Постанова

від 13.02.2025 по справі 910/10993/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2025 р. Справа№ 910/10993/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Шипенко М.С. - адвокат;

від відповідача: Шатарська Т.Н. - адвокат;

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 (повний текст - 02.12.2024)

у справі № 910/10993/24 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 3 594 724,40 грн

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - відповідач) про стягнення 3 594 724,40 грн., з яких 1 230 086,86 грн. 3% річних та 2 364 637,54 грн. інфляційних втрат за договором про надання допоміжних послуг (для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення-третинне регулювання) з метою забезпечення безпеки постачання № 0695-16113 від 16.05.2022 року на підставі статей 526, 611, 625 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" 1 230 086 грн 86 коп 3% річних, 2 364 637 грн 54 коп інфляційних втрат та 43 136 грн 70 коп судового збору.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" 16.12.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 у справі № 910/10993/24 задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 у справі № 910/10993/24 скасувати та відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 у справі № 910/10993/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (12 941,01 грн), про що надати суду докази в десятиденний строк.

25.12.2024 (через Електронний суд) до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої сторона долучила докази сплати судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № В-9406 від 24.12.2024. Заяву подано в строк, встановлений судом.

14.01.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 у справі № 910/10993/24, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сітайло Л.Г., Сулім В.В. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 у справі № 910/10993/24. Розгляд справи призначено на 13.02.2025

24.01.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, яка була задоволена судом.

24.01.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі, який було прийнято судом в порядку ст. 263 ГПК України.

В судове засідання 13.02.2025 з`явились представники обох сторін. Адвокатка відповідача в судовому засіданні 13.02.2025 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, скаржник вважає, що судом першої інстанції запланований обсяг витрат на 2023 рік встановлено на рівні 15 904 074 тис. грн. Водночас, скаржник зазначає, що існує значна заборгованість учасників ринку за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління перед НЕК «Укренерго». А тому, у зв`язку із несвоєчасною оплатою учасниками ринку отриманих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління спричиняє заборгованість за договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності перед позивачем.

При цьому, апелянт наголосив, що вважає, що адміністратор розрахунків здійснює виплати пропорційно на недискримінаційній основі у межах залишку коштів рахунку диспетчеризації. Таким чином, законодавство забороняє відповідачу оплачувати придбані допоміжні послуги (в даному випадку позивачу) за рахунок коштів, які призначені згідно зі структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі і отримані в оплату послуг з передачі електричної енергії.

В свою чергу апелянт зазначив, що НЕК «Укренерго» здійснило оплату позивачу за отримані послуги за період грудень 2022 по лютий 2024 роки, а тому у відповідача основна заборгованість відсутня. Таким чином, за доводами скаржника, судом першої інстанції не враховано, що за послуги діє особливий порядок та умови розрахунків, що є підставою для звільнення від відповідальності.

Щодо розрахунку та стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, апелянт зазначив, що розрахунок, наданий позивачем та прийнятий судом першої інстанції до уваги, є необґрунтованим та арифметично неправильним з урахуванням наступного.

Однак, скаржник зазначив, що НЕК «Укренерго» не користується коштами, які мали бути сплачені на користь позивача, оскільки були відсутні на відповідному спеціальному рахунку. Тоді як з постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі № 910/8281/23 зазначено наступне: «Перевіривши розрахунок 3 % річних, суд першої інстанції дійшов вірного висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем за первісним позовом неправильно визначено строк настання оплати та, відповідно, початок періоду прострочення, тож обґрунтованим розміром 3 % річних є 21 666 453,91 грн за загальний період 02.06.2022 по 26.06.2023, у зв`язку з чим вимоги в цій частині правомірно задоволені».

Таким чином, апелянт зазначив, що враховуючи невірно визначений початок періоду прострочення, колегія суддів погодилась з розрахунком інфляційних втрат, здійсненим судом першої інстанції у сумі 91 606 186,48 грн за загальний період з червня 2022 по травень 2023.

Таким чином, позивачем у справі №910/8272/23 визначений період нарахування 3 % річних та інфляційних втрат з червня 2022 року до 27 червня 2023 року. Проте, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із заявленим не повним місяцем судом задоволені вимоги за повний місяць травня. Тому період травня 2023 року та до 27 червня 2023 не може бути предметом розгляду нарахування 3 % річних та інфляційних втрат при розгляді даної справи, оскільки даний період розглядався у справі № 910/8272/23. А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.

5. Узагальнені доводи відзиву позивача на апеляційну скаргу

У поданому відзиві на апеляційну скаргу, позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи відповідача у апеляційній скарзі як самі по собі не спростовують обґрунтованості рішення суду першої інстанції, так і вже були предметом оцінки Верховним Судом в межах судової справи № 910/8272/23, в якій постановою від 24.09.2024 визнані як безпідставні.

Водночас, позивач вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір у справі № 910/10993/24, вірно врахував, що судовими рішеннями у справі № 910/8272/23 встановлено факт неналежного виконання Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" договірних зобов`язань, в частині своєчасної сплати за допоміжні послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України. За таких обставин, позивач вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими, та не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Не погоджується також позивач з доводами апелянта про помилковість розрахунку штрафних санкцій, який був прийнятий судом першої інстанції, через його необґрунтованість та арифметичну неправильність. В обґрунтування такої позиції, апелянт зазначив, що не користувався коштами позивача, у зв`язку із чим не зобов`язаний сплачувати відсотки річних та інфляційні.

В цій частині позивач зазначив, з посиланням на висновки Великої Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, що термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Крім того, апелянт помилково зазначає, із посиланням на пункт 7.38 постанови Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 910/8272/23, що заявлені до стягнення у цій справі інфляційні втрати за актами № 1 від 10.12.2022 р., № 2 від 20.12.2022, № 3 від 31.12.2022 за червень місяць 2023 уже були предметом розгляду справи № 910/8272/23.

Проте, позивач зазначає в цій частині, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки у постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у справі № 910/8272/23 (5 сторінка, 2, 3 абзаци знизу) зазначено: «Перевіривши розрахунок 3 % річних суд першої інстанції дійшов вірного висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем за первісним позовом неправильно визначено строк настання оплати та, відповідно, початок періоду прострочення, тож обґрунтованим розміром 3 % річних є 21 666 453,91 грн за загальний період 02.06.2022 по 26.06.2023, у зв`язку з чим вимоги в цій частині правомірно задоволені. Враховуючи невірно визначений початок періоду прострочення, колегія суддів погоджується з розрахунком інфляційних втрат, здійсненим судом першої інстанції у сумі 91 606 186,48 грн за загальний період з червня 2022 по травень 2023». А тому позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги через необґрунтованість.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, 16.05.2022 року між Приватним акціонерним товариством "Харківська ТЕЦ-5" та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія "Укренерго" на підставі заяви-приєднання до умов договору про надання допоміжних послуг (для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення - третинне регулювання) з метою забезпечення безпеки постачання, укладено відповідний договір № 0695-16113 в редакції, затвердженій наказом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 10.05.2022 року № 175 (договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору останній є договором приєднання в розумінні статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною як постачальником допоміжних послуг (для забезпечення регулювання частоти та активної потужності з ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення - третинне регулювання) з метою забезпечення безпеки постачання із залученням енергогенеруючого обладнання, що використовує природний газ/мазут (далі - ПДП) не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Згідно з пунктом 1.2 договору останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання) з метою забезпечення безпеки постачання із залученням енергогенеруючого обладнання, що використовує природний газ/мазут (далі - ДП РЗ).

Відповідно до пункту 1.3 договору ПДП зобов`язується надавати ДП РЗ відповідно до умов цього договору, а ОСП - здійснювати оплату за надану ДП РЗ відповідно до умов цього договору та Тимчасового порядку придбання допоміжної послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання), погодженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08.11.2021 року № 2003 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість цього Договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ПДП протягом дії цього договору за надані на умовах цього договору ДП. Обчислення платежів та розрахунок цін здійснюються відповідно до Порядку.

Згідно з пунктом 3.1 договору визначення обсягів фактично наданої ДП РЗ здійснюється відповідно до умов Порядку.

Пунктом 5.1 договору визначено, що ПДП складає та направляє ОСП два примірники підписаного зі своєї сторони акта приймання-передачі наданих ДП РЗ (далі - акт) у строк, визначений Порядком.

ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує акту строк, визначений Порядком, або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що повинні бути усунені (пункт 5.2 договору).

У відповідності до пункту 5.3 договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ПДП у строк, визначений Порядком за умови реєстрації ПДП податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, шляхом перерахування на поточний рахунок ПДП грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих ДП РЗ.

За змістом пункту 11.1 договору останній набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП та діє на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу (далі - ГК) України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями Порядку (у редакціях, затверджених Постановами НКРЕКП від 06.05.2022 року № 455, від 28.06.2022 року № 654, від 19.08.2022 року № 980, від 16.11.2022 року № 1506), цей Порядок визначає тимчасову процедуру придбання/надання допоміжної послуги (далі - ДП) для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення (третинне регулювання) з метою безпеки постачання електричної енергії та регулювання мережевих обмежень (далі - безпека постачання) із залученням енергогенеруючого обладнання ПДП, проектним видом палива якого є газ та/або мазут.

Дія цього Порядку поширюється на постачальників допоміжних послуг (далі - ПДП) та оператора системи передачі (далі - ОСП) та застосовується на осінньо-зимовий період 2021 -2022 рр. та у період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення або скасування (пункт 1.1, 1.2 Порядку).

Розділом 8 Порядку затверджено порядок перерахування коштів, згідно пунктом 8.1 якого ПДП складає та направляє рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в електронному вигляді із накладанням кваліфікованого електронного підпису ОСП два примірники підписаного зі своєї сторони керівником ПДП, або уповноваженою ним особою (повноваження підписанту підтверджуються завіреною копією довіреності) Акта приймання-передачі наданої ДП РЗ (далі - Акт) до 5 календарного дня після закінчення декади, в якій такі послуги надавались.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 року у справі № 910/8272/23 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 року за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 612 094 928,38 грн. заборгованості за договором № 0695-16113 від 16.05.2022 року первісний позов Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" задоволено частково, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суми основного боргу у розмірі 479 405 183,08 грн., стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" 3% річних у розмірі 21 666 453,91 грн., інфляційні втрати у розмірі 91 606 186,48 грн. та судовий збір у розмірі 173 842,84 грн., в іншій частині первісного позову Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" відмовлено. Також відмовлено у задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

При цьому, судом першої інстанції правомірно зазначено, що рішенням суду, яке 11.06.2024 року набрало законної сили, встановлено факт неналежного виконання Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" договірних зобов`язань в частині своєчасної сплати за допоміжні послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України. Вказані обставини враховуються судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи на підставі ч. 4 статті 75 ГПК України як обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, та не доказуються при розгляді даної іншої справи. Через що доводи скаржника в цій частині відхиляються через необґрунтованість.

Водночас, доводи скаржника про помилкове нарахування при розрахунку інфляційних втрат за повний місяць травня, з урахуванням того, що період з травня 2023 року до 27 червня 2023 не може бути предметом розгляду нарахування 3 % річних та інфляційних втрат при розгляді даної справи, оскільки даний період розглядався у справі № 910/8272/23, суд апеляційної інстанції відхиляє через наступне.

В частині періоду нарахування інфляційний втрат та 3 % річних, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Так, звертаючись з позовом у даній справі, позивач вказав, що відповідачем несвоєчасно виконано грошове зобов`язання з оплати за отримані допоміжні послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України на підставі договору про надання допоміжних послуг (для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів заміщення-третинне регулювання) з метою забезпечення безпеки постачання № 0695-16113 від 16.05.2022 року, у зв`язку з чим позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 2 364 637,54 грн. інфляційних втрат за червень 2023 року та 1 230 086,86 грн. 3% річних за період з 27.06.2023 року по 05.07.2023 року (до моменту остаточного розрахунку).

Разом з цим, суд апеляційної інстанції у цій частині враховує доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що при розгляді справи № 910/8272/23, судом першої інстанції (з чим погодився суд апеляційної інстанції та касаційної інстанції) було зазначено: «…Враховуючи невірно визначений початок періоду прострочення, колегія суддів погоджується з розрахунком інфляційних втрат, здійсненим судом першої інстанції у сумі 91 606 186,48 грн за загальний період з червня 2022 по травень 2023». Тому в даній справі спірний період правомірно визначено з червня 2023.

А тому в даному випадку відсутнє подвійне стягнення інфляційних втрат за один і той самий період, а саме за червень 2023 року, оскільки в межах розгляду справи № 910/8272/23 стягнення за червень 2023 не здійснювалось. А тому доводи скаржника в цій частині відхиляються через необґрунтованість.

Суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи скаржника про те, що він не користувався чужими коштами, що унеможливлює застосування положень ст. 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду (в постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16) звертає увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35).

Також Велика Палата Верховного Суду нагадує, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.22)).

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

А тому з урахуванням прострочення відповідачем оплати, позивачем правомірно було нараховано проценти річних та інфляційні втрати за вказані періоди. А тому мотиви скаржника в цій частині є необґрунтованими.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог. Тоді як інші доводи апеляційної скарги фактично направлені на переоцінку обставин, які були досліджені судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції переглядав справу в межах ст. 269 ГПК України.

Таким чином, апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) суд апеляційної інстанції не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 2, 4, ч. 4 ст. 236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 у справі № 910/10993/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 у справі № 910/10993/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляціїної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи №910/10993/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття, та може бути оскарженна до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286 -289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.03.2025 (в перший робочий день після виходу суддів із відпустки).

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Л.Г. Сітайло

В.В. Сулім