозміни судовогорішенняє: 1)неповнез`ясуванняобставин,щомаютьзначення длясправи; 2)недоведеністьобставин,щомаютьзначення длясправи,якісудпершої інстанціївизнаввстановленими; 3)невідповідністьвисновків,викладенихурішенні судупершоїінстанції,обставинамсправи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2023 року у частині накладення штрафу на ОСОБА_3 .

Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 605,60 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

О. А. Письменний